1. Мамонти почали вимирати 10 тис. років до н. е., проте їх популяція на Острові Врангеля зникла лише 4000 років тому. У цей час будувався Кноський палац на Криті, Шумери доживали свої останні дні й минуло 400-500 років, як був споруджений Великий Сфінкс і піраміда Хеопса.

2. Останні мамонти були значно меншими, оскільки мав місце феномен так званої острівної карликовості, коли розміри тварин, ізольованих на малій території, згодом радикально зменшуються через брак їжі. Висота мамонтів з острова Врангеля не перевищувала 1,8 м.

[ Читати далі ]

Діти завжди дуже милі. Коли вони маленькі, часто схожі і на маму, і на тата. І дуже зворушливо спостерігати за ніжністю, яка є між дітьми та їхніми батьками. А у котів як? Так, кошенята схожі на батьків, а бувають кошенята, які просто копія кішки.

До того ж ніжність між кішкою та кошенятами буває часто. Вони, швидше за все, люблять одне одного по-своєму. Дивіться нижче кадри, на яких ви помітите ніжні стосунки між мамою-кішкою та її кошенятами.

[ Читати далі ]

Спочатку, у березні міркував, що буде Донецьк-2, чи може Севастопіль-2. Що у Херсоні живе сама вата. Адже чи не вони 75% тягнули лапи за якунєвіча у 2004му та 2010? Був шокований коли херсонці вийшли зустрічати орків зовсім не хлібом - сіллю.

Орки теж жорстко помилились, бо гадали що там справді буде Сєвастопіль-2, готувались лише до репрессій та парадів.

А вийшло в "стєпях херсонщини".

    

         Вимкнення світла звісно не дуже комфортно в 21 столітті, а тим більше коли в домі все на електриці.

Ну то таке... По-троху прилаштовуємось до графіків і до не графіків, коли позапланово мордор швиряє ракети... В проміжках між відімкненнями швиденько робимо що потрібно, а коли світло вимикають і спати рано або не хочеться, сидимо розмовляємо за чаюванням.

         Згадуємо своїх бабусь і дідусів, які під час другої світової війни взагалі були без світла, без інтернетів, зв"язку. Ми малими дуже любили розповіді бабусь і дідусів про ті давні часи. Можливо нам менше розповідали сумного, але скоріш за все люди намагались замістити погане гумором, переключитись на щось.

      Ми ще наче не старі   ну у крайньому разі за віком молодші, ніж були бабусі, коли розповідали нам про життя-буття, але ж коли не має світла сама атмосфера навіює спогади. 

      Вчора якось прийшли спогади вже нашого дитинства, звісно радянського. Пам"ятаю як наприкінці 70-х років вимикали світло, якихось пару років дуже часто це було, бо я терпіти не могла темінь і морок, ні, я не боялась темноти, а саме не любила сидіти в темноті. Ще спливли спогади як в якомусь році під Новий рік, підряд кілька днів вимикали світло і навіть 31 грудня вдень якийсь час не було світла, а потім, коли ми чекали гостей на зустріч Нового року, мама готувала смаколики, в хаті пахло смачною випічкою і добре пам"ятаю різала олів"є при керосиновій лампі Вже мали показувати "Голубой огоньок", а світла все не було. Вже і гості прийшли, я відволіклась від спостереження за мамою і ми пішли гратись з гостеням, який прийшов. Всі мали надію, що все ж таки хоч під куранти світло увімкнеться, але чуда не трапилось і зустрічали ми той рік з парафіновими свічками і під запах керосинової лампи. Не знаю скільки святкували батьки, а нас вклали спати і вже на ранок світло було і на радість нам йшла передача "В гостях у сказкі" з традиційною новорічною казкою "Новорічні пригоди Маші і Віті"....

                          

      Вчора всі прийшли з роботи, розігріли вечерю і клац, кіна не буде...

Син говорить: ну як оце? що робити? спати рано, щось робити темно і без електрики й не зробиш...

Кажу йому: ну а що ти думав? не дарма ж по інтернету розганяли про те як харашо жилось в Савецкам саюзє... І оці картинки з бочкою квасу, з самой вкусной в мірє докторской колбасой, з самим вкусним плАмбірАм (я знаю, що правильно плОмбір ) і т.д....

                           

От сусіди і вирішили нас повернути в "хароший" Савецкій Саюз... От так без війни, але з віяловими відімкненнями електроенергії, з дифіцитами і чергами за елементарними продуктами і речами але харашо в странє савецкай було жити...  Так от, Ви, які народились вже в країні Україна, дивіться, порівнюйте і знайте що таке СРСР. Вважайте, що прокатнулись на машині часу

   Так що знову мінус в карму хворого сусіда