хочу сюди!
 

Sveta

34 роки, телець, познайомиться з хлопцем у віці 29-39 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Подумалось

Если мне будет пиздецки плохо, больно или страшно, маму я буду звать по-русски.
«Мама, мамочка!», а не «Мамо, матусю!»
Это к вопросу о маркерах национальной идентичности.

Да и моё вечное блядь и нахуй тоже не очень по-украински звучит.

Кстати, был я как-то в Литве. Так вот в Литве, причем не только в городах, но и в глубинке, между собой говорят по-литовски. Но с теми же блядь и нахуй.
Да и не только в Литве такое наблюдал.

А вы на каком языке экспрессируете?

Трансформация Судьбы

День второй, а повод тот же -
Трансформация Судьбы!
Скучно быть на всех похожей,
Будь собой! Ведь Ты - есть Ты!

Рифмоплётство вновь вернулось.
Где Ты был, мой Дар Небес?
А оно лишь улыбнулось:
"Да в тебе, мой сонный лес!"

Я ходил, гулял по свету,
Ждал, когда проснёшься Ты,
Возвращаюсь - тебя нету!
И холсты твои пусты!

Не рисуешь, не танцуешь,
Не поёшь, а всё грустишь!
Я люблю тебя любую,
Ты прости меня, малыш!

Я в тебе, но ты не ищешь,
Я зову, ты не идёшь!
Равнодушием лишь свищешь,
Но я знаю, в чём ты врёшь!

Нагло врёшь своей улыбкой,
Типа "Всё же хорошо!"
Признаёшь свои ошибки,
Прочитай ещё ОШО!

Чтоб найти из цикла ВЫХОД,
ВЫХОД ДАЙ всему, что есть!
Не скрывай, не притворяйся,
А иначе бед не счесть!!!

Хочется поплакать - ПЛАЧЬ,
ЗАКРИЧАТЬ - ОРИ, но в поле!
Хватит с тебя передач!
Выходи уже на ВОЛЮ!

Осіннє

Було і минуло....

Росіянка як Жінка. Творець людей.

Росіянка. Російська жінка. Це - хуїтта напівгнила.
Росіянка завжди патеряна.
.
Чого вона дае, кому вона дае - вона сама не розуміе..
.
Що родиться в Результаті - вона не знае.
Принцип - А Хуй його знае... Щось буде... . Вона Завжди Нечесана. Приклад ціеї гнилої стандартної хуїтти - Речник Міністерства Зовнішних Справ росії. Синок, ти думаеш, що це тільки Вона Така?? Придивись Уважніше. Вони Усі Такі. Немиті коси в них.... . Кашлаті. З вошами наче. .. Що, якщо тебе народила росіянка? Це означае - що ти патеряне. Загублене. Для Людства. Непотрібне. Нахуй не нужне. Ти будеш ерепенитись все свое життя. Але в Загальному - у світі пізнання особливо - ти нах не потрібно. Бо ти - росіянин. Кацапеня. . Від нечесаної жінки (що не здатна слідкувати за волоссям, а Це Для Жінки Одне з Головних Питань Життя) - родяться тільки напівлюди. Росіяни. Бо російські жінки за волоссям не слідкують. . Не встигають. У них Світ Життя заставляе Слідкувати за іншими речами!! . Не за волоссям слідкувати - а як як не отримати від ціеї мавпи - росіянина по морді... Бо не так щось сказала. А як сказати вірно - якщо воно мавпа, цей твій чоловік, росіянин, і у нього рефлекси тупориллі... А реакція - різка... . - І пиздять росіяни мавпи своїх самок кожну хвилину... І самки рожають в цих нервах - недолюдків... Недоуродів. 147 млн недоуродів. росія в купі виходе. Тоді кричать ці недоуроди від від жінок нечесаних і нещасних народившіся - Нас Багато, ми расея...

П'ятниця - свята Вечеря ))

Голод за краяhelp сама люба- сама (mp3) lol 
от компании Troeschzina marazmatic pic & Tchokolovka int. (Що) 
Presents - "ДЕРУНИ" (Україна 1+2)  lol lol держите меня drunk

частина друга - "пашті" wakeup drunk

 не всі tears (мамо не плачь) tears beer2

а тут халепа ...  варіант чка (по любе)drunk


Смачного mmmm beer2,  з П'ятницею lol crazy до столуbeer2

november live (c)


Хе-хе

– Пам'ятай, штекер типу "тато" в дірку типу "мама"!
– Чому ви визначаєте їхній гендер без їхньої згоди? Дайте їм можливість самим визначитися!
(Лунає вибух)

"наші видатні земляки": віктор кунах

  • 16.11.18, 22:09
Світлина від Юрія Малашевича.
В.А. Кунах народився 28 квітня 1946 р. в селі Селець Потіївського (нині – Черняхівського) району Житомирської області.
У 1969 р. здобув вищу освіту на біологічному факультеті Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. Свій шлях науковця розпочав ще в студентські роки в Інституті ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, де у 1966–1969 рр. одночасно з навчанням на стаціонарі працював старшим лаборантом і проводив перші в Україні цитогенетичні дослідження рослинних клітин у культурі in vitro.
З 1971 р. В.А. Кунах працює в Інституті молекулярної біології і генетики НАН України. Тут він виконав і в 1975 р. на спецраді при Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка захистив першу на теренах СРСР кандидатську дисертацію з генетики культивованих клітин рослин «Цитогенетичне вивчення клітинних популяцій у культурі ізольованих тканин рослин».
У 1989 р. став доктором біологічних наук, захистивши дисертацію на тему «Мінливість та добір у популяціях культивованих клітин рослин» за спеціальністю «генетика» у спеціалізованій вченій раді при Інституті цитології і генетики Сибірського відділення АН СРСР (м. Новосибірськ).
У 1983 р. в Інституті молекулярної біології і генетики АН УРСР за його ініціативи створено лабораторію генетики клітинних популяцій, на основі якої у 1989 р. Сформовано відділ. У 1993 р. Кунаху В.А. було присвоєно вчене звання професора за спеціальністю «генетика», а в 1997 р. його обрано членом-кореспондентом НАН України зі спеціальності «фізіологія рослин, генетика».
В.А. Кунах є відомим вченим-біологом з багаторічним науковим досвідом. В Інституті молекулярної біології і генетики НАН України очолює відділ генетики клітинних популяцій.
Досягненням ученого стало теоретичне обґрунтування й експериментальне підтвердження того, що культивовані in vitro клітини є новою, штучно створеною системою, яка характеризується своєрідністю ознак та особливостей і водночас підкоряється загальнобіологічним популяційним закономірностям.
Кунахом В.А. встановлено існування паралелізму між змінами in vitro та природною мінливістю рослин. Це дає змогу, дослідивши характер змін у модельній системі культивованих клітин, прогнозувати аналогічні зміни у природних умовах. Значну частину праць Кунаха В.А. присвячено дослідженню популяційногенетичних параметрів у культурі in vitro рослин, установленню чинників і пошуку шляхів регуляції мінливості та добору в клітинних популяціях, і створенню на цій основі високопродуктивних клітинних штамів – продуцентів біологічно активних речовин.
В останні роки наукові інтереси В.А. Кунаха сконцентровано на проблемах молекулярної екогенетики рослин, зокрема на вивченні молекулярно-генетичного поліморфізму природних популяцій рослин, що зростають в екстремальних умовах довкілля. Значна увага при цьому приділяється дослідженню пластичності геному у процесах адаптації до змінних умов навколишнього середовища.
Разом із співробітниками очолюваного ним відділу проводить активну науково-дослідну роботу у рамках Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011–2020 рр. Напрями робіт, керівником яких є професор В. Кунах проводяться у рамках міжнародного співробітництва з Польською академією наук, а також у співробітництві з провідними вченими у цій галузі із США, Великої Британії, Росії, Німеччини тощо.
В.А. Кунах – автор понад 550 наукових праць у галузі генетики, клітинної біології, екології та фізіології рослин. Зокрема, він є співавтором підручника для вищих навчальних закладів «Біотехнологія рослин», автором шести монографій, восьми розділів в англомовних монографіях з біології і біотехнології рослин, 43 авторських свідоцтв та патентів.
Віктор Анатолійович поєднує наукову роботу з педагогічною діяльністю. Він у 1994– 2014 рр. читав курси лекцій з клітинної селекції, клітинної та молекулярної біології, біотехнології, генетики у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка, а також у Міжнародному Соломоновому університеті, Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка, Уманському національному університеті садівництва, Східноєвропейському університеті ім. Лесі Українки, Національному університеті «КиєвоМогилянська академія» та ін. Підготував 4 доктори наук та 20 кандидатів біологічних наук.
В.А. Кунах – заступник голови спеціалізованої вченої ради із захисту докторських
дисертацій при Інституті молекулярної біології і генетики НАН України, був членом кількох
спеціалізованих учених рад із захисту докторських дисертацій при інших наукових закладах, у
1995–2010 рр. був членом експертної ради ВАК України.
Учений є головним редактором журналу «Вісник Українського товариства генетиків і
селекціонерів» та збірника наукових праць «Фактори експериментальної еволюції організмів»,
заступником головного редактора збірника наукових праць «Автохтонні та інтродуковані
рослини», членом редколегії журналів «Proceeding of the Latvian Academy of Sciences. Section
B», «Biopolymers and Cell», «Цитология и генетика» («Cytology and Genetics»), «Biotechnologia
Acta» та ін.
Віктор Анатолійович – президент Українського товариства генетиків і селекціонерів
ім. М.І. Вавилова; з 2003 р. під його головуванням систематично проводяться щорічні
міжнародні конференції «Фактори експериментальної еволюції організмів».
Підтвердженням вагомості результатів наукової діяльності вченого є численні відзнаки:
В.А. Кунах – лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2005 р.), лауреат
премії ім. В.Я. Юр’єва (2002 р.), премії ім. М.Г. Холодного (2007 р.) та премії
ім. С.М. Гершензона НАН України (2015), відмінник освіти України (2004 р.), винахідник року
(2008 р.); нагороджений двома медалями СРСР (1983, 1986 рр.), срібною і двома бронзовими
медалями ВДНГ СРСР (1986, 1987, 1988 рр.), почесними грамотами Міносвіти, ВАК України,
Президії НАН України, Київського міського голови тощо.

Джерело «Історія науки. Персоналії». Автор статті Н.М. Дробик, М.З. Мосула
file:///C:/Users/User/Downloads/DROBYK%20N.%20M.%20-%202016%20(2)%20(1).pdf

"наші видатні земляки": віктор кунах

  • 16.11.18, 21:59
Світлина від Юрія Малашевича.
В.А. Кунах народився 28 квітня 1946 р. в селі Селець Потіївського (нині – Черняхівського) району Житомирської області.
У 1969 р. здобув вищу освіту на біологічному факультеті Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. Свій шлях науковця розпочав ще в студентські роки в Інституті ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, де у 1966–1969 рр. одночасно з навчанням на стаціонарі працював старшим лаборантом і проводив перші в Україні цитогенетичні дослідження рослинних клітин у культурі in vitro.
З 1971 р. В.А. Кунах працює в Інституті молекулярної біології і генетики НАН України. Тут він виконав і в 1975 р. на спецраді при Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка захистив першу на теренах СРСР кандидатську дисертацію з генетики культивованих клітин рослин «Цитогенетичне вивчення клітинних популяцій у культурі ізольованих тканин рослин».
У 1989 р. став доктором біологічних наук, захистивши дисертацію на тему «Мінливість та добір у популяціях культивованих клітин рослин» за спеціальністю «генетика» у спеціалізованій вченій раді при Інституті цитології і генетики Сибірського відділення АН СРСР (м. Новосибірськ).
У 1983 р. в Інституті молекулярної біології і генетики АН УРСР за його ініціативи створено лабораторію генетики клітинних популяцій, на основі якої у 1989 р. Сформовано відділ. У 1993 р. Кунаху В.А. було присвоєно вчене звання професора за спеціальністю «генетика», а в 1997 р. його обрано членом-кореспондентом НАН України зі спеціальності «фізіологія рослин, генетика».
В.А. Кунах є відомим вченим-біологом з багаторічним науковим досвідом. В Інституті молекулярної біології і генетики НАН України очолює відділ генетики клітинних популяцій.
Досягненням ученого стало теоретичне обґрунтування й експериментальне підтвердження того, що культивовані in vitro клітини є новою, штучно створеною системою, яка характеризується своєрідністю ознак та особливостей і водночас підкоряється загальнобіологічним популяційним закономірностям.
Кунахом В.А. встановлено існування паралелізму між змінами in vitro та природною мінливістю рослин. Це дає змогу, дослідивши характер змін у модельній системі культивованих клітин, прогнозувати аналогічні зміни у природних умовах. Значну частину праць Кунаха В.А. присвячено дослідженню популяційногенетичних параметрів у культурі in vitro рослин, установленню чинників і пошуку шляхів регуляції мінливості та добору в клітинних популяціях, і створенню на цій основі високопродуктивних клітинних штамів – продуцентів біологічно активних речовин.
В останні роки наукові інтереси В.А. Кунаха сконцентровано на проблемах молекулярної екогенетики рослин, зокрема на вивченні молекулярно-генетичного поліморфізму природних популяцій рослин, що зростають в екстремальних умовах довкілля. Значна увага при цьому приділяється дослідженню пластичності геному у процесах адаптації до змінних умов навколишнього середовища.
Разом із співробітниками очолюваного ним відділу проводить активну науково-дослідну роботу у рамках Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011–2020 рр. Напрями робіт, керівником яких є професор В. Кунах проводяться у рамках міжнародного співробітництва з Польською академією наук, а також у співробітництві з провідними вченими у цій галузі із США, Великої Британії, Росії, Німеччини тощо.
В.А. Кунах – автор понад 550 наукових праць у галузі генетики, клітинної біології, екології та фізіології рослин. Зокрема, він є співавтором підручника для вищих навчальних закладів «Біотехнологія рослин», автором шести монографій, восьми розділів в англомовних монографіях з біології і біотехнології рослин, 43 авторських свідоцтв та патентів.
Віктор Анатолійович поєднує наукову роботу з педагогічною діяльністю. Він у 1994– 2014 рр. читав курси лекцій з клітинної селекції, клітинної та молекулярної біології, біотехнології, генетики у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка, а також у Міжнародному Соломоновому університеті, Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка, Уманському національному університеті садівництва, Східноєвропейському університеті ім. Лесі Українки, Національному університеті «КиєвоМогилянська академія» та ін. Підготував 4 доктори наук та 20 кандидатів біологічних наук.
В.А. Кунах – заступник голови спеціалізованої вченої ради із захисту докторських
дисертацій при Інституті молекулярної біології і генетики НАН України, був членом кількох
спеціалізованих учених рад із захисту докторських дисертацій при інших наукових закладах, у
1995–2010 рр. був членом експертної ради ВАК України.
Учений є головним редактором журналу «Вісник Українського товариства генетиків і
селекціонерів» та збірника наукових праць «Фактори експериментальної еволюції організмів»,
заступником головного редактора збірника наукових праць «Автохтонні та інтродуковані
рослини», членом редколегії журналів «Proceeding of the Latvian Academy of Sciences. Section
B», «Biopolymers and Cell», «Цитология и генетика» («Cytology and Genetics»), «Biotechnologia
Acta» та ін.
Віктор Анатолійович – президент Українського товариства генетиків і селекціонерів
ім. М.І. Вавилова; з 2003 р. під його головуванням систематично проводяться щорічні
міжнародні конференції «Фактори експериментальної еволюції організмів».
Підтвердженням вагомості результатів наукової діяльності вченого є численні відзнаки:
В.А. Кунах – лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2005 р.), лауреат
премії ім. В.Я. Юр’єва (2002 р.), премії ім. М.Г. Холодного (2007 р.) та премії
ім. С.М. Гершензона НАН України (2015), відмінник освіти України (2004 р.), винахідник року
(2008 р.); нагороджений двома медалями СРСР (1983, 1986 рр.), срібною і двома бронзовими
медалями ВДНГ СРСР (1986, 1987, 1988 рр.), почесними грамотами Міносвіти, ВАК України,
Президії НАН України, Київського міського голови тощо.

Джерело «Історія науки. Персоналії». Автор статті Н.М. Дробик, М.З. Мосула
file:///C:/Users/User/Downloads/DROBYK%20N.%20M.%20-%202016%20(2)%20(1).pdf