Там у нас була дискусія з приводу Цоя.

Моя опонентка — дівчина чи жінка з Луганщини. Вона цілком адекватна, розумна жінка, ніяка не «ватніца». Українка!

Вона питає, при чому тут Цой? Хватить глумитися над трупом. Бо якось воно не тойво. В чому кайф?

Я кажу: це — не кайф, це несприйняття. Я навіть рецептів не можу читати російською, бо мені болить? Вам ні?

Я не хочу бути якимсь ментором і когось там чомусь повчати. Але це якраз тойво, на мою думку. Бо колективний умовний цой з пушкіним давали Януковичу по 90 процентів на Луганщині, в Донбасі, в Криму. Цоєвщина — це фрагмент російського експансіонізму. В росії живуть тільки мертві. Живі — не живуть. І мертві їй служать. І ви й завтра з радістю проголосуєте, за якогось умовного цоя-рабиновича, щоб мир був на всій планеті.
Є така хуйня, яка називається «культурний простір». І росія вгатила в цей «культурний простір» сотні мільярдів долларів. І ви купилися, хоч, може, й самі того не свідомі.

Вам видається, що це ваші особисті смаки й вподобання. Ні! Не ваші!

Для мене цой — не абстрактний. Солдати цоя прийшли в Бучу, Ірпінь, Маріуполь. Солдати цоя вбивали наших дітей. Оператори цоя наводять ракети на наші міста.

Цой зайшов з в Україну 24-го лютого 2022 року. Разом з Висоцьким, Булатом Окуджавою і Александром Вертінським. Як би це комусь було не боляче. Бо це — їх культура. Якщо й не їх солдатів (ті вобще ніхуя не відають, то просто стадо овець) то — їх офіцерів, їх влади, їх еліти.
Німці колись забули про Ніцше і Фіхте. Не на часі було. Але — то ж великі і мудрі люди! А цой — просто чмо, навіть памяті не вартий. Чого ви за нього так тримаєтеся? Це ж послід! Це все одно, що триматися за Людмілу Зикіну або Надєжду Кадишеву.

Вічний — НАХуЙ! Викорінити, забути, закопати в землю, довіку, щоб мої прапрапрапраправнуки не відали, що таке цой. Вже не кажучи про те, що й сам цой, як феномен музичної культури — повна і безумовна хУЙня!

А вони кажуть: то не слухайте! Не слухаєм! І вам не дамо слухать! Время таке, такий лібералізм нині, сука надворі…

А може сам цой особисто і не винуватий? Може. Але давайте про це поговоримо років через сто. А краще через триста…

(С0 Чепинога

пі.сі.Якщо хтось думає шо пісня цоя "перемен" про перемени то це все хрінь собоча  то пісня про любов. він сам казав. захотів тьолку змінини і вот тобі і пісня "перемепн"

Озеро Синевир, Закарпаття, червень 2023.

1.      1. Анакондіуз звичайний синевірський

2.      2. Лохнеся Синевірська.

3.      3. Компашка якихось підростаючих малявок

4.      4. Жаби прикинулись гадюкою

5.      5. Косяк пуголовок

Справжні володарі озера.

Вони часто утворюють скупчення і рухаються всі в одному напрямку. А складається враження, що це якийсь великий чорний об'єкт у воді)))

В Україні ці тварини поширені на більшій частині території.

У Карпатах піднімається на висоту до 2000 м.

Основну частину свого часу сіра жаба проводить на суші. До водойми вона відправляється тільки для того, щоб відкласти ікру.

Ропуха легко переносить втрату вологи, запасаючись водою під час купання в ранковій росі.

Дорослі тварини ведуть усамітнений спосіб життя. Вони не виявляють надмірної агресії стосовно одноплемінників, але намагаються поза сезоном розмноження уникати з ними будь-яких контактів.

З метою самозахисту від хижаків і знищення паразитів ропуха звичайна виробляє отруйний секрет в бородавчатих залозах, розташованих в області шиї. У ньому містяться буфадієноліди, катехоламіни, дофамін, епінін, адреналін і норадреналін. Буфотенін, що виробляється амфібією є галюциногенним алколоїдом.

У разі небезпеки жаба набирає в легені багато повітря, сильно роздувається і злегка підводиться на пальцях. Таким чином, вона хоче здатися більше, ніж є насправді, і налякати свого супротивника.

Інформацію дізналась з ФБ та інших джерел