хочу сюди!
-
-
50 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 45-55 років
Пошук
Стрічка заміток за місяць
Молюсь не Богу кожен день
- 18.04.22, 11:01
Без розуміння хто я є
На дальній відстані відносин
Зневіра сильною стає
І схоже це уже назовсім
Самотня доля не мине
Залишить пам'ять дим любові
Війна вже вибрала момент
В її рулетці тільки чорне
І кульок сотні не одна
Життя людей на чорних цифрах
І серед них лежить моє
До смерті й вибухів привикли
Сирени наче шум пташок
Які ще з півдня не вернулись
У круг, Бучанський ліг район
Можливість збігти у-нікуди
Любов підтримує
мене
і що побачу сподіваюсь
Зневіра ніц не відстає
Коли від вибухів здригаюсь
Молюсь не Богу
кожен день
щоб в очі глянути Любові
Душа у Людяність нейме
Крім олівця немаю зброї 1.03.2022 ВК
5
Нова комунальна контора
- 18.04.22, 10:51
Злості не вистачає не лише на к@ц@пів, а й на вітчизняних конторщиків. У нашому місті давня проблема з комунальними службами, що займаються вивезенням сміття — їх регулярно замінюють. Ось і нещодавно повідомили, що фірму з вивезення сміття розбомбили, тому обслуговування передали іншій компанії. Вагома причина. Але... відходи буде збирати місцева комунальна конторка (мабуть, комерсанти не захотіли ризикувати і працювати під час війни).
Договір публічний, не треба перезаключати. Ну, добре! Вартість послуг залишили без змін. Теж добре! Лише необхідно дізнатись номер особового рахунку. Дали контактні телефони. Я вже підготував урочисту "промову" ("послати на куй" за зручний сервіс). Але куй додзвонишся. Не беруть слухавку по одному номеру. На іншому — скидають. Що робити? Не платити?
Може порадите якийсь дієвий застосунок для автодозвону?
1
карта мест проживания российских оккупантов
- 18.04.22, 00:00
1
Весняна благодать.
- 17.04.22, 22:58
7
Русский мир
- 17.04.22, 21:39
Я Ганна из Бучи, мне было пять,
я очень хотела пойти погулять.
В подвале холодно и темно,
и даже снега не видно в окно,
и Мишку взять, что лежит под столом,
но эти трое пришли в наш дом.
Теперь я порезана на куски,
они сложили нас с мамой в мешки,
и просто выкинули в окно.
Я Ганна з Бучi, и мне темно.
А мне семнадцать, уйти бы рад,
но мать больная, маленький брат,
и я хотел принести воды,
и дома почти не осталось еды.
Мне прострелили обе ноги,
вырезан глаз, и не видно ни зги.
Страшно Мишке и без света дня.
Я Миша. Похороните меня!
А я Олеся. Мне сорок шесть.
Я вышла, чтобы купить поесть.
Сумка с картошкой, булка, сыр,
тело бесформенное от дыр
так и оставили здесь лежать,
лишь срезали уши, чтоб серьги взять,
и тыкали мне сапогом под дых...
Олеся из Бучи. Я мать троих.
Я вёз детей и жену в село.
Остановили. Не повезло.
Не видим небо, не слышим птиц.
Теперь мы мясо. У нас нету лиц.
Жена молилась, но Бог не спас.
Пожалуста, похороните нас!
А я Олена, мне двадцать два,
и мне всё кажется, я жива.
Мне надо на Пасху ехать к сестре
и свадьба осенью в сентябре.
Но чёрная злая пришла беда,
война ведь кончится, правда, да?
И их, смеющихся, было пять,
они устали меня держать.
И застрелили меня в лицо,
и сняли бабушкино кольцо.
Теперь лежу в одном башмаке.
Олена из Бучи. В чёрном мешке.
Я вижу как все они здесь лежат -
Микола, Олена, мама, брат.
Раскинув руки и на спине.
Кто-то в подвале, лицом к стене,
дети с игрушками и старик,
а в горле тонет и плачет крик.
Больше не смыть этот тяжкий грех
Я РАССЧИТАЮСЬ ЗА НИХ, ЗА ВСЕХ!
ВАМ НЕ УДАСТСЯ ТЕПЕРЬ СБЕЖАТЬ
БУДЬ ВАС ХОТЬ СОТНЯ,
ХОТЬ ТРИ, ХОТЬ ПЯТЬ.
ВСЕМ ВАМ ГОРЕТЬ В АДУ!
Я ПРАВОСУДИЕ И Я ПРИДУ!!!
© Olesya YouTube
14
Українська аріфметика
- 17.04.22, 16:10
Середня довжина рашиста 1,75 м.
Беремо знищених 20300 штук, множимо на зріст, складуємо в одну лінію. І отримуємо 35 кілометрів,525 метрів руського лайна.
Довжину танків, бтр, літаків, можете самі підрахувати і озвучити.
-
-
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.
6
