Переглядаючи власний блог, знайшов свого вірша, написаного влітку 2007 року. Вірш має власну історію написання і постійно кудись щезає з моїх електронних архівів. Переношу його до Товариства... (Хоч перенести його без втрат не вдалось). Залишилась Україна без Богдана... Бунтарі віддали царедворцям шану… Отаке царям, звичайно, любо-мило: воєвод й стрільців наслали в Київ. Й в груди б'ють себе московські сли, з настановами везуть до нас листи. В них – царі ж козацтво научають...

Читати далі...

Спогад навіяно Ledi Ada...Думаю, що МИ не змінились... Лише вітер шматує обривки Мрій про ТУ Україну, що так і не здійснилась :(Стара хата на крайній вулиці Села.. Ще минулого року були вікна і двері - зараз все зірвано.. Обережно заходжу до сіней, переступаючи через купи якогось мотлоху. До кімнати ліворуч. Ступаю по битому склу. Зі стін стирчать обривки дротів. По підлозі вітерець шурхотить сотнями квитанцій: за світло, за землю, якісь податки, недоїмки, штрафи.. Із меблів у кімнаті одна...

Читати далі...

Люба квіточко, прости, Прощавай єдина, Я сьогодні в ліс іду, Кличе Україна. Краще мокнуть по лісах, Крастись вовком в ночі, Ніж сидіть на ланцюгу – Бути псом не хочу. Краще гнити в болотах, Від хвороб вмирати, Ніж тиранів прославлять – Честю торгувати. Краще з голоду сконать, У криївках мерзнуть, Ніж у рабстві існувать, То вже ліпше щезнуть. Краще кулю на льоту В повен зріст зловити, Ніж робити на Москву, На колінах жити. Зрозумій: інакше я Вчинити не можу. І...

Читати далі...

Де ви, соколи Дикого поля? Де той воїнства маковий цвіт? Де боями гартована доля, Де шаблями порубана воля, Де предвічний відважний мій рід? В Лету кануло славне лицарство У курганах безкраїх степів. Вічним сном дух свободи й бунтарства Спить на межі спокою й митарства У пилюці забутих шляхів. У розвіянім поросі волі Розчинилася маревом Січ. Серед тих, в кого лише мозолі, На осяянім ним видноколі Рай будує новітній панич. Сміючись із дурних гречкосіїв, Що воліють зігнити в ...

Читати далі...

Україна - це держава мертвого кінематографу. Ну що ж, якщо в нас немає свого власного вихователя суспільної думки, яким і є кино в його соціальній функції, то давайте орієнтуватись на те чого від нас, українеців, вимагає світовий кінематограф...Щоб сподобатися нашим сусідам, ми маємо почати вести себе відповідно їхніх архетипних уявлень про нас, зафіксованих в їхньому ж кінематографі. Дивно, але їм подобається в українцях лише те, що колись лякало їхніх предків: козаки, гайдамаки, махновці...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Лідер «Нашої України» Віктор Ющенко вважає, що Україна стає розмінною картою в російсько-американських відносинах. Таку думку він висловив під час зустрічі з представниками Американського єврейського комітету. «Те, чого ми найбільше боялися – що Україна стане розмінною картою у російсько- американських відносинах, у мене є відчуття, що таке пророцтво починає збуватися», - наголосив Віктор Ющенко. Лідер «Нашої України» зауважив, що таке враження у нього...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Як ми і обіцяли раніше, ми зробили проект листа-звернення до власників сайту www.twitter.com з проханням українізувати меню відомого сайту. Пропонуємо Вашій увазі текст листа: "Шановна команда Twitter.com! Звертаємось до Вас з ініціативою введення україномовної версії сайту. Переконані, що це дозволить мережі мікроблогів "Твіттер" значно поширити свою аудиторію, адже український сегмент користувачів інтернету активно розвивається. За даними...

Читати далі...

Все на світі можна вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. В.Симоненко Я не вибрав Тебе, рідна мати, Я не вибрав Тебе, роде мій, І вовік не дано вибирати Кров свою та оселю-край свій. Та, якби я таке і мав право, То би вибрав Тебе, моя Русь, Я не знаю найвищої слави, Крім тії, що дитям Твоїм звусь! Моя, праведна Русь-Україно! Лиш з Тобою я плачу й сміюсь, Тут родився, зростав, тут загину, Лиш для Тебе живу і борюсь! Лиш Твої волошковії очі, Золоту...

Читати далі...

Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте, І вражою злою кров’ю Волю окропіте. Т. Шевченко Поховали та й забули Тарасове слово. Нема волі, нема долі, Ярмо-іго знову. Поховали та й заснули, У сні потонули, Кайданів не розірвали, Оков не струснули. Знову панщина новітня, Знов кріпацтво всюди, Всім керують-заправляють Злодюги-приблуди. Знову шляхта в спину дише, Жидок гендель травить, Московщна ненаситна, Хижо балом править. І розбійники заморські, Й свої...

Читати далі...

Агов, брати! Нічого не змінилось! Панують скрізь жиди і москалі. Невже нам зроду-віку не судилось Пожить по-людськи на своїй землі? А мати лиш горби та мозолі? Та що жиди? Он власні ренегати, Забувши голос крові на біду, Деруть на шмаття гірше супостата Вітчизну-Неньку – вбогу сироту, Продавши душу – черству і пусту. Що? Продали Вкраїну, байстрючата?! Здали флоти, ракети і лани; Продовжуєте й далі продавати Без совісті, без честі, без вини, Ганьба народу, сучії сини...

Читати далі...