хочу сюди!
 

Людмила

53 роки, овен, познайомиться з хлопцем у віці 50-60 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Не может быть

Слыхали про "Баланс камней"? Это то ли искусство, то ли спорт. 
Смотришь на фото оного и глазам не веришь. Как оно держится?

   



    Ну ладно, если такое существует, причем без помощи лукавого, то нельзя ли создать баланс в человеческих отношениях?  Без драк, без ссор, без ругани... 

Лелеки

  • 25.04.22, 18:23
Лелеки і війна: місце сили рідного гнізда - Барвінкове info

За всіма законами природи
Прилетіли з вирію лелеки.
Байдуже, чи сонце, чи негода,
Повернулися вони здалека.
Повернулись привести потомство,
Щоб у гніздах підростала зміна,
Не чекали того віроломства,
Що орда залишить лиш руїни.
Що ж, орда й для себе не будує,
Здатна лиш чуже поруйнувати, 
Але вже весна навкруг шумує
І нема часу на щось чекати.
Залишився лиш ріжечок даху -
Можна й там гніздечко примостити.
Треба ж десь яєчка відкладати,
Щоб до літа народились діти.
Повертайтесь з виріїв, "лелеки",
Як лишився хоч ріжечок даху,
Відбудуйте для дітей оселю,
А для ворогів - надійну плаху.


Борщ – свій чоловік, ненадоїдливий / Добірка живопису

Як днів три не поїси борщу,
На серці стане моторошно,
І в кендюсі забуркотить.
І зараз кишки стягне,
(Іван Котляревський)



Олексій Райдуга. Українське найсмачніше. Обід патріота

[ Читати далі ]

Українська музика 1806









100%, 1 голос

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

6 березня

  • 25.04.22, 12:07
Макарів Буча і Ірпінь

Моя земля, дідів, батьківська

Злилась в ній сила поколінь

І не знайти такої більше

 

Земля од Дону і до Сяну

Самарський дух внизу Дніпра

В Тмутаракані і Херсоні

Здавен козацькая земля

 

Не меч тримає захисник

Стоїть Василь з хрестом на схилах

Тут стольний град Русі повік

З щитом Тризубом України

 

У котре пробує Орда

З часів недавніх захопити

Від Боголюбського й Петра

Брати підступно б’ють у спину

 

Та завжди буде, як колись
спочатку просим, потім б’ємо

Гниють здавен тут москалі

Уже набридло бути чемним

 

Вже  копняком не обійтись

Уже достатньо натерпілись

Ми вже страшніші за вовків

Зібравшись в зграю озвіріли

 

Уже мисливці наша ціль

На всіх покладено хрести

Живих не буде москалів

На цій землі їм не спастись

 

У нас вже діти хочуть помсти

Козацький  Дух став безпощадним

Безстрашний сплав, із болю й злості

За вбитих Сина, Дочку, Маму

 

В Душі і серці, я вже звір
У трибунали я не вірю

Бажаю крові москалів

Які ґвалтують Україну   Володимир Київський

2022

Злопамятные

Как то Антон Павлович, будучи проездом в Томске, написал: 
«Томск гроша медного не стоит… Скучнейший город… и люди здесь прескучнейшие… Город нетрезвый… Грязь невылазная… на постоялом дворе горничная, подавая мне ложку, вытерла её о зад… Обеды здесь отменные, в отличие от женщин, жестких на ощупь…»
   И много лет спустя поставили обиженные граждане этого города Чехову вот такой памятник.