Вимкнення світла звісно не дуже комфортно в 21 столітті, а тим більше коли в домі все на електриці.

Ну то таке... По-троху прилаштовуємось до графіків і до не графіків, коли позапланово мордор швиряє ракети... В проміжках між відімкненнями швиденько робимо що потрібно, а коли світло вимикають і спати рано або не хочеться, сидимо розмовляємо за чаюванням.

         Згадуємо своїх бабусь і дідусів, які під час другої світової війни взагалі були без світла, без інтернетів, зв"язку. Ми малими дуже любили розповіді бабусь і дідусів про ті давні часи. Можливо нам менше розповідали сумного, але скоріш за все люди намагались замістити погане гумором, переключитись на щось.

      Ми ще наче не старі   ну у крайньому разі за віком молодші, ніж були бабусі, коли розповідали нам про життя-буття, але ж коли не має світла сама атмосфера навіює спогади. 

      Вчора якось прийшли спогади вже нашого дитинства, звісно радянського. Пам"ятаю як наприкінці 70-х років вимикали світло, якихось пару років дуже часто це було, бо я терпіти не могла темінь і морок, ні, я не боялась темноти, а саме не любила сидіти в темноті. Ще спливли спогади як в якомусь році під Новий рік, підряд кілька днів вимикали світло і навіть 31 грудня вдень якийсь час не було світла, а потім, коли ми чекали гостей на зустріч Нового року, мама готувала смаколики, в хаті пахло смачною випічкою і добре пам"ятаю різала олів"є при керосиновій лампі Вже мали показувати "Голубой огоньок", а світла все не було. Вже і гості прийшли, я відволіклась від спостереження за мамою і ми пішли гратись з гостеням, який прийшов. Всі мали надію, що все ж таки хоч під куранти світло увімкнеться, але чуда не трапилось і зустрічали ми той рік з парафіновими свічками і під запах керосинової лампи. Не знаю скільки святкували батьки, а нас вклали спати і вже на ранок світло було і на радість нам йшла передача "В гостях у сказкі" з традиційною новорічною казкою "Новорічні пригоди Маші і Віті"....

                          

      Вчора всі прийшли з роботи, розігріли вечерю і клац, кіна не буде...

Син говорить: ну як оце? що робити? спати рано, щось робити темно і без електрики й не зробиш...

Кажу йому: ну а що ти думав? не дарма ж по інтернету розганяли про те як харашо жилось в Савецкам саюзє... І оці картинки з бочкою квасу, з самой вкусной в мірє докторской колбасой, з самим вкусним плАмбірАм (я знаю, що правильно плОмбір ) і т.д....

                           

От сусіди і вирішили нас повернути в "хароший" Савецкій Саюз... От так без війни, але з віяловими відімкненнями електроенергії, з дифіцитами і чергами за елементарними продуктами і речами але харашо в странє савецкай було жити...  Так от, Ви, які народились вже в країні Україна, дивіться, порівнюйте і знайте що таке СРСР. Вважайте, що прокатнулись на машині часу

   Так що знову мінус в карму хворого сусіда

 

Рівень виховання людини завжди помітний з її вчинків у звичайному житті. Хороші манери завжди привабливіші порівняно з безпардонною поведінкою. Важливо бути ввічливим, поступатися місцем літнім, вагітним, пропустити вперед жінку.

Найчастіше з цим люди успішно справляються. Але є низка звичок, які багато хто вважає невинними, а вони видають невиховану людину.

1. Рюкзак у транспорті

Рюкзак – дуже зручний аксесуар, але доти, доки ви не опинилися в громадському транспорті. Виховані люди завжди знімають його перед тим, як заходять до автобуса. Інакше ви будете мимоволі штовхатися, зачіпати інших. Рюкзак треба тримати перед собою. Так він та іншим не завадить і цінні речі залишаться за вас.

[ Читати далі ]

Наш світ сповнений дивовижних речей. Про деякі нам розповідають ще в школі, про деякі ми дізнаємося з повсякденного життя. Але є і такі, про які мало хто знає, а даремно! Адже факти, які не вписуються в наш звичний порядок речей, тільки розширюють кругозір і нагадують про те, на який дивній планеті ми все таки живемо.

1. Що таке авокадо?

Незважаючи на думку більшості, це не овоч і навіть не фрукт, а ягода.

  [ Читати далі ]