Співтовариство Ми любимо тебе, Україно!

Вид:: короткий; повний

Ми любимо тебе, Україно!

Іван Франко - це супергерой

29.09.20, 14:00
іван франко, україна, читати

Natasha Kulbachuk

Якби я хотіла, щоб дитина, прочитавши біографію Івана Франка нічого не відчула, я б змішала злидні з пафосом і додала купу дат - тобто все так, як написано в шкільних підручниках.

Якби я хотіла, шоб дитина, прочитавши про Івана Франка, офігіла і захотіла прочитати його твори, то написала б так.

Іван Франко - це супергерой з розумовими надздібностями і феноменальною пам’яттю з королівства Галичини і Володимирії (сучасна Львівщина і Франківщина). Мікс геніальності і фантастичної працездатності. Перший український професійний письменник, який заробляв літературною діяльністю дуже немалі гроші, а почав з того, що ще в дитинстві сам в себе інвестував - в свою освіту і розум. Спочатку звичайна початкова школа, потім школа з німецькою мовою викладання, далі гімназія з польськомовним викладанням. В 9 років помер батько. Малий вчився так, щоб знань вистачило підробляти репетиторством, а на зароблені гроші купував книжки, читав, вчився, заробляв і т.д. Зрештою ще юнаком зібрав фантастичну бібліотеку українських і європейських авторів, став ходячою енциклопедією і фінансово незалежним красунчиком.

Друзі-гімназисти розказували, що Франко після годинної лекції вчителя міг дослівно її переказати. Знав напам’ять всього товстелезного Кобзаря, домашку з польської робив у віршах, почав писати свої вірші, прозу і історичні драми, перекладав Гомера і Софокла. В 15 перекладав Гомера і Софокла! В 15. Гомера і Софокла. Без гугл-перекладача. (Шо ви робили в 15? Я, наприклад, щовечора оплакувала Цоя під під’їздом і мені тоді точно було не до Софокла)

Дівчатам Іван подобався. Підлітком, коли за гроші «підтягував» сина священника, закохався в його доньку. Ольга Рошкевич. Роман був взаємний і тривав досить довго. Франко запропонував Ользі вийти за нього, але коли батько нарешті дав згоду, Івана як назло посадили в тюрму «за участь у таємній організації» і батько передумав.

Далі були ще жінки, університети і арешти за громадську і політичну діяльність. Інтелектуальний рок-н-рольщик.

Ще два сильних кохання. Три універи: Львівський, Чернівецький, Віденський. У Віденському захистився на доктора філософії. Ще два арешти.

Франко знав 14 (ЧОТИРНАДЦЯТЬ!!!) мов на рівні перекладача. Переклав Гомера, Платона, Шекспіра, Діккенса, Золя, Гюго, Флобера, Гете, Твена, Сервантеса, Алігієрі і ще довгий вражаючий список авторів світової класики і античної літератури.

Письменник, поет, драматург, перекладач, критик, політик, історик, мистецтвознавець, економіст, доктор філософії, ГЕНІЙ.

Ще й до всього мав ідеальний слух і прекрасний голос - Микола Лисенко писав музику з його співу.

Друге кохання - Юзефа Дзвонковська. Взаємне і трагічне. Юзефа відмовила у шлюбі, бо мала смертельний на той час діагноз - туберкульоз.

Третє - Целіна Журовська -«женщина чи звір». Цинічна і холодна. Франко присвятив їй вірші у збірці «Зів’яле листя», але вона їх навіть не читала. Правда згодом їй зачитали вірші-присвяти, і Целіна зауважила, що найбільше в тих віршах їй запам‘ятався опис квартири, бо він нагадував їй квартиру, яку вона мала на вулиці Вронських у Львові.

Одружився з Ольгою Хоружинською. Ольга народила трьох синів і доньку. Франко для сім’ї власноруч побудував розкішний будинок у Львові. Родина Франків щоліта виїжджала на відпочинок на Гуцульщину у компанії Лесі Українки, Михайла Грушевького, Ольги Кобилянської, Михайла Коцюбинського - норм компанія)

Прожив 60 років. Поліартрит спочатку паралізував руки.

Залишив по собі 100 томів власних творів українською, польською, німецькою, російською, болгарською, чеською мовами. Номінант на Нобелівську премію. Займав 4-те місце серед номінантів, але помер в рік проголошення лавреата (Ромена Ролана, до речі), тому був виключений зі списку.

Перед смертю покликав священника на сповідь, але вигнав його до біса «за нетактовність», так і не сповідавшись.

Все.

Про твори жодного слова. Їх треба читати.

Хоча б для того, щоб не ржати зі слова «побіда» під час перегляду «голлівудського» кіно «Захар Беркут».

Коментарі: 6

Мольфар

Богдану Гордасевичу

21.09.20, 16:43

https://novynarnia.com/2020/09/17/vagnerivtsi-1/

Читайте не фігню хтозна ким і хтозна коли придуману.

Коментарі: 1

Богдан Бо

Мінська рапсодія ЧВК Вагнера

20.09.20, 19:16
зеленський, україна, чвк вагнера

Мінська рапсодія ЧВК Вагнера

Навіть близько не збирався говорити і писати про події з ЧВК Вагнера в Мінську як знавець, а просто послухав різні версії провалу операції і найбільше мені сподобалась почута випадково в коментах. Найпершою про провал заговорила, як це не дивно, журналістка з «5-го» Яна Соколова – круті має джерела панянка. Ще крутіші знання і документи надали на спільній прес-конференції Олександр Турчинов і Юрій Луценко, але я не в настрої і без потреби аналізувати ті виступи, бо мене найбільше зацікавив військовий експерт і редактор потужного сайту «Цензор.Нет» Юрій Бутусов. Причина проста: саме він посилено наголошує, що основним моментом операції щодо захоплення групи найманців ЧВК Вагнера зі 33 чоловік було саме перетин автобусу з ними кордону РФ з Білорусією. Причому вони мали їхати безпосередньо в аеропорт, одразу сідати на літак Мінськ-Стамбул і… Вся заковика саме тут, любі друзі, хоча я можу і помилятися, бо як перевірю?

Високий рівень секретності операції базувався на тому, що керівництво ОПУ Зеленського і всі інші структури знали тільки загальні обриси операції, але не деталі: прізвища, маршрут і час. Такі речі озвучують в останній момент, щоб вберегти таємницю, аж тут, коли почався час «Ч» і настав момент обговорення де і як «брати» найманців, причому я певен, що було підготовлено кілька таких місць в Україні, раптово стає відомо, що літак Мінськ-Анкара не летить через повітряний простір України, бо він закритий для транзитних літаків з часу збиття сумнозвісного авіалайнера МН-17. Заборонено! І сябри раді б зекономити навпростець злітати, але – ніззя! Авіомаршути чітко обумовлені міжнародним правом. Подивіться на карту: з Білорусії – Польща – Словакія – Венгрія – Румунія – Болгарія – Турция. І все! Жодного клаптика України!

Де робити псевдо-аварійну посадку з арештом «вагнерівців», якщо то не узгоджено наперед з іншими спецслужбами інших держав? А воно ж ще й ніколи! Такі справи не вирішують як у відомому фільмі «Таксі» 2 і 3! Це було б абсурдом. У нас немає «Мосад», якому усе десь. Ми – Україна і провести поряд військову операцію зі застосування спецназу на чужій території не спроможні жодним чином. Коли це несподівано зрозуміли у нас в штабі проведення операції, тоді і відбулася, напевно, ота термінова нарада в ОПУ, де і було дано керунок найманцям «відбій з літаком» і наказ сховатися в готельному комплексі до вирішення проблеми, яку неможливо було вирішити. Наше ГУР це не ФСБ РФ і в Білорусію не змотається запросто, як колись вони в Гомелі привселюдно Павла Гриба викрали 17 листопада 2017 р. Що з тими найманцями далі робити вже не знали і в тиху «настучати» про підозрілих бойовиків в КГБ Білорусії, а ті вже доповіли Лукашенку і подальші події всім відомі.

На моє бачення теми, так званий «злив» зробив Тарас Констанчук і то як наказ, тому що урядові особи такого точно не можуть зробити оперативно. Якщо і не він – яка різниця? Гарний кінець відпочатку поганій справі.

Ось так, панове, в секретних операціях дрібниць не буває. Висновки робіть самі.

До речі, я не даремно згадав Павла Гриба, тому що українські спецслужби повністю дублювали цей сценарій «віртуального заманювання» також на темі любові, бо який найманець великих грошей не любить? Просто і тоді специ з РФ аналогічно спіймали «облизня», оскільки насправді феесбешники полювали не за дурненьким хлопчиськом Павлом Грибом, а за його досить і досить важливим за посадою і секретними знаннями татком, бо вважали, що він не відпустить хворобливого сина самого і також приїде до Білорусії. Хлопчисько ж нікому нічого не сказав, бо то туди й назад змотатися за один день мав, і в таку страшну історію попав, що дотепер шкода дитини.

Підведемо підсумки і на відміну від заяв Юрія Бутусова я вважаю звільнення керівника ГУР Кирила Буданова абсолютно правильним рішенням Президента України Володимира Зеленського.

Також зауважу, що операція проводилася впродовж 14 місяців, тобто розпочата вона була за нового президента і саме це дивує дико: хоч хтось може сказати зрозумілою мовою навіщо «миротворцю» Зеленському був таких однозначно глобальний скандал з РФ і безумовна лють Володимира Путіна, якого в його сфері спецоперацій «взув», «опустив» і зганьбив якийсь блазень. Содом і Гомора, Герніка і Алепо стали б нашою реальністю в Україні. Тому дякувати Всевишньому Богу – цього разу обійшлося. Що далі – хто зна?

Богдан Гордасевич

20.08.2020 р. (7528)

Львів-Рясне

Коментарі: 12

Богдан Бо

Пісні "Червона рута" виповнилося 50 років

17.09.20, 10:46
володимир івасюк, україна, червона рута

Пісні "Червона рута" сьогодні виповнюється 50 років

КИЇВ. 13 вересня. УНН. У цей день, 13 вересня, пів століття тому вперше зазвучала пісня “Червона рута”, передає УНН.

Автором однієї з найвідоміших пісень країни став 25-річний студент Чернівецького медичного інституту Володимир Івасюк.

У вересні 1970 року на Театральній площі міста Чернівці у прямому ефірі телепрограми “Камертон доброго настрою” прозвучала прем’єра пісні, яку виконував дует: сам автор і Олена Кузнецова. Путівку в життя пісні дав ансамбль “Смерічка” Левка Дутковського (солісти Назарій Яремчук і Василь Зінкевич, звукорежисер Василь Стріхович). Пісню повторили через тиждень у програмі “Студентський меридіан”, але вже у візуальному супроводі, який зняли в серпні в Косові.

У травні 1971 року журнал “Україна” опублікував вірш та ноти пісні, а також невелику розповідь про ансамбль “Смерічка”.

Пісня дала назву першому українському музичному фільму “Червона рута”, зйомки якого розпочалися на початку серпня в Яремчі. У ньому її виконував Василь Зінкевич.

У 1971 році “Червона рута” увійшла до двадцятки переможниць першої радянської “Пісні року”, яких визначали за листами слухачів та глядачів. На сцені “Останкіно” її виконали Назарій Яремчук, Василь Зінкевич і Володимир Івасюк. Невдовзі після цього потрапила на перші місця популярності в багатьох країнах Східної Європи.

Зазначимо, 20 травня 2020 в Україні стартував флешмоб до 50-річчя пісні під гештегом #Chervonaruta50challenge.

Коментарі: 1

Богдан Бо

Еліта в Україні є чи ні?

11.09.20, 09:37
еліта, україна, час

ЕЛІТА

Провісники, просвітителі, поводирі, ті, яким віриш. Чую довкола: «А де теперішня еліта? Де ті гарячі борці? Чому не переконують, не поведуть, не побудують нам щасливе життя?» А й справді – де? Від портретів при дорогах – у очах рябить. Від мудрих розмірковувань – голови пухнуть. Експертів, радників та порадників – хоч греблю гати. Приглядаюся. Слухаю. Якась штучність відчувається в суперпатріотизмі п’ятого президента. Не бачу на даний час у ньому єдиного порятівника. Може зір псується?))) Не відчуваю, що визнав свої промахи і провини, а вони таки були. Багато театру, хоча… сподівання не згасають. Про шостого взагалі мовчу. Ані він, ані його бутафорне оточення й близько не стоять до тих ідеалів, які виборювали і утверджували життям та діяннями Любомир Гузар, Євген Сверстюк, Мирослав Скорик. Нова квартальна генерація не є людьми українського крою. Дивуюся лише, чому ми з вами так настирливо шукаємо своїх керманичів поміж росіян та євреїв, а своїм не довіряємо. Чому ота меншовартість і далі роз’їдає міць нації? Чому людина моральна, сповнена мудрості та честі, викликає скептицизм? Невже вони зайві? А може є на те причини? Певно, ви зазнали не раз розчарувань… І ще бентежить мене – чому теперішня «умовна еліта» діє за принципом сірника – спалахнув і згас? Перекочовуючи з партії до партію «елітники» перетворюються у «валютників». Це ж повинні бути люди високого професійного рівня, носії моральних та національних цінностей, відповідальні за свої слова й дії, носії величних завдань, генератори справедливих ідей, люди, здатні вести за собою задля втілення їх у життя. Де вони? А може то й ми не дозріли до осмислення і вибору справжньої еліти? Просто не бачимо їх, не віримо їй? Станьмо перед дзеркалом правди. Може причина у нас? Якщо перед нами постане дилема вибору між двома: один б’є себе у вишиванку, гласить: «Слава!», дарує нам гречку з олією, обіцяє гори золоті, запевняє, що все зробить сам, аби ми були щасливі; а поруч – інший каже, що треба засукати рукави і братися до роботи кожному, що сміття багато не лише довкола нас, а і в наших головах, що потрібно вчитися мудро жити й будувати свою господарку й державу…. Кого виберете? Та най вже буде, як є… Аби не гірше… Навіщо нам ота еліта здалася? Без неї і легше, і спокійніше. Трошки вкрав, трошки не доробив, трошки збрехав, трошки згрішив, трошки випив… Я ж не алкаш і не злодюга. Я лише трошки… Трошки людина, трошки українець… І не треба мене вчити – сам знаю!!! І не потрібні оті праведники – очі засліплюють. І навіщо мені ота порядність – тяжко з нею. Отак і пливемо в розбурханому морі байдужості. А еліта?.. То пізніше… То вже після нас… Скажете – розбушувався Олег, ображає всіх – ми ж не такі! А які?! Чекаю відповіді.

Олег Герман

Коментарі: 9

Богдан Бо

Кобзарі України ч. 4

03.09.20, 20:30
історія, кобзарі, україна, українська пісня

Кобзарі України ч. 4

Кобзарі України ч. 3

http://blog.i.ua/community/662/2341176/

Кобзарі України ч. 2

http://blog.i.ua/community/662/2340960/

Кобзарі України ч.1

http://blog.i.ua/community/662/2338711/

Працюю над перевиданням комплекту для безкоштовного розповсюдження.

Бажаючим допомогти

ПриватБанк (https://privatbank.ua)

к/р 5168 7422 0828 7155

Гордасевич Богдан Олексійович

Коментарі: 4

Богдан Бо

День Незалежності України. м. Конотоп

02.09.20, 22:04
день незалежності, конотоп, україна

День Незалежності України. м. Конотоп

Коментарі: 0

Богдан Бо

День пам'яті захисників України. м.Конотоп

02.09.20, 20:55
армі, конотоп, україна

День пам'яті захисників України. м.Конотоп

Відкриття пантеону національної пам'яті Конотопа

Коментарі: 0

Богдан Бо

Потрібен новий план для Східної Європи

02.09.20, 20:04
арсеній яценюк, європа, україна

Потрібен новий план для Східної Європи.

Арсеній Яценюк

Моя стаття для The Financial Times.

Найбільше, що потрібно сьогодні, - це нова стратегія Заходу для європейського Сходу - тих європейських націй, які незахищені членством в ЄС і НАТО.

Треба створити високого рівня спільну місію США та ЄС на захист свободи і демократії у Східній Європі. Її головним завданням має стати вироблення єдиного бачення, як продовжити процес історичного об’єднання Європи та її звільнення від загроз авторитаризму, зовнішньої агресії та зневаги до свободи людини і народів.

Сьогодні у ставленні до Сходу Європи Захід застосовує формулу дотримання певної «соціальної дистанції», і немає різниці, яку вишукану політичну назву цій дистанції дають, – чи то «угода про асоціацію з ЄС», чи «східне партнерство».

На відміну від Заходу, Росія має цілісне бачення нашого регіону та його важливості. І в Молдові, і в Україні, та Білорусі Москва намагається встановити ефективний контроль і створити нові плацдарми для розширення свого впливу на Захід. Саме так президент Путін бачить шлях до відродження нового Радянського Союзу, якого він так прагне.

Останні події в Білорусі й велика небезпека, що Білорусь опиниться під російським впливом на невизначений період часу, вимагають дій від Заходу та України. Час діяти, а не вагатися.

Насамперед закликаю Європейський Союз поставитися до громадянського піднесення в Білорусі як до невід’ємної частини європейських процесів та європейської перспективи.

Це вимагає перегляду Європейським Союзом ставлення до нашого регіону. Не дивіться на ваших найближчих європейських сусідів з позиції доброзичливого, але екзотичного східного партнерства. Замініть підхід «витягнутої руки» простягнутою рукою.

На практиці це означає дати Білорусі, Грузії, Молдові та Україні ясний сигнал про досяжність мети вступу до ЄС і НАТО та, за умови виконання чітких планів дій, - її реалістичність.

Складовою цих процесів має стати відмова Західної Європи від будь-яких ілюзій про можливість перезавантаження відносин з Росією. Таке оновлення неможливе, доки Росією управлятиме авторитарний і корумпований режим Путіна. Замість дипломатичних спроб перезавантажити відносини з Росією, більш важливою та нагальною є потреба посилити тиск і перезавантажити процес мирного врегулювання всіх збройних конфліктів, розгорнутих Москвою в нашому регіоні.

Стосовно України, то слід відмовитися від ілюзії, начебто можна досягти миру на Донбасі, доки Крим залишається під російською окупацією. Без звільнення Криму не буде звільнено території Донецької і Луганської областей. Саме такою є ця послідовність, а не навпаки.

Нового комплексного підходу потребують процеси мирного врегулювання в Грузії та Молдові. Закликаю офіційний Київ та західних партнерів ініціювати проведення зустрічі високого рівня для формування нового підходу до вирішення «заморожених конфліктів» в нашому регіоні.

Наш регіон потребує інвестицій та фінансової підтримки від західних партнерів. Держави регіону мають бути запрошені до членства в Ініціативі «Трьох морів» та інших інфраструктурних проектах.

Потрібно створити регіональний фонд для протидії антизахідній пропаганді та захисту свободи слова.

Для нашого регіону необхідна солідарна підтримка з боку США та ЄС.

Нам потрібен новий план для Східної Європи. Його поява – в інтересах Східної Європи та загалом усього Заходу, який прагне стабільності у такому непевному світі.