хочу сюди!
 

Татьяна

57 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 55-58 років

Цінуйте, що маєте свободу вибору!

Цінуйте, що маєте свободу вибору!



Сьогодні, в день пам'яті щодо загибелі відомого українського дисидента В'ячеслава Чорновола я б дуже хотів закликати віддати належне всім дисидентам України і подякувати за їх мужнє протистояння комуністичній сваволі та насильству над правом людей думати! Правом мати власну думку! Зміст слова "дисидент" означає "інакше думаючи", що в комуністичному СРСР і, відповідно, в УРСР, вважалося злочином. Зрозумійте: думати інакше від того, як задекларовано в програмі КПРС було державним злочином! За це саджали в тюрму! Домінувала догма, що "хто не з нами - той проти нас" і з того "якщо ворог не здається - його знищують". Без варіантів. Тому якщо хтось думає, що центральна газета "Правда" просто мала таку назву, то він помиляється, бо надруковане в газеті було реальним декларуванням правди на цей момент часу і хто казав щось інше від опублікованого в органі ЦК КПРС "Правда" - той автоматично ставав дисидентом і ворогом. І це - правда! Як це не звучить парадоксально. Так було! Людей з критичним стилем мислення, які не були згодні з усім поганим, що діялося навколо них і казали про то привселюдно, - їх піддавали нещадному осудженню та остракізму, або як зараз почали казати: боулінгу. Причому норм в тому цькуванні не існувало: чим більше паплюжили - тим більше вислужувалися перед владою начебто радянською. 
Тобто дисиденти були нонконформісти в оточенні провладних конформістів. І ось постала Незалежна Україна, де нонконформістами несподівано на 28-му році її існування стали люди, які захищають свою українську владу від власних конформістів з так званої опозиції і про-московської, і начебто "демократичної", яким все мало і мало, все їм погано живеться і все хтось в тому винуватий, і особливо - теперішня влада. Ну, це вже діагноз, який називається "Совок", тобто людина має психіку раба, або по-науковому то називається "патроналістичні установки", коли хтось має все для них зробити, дати, догодити тощо. Звуть їх пана господаря "держава" або і прямо: Хазяїн. От має бути добрий хазяїн в державі, а тоді всім стане добре жити, бо є хазяїн над усіма. Бажання, щоб будувати своє життя власними силами у приматів класу "Совок" відсутнє начисто!
Вони вроджені раби! Дайте нам роботу! Дайте нам зарплату! Дайте житло, освіту, медицину, дешевий харч і культуру - все їм дайте. Як? А десь в когось заберіть, а їм - дайте! Тоді ми будемо вірно служити і таку владу радо любити. Генетичні раби! І грець би з ними, але ж ні: ці раби й іншим того бажають, бо ж то "найправильніше мати всім одного хазяїна", а тому дуже агресивні. Чому це вони є раби, а хтось живе вільним життям? Несправедливо. Далі немає сенсу писати про феномен "Совка" в України, а я чітко фіксую на цей момент, що якщо переможе у наступних виборах Президента  України Петро Порошенко, то це буде перемога над отим триклятим "Совком" і його рабами серед нас. Це буде перемога вільних людей - Людей Свободи! А ними завжди була славна Україна.
Розпізнати Людей Свободи досить просто: це завжди правдиві дисиденти і вони думають по-різному, але найголовніше: нікого не примушують думати так, як вони. І навпаки: оті всі "раби Совка" більше за всього ненавидять тих, хто думає інакше від них. Для них елементарно ображати всіх своїх опонентів як продажних та підлих, суцільних дегенератів і зрадників України і народу. Те, що вони в своїй обструкції до Порошенка і української влади опинилися  по один бік пліч-опліч з Путіним - це несуттєво для них, бо то зовсім не зрада, а тактична комбінація моменту. А насправді то є підла зрада, але най то Вища Сила визначає і карає за то. Хочу сказати про інше: я всі 5-ть років підтримую щиро діяльність Петра Порошенка на посаді Президента України і цілком задоволений всім, що він зробив і тут є багато що злічити, а тема Томасу взагалі як велика несподівана удача. Саме тому я буду домагатися переобрання Петра Порошенка на другий термін на посаді Президента України. І ось що мені особливо цінно, що за всі роки перебування у середовищі так званих "порохоботів" я не зустрічав тут агресивного ставлення до людей, які виступали проти Порошенка. Ну проти - то й проти. Най буде так. Як комусь погано жити - то його особиста проблема, а що він перекладає її на когось - тим більше його проблема, бо хтось її не вирішить, а сам він не береться. Агресію у відповідь викликала підступна брехня і всілякі фейкові закиди, хоча вони ж і заспокоюють: брешуть, значить не має справді чогось поганого, а під таким контролем ворогів та "любих друзів" все просвічується як рентгеном наскрізь. Мене особливо смішило, як приватну відпустку за власні гроші на Мальдивах  роздмухували у вселенський гріх Порошенка, бо не було за що інше вчепитися, а значить наш Порох - молодчина! Коли ворог бреше - значить він програє, бо там де є правда - там є Бог, а там, де є Бог, - там і перемога!
Завершити хочу тим, з чого я і розпочинав: завчасно загиблий В'ячеслав Чорновіл вже не скаже свого вагомого слова сьогодні, але його сказали багато хто з його побратимів з верстви дисидентів, зокрема Мирослав Маринович закликав голосувати за Порошенка, як і вся спільнота "Першого грудня": В’ячеслав Брюховецький, Іван Дзюба, Йосип Зісельс, Володимир Панченко, Вадим Скуратівський, Юрій Щербак, Ігор Юхновський, Ярослав Яцків. Активно підтримує цей вибір і син В'ячеслава Чорновола - Тарас, який чимало лиха пізнав відмалечку, багато пережив і переосмислив в сучасності. До спадкоємців дисидентів належу і я, бо моя мама Галина Гордасевич товаришували з В'ячеславом Чорноволом і писала йому "на зону" листи в далеку Сибір тоді, коли більше ніхто це не наважувався зробити, а по трагічній смерті В'ячеслава Чорновола написала і присвятила йому ось цей вірш:

*  *  *
                В'ячеславу Чорноволу

Вiдроджуються древнi храми,
Встають iз попелу й руїн.
Тож пiд iсторiї вiтрами
Загоюймо душевнi рани,
Пiдводьмо храми iз руїн!

Нас доля гнула, i ламала,
І свiтом безвiстi вела,
Та вiра душi в нас тримала,
Хоч доля гнула, i ламала,
І свiтом безвiстi вела.

Яку знаругу ми терпiли
В пустелi, в тундрi i в тайзi!
На камiнь сльози в нас скипiли,
Не раз зубами ми скрипiли
В пустелi, в тундрi i в тайзi.

Та правда устає над свiтом
Висока й свiтла, мов зоря.
Нехай укриє землю цвiтом!
Нехай засяє нашим дiтям
Свобода, свiтла, мов зоря!

За неї кров’ю заплатили
Найкращi доньки i сини.
Нам їхнi iмена свiтили.
Ми їхню пам’ять освятили.
Навiк прославленi вони!

Вертаймо ж на пороги отчi
З усiх земель, з усiх країн!
Хай ниций зайда їх не топче!
Вертаймо ж на могили отчi,
Пiдводьмо храми iз руїн.
  
В котрий раз закликаю підтримати і обрати Петра Порошенка на другий термін в Президенти України, бо виграє вибори Порошенко - виграє і Україна. Виграє кожна Людина Свободи. Будьмо! Хай щастить нам, а не ворогам! Голосуємо за Петра Порошенка!

Богдан Гордасевич
Львів-Рясне
25 березня 2019 р.
5

Коментарі

126.03.19, 06:37

не голосую за рыганых аналов

    226.03.19, 06:58

      326.03.19, 21:49

      Цікава стаття. Дякую.

        427.03.19, 00:20

        Або, можливо, більша пОпа, або, можливо, все-таки менша пОпа. Я би так сказав. І ніяких ілюзій не маю. Це взагалі трохи принизливий для мене вибір, на який мене штовхають і який я можу зробити в неділю.

          527.03.19, 00:33

          Коли Ви пишете про "рабів" і "дайте", частково з Вами можу погодитися. Але "дайте" кажуть переважно пенсіонери, які своє відробили на заводах і в полях, а тепер хочуть заслужену старість із нормальною пенсією. У часи пізнього СРСР, які б вони не були погані, пенсіонери не жебракували. Зараз вони виживають лише за рахунок дітей, а за 1500-2000 грн на місяць сильно не розженешся, навіть із субсидією.

          Бажання мати сприятливу атмосферу у країні — це не "дайте". Звичайно, можна розвиватися і в несприятливих умовах — наперекір поганим дорогам і т. д. (цензуровано самоцензурою). Але ж хочеться більшого.

            627.03.19, 00:40

            І ще. Навіть людина, що більш-менш себе реалізувала, чесно заробляє чималі кошти і т. д., навряд чи має велику радість, коли за його парканом — погана дорога й натовпи бідних, а в лікарні немає необхідних ліків. Порівняно з Польщею чи Румунією воно кидатиметься в очі.

              728.03.19, 12:45Відповідь на 5 від Nech sa paci

              Я вас вважав значно поінформованішою людиною, бо за СРСР колгоспники взагалі не мали пенсій державних - "не положено!". Порахуйте скільки це людей. Прочитайте повість "Жила була Верочка" Бориса Васильєва, щоб почути правду про життя за "Сковка" пенсіонерів і просто людей. Я вже не кажу про більш викривальні речі у відомій серії "Роман-газета" Белова чи Распутина

                828.03.19, 13:57Відповідь на 7 від Богдан Бо

                  928.03.19, 20:31Відповідь на 7 від Богдан Бо

                  Я кажу про період пізнього совка. Погуглив. Колгоспникам платили, але десь до 1985 — набагато менше. Тобто Ви частково праві.

                  https://gazeta.ua/articles/history-newspaper/_80-rokiv-tomu-pochali-platiti-pensiyi/289172

                  P. S. На Інтері Петро Порошенко дав розгорнуте інтерв'ю у прямому ефірі.

                    1028.03.19, 22:56

                    Шоколадного корупціонера, казнокрада та брехуна підтримують тільки ті, хто з ним в "долі"!!!

                      Сторінки:
                      1
                      2
                      попередня
                      наступна