Про співтовариство

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.

Топ учасників

Вид:
короткий
повний

Ми любимо тебе, Україно!

Хіт Путін – ху*ло відзначає п’ятирічний ювілей

Хіт Путін – ху*ло відзначає п’ятирічний ювілей: відео першого виконання
Пісні Путін – ху*ло виповнилося 5 років: відео
Пісні Путін – ху*ло виповнилося 5 років: відео / Фото з відкритих джерел
УСІ НАЙВАЖЛИВІШІ НОВИНИ ЗА 5 ХВИЛИН

У щоденній ексклюзивній розсилці 24 каналу

Відомий хіт про президента Росії "Путін – ху*ло" вперше виконали 5 років тому, 30 березня 2014 року, в Харкові. Пісню вигадали і виконали вболівальники футбольного клубу "Металіст" на спільному марші з фанами "Шахтаря".

Мирний марш розпочався на площі Конституції та тривав до стадіону "Металіст". 


Учасники йшли з українськими прапорами і димовими шашками. Перед початком заходу вболівальники заспівали гімн України, а потім пішли до стадіону з величезним банером "Єдина країна", скандуючи: "Героям слава!" Тоді ж, під час ходи, лунала пісня "Путін – ху*ло".

Дивіться відео першого виконання пісні "Путін – ху*ло" у Харкові:

Текст пісні – це римейк старої пісні уболівальників "Металіста" про екс-президента ФФУ Григорія Суркіса. Принаймні так стверджує Максим "Ковбой" – лідер угруповання харківських футбольних фанів Free Land Ultras."Це – стара кричалка харківського "Металіста" часів ворожнечі Суркіса з Ярославським (президентом ФК "Динамо" з екс-власником "Металіста"). Тільки замість Путіна там був Суркіс. Ярославський його недолюблював", – розповідав Максим "Ковбой".Через російську агресію пісня стала дуже відомою, отримала низку обробок і варіацій та стала інтернет-мемом.

Завтра 31 березні в Україні ЗНО на європейськість



Дуже люблю вислів: Кожен народ заслуговує на ту владу, яку він має. Мене дуже хвилює результат майбутніх виборів Президента України саме для визначення, який ми є народ: вже європейський чи ще євроазійський? Приємно, що маємо  насправді демократичні вибори і конкуренцію, як і масу кандидатів що називається: до вибору - до кольору! Хтось гарно пожартував, що це наше всенародне ЗНО. Зовнішнє незалежне оцінювання обов'язково відбудеться за результатами виборів 31 березня, бо це важливий показник для Світу хто ми насправді є: державний народ чи ні. Чи є Україна правдиво Суверенна Держава чи таки псевдо-держава керована зовні. Побачимо. Наразі я закликаю всіх 31-го березня прийти на наше всеукраїнське ЗНО - на вибори Президента України і проголосувати згідно своїм уподобанням. І най діється Воля Божа.

Богдан Гордасевич
Львів-Рясне
30 березня 2019 р.

Виконав одне головне - берусь за друге не менш важливе

Ми будемо підвищувати рівень життя і добробут громадян - Президент про політику боротьби з бідністю

29 березня 2019 року - 22:26

Ми будемо підвищувати рівень життя і добробут громадян - Президент про політику боротьби з бідністю

«Соціальна спрямованість - зараз це буде наш перший пріоритет», - відповів Президент Петро Порошенко в ефірі телеканалу «Україна» на запитання щодо продовження підвищення пенсій та соціальних виплат малозабезпеченим громадянам, а також збільшення розміру допомоги при народженні дитини у багатодітних сім’ях. 

«Питання боротьби з бідністю має бути спрямовано, в першу чергу на тих, хто постраждав найбільше від російської агресії, гібридної війни і економічної кризи, що її спричинила війна. Ця категорія громадян - українські пенсіонери», - сказав Петро Порошенко.

Він зауважив, що в Україні відбувалось зростання мінімальної заробітної плати, зростає середня зарплата, а зростання пенсій відставало. «Саме тому ми твердо наголошуємо на тому, аби з 1 березня  відбулася індексація. Ця індексація стосується майже 10 мільйонів українських пенсіонерів», - підкреслив Глава держави. 

«До 25 березня пенсії були проіндексовані у цих 10 мільйонів пенсіонерів. Це є наш перший крок. Але ми будемо це робити мінімум щорічно», - сказав він.

За його словами, пенсія буде зростати випереджаючими темпами по відношенню до інфляції. «Ми маємо підвищити рівень життя пенсіонера», - підкреслив Президент.

В той же час, Президент нагадав, що є пенсіонери, які отримують мінімальну пенсію через те, що отримували маленьку заробітну плату. «Саме для таких ми запропонували компенсацію 2410 грн. 1205 грн. виплачено в березні і 1205 грн. буде виплачено в квітні», - нагадав Петро Порошенко.

Також Президент повідомив: «Я звернувся до Уряду, до керівництва Пенсійного фонду і ми зараз дуже уважно і ретельно розраховуємо, щоб тим, хто отримує мінімальну пенсію, ми запровадили тринадцяту пенсію - раз на рік виплачувати суму в ще один розмір пенсії».

«Це буде рішучий крок щодо подолання бідності, аж допоки рівень пенсії, в тому числі і мінімальної не буде забезпечувати якісні видатки пенсіонерів», - наголосив Глава держави.

«Всі наступні п`ять років ми будемо підвищувати рівень життя і добробут громадян», - підкреслив Петро Порошенко.

Глава держави додав, що допомагає пенсіонерам і рішення про монетизацію субсидій на оплату за житлово-комунальні послуги. Тепер гроші на оплату за спожити газ завдяки економному споживанню можна заощадити. «Від 30% до 40% субсидії пенсіонери можуть заощадити для себе... і сьогодні ці 400-600 грн. аж ніяк не будуть зайвими додатково до компенсації і індексації», - зауважив він. 

Президент також наголосив, що окремі виплати будуть і багатодітним родинам. На кожну третю, четверту і наступну дитину буде виплачуватись прожитковий мінімум. «Я твердо переконаний, що сьогодні народження малюка має бути щастям для родини. Це буде і «пакет малюка», і виплата багатодітним родинам прожиткового мінімуму», - додав він.

За словами Президента, з 1 квітня відбудеться підвищення рівня грошового забезпечення для військових, які знаходяться на лінії зіткнення, в зоні операції Об’єднаних сил, збільшено також виплати морякам, що несуть службу в Азовському морі, біля Маріуполя і Бердянська. Під час виходу в море доплати їм складуть з розрахунку 12000 грн, повідомив Глава держави.

Буде стабільність в Україні - буде і добробут в громадян

В наступні п'ять років темп реформ буде прискорено – Глава держави

29 березня 2019 року - 22:50

В наступні п’ять років темп реформ буде прискорено – Глава держави

Президент Петро Порошенко переконаний, що ті процеси, які було започатковано в Україні за останні п’ять років обов’язково будуть продовжені. «Твердження всіх наших міжнародних партнерів, що Україна зробила за п’ять років більше реформ, ніж за попередні 23», - констатував Глава держави під час прямого ефіру на телеканалі «Україна».

Серед тих, що були започатковані він назвав реформу сектору оборони і безпеки, завдяки якій в країні створена нова армія, реформу децентралізації, завдяки якій громади вже мають левову частину владних повноважень, відповідальності і фінансового ресурсу. Також початок медичної реформи, яка включає і реформу сільської медицини та запровадежння телемедицини. Впровадження нової системи освіти - «нової української школи». Зміни у системі державних закупівель через електронні закупівлі, покращення бізнес-клімату з автоматичним поверненням ПДВ для суб’єктів господарювання. Масштабне впровадження інклюзивної освіти для того, щоб приділяти спеціальну увагу дітям і дорослим з особливими потребами.

«Для того, щоб завершились всі ці реформи потрібно ще одна президентська каденція для того, щоби реформи стали незворотніми», - сказав Петро Порошенко зауваживши, що практично не залилилося сфери, якої сьогодні не торкнулися зміни.

Та головна мета Україн – завершити реформу сектору оборони і безпеки, щоб ми мали можливість підписати план дій щодо членства в НАТО, і провести необхідні реформи для того, щоб Україна набула повноцінного членства в Євросоюзі. «Сьогодні це відповідає абсолютній більшості бажань українців», - констатував Президент.

«Це дуже масштабне завдання. Завдання для всієї української нації, для всієї нашої держави і я твердо перконаний, що в наступні п’ять років темпи реформ буде прискорено. Реформа економіки буде здійснена і точку неповернення ми точно за останні п’ять років пройдемо», - резюмував Глава держави.

Петро Порошенко також наголосив, що повернення нашої великої нації, нашого народу до родини європейських народів є геополітичною, глобальною ідеєю. «Ми маємо повернутися в Європу, ми маємо стати членом ЄС. Це сьогодні підтриммується абсолютною більшістю українських громадян. Ми маємо стати членом НАТО. Це є організація, де один за всіх і всі за одного і таким чином, саме членство в НАТО буде гарантувати суверенітет, територіальну цілісність і безпеку нашої держави, яка сьогодні гарантується Збройними Силами України», - сказав він.

Президент також зазначив, що для того, аби відповідати критеріям, необхідним для членства в НАТО і ЄС, «ми маємо різко підняти добробут українців».

«Результатом цього будуть наші зусилля, наші кроки, наша програма по подоланню бідності і забезпеченню, щоб економічне зростання України точно призводило до добробуту кожного українця: і вчительки, і лікаря, і пенсіонера, і працівника, і фахівцяIT-сектора, і студента», - сказав Глава держави і висловив думку, що було б добре, аби це сприяло і поверненню українців з-за кордону до дому

Порошенко як парадокс: вороги ненавидять і свої також

Американський історик про парадокс Порошенка: Його ненавидить Путін, а українці недооцінюють



Петро Порошенко 

Україна протягом останніх п’яти років під керівництвом президента Петра Порошенка змінилася на краще більше, ніж за попередні 25 років. Було б логічно припустити, що він повинен впевнено перемогти на майбутніх президентських виборах, які відбудуться 31 березня. Замість цього близько половини українців відчувають до нього відразу. А чверть готова обрати на пост глави держави недосвідченого комедійного актора.

Про це пише американський історик та політолог Александр Мотиль у своїй статті на сайті видання ForeignPolicy.com.

Якщо Порошенко пройде в другий тур, запланований на 21 квітня, йому, швидше за все, буде протистояти комік Володимир Зеленський, досвід державного керівництва якого зводиться лише до того, що він грав в телесеріалі вигаданого президента-реформатора. Але для українців це буде найважливіший вибір, який може відбитися на виживанні країни. У 1999 році на виборах ледь не переміг комуніст. У 2004-му міг перемогти, сфальсифікувавши результати виборів, проросійський корупціонер Віктор Янукович, якби його не зупинила помаранчева революція. У 2010-му Янукович все-таки переміг, причому чесно і справедливо, але в 2013 році він спровокував революцію Євромайдану.

Як завжди, вибір для українців буде гранично ясний. Це або продовження нинішньої політики при діючому і ненависному президенті Порошенку, або різка відмова від такої політики і можливий розпад держави при Зеленському. З одного боку, історія виборів в Україні свідчить про те, що українці повинні одуматися і проголосувати за людину, здатну забезпечити стабільність, безпеку і реформи. А з іншого, українці схильні до таких же дивних змін настрою, яким піддавалися в Європі і США, зазначається у публікації.

Александр Мотиль констатує, що більшість жителів України, включаючи багатьох журналістів і коментаторів (що викликає тривогу), наполягають на тому, що після революції Євромайдану в 2013 році нічого не змінилося. Деякі, в тому числі кандидат в президенти Анатолій Гриценко, навіть заявляють, що Порошенко гірший за поваленого диктатора Януковича.

Читайте також: Гримчак пояснив, що буде, якщо Порошенка не оберуть на другий термін

На думку автора, насправді Україна стала набагато кращою країною, ніж це було у 2013 році, відразу після революції Євромайдану. У той час проросійські сепаратисти погрожували захопити південно-східні області. Росія тільки що окупувала Крим. Російська армія, здавалося, була готова розпочати повномасштабне вторгнення в Україну. ВВП України наблизився до радикального рівня і скоротився майже на чверть за два роки. Система державного управління була в руїнах, армія і таємна поліція пронизані російськими агентами, а глибоко вкорінена корупція режиму Януковича завдала колосальної шкоди економіці і суспільству. Незважаючи на оптимізм, спричинений демократичною революцією, Україна була на межі краху.

Зараз усе інакше. Крим, як і раніше, окупований, але адміністрація Порошенка створила армію і зупинила російських військових та їх ставлеників у східній частині Донбасу. Вона реформувала поліцію й оптимізувала спецслужби. Вона створила великі політичні, дипломатичні, культурні та економічні зв’язки із Заходом. Вона навела порядок у банківському секторі, який давав серйозні збої, стабілізувала валюту і встановила раціональні ціни на енергоресурси. Все це вона робила у відповідності до вимог Міжнародного валютного фонду. Адміністрація провела реформи в сфері освіти й охорони здоров’я, і почала просування української культури. Вона виділила мільйони доларів на ремонт застарілої української інфраструктури і на забезпечення енергетичної незалежності країни. Вона провела децентралізацію влади, наділивши місцеві адміністрації додатковими повноваженнями і ресурсами. Щоб побачити позитивні зміни, досить прогулятися будь-якою українською вулицею, переконує американський політолог.

Читайте також: Ющенко розповів, що буде після президентських виборів

Не менш важливо і те, що здійснюючи ці грандіозні зміни, Україна не відступилася від демократії і прав людини. За будь-якими мірками Україна сьогодні – це стабільна і працездатна демократія, де існує свобода слова і зібрань, де дуже низький рівень екстремізму і нетерпимості (за даними благодійного фонду Ukrainian Jewish Encounter, рівень антисемітизму там один з найнижчих у Східній Європі). Крім того, в Україні створена добре функціонуюча ринкова економіка. Звичайно, країна далека від досконалості, а її політика і економіка, як і раніше, прихильні до багатих олігархів. Але при цьому на тлі вельми тривожних антидемократичних, антиринкових і популістських тенденцій в Європі Україна виглядає цілком здоровою і набагато більш «європейською» країною.

Таким чином, у цілому показники роботи у Порошенка досить непогані. Він врятував країну від Росії, заслуживши при цьому незламну ненависть російського президента Володимира Путіна. І він твердо поставив Україну на шлях прозахідної інтеграції і реформ, вважає автор статті.

Порошенка справедливо критикують за те, що не спромігся притягнути до суду жодної з минулих чи нинішніх еліт країни за їхні злочини в часи Януковича. Хоча шахраї залишаються на волі, Порошенко доклав зусиль для викорінення джерел корупції у владі. Авторитетне дослідження Київського Інституту економічних досліджень та політичних консультацій показує, що «сукупний економічний ефект від антикорупційних заходів становить близько 6% ВВП», тобто близько 6 мільярдів доларів. Не дивно, що Україна покращила своє становище в рейтингу «легкості ведення бізнесу» Світового банку, що прямі іноземні інвестиції зростають, а ІТ-сектор процвітає.

Можливо, Порошенко вирішив боротися з корупцією, не борючись при цьому з корупціонерами. Це досить логічно. Схоже, він зрозумів, що єдиний спосіб трансформувати українську економіку та позбавити її корупції – це усунути інституційні та структурні стимули, які породжують корупційні дії. Мабуть, він вирішив, що йому потрібна негласна підтримка минулих і нинішніх еліт, щоб просунувати свої реформи, зазначається у матеріалі.

Порошенко вправі вважати, що інституційна зміна набагато ефективніша в боротьбі з корупцією, ніж винесення вироків купці злочинців. Тим не менш, він явно прорахувався, думаючи, що післяреволюційна Україна і далі терпітиме безкарність корумпованих еліт. Зрештою, саме корупція Януковича була одним із найважливіших факторів революції 2013 року. У цьому сенсі стратегію Порошенка можна назвати відмінним засобом для здійснення реформ, але жахливим засобом для переобрання на другий термін.

Але критики помиляються, думаючи, що корупція створює більшу загрозу існуванню України, ніж Росія, наголошується у статті. Путінські ракети можуть спопелити Україну в лічені секунди. Його армія може окупувати країну в лічені тижні, знищивши в ході бойових дій сотні тисяч людей. Окрім того, одержимість Росії переозброєнням і ядерною війною, блокада українських портів на Азовському морі, продовження її присутності в окупованому Донбасі, а також розміщення тисяч російських військовослужбовців і танків на кордоні з Україною ні в якому разі не можна тлумачити як знак добрих намірів.

Тоді чому ж так багато українців настільки переконані, що нічого не змінилося і що потрібно обрати Зеленського? Велика частина відповіді полягає в тому, що революція Євромайдану породила нереалістичні очікування, що Україна зможе за декілька днів зробити стрибок в Європейський Союз. Реальність така, що, незважаючи на те, що Україна неухильно рухається до інтеграції з європейськими інституціями, вона ще має пройти довгий шлях перш, ніж вона стане східноєвропейською Швейцарією, йдеться у статті.

Галасливі, безмежно вільні і часто безвідповідальні українські ЗМІ теж несуть свою частку відповідальності. Газети, радіо і телебачення намагаються залучити читачів, слухачів і глядачів тим, що користується найбільшою популярністю: скандальними розповідями про корупцію. В рівній мірі гучне, вільне і безвідповідальне громадянське суспільство України і його громадські організації теж не без гріха. Вони незмінно стежать за зловживаннями в керівництві державного сектора, але при цьому оцінюють те, що відбувається поза контекстом, не повідомляючи в повній мірі про те, що робиться правильно. Російські тролі і засоби масової інформації, від яких не захищені багато українців, теж вносять свою лепту, малюючи картину загального мороку і приреченості.

І, нарешті, існує той факт, що основна база підтримки Зеленського – це молодь. Зрозуміло, що вони не довіряють істеблішменту, як і більшість молодих людей у більшості демократичних країн ЄС і Північної Америки. Але вони не здатні відрізнити реальні досягнення Зеленського і його телевізійний імідж. А це свідчить про те, що образи, символи та подання для української молоді стали важливішими за реальний зміст і суть. В цьому плані молоді українці дуже схожі на своїх західних однолітків. Але та легкість, з якою вони відмовляються від реальності, послаблює надію на те, що молодь, яка виросла, вихована і здобула освіту в пострадянських обставинах, стане більш грамотним політичним споживачем.

Якщо українці не зможуть оцінити парадокс Порошенка й оберуть президентом Зеленського, то вони матимуть п’ять років неефективного державного управління та хаосу перш, ніж вони матимуть ще один шанс радикально змінити курс своєї країни. Але якщо українці хочуть, щоб їх країна стала стабільною ринковою демократією, їм слід задати собі питання, якого кандидата Путін ненавидить найбільше. Саме ця людина повинна стати президентом, підсумовує Мотиль.

Підготував Назарій Дідченко,
для ІА ZIK Читайте більше тут: https://zik.ua/news/2019/03/21/amerykanskyy_istoryk_pro_paradoks_poroshenka_1534087

Президент у Тернополі відновив справедливість щодо УГКЦ

Президент передав у користування Тернопільсько-Зборівській архиєпархії УГКЦ комплекс келій

25 березня 2019 року - 18:20

Президент передав у користування Тернопільсько-Зборівській архиєпархії УГКЦ комплекс келій

Під час робочої поїздки на Тернопільщину Президент Петро Порошенко взяв участь у молебні за мир в Україні у Архикатедральному соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії Української Греко-католицької Церкви у Тернополі. Звертаючись до присутніх на молебні священиків та вірян Петро Порошенко зазначив, що для нього велика честь сьогодні бути тут у цьому храмі.

«Дякую жителям Тернополя за спільну молитву за наш народ, за його єдність і за благополуччя України. Дуже вдячний Українській греко-католицькій церкві та Православній Церкві України за постійну молитву за Україну, за велику місіонерську та капеланську діяльність. Бо капелани сьогодні на фронті, які несуть слово Боже, вони виконують аж ніяк не менш важливу роль, ніж ті, які боронять українську землю від агресора зі зброєю в руках», - сказав Президент.

«Я дякую Богу за велику допомогу, яку він надав українському народу і українській нації. Я дякую всім, хто молився за надання Томосу українській церкві і знімає російське ярмо з української церкви і затверджує духовний фундамент для нашої гордої нації», - додав Глава держави.

По завершенню богослужіння, Глава держави вручив митрополиту, керуючому справами Тернопільсько-Зборівської архієпархії УГКЦ Василію Семенюку сертифікат про передачу у користування комплексу келій, колишнього приміщення обласного архіву.

«Сьогодні на наших очах відновлюється історична справедливість. Ми передаємо в користування Тернопільсько-Зборівській архиєпархії Української греко-католицької церкви комплекс келій монастиря отців-домініканців, який свого часу націоналізувала комуністична влада. Я усіх вітаю з відновленням історичної справедливості», - зазначив Петро Порошенко.

«Ми тридцять років чекали сьогоднішнього дня. Я дуже вдячний вам, пане Президенте. І ми дуже раді відновленню історичної справедливості. Ви вже дуже багато зробили», - зазначив, в свою чергу, архієпископ і митрополит Василій Семенюк.

Присутні у храмі також заспівали «Боже великий, єдиний, нам Україну храни». По завершенні церемонії та неформального спілкування зі священиками Петро Порошенко встановив свічку  у соборі.

Приміщення келій монастиря домініканців, в поєднанні з костелом (тепер – Архикатедральним собором Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці УГКЦ) є частиною єдиного архітектурного комплексу, зведеного протягом 1749 – 1779 років. Із жовтня 1939 року в приміщенні келій монастиря розміщено Державний архів Тернопільської області.

У червні 1993 року було прийнято рішення про повернення у власність УГКЦ приміщення церкви Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці та приміщення колишнього монастиря, з умовою, що зроблено це буде після завершення будівництва нового приміщення державного архіву. У березні 2019 року обласний державний архів завершив основні роботи із перевезення архівних фондів в новозбудоване приміщення.

Просто розумним людям радить

Святослав Вакарчук закликає голосувати відповідально, а не приколюватися з долі держави







"Найгірший президент-злодій" в Україні: обкрадає себе самого

Президент за чотири роки витратив на благодійність та підтримку української армії 1,5 млрд гривень

27 березня 2019 року - 18:16

Президент за чотири роки витратив на благодійність та підтримку української армії 1,5 млрд гривень

«Я чотири роки не виводив дивіденди. Я чотири роки витрачав гроші лише в напрямку благодійної допомоги. І сьогодні обсяги моєї благодійної допомоги дорівнюють півтора мільярди гривень. Значна частина з них – це підтримка української армії», - повідомив Президент Петро Порошенко в інтерв’ю українським телеканалам.

Петро Порошенко також відповів на запитання, з яких джерел фінансується його виборча кампанія. «Я можу вам відверто сказати, що виборча президентська кампанія є дуже недешева справа. Той, хто вам скаже, що для цього буде достатньо 50, 60, 70 млн грн. – це неправда. Якщо це повномасштабна розгорнута кампанія. Це нечесно по відношенню до виборців», - зазначив він, додавши, що витратив вже більше.

«Я маю одне джерело – це є мої кошти, з яких заплачені податки, які мають чітке визначення джерела походження, які надходять на мій рахунок, які декларуються в електронних деклараціях. І сьогодні можна просто легко перевірити скільки задекларовано», - підкреслив Глава держави.

Цінуйте, що маєте свободу вибору!

Цінуйте, що маєте свободу вибору!



Сьогодні, в день пам'яті щодо загибелі відомого українського дисидента В'ячеслава Чорновола я б дуже хотів закликати віддати належне всім дисидентам України і подякувати за їх мужнє протистояння комуністичній сваволі та насильству над правом людей думати! Правом мати власну думку! Зміст слова "дисидент" означає "інакше думаючи", що в комуністичному СРСР і, відповідно, в УРСР, вважалося злочином. Зрозумійте: думати інакше від того, як задекларовано в програмі КПРС було державним злочином! За це саджали в тюрму! Домінувала догма, що "хто не з нами - той проти нас" і з того "якщо ворог не здається - його знищують". Без варіантів. Тому якщо хтось думає, що центральна газета "Правда" просто мала таку назву, то він помиляється, бо надруковане в газеті було реальним декларуванням правди на цей момент часу і хто казав щось інше від опублікованого в органі ЦК КПРС "Правда" - той автоматично ставав дисидентом і ворогом. І це - правда! Як це не звучить парадоксально. Так було! Людей з критичним стилем мислення, які не були згодні з усім поганим, що діялося навколо них і казали про то привселюдно, - їх піддавали нещадному осудженню та остракізму, або як зараз почали казати: боулінгу. Причому норм в тому цькуванні не існувало: чим більше паплюжили - тим більше вислужувалися перед владою начебто радянською. 
Тобто дисиденти були нонконформісти в оточенні провладних конформістів. І ось постала Незалежна Україна, де нонконформістами несподівано на 28-му році її існування стали люди, які захищають свою українську владу від власних конформістів з так званої опозиції і про-московської, і начебто "демократичної", яким все мало і мало, все їм погано живеться і все хтось в тому винуватий, і особливо - теперішня влада. Ну, це вже діагноз, який називається "Совок", тобто людина має психіку раба, або по-науковому то називається "патроналістичні установки", коли хтось має все для них зробити, дати, догодити тощо. Звуть їх пана господаря "держава" або і прямо: Хазяїн. От має бути добрий хазяїн в державі, а тоді всім стане добре жити, бо є хазяїн над усіма. Бажання, щоб будувати своє життя власними силами у приматів класу "Совок" відсутнє начисто!
Вони вроджені раби! Дайте нам роботу! Дайте нам зарплату! Дайте житло, освіту, медицину, дешевий харч і культуру - все їм дайте. Як? А десь в когось заберіть, а їм - дайте! Тоді ми будемо вірно служити і таку владу радо любити. Генетичні раби! І грець би з ними, але ж ні: ці раби й іншим того бажають, бо ж то "найправильніше мати всім одного хазяїна", а тому дуже агресивні. Чому це вони є раби, а хтось живе вільним життям? Несправедливо. Далі немає сенсу писати про феномен "Совка" в України, а я чітко фіксую на цей момент, що якщо переможе у наступних виборах Президента  України Петро Порошенко, то це буде перемога над отим триклятим "Совком" і його рабами серед нас. Це буде перемога вільних людей - Людей Свободи! А ними завжди була славна Україна.
Розпізнати Людей Свободи досить просто: це завжди правдиві дисиденти і вони думають по-різному, але найголовніше: нікого не примушують думати так, як вони. І навпаки: оті всі "раби Совка" більше за всього ненавидять тих, хто думає інакше від них. Для них елементарно ображати всіх своїх опонентів як продажних та підлих, суцільних дегенератів і зрадників України і народу. Те, що вони в своїй обструкції до Порошенка і української влади опинилися  по один бік пліч-опліч з Путіним - це несуттєво для них, бо то зовсім не зрада, а тактична комбінація моменту. А насправді то є підла зрада, але най то Вища Сила визначає і карає за то. Хочу сказати про інше: я всі 5-ть років підтримую щиро діяльність Петра Порошенка на посаді Президента України і цілком задоволений всім, що він зробив і тут є багато що злічити, а тема Томасу взагалі як велика несподівана удача. Саме тому я буду домагатися переобрання Петра Порошенка на другий термін на посаді Президента України. І ось що мені особливо цінно, що за всі роки перебування у середовищі так званих "порохоботів" я не зустрічав тут агресивного ставлення до людей, які виступали проти Порошенка. Ну проти - то й проти. Най буде так. Як комусь погано жити - то його особиста проблема, а що він перекладає її на когось - тим більше його проблема, бо хтось її не вирішить, а сам він не береться. Агресію у відповідь викликала підступна брехня і всілякі фейкові закиди, хоча вони ж і заспокоюють: брешуть, значить не має справді чогось поганого, а під таким контролем ворогів та "любих друзів" все просвічується як рентгеном наскрізь. Мене особливо смішило, як приватну відпустку за власні гроші на Мальдивах  роздмухували у вселенський гріх Порошенка, бо не було за що інше вчепитися, а значить наш Порох - молодчина! Коли ворог бреше - значить він програє, бо там де є правда - там є Бог, а там, де є Бог, - там і перемога!
Завершити хочу тим, з чого я і розпочинав: завчасно загиблий В'ячеслав Чорновіл вже не скаже свого вагомого слова сьогодні, але його сказали багато хто з його побратимів з верстви дисидентів, зокрема Мирослав Маринович закликав голосувати за Порошенка, як і вся спільнота "Першого грудня": В’ячеслав Брюховецький, Іван Дзюба, Йосип Зісельс, Володимир Панченко, Вадим Скуратівський, Юрій Щербак, Ігор Юхновський, Ярослав Яцків. Активно підтримує цей вибір і син В'ячеслава Чорновола - Тарас, який чимало лиха пізнав відмалечку, багато пережив і переосмислив в сучасності. До спадкоємців дисидентів належу і я, бо моя мама Галина Гордасевич товаришували з В'ячеславом Чорноволом і писала йому "на зону" листи в далеку Сибір тоді, коли більше ніхто це не наважувався зробити, а по трагічній смерті В'ячеслава Чорновола написала і присвятила йому ось цей вірш:

*  *  *
                В'ячеславу Чорноволу

Вiдроджуються древнi храми,
Встають iз попелу й руїн.
Тож пiд iсторiї вiтрами
Загоюймо душевнi рани,
Пiдводьмо храми iз руїн!

Нас доля гнула, i ламала,
І свiтом безвiстi вела,
Та вiра душi в нас тримала,
Хоч доля гнула, i ламала,
І свiтом безвiстi вела.

Яку знаругу ми терпiли
В пустелi, в тундрi i в тайзi!
На камiнь сльози в нас скипiли,
Не раз зубами ми скрипiли
В пустелi, в тундрi i в тайзi.

Та правда устає над свiтом
Висока й свiтла, мов зоря.
Нехай укриє землю цвiтом!
Нехай засяє нашим дiтям
Свобода, свiтла, мов зоря!

За неї кров’ю заплатили
Найкращi доньки i сини.
Нам їхнi iмена свiтили.
Ми їхню пам’ять освятили.
Навiк прославленi вони!

Вертаймо ж на пороги отчi
З усiх земель, з усiх країн!
Хай ниций зайда їх не топче!
Вертаймо ж на могили отчi,
Пiдводьмо храми iз руїн.
  
В котрий раз закликаю підтримати і обрати Петра Порошенка на другий термін в Президенти України, бо виграє вибори Порошенко - виграє і Україна. Виграє кожна Людина Свободи. Будьмо! Хай щастить нам, а не ворогам! Голосуємо за Петра Порошенка!

Богдан Гордасевич
Львів-Рясне
25 березня 2019 р.

Вибори Президента України 2019 і «феномен блазня»


Вибори Президента України 2019 і «феномен блазня»



Проблема перша і найголовніша для України знаходиться поза її межами, а саме в Російській Федерації, де панує переконання, що Україна, як територія, та все її населення є їх особистою абсолютною власністю більше навіть за нікчемний Крим і ще більш нікчемний шматок Донбасу. Не просто саме пособі здеградоване імперським снобізмом керівництво Рефії, але величезна маса простолюду там вважає Україну своєю невід’ємною часткою. Тобто зміна когось персонально на посаді вищого керівництва чи в РФ, чи в Україні не змінить самої проблеми, яка набула на цей час прихованого міждержавного воєнного конфлікту. Офіційно ніякої війни немає, оскільки керівництво РФ намагається будь що зробити винуватими українську сторону за сценарієм війни 2008-го року з Грузією. Для нас тим більше безглуздо оголошувати офіційно війну Рефії, що дасть змогу ЗС РФ застосувати весь свій військовий арсенал включно до ядерного. Висновок напрошується невтішний: війну для України можна припинити тільки одним шляхом повної і безумовної капітуляції до стану колишньої УРСР, або і сучасного Криму. Навряд чи це можливо для України за най-найзрадливішої влади, як і можливий розвал-деінтеграція РФ ситуації не змінить, оскільки відбудеться мультиплікація різноманітних Кадирових тощо. Можуть навіть Крим повернути і з Донбасу забратися, але агресії як такої то не припинить. Тому для України надовго є і буде головною тема «Si vis pacem, para bellum» (хочеш миру – готуйся до війни) без інших варіантів. А в НАТО чи без – то нюанси.
Наступна актуальна тема, що однозначно пролонгація терміну президентства Петра Порошенка означає стабільність і визначеність ситуації в Україні, а обрання будь-кого іншого навпаки буде поверненням до стану соціально-економіно-політичної турбулентності та невизначеності. Історична практика доводить, що ідеально хорошої для всіх влади не існує, отож варто цінувати те, що маємо. Тому особисто я волів би отримати в першому турі перемогу Петра Порошенка десь 53-55%, а щоб другим став блазень Зеленський і тим відшмагав весь наш зарозумілий політикум. Не хотілося, щоб у другому турі опинилися ці ж обоє, бо то для країни стає приниженням, коли потужний політик перемагає блазня, або й навпаки – не перемагає. Я, принагідно зазначу, не бачу великої трагедії у перемозі блазня, оскільки це просто призведе до самоліквідації посади Президента в Україні. Вплив Порошенка є багато в чому харизматичний, а не посадовий, тому Зеленському дістанеться варіант стану за президентства Віктора Ющенка у вигляді якоїсь формальної влади і нема на то ради. Україна пережила вже стільки, що блазень як президент не є проблема, хоча термін «псевдо-держави» Україна тим посилить в Світі однозначно на радість кремлівській наволочі.
Зате ми маємо в тому всьому одну головну позитивну якість: демократія в Україні вже реально існує, оскільки ніхто не може передбачити можливий підсумок президентських виборів 2019-ть. Ніхто! І це чудово! А ще чудово, що проявився в українському політикумі так званий «феномен блазня». В принципі, в політиці таке явище не є новим і ми знаємо офіційного блазня в російській політиці Жириновського, а в нас цей варіант приміряв політик Олег Ляшко з вилами та іншими чудасіями, але з інтелектом в нього явно слабенько, бо тато явно не юрист. Просто блазень Зеленський абсолютно до цього часу в реальній політиці не заявлявся і це його дебют, причому феноменальний. Чому так? А тому що як сама природа політичного дійства має в основі своєрідну гру правдоподібно брехати, так і природа гумору є викривальна і побудована на правді, що і створює смішну колізію. Буквально кожен анекдот є викривальна правда в ситуативному оформленні. Правда – це головна тема в кожного блазня! І ще одна важлива риса для блазнів, які часто є досить розумні люди, але щоб публіка веселилась, блазень робить все, щоб присутні люди почували себе розумнішими за нього. Тобто від блазня ми чуємо реально правду і при тому почуваємо себе розумними людьми зі значно завищеною самоповагою.
Тепер порівняйте з політиками, які навпаки брехню намагаються різними викрутасами подавати за правду і ще й тішаться, коли їм це вдається: - От ну не лохи? – повірили! Друга постійна річ для політика є переконання, що він розумніший за інших людей, тому дуже часто вони виступають перед публікою, неначе перед тупими і нерозумними істотами. Беруться пояснювати прості думки і відомі всім теми неначе роблять неймовірне відкриття, а насправді просто маніпулюють всім тим. Коли політик справді розумна людина, то це спрацьовує, але коли це чмо типу Ромчика Безсмертного і йому подібних, то окрім огиди жодного іншого відчуття то не викликає. Люди плюються і відвертаються, бо розуміють нікчемність таких політиканчиків, а ті в свою чергу ображаються на «тупість людську», бо їх не розуміють і не оцінюють належно. В тому і справа, що люди все розуміють! І належно оцінюють наявністю відсутності голосів підтримки. Фактично саме феномен блазня Зеленського вказав всім українським політикам хто вони є насправді в очах українського народу, бо як кажуть: все пізнається у порівнянні. Ось і маємо з чим порівнювати. До речі, я несподівано дізнався, що най об’єктивніший рейтинг політиків є ставки у букмекерів на їх перемогу. Там дійсно максимально наближено до правди, хоча і не на всі 100% також.
Я вдячний блазню Зеленському, що він як в тій інтермедії маріонеток веселун Арлекін відлупцював дрючком весь зажерливий дурнуватий політичний бомонд України. Водночас тільки недолугий не знає, що Зеленський є ставлеником з Рефії. В Кремлі взагалі якась пошесть на просування блазнів на владні посади в різних країнах: там їх Земан, а там є їх Орбан, там чмо Додон, ще й за вар’ята Трампа цілком їх заслуга, а зараз українцям Зеленського підсувають. В світових ляльководів бавляться, кремлівські падли.
Щоб не завершувати допис на поганому я розповім суто наш український політичний момент: знайомий критикує Порошенка і хвалить іншого кандидата, а його питають про докази щодо критики і він посилається на матеріали журналістів, але тоді йому закидають, що і проти його кандидата є публікації негативного змісту і тут він видає шикарну неспростовну тезу: проти Порошенка чесні журналісти розслідують, а проти його кандидата всі журналісти підкуплені владою. І що тут відповісти маєш? Логіка безапеляційна і непробивна. Такі ми є. Але на цьому історія не завершується: дещо потім цей самий знайомий зізнається, що буде на виборах спостерігачем від того самого нелюбого йому Порошенка. Я поцікавився, що то він хоче викрити можливі фальсифікації з того боку, але відповідь була щиро українська: - Ні, там більше платять і гарантія більша, а то Юля як програла в другому турі – нікому не заплатила. Далі знову неспростовний аргумент: - То все наші гроші! Накрали! Класика жанру і «no comment»
І якщо зайшлося про фальсифікації на виборах, то уявіть мізансцену, коли поліціянт бігає вночі вулицею і кричить, щоб люди виходили, бо ось там грабують і вбивають. Люди резонно вкажуть йому, що а ти нащо тоді? Хто є тут поліцейський? Хто має битися зі злочинцями, як не він, бо ж то і є його призначення. Аналогічно це стосується щодо політиків, що приймають участь у виборах, але при тому галасують про можливі фальсифікації. Гей, Йоськи, якщо ви не знаєте, то варто підказати, що взаємоконтроль всіх учасників у виборах і є головним запобіжником від фальсифікацій. Ще самі виборці непродажні й спостерігачі від громадських організацій для контролю чесних виборів потрібні, як і екзит-поли. Але коли всі свідомо займаються фальсифікаціями і тільки змагаються, хто кого більше обдурить, то це не вибори, а їх профанація та фікція. Як і переможець не є легітимною владою. Тільки чесні вибори творять правдиво легітимну владу! Навіть якщо то буде блазень. Значить такою є воля більшості народу. І крапка.

Богдан Гордасевич
22 березня 2019 р.
Львів-Рясне
21:43 22.03.2019