Океан Ельзи - Обійми (відео зі словами пісні)
- 10.03.13, 11:40
Цими днями західними областями України прокотилась хвиля нищення пам’ятників Героям України – Степану Бандері та Роману Шухевичу. Рівненська область, Львівська, Івано-Франківська… Можливо, будуть ще. Це закономірно, цього слід було очікувати. А особливо напередодні вирішення питань приєднання до Митного Союзу. Відвертання уваги – старее, як світ. Але коли в країні панує окупаційний режим, а народ активно його не поборює, відбуваються акції, що принижують національну гідність. Ворог діє настільки, наскільки йому дозволяють. А дозволяють правлячій банді та її прихвосням сьогодні абсолютно все.
Неорганізована українська громада не може протидіяти, не може захищатися, а, отже, й нападати. Партії зайняті «високими політичними справами»; самоорганізації на місцях немає; люди, не маючи авторитетних провідників, розчаровані та деморалізовані.
Ці акти наруги над національною пам’яттю є наслідком панування бидла, яке почало активно діяти з березня 2010 року та наслідком байдужості певної частини українців. Значною мірою провина лежить і на тих, хто називає себе націоналістами: не змогли достукатись до українських сердець, не змогли організувати народ, не вилонили зі свого середовища Провід Нації, не підготувалися до активного опору внутрішньому окупанту.
Антиукраїнська сволота вже давно перейшла до активних дій. Окупанти захопили політичну владу, взяли під контроль економіку, нищать мову, історію та культуру, лізуть в наші храми, в наші душі, розпоряджаються нашими гаманцями, забирають наші права, брутально, за допомогою ланцюгових псів, намагаються приборкати будь-які кволі та розрізнені протести. Невже цього замало, щоб кожному з нас зупинитись на мить у нашій буденній метушні та осмислити, що час боротьби настав ще вчора?
Боротьби безкомпромісної, революційної, без сподівань на Захід та Схід, без очікування сприятливих обставин, без думки, що хтось, тільки не я, піде на барикади, під кулі, у в’язниці. Слава наших предків, наша честь та майбутнє наших дітей кличе до боротьби вже зараз і тут – не лише в Київ, у Львів чи Харків, а на кожному клаптику української землі – в кожному селі чи містечку.
Закликаю відкинути політичну чи конфесійну приналежність, особисті амбіції та дати гідну відсіч ворогу. Це наш обов’язок! Не закликаю до чергових об’єднань, конференцій, заяв. Це не на часі. Закликаю до спільних дій. Саме цього потребує сьогодні Нація.
Закликаю українців творити на місцях самооборонні тризубівські відділи і захищатися від свавілля банди, що паразитує на нашій крові та поті. Бо ніхто, крім нас того не зробить. Хай кожен зрадник і холуй відчує себе непотребом на нашій землі і юдині срібняки хай не дадуть йому спокійно спати…
Закликаю своїх побратимів з «Тризубу» чинити згідно свого сумління та християнського обов’язку. Гріх на гріх мовчати і за гріх не карати!
Закликаю небагатьох справжніх українських політиків вийти за рамки своїх партій та програм, показати приклад безкомпромісної боротьби, опираючись лише на свій народ.
Закликаю молодь вливатися в наш організований націоналістичний рух, бо систему можна зламати лише системою. Відкиньте облудні слова, що прийшов час автономних підпільних груп, що організація засвічена і є ризик потрапити під репресії. Так, є ризик! Є ризик потрапити у в’язницю, загинути чи бути покаліченим. Є такий ризик у тих, хто не має страху протиставитися всьому світу, йдучи в лаві з побратимами. Все інше – від лукавого та є хорошим прикриттям для слабодухих. Отаманщина не приведе до Перемоги – цьому вчить історія. Ми чекаємо на вас!
І хай мене вороги нації звинуватять у «незаконних» закликах чи діях, але я зроблю все можливе, щоб наші діти не були рабами на своїй землі і жили в Українській Соборній Самостійній Державі. До того ж закликаю і всіх українців! Якщо хтось, прикриваючись законами, хоче зробити мене рабом, то чи маю я ним ставати? Бо інакше для чого нам жити?
Ось чому не есери, не більшовики, не націонал-патріоти імперських народів, а саме представники імперської еліти – князь Юсупов і відомий політик-чорносотенець Пурішкевич – організували замах на Распутіна. А перепрошувати чомусь, за логікою білборда, повинні українці… Чимало православних християн у Росії часів Ніколая ІІ сприймали «окаянного Ґрішку» як уособлення нечистої сили. А ось тепер невідомі активісти «Русского міра» вже називають його «Пророком Божим». Якщо це не богохульство, то що? Цікаво, то ініціатива відомства патріарха Кірілла чи тієї «контори», що на Луб’янській площі? Напевно, незабаром Ґріґорій Єфімовіч Распутін стане новим святим Російської православної церкви. Якщо це все ж таки станеться, доведеться згадати чутки про можливість канонізації Іосіфа Сталіна й Івана Лютого. Між іншим, Сталіна другий радянський патріарх РПЦ (після Сєрґєя Страґородского) Алєксій І (Сіманскій) називав «богоданним вождем». Він мав підстави для певної вдячності, адже 1943 року Сталін зібрав залишки розгромленої Російської православної церкви (саме так вона називалась історично) в особі владик Страґородского, Сіманского і Ярушевіча, фактично відродив РПЦ із попелу й запропонував називати її «Руською»… У повоєнних планах Сталіна нова РПЦ могла істотно допомогти в совєтизації країн із переважно православним населенням (Румунія, Болгарія, Югославія, Греція), а також поборотися з Константинопольським патріархом за першість у православному світі. Цікаво, УПЦ Московського патріархату знає і схвалює реабілітацію Распутіна на дорогах країни? Чи це знову спритність ентузіастів із «чистими руками, холодною головою і гарячим серцем»?
Ігор Лосєв
Доцент НаУКМА
Вообще-то, автор этих строк уже не единожды приводил факты использования представителями Партии регионов закона и ситуации в нужной именно ПР интерпретации.
То есть, когда Партия регионов блокировала трибуну ВР, это – было нормально, это – позиция. Когда то же самое делают их оппоненты – это нарушение закона и убытки для страны.
Когда в прошлой каденции совместителей из ПР нельзя было выгнать из парламента паршивой метлой, то сегодня, когда совместительства и нет, представители ПР рвут глотку за то, что именно суд может выгнать избранного народом нардепа из парламента. Но при этом Януковича, что тоже бывал совместителем, боясь, что его возьмут за задницу, почему-то никто с должностей не гнал. И как он сам поговаривал: так нужно региону. А взаправду: именно Януковичу, чтобы его никто не трогал.
Но это было раньше. А теперь, когда Янукович показывает миру гнилые зубы, все его в эти зубы должны целовать. А должны ли?
Еще мерзостней вспоминать Колесникова в больнице, когда Шуфрич приковывал себя к его кровати и кричал о политических репрессиях, а пани Г не вылезала из сюжетов ТВ и орала на всех углах о политических репрессиях так, что у нормальных людей аж уши закладывало. И Рудьковского с чиряком на интересном месте, которого за разворовывания (доказанные) брали, а он в каталке ездил и рожу от боли корчил . И – ничего. Сегодня Рудьковский уважаемый регионалами гражданин.
О, тогда это были политические репрессии, посягательство на Ганькину и Витину честность. А сегодня, когда Янукович не только узурпировал власть, но и цинично размазал по асфальту судебную систему как таковую, превратив судей в проституток и не всегда дорогих, то это – норма, и весь мир должен лицезреть, как представители ПР в ручном режиме грабят страну, превращая Семью Янковича в миллионеров и миллиардеров за бюджетные деньги.
И при этом гражданам все время кивают на закон. А кокой закон в сфальсифицированном документе, который Рыбак подал в суд? Или узурпированной власти, когда у зека больше полномочий, чем когда он украл победу на президентских выборах?
Но на то они и двойные стандарты, чтобы их использовать под свою выгоду. А вы, оппозиция, давайте, смиряйтесь, вроде как не понимаете, что лучший способ защиты это – нападение.
Лина Тыха, «К и з»
Вищий адміністративний суд України позбавив депутатського мандата захисника Юлії Тимошенко Сергія Власенка. Оглядачі говорять про удар по парламентаризму та згортання курсу на європейську інтеграцію.
Професор політології Олексій Гарань зізнався в інтерв'ю DW, що позбавлення Сергія Власенка депутатського мандата за рішенням Вищого адмінсуду стало для нього цілковитою несподіванкою. Експерт нагадав, що у понеділок, 4 березня, німецьке МЗС безпрецедентно жорстко відреагувало на справу Власенка - посол України був викликаний "для проведення бесіди про становище в Україні". А у вівторок була оприлюднена спільна заява речників Високого представника ЄС у закордонних справах та безпековій політиці Кетрин Ештон і Європейського Комісара з розширення та Європейської політики сусідства Штефана Фюле, які закликали українську владу зробити у ситуацію з Власенком все, аби "не виникло враження, що судову владу використовують у політичних цілях".
Гарань очікував, що за цих умов влада не буде "скорочувати можливості для поглиблення стосунків з Євросоюзом", а навпаки, піде на компроміс з опозицією і забезпечить ухвалення парламентом необхідних для підписання угоду про асоціацію з ЄС документів. "Натомість, влада продовжила попередню бульдозерну політику. І тут йдеться не лише про самого Власенка, а про стосунки влади та опозиції в цілому", – зазначив Гарань.
"Найгірший розвиток подій"
Керівник представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні Кирило Савін очікував саме такого рішення суду. Спостерігаючи за судовим засіданням разом із депутаткою Європарламенту від Німеччини Ребекою Гармс, Савін остаточно переконався, що суд від початку був налаштований проти Власенка і що цей процес мав винятково політично мотивований характер. "Про яке верховенство права може йтися, коли на позовній заяві, всупереч Цивільному кодексу, була відсутня дата і вона взагалі мала би не розглядатися судом. Але суддя прийняв заяву до розгляду, зазначивши, що дата поставлена на вхідному номері, який проставлений судової канцелярією", – сказав Савін в інтерв'ю DW.
За його словами, позбавлення Сергія Власенка мандата прямо суперечить домовленостям, досягнутим під час саміту Україна-ЄС у Брюсселі 25 лютого. Йдеться зокрема про проблему політично вмотивованого судочинства в Україні, яка стоїть на заваді підписанню угоди про асоціацію з ЄС цього року. Жодних ознак виконання президентських обіцянок Савін досі не помітив. Натомість, рішення суду щодо Власенка, як вважає експерт, "було найгіршим, що можна було зробити в цій ситуації". "Реакція ЄС буде максимально негативною для України", – спрогнозував керівник представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля.
Зачистка політичного поля
Київський політолог Віктор Небоженко впевнений, що відібравши у Сергія Власенка депутатський мандат, влада виконує одразу кілька завдань. Він вважає, що "президент зачищає політичне поле", щоби 2015 року, під час президентської виборчої кампанії, Верховна Рада не могла бути майданчиком для критики влади опозицією. Небоженко очікує, що слідом за Власенком депутатських повноважень позбавлять й інших опозиціонерів, а також тих регіоналів, успішний бізнес яких "привертає увагу правлячої сім'ї".
Політолог також вважає, що початок суду з позбавлення Власенка депутатського статусу не випадково збігся в часі з візитом Віктора Януковича в Москву. "Демонстративним вигнанням з парламенту одного з лідерів опозиції та захисника Тимошенко Янукович дав президенту Росії Путіну гарантії того, що підписання угоди про асоціацію з ЄС на Вільнюському саміті восени цього року буде зірване так само, як був зірваний вступ України в НАТО на Бухарестському саміті у квітні 2008 року", – вважає Небоженко. Він не виключає, що після випадку з Сергієм Власенко Захід оприлюднить перелік українських посадовців, яким буде заборонений в'їзд в розвинені країни та користування там банківськими рахунками.
Олександр Савицький
dw.de
Активістки з різних громадських організацій будуть 8 березня проводити дуже ніжну жіночу акцію. Суть її – вимога до журналу “ELLE” друкувати версію також українською, а не лише російською. Право україномовних читати своєю мовою закріплено в законодавстві, а статути російськомовних ЗМІ часто насправді містять рядок про те, що вони мусять видаватися двома мовами.
Під час заходу учасниці виготовлять зі стразів панно з написом «Хочу тебе українською», яке буде подароване редакції журналу.
Запрошуємо дівчат прийти на цю подію!
Місце проведення акції: вул. Жилянська, 146 (біля редакції журналу). Дата і час: 8 березня, 12:30
Група у фб: http://www.facebook.com/events/620561024637823/?ref=2