хочу сюди!
 

Вікторія

38 років, скорпіон, познайомиться з хлопцем у віці 34-46 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Частушки кремлевские...заупокойные...эхх, паааехали!!!

Вот те раз, вот те бля,
Нету больше корабля
И "Москва" идёт по курсу
К кладбищу у стен кремля.

У кремля вонь и вой
Орков пьяный мордобой
Это очередь до гроба
путин сдох и неживой.

Милка чё, милка чё?
Мне здесь в танке горячо!
Я домой вернуся скоро,
Как пакетик "суп харчо".

Кумэ, стой и погляди
Твой собачка чёт едит!
Фуу, Сирко, отравишься!
Это труп от кремляди.

Солнце красило руины
Кремлядей строения
Скрыла русская ракета
Свои преступления.

Школа ненависті. Урок 5. Нєпабєдимий і лєгєндарний донний флот




Те, що країна Фейкаша дуже полюбляла казки пра вєлічіє, відомо всім. Але дуже небагато хто знає, наскільки росєйські фейкі вкорінилися у нашій свідомості.
І якщо у першого пересічного спитати: "Хто є друзями Росії?", він, не замислюючись відповість: "Армія і флот".

Щож, армію ми вже бачили в дії. І те, що Фейкаша не виграла жодної війни у 20-му сторіччі, а у 19-му ще декілька глобально ганебно програла, а у 18-му і самої Фейкаші як такої, судячи з усього, не було і паруські ніхто там не гомонів, теж стає відомими фактами.

Тепер про флот. Да, за допомогою голандських, німецьких та італійських інженерів жопоруки якось будували кораблі. І деякі з них були видатними зразками військового корабельництва. Деякі місцеві інженерні таланти теж були. Але їх ініціативи всіляко знищувалися бюрократією і дуже вдалі концепти, на щастя ворогів рашки, так і не були втілені у життя.

Але і ті кораблі, що вдавалося побудувати і спустити на воду, жили недовго. Тому що керували армією та флотом дворнікови, та суворови, що тільки і могли робити все через альпи і завалювати ворога трупами бурятських та пскопських селян.

У ракетного крейсера "Москва" є дуже багато легендарних попередників. Які на свій час були найкращими воєнними кораблями сучасності. Їхня доля склалася однаково нездарно.

"Москві" пощастило. Вона, так би мовити, пала у бою. І може стати символом найбільшої і найтупішої морської поразки у 21 сторіччі.
Її попередники всі закінчили менш славетно.

Почати можна, мабуть, з "Варяга", який героїчно від'ємно сплив у бою з японцями. Мешканцями на той чам невеликої країни, населеної селянами, яка не мала залізничного та телеграфного сполучення між островами і жила традиційним життям 18-го сторіччя. за виключенням великих міст.

Наприкінці Першої світової Миколаївський завод нарешті зміг подолати велике крадівництво чиновництва та завершив великі та прогресивні кораблі - лінкори "Імператриця Єкатерина Велика", та "Імператор Олександр 3". На той час вже існував третій великий корабель - лінкор "Імператриця Марія".

Вони стали частиною донного Черноморського флоту, і всі думали, що їх омине доля вічно бути потопленими і вони допоможуть домінувати у Чорному морі та лякати німців з їх крейсерами, що дуже сильно поступалися новим кораблям.

Але тут з'явився "великий" адміралъ Колчак, який взяв командування флотом на себе.
І гордість фейкашного флоту одразу стала йти за відомою адресою.

Першою стала "Імператриця Марія". Вона навіть вийшла у море. Але рукожопи щось там зробили не так, відбулися "хлопкі" та "задимленія"і вона успішно сплила до дна.

Другий і третій лінкор дуже злякалися двох стареньких на той час німецьких крейсерів, що зайшли у море під турецькими прапорами, втікли до новоросійську. І там героїчно були затоплені Колчаком за наказом Леніна (обидва - герої України, це саме нам треба було знімати кіно про цих козаків, які відчайдушно нищили москальский флот).

Таким чином Фейкаша лишилася всіх навновіших і найбільших кораблів того часу. А п'яна матрозня, якій ніде було вже служити, пішла воровати та гвалтувати до Бесарабії.

Історії "славних рускіх авіаносцев" 20 сторіччя всім відома. Старий пєрдун та китайський ресторан. На плаву залишився лише індійський їх братан, якщо не помиляюсь. Єдиним умовно "авіанєсущім" коритом залишався "Москва" - реликтовий "вєртолетоносєц", якому на момент закінчення кар'єри було 43 рочки. Тепер і він "хлопнув".

І друзів у Фейкаші стало ще менше. А всі зрозуміли, що не тільки армії нема у "свєрхдєржави", а ще й флоту.

І це дуже гарно. Слава Україні!

на фото: "Імператриця Марія" у успішному "антибоєвом палаженії".

В ЖЖ погано з географією

У росіянців погано з географією. Я в тому й не сумнівався. Але як можна сплутати Біле озеро у Рівенській області з Білим озером у Петербурській області?!

Випадково натрапив на старі записи в ЖЖ, а там під Рівенською областю озеро з аналогічною назвою у Лаптєстані. Невже вони схожі?
І що цікаво, місцеположення виставляється автоматично. Ну і фіг з ними!

Українська музика 1795







100%, 1 голос

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Мовна еволюція як необхідність існування



Я имел честь создать, редактировать и развивать один из первых в Украине украиноязычных ресурсов, посвященных портативной электронике и IT-новостям. До 2013 года эта тема была в Интернете исключительно русскоязычной. Считалось, что хуторяне не способны понять, а, тем более, развивать темы высоких технологий.

Сейчас поднял архив публикаций. Почти под каждой из новостей гневные комменты: "пишите по-русски!", "сделайте опцию "читать по-русски!", "что это за цирк з соловьиной!"

Я сделал под спойлером русский текст каждой новости.

И уже в 2015 началось: "приберіть російський варіант!", "а нащо москальска версія"?, "муляє очі ця російська".

Я провел референдум на форуме среди 15-18 тысяч юзеров на тему: оставить русский или нет. Большинство ответило, что понимает и так, и русский не обязателен.

Я стопроцентно русскоязычный, родился им, рос им, учил русский как родной, глубоко изучал его как основу своей профессии, писал на нем стихи, прозу и публицистику. И продолжаю это делать.

Но я твердо убежден, что Украина должна разговаривать по-украински. Это естественно и не обсуждается.

В процессе своей работы я легко освоил українську мову, благодаря моим прискіпливим читачам научился делать меньше ошибок, и за три года стал совершенно україномовним в письме и все чаще и в общении.

За это я благодарен власти и социуму, которые не мешали мне в этом самосовершенствовании, и даже всячески ему способствовали.
Поэтому я остаюсь на своих позициях в отношении действовавшей до 2019 года власти. Я был уверен в правильности пути. И сейчас, несмотря на предателей во главе, не схожу с этого пути.

Хотя, как вы понимаете, мне гораздо удобнее жить в русскоязычном обществе. И моему таланту гораздо больше применений в мире, где говорят и читают по-русски. Но все же я уверен, что должен измениться и принять новые условия.

И всем вам того же желаю.

Наплыв чувтв, эмоций... Ну, что "красавица"...

Ну что "красавица" - Россия!
Говориш "хотела Мира"?
Зашла без спроса ты СКОТИНА
НА ЗЕМЛЮ НАШУ - УКРАИНУ!

А КОЗАКИ наши - ГЕРОИ!!!,
А ваши и гроша не стоят,
Так оценила РАША души,
Как МЯСО! Четвертина туши!

О брызгах Желчи Киселёву,
Скобеевой - в аду напомнят,
За жизни всех на Украине,
Детей особенно - невинных!

Их мелкий лидер хочет Рая?
С мёртвых детей кресты снимая.
Лишая жизни города,
Вы Твари!!! Все, кто шёл сюда!

Работы в Раше не нашли?
Умом наверно, не сошли!
Вы на чужой ЗЕМЛЕ ПАСКУДЫ,
Предатели! Рода Иуды!

Но зло уйдёт, наступит МИР,
Ответите все как один,
ЗА Мариупольский Роддом,
Ирпень, Гостомель, Бучу,
За каждый пострадавший дом.
По совести получит.

И кто не верил брат, сестра,
Забудем про родство,
Когда россия шла сюда,
Молчали заодно...

Плевать на наших Вам детей,
Бендеры? Мы нацисты?
А ВЫ КТО?.... Стадо Баранов!
Грабители!!!! Рашисты!!!

Империю на нас создать,
Решили взять изломом?
Так знайте, вам ведь отвечать
За зверства пред законом!

Очень горькие слёзы не спрятать

  • 13.04.22, 22:06

Весна пришла, а как же грустно

Война внезапно обокрала

В душе, словно талая чувство

Постепенно капель ото льда

 

Часто  слёзы ручьями текут

За чужих очень больно

За своих вечерами молюсь

И морщины  заполнены солью

 

По привычке уже не стыжусь

Не черствеет больная душа

Со слезами мужчина и пусть

Очень горько ели детство уносит война

 

Материнские слезы о детях

Мир не видел больнее утрат

Скорбно воет на кладбищах ветер

Нет цветов на коротких гробах

 

Очень горькие слёзы не спрятать

И не скрыть за ладонью руки

Крепко давят приклад автомата

Отирают глаза мужики

 

Очень горько ели детство уносит война

Україна жива.

Непорушні слова "Україна жива"!
Не зламає наш дух "руський" ворог.
Нас підтримає Світ, Бог і ненька земля,
Бо де ПРАВДА, там честь та свобода.

30 років тому українці - звання,
Несемо і пишаємось з того,
Не зламає наш дух, проросійська брехня.
Не дамо Вам і клаптик кордону!

Відчайдушні, сміливі наші мужі,
Дай їм сили здолати негоду,
Ми поборемо все і веселі пісні,
Знов лунатимуть серед народу.

Українці в душі, зараз і назавжи,
Ми тримаємось разом - єдині!
Наша рідна земля та квітучі сади,
Ми бажаємо жити у мирі.

Мир это кайф

  • 13.04.22, 21:21
Как же так это случилось,
Что на брата идёт, убивает брат,
Зачем, скажи, лишать жизни,
Поднимать на людей автомат?
Лучше уж срезаться в Мортал Комбат.

И сложно врубиться, все спорят,
Кто виноват, кто прав,
Я знаю, правы лишь только те,
Кто верит, что мир - это кайф.

Брось оружие и не стреляй!
Ты пойми, что мир это кайф!
И на крови не построить рай!
Ты пойми, лишь мир это кайф!
Не убивай, не умирай!
Мир это кайф...

Ах, война подлая, стрёмная,
Нагрянула вдруг, как гроза!
Выстрелы громом и молнией.
Пипл, так же нельзя!
У всех нас есть близкие, семьи, друзья.

Солнце закрыло тучами,
Пусть спокойным будет хоть май.
Тревога уже всех замучила,
И все поняли - мир это кайф.

Брось оружие и не стреляй!
Ты пойми, что мир - это кайф!
И на крови не построишь рай!
Ты пойми, что мир это кайф!
Не убивай, не умирай!
Мир это кайф...

Это как междоусобица,
Так, как было ещё в Древней Руси,
Ненавистью земля полнится,
Но ведь всё можно мирно решить,
Не молчи, не молчи...

Не хочу разбираться я,
Больно мне не только за мой край.
Пора остановиться, братья,
И обняться, ведь мир - это кайф.

Брось оружие и не стреляй!
Ты пойми, что мир это кайф!
И на крови не построишь рай!
Ты пойми, что мир это кайф!
Не убивай, не умирай!
Мир это кайф.

Не воюй, мирных не стремай,
Ты пойми, что мир это кайф,
Взгляни на небо, на цветы, помечтай
О мире, ведь мир это кайф,
Мир это кайф...