Циттау – іще одне цікаве саксонське містечко та один із центрів культури верхніх лужичан. Його особливістю є те, що поруч проходять кордони одразу двох суміжних держав, Польщі та Чехії, до яких можна дістатись ледь не пішки.

Серед дівчаток траплялись такі екзотичні імена як Орхідея, Меліса, Мілада, Лама, Лейла, Оріана, Неоніла.

А серед хлопчиків -  Кларенс, Ліам, Кайлас, Аслан, Алан, Самір, Ельдар, Тамерлан, Рувим, Мурат.

Окрім того, рідковживаними іменами для немовлят у цьому році також були  Іларія, Барбара, Стефанія, Патриція, Ванесса, Амелія, Елеонора, Квітка, Мотря - для дівчаток; та Лука, Устим, Северин, Мефодій, Дарій, Кирило, Енвер, Йосип, Едгар - для хлопчиків.

 Женщина о муже просит Бога,

Похоронку комкая в руках:

 «Господи, верни его живого,

Хоть на день, обнять и приласкать…»

 И военный в храме тоже молит:

«Боже, помнишь, бой тяжёлый, май…

Хуже, чем калека, против воли.

Помоги, мужскую силу дай.»

 Этот лоб, осанка, взгляд орлиный…

Бьёт солдатку ледяная дрожь:

«Вроде он… добавились морщины…

Нет, не он, чудовищно похож.»

 Подчиняясь тайне притяженья,

Их связавшей накрепко в одно,

Вместе шли сквозь жаркие мгновенья,

Точно так и было суждено.

 В Новый год казалась ночь короткой,

Волшебство вошло в свои права…

Словно он не ранен на высотке,

И она, как будто, не вдова.

О подобном случае когда-то прочитала в газете. Известно, что в мире есть такие места и, в частности, часовни, где люди загадывая самые заветные желания, пишут Богу записку. Если ожидать с верой, то, говорят, всё исполнится.