Увага!!!
У Тернопільському видавництві "Навчальна книга - Богдан" виходять друком методичні рекомендації щодо Зовнішнього незалежного оцінювання,  відповіді на тестові завданя та білети, інтерактивні тестування з усіх шкільних предметів.
Матеріали скореговано відповідно до чинної Програми, затвердженої Міністерством освіти України

http://www.bohdan-books.com/

Так відповів на запитання кореспондента УНІАН Оксани Климончук Євген СВЕРСТЮК – український дисидент, моральний авторитет, людина, яка ніколи не служила політикам і не вихваляла владу.

Він нічим не зобов’язаний жодному українському президентові чи прем’єру. Мабуть, тому йому ніщо не заважає бути відвертим у своїх оцінках. «Інтелігент» у одному з британських словників перекладеться як «персона, що завжди викриває владу». Якщо йти за цим визначенням, серед українського патріотичного письменництва Євген Сверстюк чи не єдиний заслуговує на таке звання. Решта – померли чи обзавелися депутатськими мандатами.

Пане Євгене, чому, на вашу думку, нинішні політикани так вчепилися до звання Героя України Бандері?

Якщо говорити по-чесному, то нікому не має бути до цього діла – незалежно від того, подобається комусь Герой Бандера чи ні. Я не бачу тих людей, котрі мають право про це говорити.

Гадаю, це ім’я зачіпає певні стереотипи, пов’язані з позицією бандерівської послідовності й твердості, часом і жорстокості.

Якщо говорити в рамках здорового глузду, то Бандера є українським націоналістом, якого переслідували все його життя, і практично він ніколи не був у бойових операціях, діях. Він сидів у польській в’язниці, сидів у німецьких концтаборах. І це були дуже жорстокі концтабори…

Потім його було вбито совєтським агентом.

Зрозуміло, що Росія дуже нервово реагує на те, що ім’я Бандери стало символом національного опору, антикомуністичного руху. Завжди той, хто вбив, дуже не любить свою жертву. Вбивця не може подарувати вбитому власного вчинку.

Розкручується саме політичний стереотип. Є певні імена, які за кремлівською режисурою стали одіозними. На те, щоб вони були одіозними, працювала колосальна пропагандистська машина, цілі покоління.

Тому дуже важко протистояти безглуздій анафемі на храмобудівника Мазепу. Дуже важко реабілітувати ім’я Петлюри, оскільки він був утіленням українського національного опору. Він теж був убитий більшовиками. Вони надто багато працювали на ці стереотипи, щоб так просто взяти й зректися їх. Їм легше продовжувати те саме. Цим Кремль і займається.
Кремлівська агентура намагається робити це саме й на Заході. Скажімо, у Польщі…

Якщо говорити про право судити за колабораціонізм, то серед поляків, які хотіли вижити під час окупації, були мільйони колабораціоністів. Мільйони!

Якщо говорити про такий політичний, злий колабораціонізм, то, безперечно, на першому місці стоять Сталін і Молотов. Бо саме від 1939-го до 1941 року цей колабораціонізм, ця політична співпраця була інтенсивною… Це була не просто співпраця, а співпраця з розв’язання Другої світової війни. Це є злочин перед людством.

А те, що гітлерівська Німеччина була для націоналістів противником, - то це записано в їхній програмі. Вони орієнтовані лише на власні сили, а не на чужу допомогу.

Хто такі бандерівці? Якось мені розповідав один повстанець: вони йшли лісом і з’єдналися з іншою групою, яка видавала себе за своїх. Один з групи спіткнувся й вилаявся матом… Одразу стало ясно, хто він.

Повстанці взагалі були шляхетні люди. Я їх дуже добре пам’ятаю, Навіть раніше дивувався, звідки вони цього набралися. Вони зверталися одне до одного в таких м’яких тонах… Повстанці були ідеалістами. Я був з ними в таборі. І деякі з них зберігали цей ідеалізм по 25 років. Уявляєте, як це важко, адже це ціле життя. Вони були ув’язнені тоді, коли я вступав до університету. Університет, аспірантура, 60-ті роки… А вони все сиділи, сиділи, серед бруду в усіх відношеннях, серед мату, серед начальства, яке було дуже близьке до блатних. Якось навіть один журналіст сказав: «Я не знаю, як Бандера, але бандерівці – це порядні люди».

Харківське обласне об’єднання «Просвіта» разом з осередком Організації «Патріот України» почало співпрацю з обласним дитячим притулком «Гармонія». 15 квітня 2010 року була розпочата акція допомоги дитячому будинку. Жалюгідне державне фінансування (держбюджет і досі не прийнято!) не передбачає сезонних робіт по облаштуванню його території. Бійці Організації допомогли з прибиранням та облаштуванням дитячого майданчика.

Було споруджено імпровізований «паркан» з наявних матеріалів, щоб відгородити майданчик від дороги. Вихованці радо спілкувалися з Соціал-Nаціоналістами, активно допомагали їм. Дітям, позбавленим батьківської опіки, довелось побачити горя на своєму віку, і тому вони гостро відчувають щирість та добро. У подальших планах Харківської Організації «Патріот України» – допомога притулку «Гармонія» з ремонтом приміщення та проведення спільних спортивних свят.

Фото - http://sna.in.ua/?p=2241

Загалом інформація не нова, а цілком прогнозована. Цікаво, однак, "повернення" ДІ у медійний простір після гучного екзитпольного скандалу.  

У майбутньому парламенті грандам доведеться потіснитися

Ірина Бекешкіна, Ілько Кучерів, для УП _ П'ятниця, 16 квітня 2010, 11:34  Наше останнє опитування, проведене фондом "Демократичні ініціативи" у березні-квітні 2010 року, показало разючі результати щодо підтримки громадянами України політичних сил, які представлені у Верховній Раді. Третина населення не підтримує ті політичні сили, які представлені у парламенті: жодну з фракцій не підтримує кожен четвертий виборець (25,3%), ще 8,4% не визначилися з тим, кого вони підтримують. Партію регіонів підтримують 42,8% виборців, Блок Юлії Тимошенко - 15,7%, Компартію - 3,5%, Блок "Наша Україна - Народна Самооборона" - 2,5%, Блок Литвина - 1,8%. У порівнянні з результатами виборів, за якими був сформований діючий парламент, Партія регіонів суттєво збільшила свою підтримку, решта політичних сил - суттєво зменшили. (Нагадаймо: на парламентських виборах 30 вересня 2007 року Партія регіонів отримала 34,37% голосів виборців, БЮТ - 30,7%, Блок "Наша Україна-Народна ,Самооборона" - 14,15%, КПУ - 5,39%, Блок Литвина - 3,96%). Особливо відчувається глибока криза та потреба оновлення у національно-демократичному таборі та серед молоді. За час, що минув від парламентських виборів, істотних втрат у підтримці зазнав Блок Юлії Тимошенко, а особливо - блок "Наша Україна - Народна Самооборона". У регіонах, які традиційно віддавали перевагу національно-демократичним силам, зараз найбільше тих, хто не підтримує жодну із фракцій, представлених у парламенті. На цьому політичному спектрі відкрилася суттєва електоральна ніша і можливість приходу у велику політику нових облич і нових ідей.   Значно зросла підтримка Партії регіонів - зараз вона навіть більша, ніж отримав у першому турі Віктор Янукович та істотно вища, ніж результат, отриманий на виборах у 2007 році. Синьо-білі мають у своїх руках небувалу концентрацію влади - в руках президента, Кабміну і парламенту. На цю політичну силу покладена велика відповідальність за майбутнє держави. Логіка політичного процесу може привести цю політичну силу до подрібнення, розподілу на фракції. В її середовищі можуть з'явитися нові потужні політичні об'єднання, нові політичні бренди. У разі проведення дострокових виборів до Верховної Ради цілком імовірно, що до її складу не потрапить Блок нинішнього спікера - Литвина. Під сумнівом і подолання виборчого бар'єру блоком "Наша Україна - Народна Самооборона". У цього політичного об'єднання і її бренду великі шанси припинити своє існування і стати частиною історії. Комуністична партія може на майбутніх виборах і не потрапити до парламенту, бо віковий склад її прихильників ставить під сумнів довготривалу перспективу її існування. Компартія істотно втрачає своїх прихильників через високу смертність населення. У цієї політичної сили і її бренду попереду нелегкі часи. Серед молоді - виборців у віці 18-29 років, які сформувалися в епоху незалежної України, кількість тих, хто не підтримує жодну із фракцій, представлених у парламенті сягає 41% (не підтримує жодну з політичних сил 33,7% і 7,5% не визначилися зі своєю підтримкою). Нове покоління на має достатнього представлення в політикумі і шукатиме його.   Загальновідомо, що попри усі негаразди і складнощі, на просторі СНД Україна демонструє найвищі досягнення у розвитку демократії і є прикладом для сусідніх країн.  Пройшли вибори, які визнані світовим співтовариством чесними і справедливими. Незмінною є мета нашої держави - євроінтеграція. Перефразовуючи відомий заклик, ми хочемо сказати: "Країні потрібен євроремонт!". Потрібно наближення українського життя у всіх його аспектах до європейських стандартів. Зокрема, приведення українського парламентаризму до європейських стандартів і створення умов для приходу в парламент нових політичних сил і ротації політичних брендів. Загальнонаціональне опитування було здійснене фоном "Демократичні ініціативи" 19 березня-2 квітня 2010, польова робота виконана КМІС, опитано 1226 осіб у віці від 18 років і старше. Похибка вибірки не перевищує 3%. Проект здійснюється за підтримки Міжнародного фонду "Відродження". Ірина Бекешкіна, Ілько Кучерів, Фонд "Демократичні ініціативи", для УП http://www.pravda.com.ua/articles/2010/04/16/4939725/

В статье постараюсь доходчиво объяснить о причинах просьбы православного митрополита УПЦ-МП к одесской городской власти в лице мера г. Одессы Э.Гурвица. Для многих такой ход непонятен, как и его мотивы. Ну, ничего сейчас всё растолкую. Итак, всё по-порядку.
Митрополит Одесский и Измаильский Агафангел обратился с просьбой о переносе Юморины с 1 на 4 апреля к мэру города Одессы Эдуарду Гурвицу. Можно прочитать тут в оригинале http://missia.od.ua/index.php?newsid=556
Формально причина переноса – это большой православный праздник (Страстная Седмица).
Однако, всё ли дело в этом празднике. Интересна также реакция одесской епархии УПЦ-МП на отрицательный ответ мэра Одессы Гурвица и их расклеенные листовки «Юморине – нет» по Одессе, смотреть тут - http://pixs.ru/showimage/f4ma2731be_4213531_590330.jpg . Что же, одесский «колобок» в команде с «Пуаро» и «Агатой Кристи» преступает к расследованию дела.

Рассмотрим 1ую чисто религиозную версию.
Допустим, верующий священник хотел совместить религиозный праздник Пасхи с мирским днём смеха 1 апреля и с чистой совестью без всяких задних мыслей попросил мэра Одессы об этом за месяц до праздника. Как это пытаются подать.
[ Читать дальше ]

http://blog.i.ua/community/662/449020/

Чем ближе 9 мая, тем выше поднимают головы те, кто еще недавно трусливо прятался по темным закоулкам.
        Сегодня те, кто считает сталинские преступления – доблестью, а убийство украинцев – подвигом, готовятся праздновать «Победу» (и для них неважно, что этот день в большинстве стран – участниц антигитлеровской коалиции никто не отмечает). Они уже вывешивают на биллбордах портреты Сталина и собираются открывать памятник усатому палачу.
         Они снова готовятся загаживать улицы наших городов грязными георгиевскими тряпками, а представители преступной Коммунистической Партии в Верховной Раде уже внесли законопроект, предполагающий празднование под красными флагами бывшего Советского Союза…
         При этом, как обычно, со стороны гомосоветикусов раздается лай в отношении тех, кто боролся против советских преступлений. Нынешняя оккупационная власть всячески поддерживает антиукраинский шабаш, а ее представители на каждом углу «метят территорию» - то скандальным решением донецкого «суда» по поводу Героя Украины Степана Бандеры, то грязными фальсификациями депутата Колесниченко по поводу выдуманных «преступлений ОУН-УПА» (по степени наглости и цинизма данный субъект превзошел даже пропагандистов из советских спецслужб).
          Грязи и желчи украинофобов тяжело что-либо противопоставить в открытую – многие масс-медиа давно принадлежат бизнесменам, лояльным к Партии Регионов, а некоторые уже давно превратились в классические «брехунци», культивирующие украинофобию и восхваляющие преступный советский режим. Недавно гауляйтеры новой власти – Арфуш с Бенкендорфом – добрались и до Первого Национального канала, завершив оккупацию украинского информпространства. Так что кампания по промывке мозгов украинцев и вкладыванию в эти мозги «общесоюзной истории» имени Табачника-Семиноженко обещает быть успешной:(
         Что же остается нам, украинцам? Только поддерживать друг друга и рассказывать друг другу ПРАВДУ – правду, которую всеми силами пытается задушить оккупационный режим Януковича.
1. «Великая Отечественная Война» - ложь, придуманная в СССР для того, чтобы не говорить о Второй Мировой. Которая началась для многих украинцев за 2 года до сорок первого…
2. Вторую Мировую Войну начали совместно Сталин и Гитлер, по предварительному сговору. Секретный протокол («пакт Молотова-Риббентропа») предполагал нападение СССР и нацистской Германии на мирные страны Европы и раздел сфер влияния. И этот план БЫЛ реализован.
3. Если бы не «золотой сентябрь» 39-го – НЕ БЫЛО БЫ 22 июня 1941! Разорвав Польшу вместе с Гитлером, Сталин сам пустил бесноватого фюрера к себе на границу.
4. Когда вам врут о «коллаборационизме» украинских националистов – ПОМНИТЕ: главным союзником Гитлера до 1941 года был Советский Союз! Нефть, зерно, марганцевая руда, хлопок и фосфаты, сотнями тысяч, а иногда и миллионами тонн СССР поставил нацистам с 1939 по 1941 год. В то же время успешно сотрудничали между собой НКВД и гестапо: http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/684588
5. Апофеозом дружбы социалистических режимов Сталина и Гитлера стал совместный военный парад в Бресте под командованием Кривошеина и Гудериана. Вожди СССР на банкетах произносили тосты за здоровье «великого фюрера, которого любит немецкий народ». До нападения Германии СССР был ее лучшим другом и пособником нацизма в Европе.
6. Победа СССР над Германией – не просто уничтожение кровавого гитлеровского режима. Это еще и возвращение режима советского, на счету которого – также МИЛЛИОНЫ убитых, замученных, арестованных украинцев. Эта "победа" далась ужасной ценой - ни одна армия мира не несла в войнах таких потерь. Тоталитарный советский режим не берег своих солдат, бросая их в мясорубку войны без счета. Вспомните процент украинцев в Красной армии, чтобы понять, каких потерь стоила такая "победа"... Впору не праздновать, а траур объявлять.
7. СССР – это чудовищные политические репрессии, ГУЛАГ, «тройки», карательная психиатрия.
8. СССР – это страшное преступление Голодомора, уничтожившего свыше 3 миллионов украинцев.
9. СССР – это зверские репрессии против населения Западной Украины в 1939-41 годах, когда за 2 года население этих регионов уменьшилось на 10%, а огромное количество людей – украинцев, поляков, евреев и др. – лишилось всего своего имущества.
10. СССР – это подлое предательство сотен тысяч украинцев, земли которых Сталин отдал Польше, обрекая их на смерть или выселение, а также разграбление их имущества польскими колонистами. В то время как отряды УПА защищали своих земляков, Советский Союз присылал подкрепления польским оккупантам… «Операция Висла» - совместное преступление советских и польских коммунистов против украинского народа.
11. СССР – это послевоенные репрессии на Западной Украине, когда в борьбе с национально-освободительным движением уничтожались целые села, а число репрессированных достигло полумиллиона!
12. СССР – это вселенское зло, осужденное мировым сообществом. Парламентская Ассамблея ОБСЕ осудила преступления нацизма и сталинизма.

Украинцы, друзья! Не забывайте об этом.
    Не празднуйте праздники оккупантов. Пусть этот день будет днем уважения к выжившим и памяти павших. Пусть в этот день будет проявлена забота о стариках-ветеранах… Но нельзя допускать помпезных парадов и победных речей под запятнанными грязью и кровью знаменами кровавого тирана Сталина – брата-близнеца Гитлера.
    Помните о войне. И не дайте себя обмануть тем, кто хочет, чтобы эта война никогда не закончилась…


Прочитав цю обурливу статтю і був такий несогласний з нею, що не міг не поділитися з Вами, шановні блогери!
Як таке можна було написати?!

15 квітня тернополяни відзначають 66-ту річницю звільнення міста від німецько-фашистських загарбників.





15 квітня о 10.30 на Микулинецькому цвинтарі покладуть квіти до могил загиблих воїнів.

О 12.00 у Старому парку розпочнеться мітинг-реквієм за участю духовенства, ветеранів, влади та громадськості Тернополя.

в перший день публікації на Фокусі в коментах було таке фото

за посиланням (яке не працює) є сайт http://www.avsim.su/

і є форум де багато базікання http://www.avsim.su/forum/topic/102084-razbilsya-tu-154m-prezidenta-polshi/

щось підказали читачі Фокуса http://www.from-ua.com/news/fd27f4af2b95f.html

ось тут є цікаве (дивитись уважно!) відео http://www.vesti.ru/doc.html?id=352368

Вікіпедія СУПЕРінформативна - http://uk.wikipedia.org/wiki/Авіакатастрофа_під_Смоленськом_10_квітня_2010_року

щось є в YouTube http://www.youtube.com/watch?v=TZlRiGLXxSU та http://www.youtube.com/watch?v=WYML5HfoFf4

мені це подивитись не вдалось :( 

ось тут шматочок карти http://www.izvestia.ru/obshestvo/article3140696/

і розповідь про березу-вбивцю (Сталін садив з Берією) http://forum.giga.ua/viewtopic.php?f=40&t=83778&p=

ось такий приблизно був літак з середини http://www.airliners.net/photo/Poland---Air/Tupolev-Tu-154M/0970808/L/

тут відмазки білорусів http://news.tut.by/society/166718.html

тут мудрування авіатора http://www.specletter.com/politika/2010-04-10/neuzheli-my-opjat-skryvaem-pravdu.html

без "Комсомольської правди" не обійшлось http://www.kp.ru/daily/24471/630390/

дуже прикольне фото в порівнянні http://www.kp.ru/upimg/3dbcf1e95a9df2bc3cfa526f880f3a43063654af/287873.jpg

фото "маячка", котрий можна перенести 

http://www.avsim.su/forum/topic/102084-razbilsya-tu-154m-prezidenta-polshi/page__st__520

 ось тут вінігрет з новин http://www.rian.ru/trend/smolensk_plane_crash_10042010/

для порівнянь http://news.life.ru/news/20288 

це від Рамблера http://news.rambler.ru/Russia/head/5977966/

це нарешті від українців http://gazeta.ua/index.php?id=335330 про постріли і матюки після падіння літака

про те, як Качинського "похоронили" ще до катастрофи http://www.regnum.ru/news/1263229.html

це про катастрофу з поляками в минулому http://novostey.com/auto/news41079.html

тут якісь "плівки" з розмовами http://for-ua.com/world/2010/04/12/181952.html

тут про екіпаж :( http://arefiev-dm.livejournal.com/436279.html

нарешті РЕАЛЬНИЙ знімок з місця трагедії http://img.osudim.org/10607/pol_cs_large.jpg файл майже 5 Мб

і куди намагався приземлитись літак ???

ось тут про лампочки http://community.livejournal.com/ru_aviation/1468330.html

про знаки в небі ПІСЛЯ http://www.ntv.ru/novosti/190459/#tn5

 а це вже ближче до тіла http://saveimg.ru/show-image.php?id=d0b5d6c6d222922c17f03b935235c472

здається мені, що і дебілу ясно: якби літак заходив на посадку на вільну основну смугу,

то ТАМ і ДЕРЕВА СПЕЦІАЛЬНО ВИРУБАНІ, щоб не заважати посадці за поганих метеоумов..  

якщо й було декілька спроб посадки, то пошкодження літак отримав з першої спроби..

літак вели з землі не на ту смугу, на яку він і не міг би приземлитись, бо в будь-якому випадку зачепився би за дерева..

і ще одно: ЩЕ НЕ ЛІТО і вранці в цей час туман буває не часто..   

ще одне фото 

та корисні посилання http://ru.wikipedia.org/wiki/Глиссада

та відео посадки цього літака в Празі http://www.planesvideo.cz/?dl_id=219

10 квітня в Одесі було означено знаковою подією. У цей день влада та місцеве лівацтво святкує день переокупації міста радянськими військами у 1944 році. На суботу 10 квітня було заплановоно і проведено матч чергового туру Чемпіонату України з футболу між місцевим «Чорноморцем» та полтавською «Ворсклою». Святкування дня переокупації частково було перенесено і на стадіон, щляхом «тєльняшек», «геогівських стрічок», деяких «баненрів» і т.д. “Росіянські патріоти” відзначали використовуючи «московську імпєрку».

Одеса давно довела, що є українським містом, «забрудненим», потребуючим наведення порядку і «чистоти», але українським! 10 квітня одеські активісти соціал-націоналістичного руху довели, що Одеса є також націоналістичним містом! Незважаючи на планову і повсемісну аполітизацію руху футбольних вболівальників, патріоти сміливо відповіли на появу всяких антиукраїнських символів у рідному місті, розмістивши у фан секторі Державний прапор та чорвоно-чорний прапор Української Революції!

З самого початку матча прапор України було розміщено на вишці фан сектору. Одразу з`явилися незадоволені у «тєльняшках» з геогіївськими стрічками на грудях і почали вимогати зняти український стяг. На цю пропозицію «невдоволені» мало не отримали важких доказів того, що прапор залишиться, але швидко і спритно визнавши правоту соціал-націоналістів відступили. Потім було почеплено і Революційний Націоналістичний прапор. Як не дивно, але спорів і «невдоволених» практично не було. Після того, як залишився Державний прапор, москвини зрозуміли, що і прапор Революції залишиться також.

Таким от видалось 10 квітня. Цей день ще раз довів, що антиукраїнська влада сама по собі, а український народ сам по собі. Влада раділа, згадуючи, як вони називають день «звільнення» Одеси від румунсько-німецьких військ, а одеські патріоти завдяки державному і революційним прапорам на футбольному стадіоні «Спартак», відзначили воїнів-націоналістів з Організації Українських Націоналістів, які боролись за соціальне і національне визволення України на території Одещини. Одеса належить Nам!

Слава Україні!

http://sna.in.ua/?p=2101