Про співтовариство

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.

Топ учасників

Вид:
короткий
повний

Ми любимо тебе, Україно!

До чергового ювілею Л.В.Костенко



Вечірнє сонце

Вечірнє сонце, дякую за день!
Вечірнє сонце, дякую за втому.
За тих лісів просвітлений Едем
і за волошку в житі золотому.
За твій світанок, і за твій зеніт,
і за мої обпечені зеніти.
За те, що завтра хоче зеленіть,
за те, що вчора встигло оддзвеніти.
За небо в небі, за дитячий сміх.
За те, що можу, і за те, що мушу.
Вечірнє сонце, дякую за всіх,
котрі нічим не осквернили душу.
За те, що завтра жде своїх натхнень.
Що десь у світі кров ще не пролито.
Вечірнє сонце, дякую за день,
за цю потребу слова, як молитви.





Старий годинникар

Ще пароплавчики чаділи,наче праски,
ще ми шукали крем’яхи в піску, —
на пограниччі дійсності і казки
стояв той дім за хмарами бузку.

Там жив дідок, що схожий був на графа,
в краватці чорній, не як всі діди.
В трельяжі віддзеркалена карафа
була як сон криничної води.

Усмішкою дитячої фортуни
було для нас потрапити в той дім.
Там все було блискуче і латунне,
і лампу там залишив Алладін.

А той старий, достоту Каліостро,
щось прецизійне маючі в руці,
дивився в шкельце, наче кібець, гостро
і поціляв у гвинтики й зубці.

Навколо нього час лежав навалом.
Співали птиці в шибку із куща.
А він, старий, сидів як за штурвалом —
в руках крутив манюньке коліща.

Куди він плив? Немов стояче озеро,
у сутінках поблискував трельяж.
Всі механізми цокали загрозливо,
і з пітьми хтось казав йому: "Приляж!"

А він крутив малесенькі штурвали,
і плив, і плив... З якої далини?
Його дитинство в рамочках овальних
дивилося на нього зі стіни.

Крихкий комод вивірчувала шашіль.
З куточка сяяв срібний образок.
Його душили спогади і кашель,
і навіть той за вікнами бузок.

У мерехтінні маятників мідних,
коли гуділа басова струна,
над мурашинням циферок термітних
він був — як тінь старого чаклуна.

Він лікував годиннички куповані.
Час зупинявся, цокав і кульгав.
Вночі нам сходив маятник уповні,
а він тихенько гирку підтягав.



Життя іде

Життя іде і все без коректур.
І час летить, не стишує галопу.
Давно нема маркізи Помпадур,
і ми живем уже після потопу.
Не знаю я, що буде після нас,
в які природа убереться шати.
Єдиний, хто не втомлюється, – час.
А ми живі, нам треба поспішати.
Зробити щось, лишити по собі,
а ми, нічого, – пройдемо, як тіні,
щоб тільки неба очі голубі
цю землю завжди бачили в цвітінні.
Щоб ці ліси не вимерли, як тур,
щоб ці слова не вичахли, як руди.
Життя іде і все без коректур,
і як напишеш, так уже і буде.
Але не бійся прикрого рядка.
Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.
Не бійся правди, хоч яка гірка,
не бійся смутків, хоч вони як ріки.
Людині бійся душу ошукать,
бо в цьому схибиш – то уже навіки.

Скільки в Україні підприємств?

Голова Державної податкової служби Віталій Захарченко у вівторок 15.03 підписав перший реєстр підприємств, які отримали підтвердження про автоматичне відшкодування ПДВ.

У список автоматичного повернення ПДВ увійшли 12 великих підприємств, зокрема "Запоріжсталь" (84 млн грн), Одеський припортовий завод (62,65 млн грн), Нижньодніпровський трубопрокатний і Новомосковський трубний заводи (загальна сума - 62,76 млн грн), а також 12 малих і середніх компаній. Вони представляють 14 із 27 адміністративно-територіальних одиниць України. При цьому ДПА заявляє про невідповідність більш ніж 80% платників ПДВ  критеріям відшкодування цього податку в автоматичному режимі.
"На жаль, цього критерію - не менше 2,5 мінімальних зарплат протягом 4-х звітних періодів, не змогли дотриматися більше ніж 80% претендентів", - голова ПА В.Захарченко, прес-служба ДПА.
http://www.sta.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=318256&cat_id=90622

Отже, якщо 24 підприємства складають 20%, то 100% - це 120 підприємств. Йдемо далі. Якщо решта підприємств по свідченню голови ДПА не змогли за підсумками року дотриматися критерію 2,5 мінімальних зарплат, то це означає, що тільки на 24 українських підприємствах робітникам НАРАХОВУЄТЬСЯ (але не обов"язково віддається на руки) ЗП більша за 2352 грн 50 коп. Таким чином, решта мілліони офіційних робітників отримують ЗП меншу за так звану "середню". Тобто, величина "середної" зарплатні - цинічна брехня, якою просякнута не тільки офіційна статистика, але і все в цій державі.

Як грабували Київ. Основні схеми



Насправді можна (і треба) довго розмірковувати над мотивами, які примусили правлячу партію зайнятися дослідженням діяльності свого давнього політичного партнера Черновецького. На чому, до речі, сам Леонід Михайлович, який лише рік тому просував Януковича у президенти, в усіх своїх останніх заявах робить залізний акцент. Проте відповіді на ці запитання нам ще тільки належить отримати. А ось заглибитися в результати виконаної соратниками президента що називається титанічної роботи можна вже тепер.

Команда Попова виявилася дуже обмеженою у своїх можливостях. 1 млрд. 300 млн. грн. від приватизації, закладені і в так скромний бюджет, — нині цифра непідйомна. «Продавати ж нічого! — своєю чергою, не приховують розчарування люди з Хрещатика, 36. — Міністерство просить 500 квадратів під свою структуру, — немає цих квадратів! Національний олімпійський комітет робить заявку на майданчик на 1000 квадратів, — немає таких майданчиків! Усе, що становило хоч якийсь інвестиційний інтерес, вичищено. Усе в оренді, у власності, в користуванні… Залишилися самі околиці. Без комунікацій. Їхні схеми виявилися простими й геніальними».

Волосся дибки: понад 2211,62 га землі віддано в оренду (іногороднім студентам, «рогокопитним» кооперативам та іншим підставним особам, фірмам-одноденкам); продано — 280 га землі (без конкурсу, зазвичай за заниженою вартістю й на інсайдерських аукціонах); виведено з комунальної власності близько 700 об’єктів — через організовані судові рішення, додемісії й афілійовані з «прибульцями» компанії; скуплені посередниками за копійки всі інвестиційно-привабливі майданчики та об’єкти… Складена карта київських трофеїв «молодої команди»  примушує вкотре замислитися над тим, у якій країні ми живемо. І як взагалі таке стало можливим у центрі Європи…

Підбити підсумки приватизації в столиці — проблематично, особливо за роки правління Леоніда Черновецького.


Адже відомий «джип» депутата Іванова так вдало згорів біля ресторану «Нон-стоп», що на проспекті Перемоги. Причому, зауважте, коли їхав завантажений документами з вул. Хрещатик, 10, на вул. Хрещатик, 36. 
Безумовно, залишилися якісь копії. У БТІ, наприклад. Проте відповіді на запитання: чи було проведено експертну оцінку об’єктів, виставлених на приватизацію, чи відбулися торги, хто зрештою підписав документи — канули в Лету. Водночас у вцілілих паперах ідеться про 348 об’єктів (в основному — нежитлові приміщення), виставлених на приватизацію у 2006—2010 рр. і проданих. Переважна більшість — без аукціону.

Акції комунальних підприємств Києва розмивалися шляхом додемісій («Київміськбуд», банк «Хрещатик», «Водоканал», «Київмлин» та ін), в ході яких місто добровільно поступалося бізнесу своїми корпоративними правами (до речі, всі операції пройшли через компанію «Новий регіон», афілійовану з паном Супруненком).
 
Активи ж цих та інших об’єктів власності виводилися також іншими способами.
 
Схема № 1. Аукціон в тираж. Управління комунальної власності публікувало оголошення про конкурсний продаж того чи іншого об'єкта в таких газетах як «Точка» і «Дивіденди». Сукупний наклад передбачає процедуру з добре знайомими запрошеними, і в результаті заявок на конкурс не надходить. Управління знижує стартову ціну об'єкта на 30 відсотків. Для участі ж у повторному конкурсі традиційно подаються дві заявки, причому від родинних структур, що володіють потрібним номером газети. Торги ламаються на першому кроці: товар йде задешево. Управління затверджує протокол конкурсу, підписується договір купівлі-продажу, після чого об'єкт ще кілька разів перепродується — поки не знайде того самого «добросовісного покупця». У всіх таких прозорих аукціонах виявлено слід Української універсальної товарної біржі. Експерти нарахували 35 тис. квадратів, виведених з власності громади подібним шляхом. 
 
Схема № 2. Покористувався — передай іншому. Приклад: історія з підприємством «Київмлин», акції якого пішли за допомогою тієї ж емісії. А ось активи (майданчики всіх хлібозаводів) - були обмінені на корпоративні права підприємства, про які ніхто ніколи не чув. Потім «Київмлин» раптом перестав платити місту за оренду, і,згідно зі схемою, передає за актом прийому-передачі свої будівлі і приміщення в статутний фонд ТОВ «Слов’янські хліба».ТОВ швидко реєструє право власності і перепродує покупцеві, який знову реєструє право власності, і знову перепродує. 
 
Таким чином у 2008— 2010 рр. у ВАТ «Київмлин» було відчужено будівель та приміщень у Києві загальною площею 70 тис. кв. метрів. При цьому всі нові власники є особами, пов’язаними з власниками ТОВ «Слов’янські хліби» і ВАТ «Київмлин».

Земля

Законодавство України дозволяє оренду землі (зауважимо — на конкурсних засадах), плюс — Конституція дає право громадянинові на приватизацію або одержання ділянки в користування. Таким чином, кожен громадянин країни взагалі і мешканець столиці, зокрема, має право на свої десять соток. Власне, на цих двох китах — оренді та приватизації, підпертих заниженою експертною оцінкою вартості об’єктів і використанням підставних осіб, — трималася вся конструкція, змодельована «молодою командою». Цікаво, що сам Леонід Михайлович в останньому телеінтерв’ю, відкидаючи звинувачення в корупції, нарікав саме на закон та інститут оренди. «Всі рішення, що стосуються землі, ухвалювалися суворо за законом, — зазначив мер. — Є тільки одна деталь: оренда. Це прихована можливість оминути бюджет міста. За неї платять копійки. Але підприємства мають підстави звертатися в раду з клопотаннями і брати землю під оренду. Тому все законно». Звісно, законно. Адже кожне рішення Київради закріплене підписом самого Черновецького. Саме цей підпис дає остаточне добро, хоча міг бути використаний як вето.

Усі ці махінації здійснювалися за наступними схемами. 
 
Схема № 1: «Чиста» оренда. За попередніми підрахунками, 1556 земельних ділянок було віддано в оренду в 2007—2010 рр. Загальна площа, як ми вже зазначили вище, — понад дві тисячі гектарів. При цьому розмір річної орендної плати стрибає від 1 до 10 відсотків у схожих об’єктах одного й того самого району.Простежити в цьому товстому томі з відсотками й орендними ставками якісь взаємозв’язки зі статусом об’єкта (чи це житловий будинок, торговий центр чи гараж) неможливо. Усе підвладне тільки настрою місцевого законодавця. 
 
Схема № 2. Даєш туалет! В основі схеми — та ж оренда, або самозахоплення. У столиці давно триває «полювання» за трансформаторними будками і вбиральнями, які підприємливі містяни теж беруть в оренду.  За законом для обслуговування об’єкта можуть виділити ще 20 квадратів, або навіть 15 соток — як домовишся. Потім землю можна викупити з перспективою побудувати офіс або навіть будиночок. 
 
Схема № 3. Встати, суд іде ... Схема для тих, хто вже має право оренди і теж бажає викупити ділянку без конкурсу. Юриста просять скласти договір купівлі-продажу своєї земельної ділянки, після чого його несуть депутатам. Місяць їм дає закон на те, щоб вони задовольнили прохання. Але депутати мовчать, і далі справа вирішується через суд, який задовольняє звернення позивача, адже представник Київради на засідання не приходить. А Київрада і КМДА при цьому ніяких апеляцій не подають. За півтора року було ухвалено більш ніж двісті подібних рішень.
 
Схема № 4. Увага: голос! Практично все, що приймається в залі «з голосу» — криє в собі порушення. Управління земельних ресурсів заводить порожню папку, якій присвоює номер кадастрової справи. Потім депутат «з голосу» просить раду «проголосувати за виділення ділянки за кадастровою справою під номером таким-то ...». І ніяких зайвих уточнень. 
 
Схема № 5. Привласни ділянку. Мешканець столиці клопоче про виділення належних йому законом десяти соток, вказавши місце розташування бажаної ділянки. Київрада, в особі свого секретаріату, отримавши практично інсайдерську інформацію, ставить прохача в довгу чергу, а сама, заднім числом, оформляє цю ділянку, незаконно втручаючись у роботу інформаційно-комп'ютерної системи. 
 
Схема № 6. Фізики та лірики. За п'ять років у Києві 120 тис. осіб скористалися своїм конституційним правом і отримали 10 соток. З них тільки 80 тис. - кияни. При цьому до цих пір залишається відкритим питання: яка частина з них знає, що вони стали щасливими власниками землі в столиці? 
 
Схема № 7. Кооператив «Роги, копита та студенти».

Йдеться про сільгоспземлі, яким уже не світить пишатися врожаями. Зате випало відчути вагу чобота успішного кооператора. Близько 2 тис. га земель колишніх радгоспів було перетворено на сільськогосподарські, гаражні та інші кооперативи, а також ЖБК. Усі вони, масово отримуючи землю від лояльних депутатів, зверталися до них же з проханням змінити призначення земель. «Харчомашівець» — 85 га (Конча-Заспа); «Медтехнік» —
55 га (Столичне шосе); «Транспортник» — 64,9 га (Конча-Заспа); «Технолог» — 44 га (Столичне шосе); «Текстильник» — 92,6 га (Пирогів); «Залізничник» —
74, 5 га (Конча-Заспа); «Освітянин»; «Механізатор». Напрочуд інкубаторські назви, чи не так?.. «Житлобуд» — 184 га (вул. Академіка Заболотного), «Тарасовець» — 42 га (вулиця Академіка Заболотного) — це все в Голосієві. Всього 1010 га. (див. рис. 3. на сайті). Інші — розкидані. 137 найменувань землекористувачів — кооперативів, товариств, фізосіб... Після отримання ділянок за зазначеною в договорі адресою ці структури знайти неможливо. Зате котеджні містечка ростуть як на дріжджах. 10 тис. дол. — сотка. І це в найгірші часи.

Схема № 8. Футбол у шкільному коридорі. В останні роки директори столичних шкіл і завідувачі дитячих садків у силу якихось загадкових причин почали масово відмовлятися від прилеглих до шкіл територій.
 
Схема № 9. Щедрий лелека. Лише один приклад: 70 га на Жуковому острові дісталися якійсь добродійній організації «Лелека — дітям». Депутати на одній із сесій Київради «з голосу» підтримали зміну «однієї цифри в пункті такому-то на іншу». Що за цифри дружно поміняли, багато хто довідався трохи пізніше. Як виявилося, подовжили строк оренди: з 25 років до 45-ти. 

«Кожен гвинтик системи відповідав за свою ділянку, — ділиться знаннями один зі співрозмовників DT.UA. - Про „клієнта“, що потрапляє на будь-якому етапі в розробку, сповіщали „центр ухвалення рішень“. В'ячеслав Супруненко — його ключова фігура. Зять Черновецького здійснював глобальний контроль. А також здійснював відсіювання неефективних чиновників-учасників. Земельний кадастр і управління земельних ресурсів були під Супруненком. Євлах — ініціював розгляд потрібних рішень у комісіях, а також внесення питань з голосу, які стали одним з найулюбленіших способів хлопців у вишиванках «вирішувати питання». За Довгим — оперативне проведення рішень в раді. За Черновецьким — підписи під рішеннями Київради».

«Решта відповідальних гвинтиків чітко виконували покладені на них функції, — продовжив джерело. - Включаючи організацію потрібних погоджень та дозволів, а також роботу з депутатами, судами, оцінювачами тощо. Їх фінансову мотивацію у тому числі. Діяли правила підписання рішень і розпоряджень у вигляді прямих вказівок про підписання, умовних позначень на документах або використання спеціальної людини, документи з рук якої підписувалися автоматично. Питання, які стоять „на контролі“, на будь-якому етапі вирішувалися з вражаючою легкістю, що було першочерговим завданням земельного управління та управління комунальної власності. При „збої“ на будь-якій ділянці системи „винні“ суворо каралися. Реєстр „контрольних питань“ був єдиним і обов'язковим для виконання всіма учасниками. Без узгодження «центру прийняття рішень» жодне питання не виносилося на комісію і сесію. Таким чином, відсікалися будь-які спроби домовитися з «клієнтами», минаючи верх».

За словами співрозмовника
DT.UA, очевидно, що в столиці діяла юридично грамотне і дуже заповзятливе угруповання. «З чітким розподілом ролей. І часткою. Була задіяна вся вертикаль влади. Прокуратура протестувала. Іноді. Навіть у суді відстоювала свої позиції. Але виграти суди було практично неможливо. 80% вкраденого, за нашою інформацією — продано. Кількість кешу головної столичної Сім'ї може їй дати підставу звернутися до «Форбсу» з гнівним питанням: «А хто такий Ахметов?». Більше того, щодня, вся країна працює на подорожчання активів Києва (читати — Черновецького) та його мандрівну по світу родину. Це реальна національна загроза», — сказав співрозмовник «ДТ».

Інвестиційні проекти

Залучення інвестицій — яскрава тема. У столицю — тим більше. Особливо якщо копнути особисте. Усі можливі інвестиційні майданчики було поділено за сферами. Басс курирував свої, Кільчицька — свої, Голубченко — свої. Методології в кураторів були різні. Проте тенденції — схожі.

Схема №1. Суперпільги
Усі, наприклад, дуже любили вкладати бюджетні мільйони в якісь монументальні переходи. На вул. Гната Юри такий з’явився. Київ уклав відсотків 80 грошей у витратні фундаментальні роботи, а інвестор прикрасив його «скельцем» — торговий центр називається. Ось і вийшов інвест-проект майже задурно. Ще приклад — для глибшого розуміння схеми. Скандальний паркінг на Святошині. Отже, один інвестор (який, очевидно, знав правила гри «молодої команди») цілком серйозно висунув уже новій владі три умови: комунікації прокладає місто; воно ж звільняє інвестора від пайової участі і плати за землю. Такий «інвестор» міг обійтися місту в 70 млн. грн. Тоді як сам паркінг інвестору — у... 8 млн. грн. У задачі питається: якщо місто вже вклало 70 млн., то чому йому не вкласти ще вісім і не завести власний бізнес, який живитиме бюджет? Чи комплексно не підготувати майданчик, а потім виставити його на аукціон як готовий бізнес і продати якомога дорожче?

Схема №2. Посередник
Насправді ця схема дає вичерпну відповідь на запитання, поставлене вище. Уявіть собі, що в Київ заходить великий інвестор — «Епіцентр», «Ашан», хто там ще? «Хочу, — каже, — побудувати ще один центр у Києві». — «А в нас вільних майданчиків немає» — відповідають йому батьки європейського міста. Все викуплено. «Своїми» компаніями. У них і купуйте. А бюджету? Бюджету — нуль! Місто позбавили права безпосередньо співпрацювати з інвестором. А якби така співпраця була, то, як мінімум 2—3 тис. грн. за квадрат отримував би Київ. А не Черновецький чи Супруненко. Більше того, в момент будівництва будь-який «ашан» заплатив би місту 15% вартості споруджуваного об’єкта. Проте навальне падіння рівня пайової участі інвесторів у Києві чітко підтверджує зафіксовану моніторинговою групою тенденцію. Так, якщо 2006 року Київ отримав за цією статтею 1,5 млрд. грн., то в 2009 — 80 млн., а в 2010 — 67 млн. Це криза завалила показники у 22 рази?!

Схема №3. КП ім. В.Супруненка
На підтвердження особливої уваги оточення Черновецького до інвестицій логічно продемонструвати столичній спільноті цікавий рекламний проспект — Комунального підприємства «Київське інвестиційне агентство». Тут сервіс найвищого класу: підготовлено повний пакет документів на кожен об’єкт. Нібито під реконструкцію. В асортименті десятки старовинних будинків на центральних вулицях Києва. Ідейний натхненник — на вершині означеної піраміди. У чому фішка? Скажімо, будинок на Володимирській, 44 коштує 20 млн. грн. Як варіант. Але пропонується він покупцю-інвестору — за десять. Решта десять — куди? Чемпіони з кешу. Місто від офіційного платежу отримує встановлені 10%. Адже саме такий принцип роботи законом закладений у сотні КП, створених останніми роками. Відтак понад 400 посередників, у вигляді комунальних підприємств, які розпоряджаються власністю міста, важкими гирями висіли на тілі столиці.

…Насправді в руках у влади сьогодні опинилася репутація Києва, України, політичних еліт. Як спрацює вертикаль? Чи буде відмашка силовикам скрупульозно й компетентно зібрати всі необхідні докази щодо кожної зі схем і довести справи до суду, де на лаві підсудних не відсиджуватимуться виконавці — Качурова, Макєєва, Євлах еt cetera? Чи відповідатимуть за мародерство і осквернення столиці Черновецький, Супруненко, Довгий, Комарницький?.. Незважаючи на їхні готові валізи готівки для судів.

Доводити злочинність вищеописаних дій справді буде складно. Аукціони? Формально проводилися. Земля? Закон про оренду — все в його рамочках. Пайова участь? Таж криза інвесторам зашкодила... Повертати — ще складніше. Частина земель перепродана і перебуває в третіх-четвертих руках. Акції ряду підприємств розпорошені по сотнях пакетів міноритаріїв. Доки місто в судах повертає акції підприємств, власники продовжують виводити їхні активи. Господарська діяльність багатьох виробництв, які зазнали рейдерської атаки, не зупинена. Ті ж таки «Київміськбуд», «Київмлин», «Київпроект» мають великі шанси виявитися пустушками.

Тим часом є архів. Є підписи Черновецького на всіх рішеннях Київради. Є факти системного заниження вартості об’єктів, є документи, оформлені заднім числом, є фірми, банки, газети... афілійовані із замовниками, які здійснили сотні незаконних оборудок. І багато чого є! Нарешті, є десятки людей, готових говорити. Однак чи захоче хтось, врешті-решт, слухати? Якщо слух чиновника, міліціонера, судді сьогодні безпосередньо залежить від волі однієї людини — президента. Який точно не готовий до дострокових виборів у Києві, котрі мають відбутися у разі відставки Черновецького. Проте напевно розуміє, що Київ — це насамперед його тест.

Хоча відповідальність за скоєне — на всіх. На Черновецькому і його команді, яка вирішила, що схопила бога за бороду. На Ющенку, який розбестив цю команду своєю злочинною лояльністю та байдужістю. На лідерці БЮТ Юлії Тимошенко, політична сила якої всі ці роки уміло лавірувала між інтересами Губського, Семиноги та гаслами опозиційності. На Литвині, блок якого обслуговував у Києві інтереси регіонала Хмельницького. Нарешті, на Януковичі, чия фракція справно голосувала за рішення Черновецького та Київради, не забуваючи про інтереси своїх олігархів. Більше того, ПР скористалася послугами мера у період президентської кампанії. Насправді сьогодні як повітря необхідне обопільне визнання елітами своєї вини за розграбування столиці, за те, що користали її, виходячи з політичної доцільності, дозволивши Черновецькому успішно провести свій сезон полювання. Зауважте — не завершити, а провести! Оскільки Команда лише частково зачаїлася і не має наміру відмовитися від планів, до завершення не доведених.

І все ж маховик запущено. Людина — господар своїх планів доти, доки вони у неї в голові. Тепер результати моніторингу — надбання гласності. Тому ні президент, ні силовики, ні різношерсті політичні еліти не можуть пройти повз розслідувані експертами факти. Хоч би якими були їхні мотиви. Хоч би які плани із завоювання влади вони виношували. Підтвердження неминучості покарання Черновецького і Ко насправді може стати першим кроком еліт і суспільства, які допустили такий сценарій, до побудови іншої України.

Основные понятия

  • 19.03.11, 12:05
 
Научно-практический комментарий. Под ред. Ганькы Гэ.  

Преамбула
Когда афоньский старец с шаманским бубеном лечил мне оббитые колени, а Великий ПутиМедвед определял владычество на окраине тогда меня, Влыдыку Межигирского, Ученийшего Проффесара гундяевобоязненного, чтобы подобно шабашу восходить над чорноротыми, ДанБас без порожяка призвал меня для благоденствия элохтората.
Комментарий: Это Ганька какую-то ху загнула для понтов. Кароче, решил я на толковище установить понятия для зоны за пределами Межигирья. Так понятно? 

Глава Раз. Общее устройство.
1. Территория зоны населена людьми и лохами.
2. Людям всё, лохам закон.
Комментарий: Кто из лохов не понял, тому прокурор въеб сразу по рогам, чтобы лучше доходило. 

 Глава Два. Понятия для лохов.
1. Лох должен всегда, поэтому платит.
2. Если лох не платит, то он должен. Дальше см. пэ 1.
Комментарий: Кто из лохов не понял, тому мент въеб сразу по рогам, чтобы лучше доходило. 

 Глава Три. Понятия для людей.
1. Клюй ближнего.
2. Ложи на нижнего.
3. Вверх не смотреть пока не скажут.
Комментарий: Скока клевать ближнего решаю я. Скока ложить на нижнего решаю я. Беспредела не допущу. Вверх смотрящему без позволения: сдохни сегодня, а я завтра. И сдохни, бля, сегодня лучше добровольно.
4. Мусорам в дела людей не соваться.
Комментарий: Будут соваться, натравлю на них Ландыка. Дрожи красноперый!  

Глава Четыре. Свобода пресса.
1. За метлой следить.
2. За базар отвечать.
Комментарий: Тут все просто: битой в рыло и весь базар. Можно и креслом по еб...
3. За базаром следить Ганьке.
Комментарий: Грамотная бабища, бля, аж страшно. Понятно, шо научилась строчить красноперым и црушникам. Ну, шоб не так страшно поставлю Ганьке в помочь Одарку солодку. Пущай строчить поучится, а заодно пусть обе курвы на шустрой свободе потягают друг друга за патлы, хто строчит лучше. Веселуха будет.  

Глава Пять. Враг у ворот.
Комментарий: Это Ганька придумала, голова, бля.
1. Враг Юля.
2. Юля украла гречку и не посеяла борошно.Комментарий: Шо, бля, еще за борошно? Ганька, шо ты мэлэш?
3. Инке Бэ гавкать на Юлю (должна Пине баксы за озимые), остальным людям подвывать.
4. Кто из людей не понял, тот лох. Дальше смотри Главу Раз.
Комментарий: Ежели хто из людей за бабки гавкать на Юлю не будет того лоха на шампур и пусть кукарекает на Юлю бесплатно, пид....  
Комментарий 2: Задрала Ганька точки ставить. Ничо-ничо, скоро не только у кума будет праздник, не зря ж я тебе Одарку подсунул. 

 Глава Шесть. Рыцарство.
1. Мазу тянуть за меня назначаю Пахла, сэра иерусалимского. Пущай ганяет шлеперов.
Комментарий: Ганька - ты баран в понятиях, шо ты написала? Ладно, второй раз буквы складывать не буду. Хотел назначить Диму, тот всё же полковника ещё у Данилыча спиз . (Ганька, бля, заколебала точки ставить!) Но Пахло Янович отсэрнул так уж отсэрнул, потому мазуриком будет он. Диме поручу составлять букварь по фене, а то, говорят, народ сильно борзый стал, а Дима сильно галицийским.  

Глава Семь. Гречка.
1. Сэру Пахлу иерусалимскому гречку сеять на всей рыцарской территории.
Комментарий: У сэра Пахла забот и так много, но ничо. Ещо раз в отпуск не съездит, а слетает.
2. Лохам гречку убирать и не вякать за борошно.
Комментарий: Шо, бля, за такое борошно? Ганька, где ты такие сложные слова береш?
3. Людям гречкой и борошном торговать, бабки в общак отдавать.
Комментарий: Бабки это понятно. Кто бабки закрысит, того на шампур и до Югика Луценга в гости. Будет через пятерик хороший кандидат в президенты.  

Глава Восемь. Прикинцеви положення.
Комментарий: Ганьке за такие слова дать по ушам и напомнить, что Одарка уже тут.  

Утверждаю. Подпись.  

Подпись заверяю поцелуем. Глухый полиськый Лытвын.

За Одесою Житомир червоніє!

На День Перемоги в Житомирі вивісять червоні прапори

Житомирська обласна рада прийняла рішення вивішувати 9 травня в День Перемоги червоні радянські прапори на адміністративних будівлях в області.

Як передає кореспондент УНІАН, про це йдеться у рішенні сесії облради, що було прийнято 17 березня більшістю голосів.

Так, згідно з документом, у День Перемоги 9 травня "в обласному центрі, містах і населених пунктах регіону проведуть святкові заходи з використанням символіки років Великої Вітчизняної війни, а поряд з Державним прапором України вивішуватимуть червоний прапор Перемоги".

У свою чергу Житомирська обласна організація ВО "Свобода" вже заявила, що звернеться до правоохоронних органів та суду з вимогою не допустити виконання цього рішення Житомирської облради.

Львовские милиционеры пытают с помощью электрошокера

  • 19.03.11, 02:02
 

По словам львовянки, ее почти четыре часа били электрошокером, чтобы она призналась, что украла у знакомой золото и деньги.

Во Львове разгорелся скандал с избиением женщины в отделении милиции. Жительница Львова Евгения Харсюк утверждает, что ее допрашивали почти 4 часа, выбивая признания электрошокером.

По словам женщины, 25 февраля ее пригласили в Галицкий райотдел милиции для дачи показаний. У ее знакомой пропала крупная сумма денег и золотой браслет.

Женщина в тот день была в гостях у подруги. Евгения уверяет, что не крала ничего, впрочем в райотделе выяснять подробности не стали, сразу начали требовать признания.

«Садится возле меня человек и говорит, рассказывай, где ты положила деньги, браслет, я сижу уверена в себе, ничего не брала, и тут этот человек начинает бить меня электрошокером по ноге. У меня шок ... И так вот это все продолжалось, эти избиения электрошокером, маты, оскорбления, примерно 3-4 часа », - заявила Евгения Харсюк.

Женщина обратилась в прокуратуру, но если там не помогут, готова защищать свои права в Европейском суде по правам человека.

Напомним, правозащитники утверждают, что для допроса задержанных в райотделах Украины все чаще применяют электрошок. Во Львовской области за последние 5 лет за избиение задержанных было возбуждено 36 уголовных дел.

ТСН

На донецкой козе

  • 19.03.11, 00:55
 
Имею возможность иметь козу, но не имею желания. Имею желание купить новую машину, но коза говорит сперва шубу и ремонт в квартире. Это раньше был анекдот про семью. Теперь о государстве. Которое любезно согласилось выступить в роли козы. Которую злые языки ласково называют «донецкой». Правда, вопрос, кто кого имеет и насколько гуманно пользуется этой возможностью, остается открытым. Дончане, конечно, сами виноваты. Ну надо же так прямо на опросе заявить - "не любим Партию регионов и Виктора Януковича". Кто же вас жалеть после этого будет?  Налоговая инспекция сделала шаг навстречу бизнесу. Ученый жизнью бизнес бросился врассыпную. Увы, в наших условиях это не спасает. Бодливой козе Бог рогов не дал, но пока Азаров создавал украинскую налоговую Бог не смотрел. Рогов там марал нервно курит в сторонке. Кто-то смог сбежать, но многих отловили. Помните, российские операции в Чечне. Путин называл их «принуждение к миру». Так вот, кровосиси всех мастей принуждают дончан к дружбе и сотрудничеству. Естественно, процесс получается достаточно болезненный. Малый и средний бизнес огребает по полной программе. При этом интересно мнения разделились. Мариуполь протестует (все-таки греки очень свободолюбивы), а вот Горловка страдает больше других карма такая. Вот потому и растет там процент самоубийств. Что неудивительно когда смотришь, что там происходит.  Я все понять пытаюсь почему? По факту в Украине вообще и Донбассе в частности ситуация кризисная. Можно сколько угодно ругать Тимошенко, но если смотреть на цифры, то с 2008 по 2011 годы внешний долг Украины вырос в четыре (!!!) раза. Ребята это не «их дела». Это наша проблема. Угадайте, за какой период долг вырос скачком? Подсказываю основной источник заемных средств МВФ. Это не дружеская ссуда, проценты капают ежесекундно. Уже просто чтобы обслуживать этот долг нужно постоянно брать новые кредиты. Называйте это как угодно, но формулировка «катимся в пропасть» остается самой честной и краткой.  Что должно делать государство в этой критической ситуации? Тут не нужно быть великим экономистом. Потому что ответ простой. Первое экономить. Снизить затраты и расходы, в первую очередь сэкономив на роскоши. На вертолетах и прочем. Второе опереться на граждан. На умных и работоспособных патриотов с одной стороны и на циничных и прагматичных людей, готовых зарабатывать и делиться с другой. Сейчас не время для бюджетных воров в стране реальный кризис. Даже рост цен на металл не спасает, потому что подорожание нефти и всего остального этот бонус сжирает с потрохами.  Все просто нужно дать людям максимум экономической свободы пусть кормят себя сами. Украинцы, кстати, не раз доказывали, что прекрасно справляются с этой задачей. Главное не мешать. И на минимальных и скромных налогах, ренте от использования недр зарабатывать на выплату долга. Все. Других вариантов, если строить честное государство, просто нет. Дай народу стать локомотивом, он вытащит себя, вытащит страну и дармоедов прицепом.  Но если жить по принципу «накосить бабла и свалить», заранее отправляя, как братья Клюевы детей учиться в Европу, тогда есть альтернативные варианты. По принципу «выжимай из всех максимум в бюджет, после нас хоть потоп, воруй и готовься к эмиграции». Честное слово, вышли бы к людям и честно сказали хотим вот столько чемоданов баксов чтобы свалить навсегда. Может даже мы бы и скинулись. Жрите и валите. Но не предлагают. Во-первых соблюдают приличия, а во-вторых переживают а вдруг мы что-то утаим. Вернемся к козьей аналогии. Помните, как старушка к ветеринару козу привела. Жаловалась, что в первый день та дала литр молока, во второй поллитра, а потом вообще доиться перестала. Врач пенсионерку успокоил, указал на ошибки и козлик жил еще долго, хотя и не так счастливо, как первые два дня. Но это не наш случай. Молоко выжимают независимо от пола и рода занятий, а удовольствия ноль.  Пока кровосиси рубят бабло так, что малому и среднему бизнесу не снилось 64 миллиона за два месяца. Но они по определению ничего не создают только отнимают. Тут два вопроса через сколько они отнимут все и что мы будем делать потом. А и в самом деле что потом. При таких отношениях тех, кто зарабатывает деньги и тех, кого как бы мы же наняли на работу перспектива пропасть. Отношения давно вышли не просто за рамки семьи или проституции, а превратились в парад извращений. Как будто заказал сразу трех девочек по вызову, а они заставили тебя делать ремонт, играть с детьми и мыть посуду. Ну а потом болит голова и прочие традиционные причины. Резонный вопрос они нам зачем? И куда позвонить, чтобы они уехали?  Без милиции уже обходимся в Донбассе народ сам ловит преступников. Пока еще не карает, но к тому идет слишком ловко откупаются. И избирательная справедливость становится нормой. К чему придем? Заменим собой милицию и судей, как-то научимся организованно защищать свои интересы в масштабах города, области, страны. Потом как-то начнем лоббировать свои интересы за границей. Если нам это будет нужно. И фактически сами станем государством. Но вопрос повторю нынешние нам зачем. А поскольку ответ очевиден, сразу второй куда их девать-то? Это уже не просто коза получается, а какая-то коза ностра.  Вместо вывода. Звонит вчера мой работодатель из Москвы и говорит. Старик, тут коммунист ваш Голуб заявил, что 46% украинцев по данным соцопроса, жалеют о развале СССР. Возьми у авторитетного политолога комментарий по этому поводу. Звоню Виталию Бала (куда уж авторитетнее), а он мне и говорит. Мол, большой привет коммунистам. Да, 46% маются ностальгией. А 50% по тому же опросу вообще уехать хотят навсегда. И, главное, 76% русскоязычных граждан Украины (!!!) считают себя патриотами Украины.  Я к чему эти цифры привел раз уж мы в подавляющем большинстве патриоты, то будем мудрость искать в народе. И есть хорошая древняя украинская поговорка ласковый теленок двух маток сосет. Как говорят циники сегодня главное тут матку с быком не перепутать. Заканчиваю статью вопросом. Мы тут о козе говорим а это точно коза? Не козел, случайно? Потому что в этом случае в наших к ней (к нему) отношениях стоит мягкости слегка убавить. Какие церемонии могут быть с этим животным? Они-то с нами не церемонятся. Вон - в Донецкой области целое село продали. Вместе с крестьянами. Надо что-то делать...

Інтерінквізиція

  • 19.03.11, 00:49
 
І знову п'ятниця. але нині не Шустер привернув мою увагу. Інтер запросив Юлю. Звісно, не для того, щоб її піарити. Зловтішно потирає пітні рученята Богохульська. Наплювала заздалегідь повну каністру отрути. Перші хвилини мене не розчарували. З перших хвилин Кисіль показав свою хамську натуру. Ще минулої п'ятниці плазував перед Пахлояничем, а тепер, як останній жлобяра презирливо махає своєю випещеною ручкою їй в обличчя - знаємо, мовляв, що Ви хочете нам сказати, мелите, мелите, Емеля. Після першого виступу Пояркова, влізла Горгона мерзотна, навіть " на українську перейшла" і безбожно її, цю нещасну перекручуючи, поперла зі своїм "компроматом", стенограмами Кабміну і готується до "викриття" "сучкиблохвароффки". Інна Б. радіє, нарешті! Тепер ПРдони можуть спати спокійно! Озвучено цифру - ЮВТ заклала міну під наші тарифи на газ аж на вісім років наперед! Вот оно что! Придумали нарешті! Фсе! Народ може розслабитися, Вітя, Коля і компанія ні в чому не винні. Звісно, ми вже забули, що за Рос.флот у Севастополі нам газ дешевий обіцяли.  Всю гречку вітчизняну теж Юля скупила і приховала, а тепер за спекулятивною ціною продає. На совість Кисельова я не сподіваюся за фактом відсутності такої в цього індивіда, але маю надію, що студія не перетвориться на трибуну для монологу і лайки чорноротої мадами. Запрошую до перегляду і дискусії.

Росія така ж Русь, як міліція – поліція

Московія вдалася до простої маніпуляції з назвою... Якби Росія, приміром, зараз назвала себе Китаєм, невже вона б мала право претендувати на спадок і досягнення династії Цинь?..

Коли проблеми неможливо розв’язати, їх вирішують перейменуваннями. З 1 березня зіпсованої «перевертнями в погонах», насильством і продажністю міліції в Росії не існує – там віднині поліція.

Хоча, якщо табуретку назвати собакою – чи виросте від того в неї хвіст?

Російські філологічні вправи були б кумедні, якби не стосувалися України.

Повністю статтю читати :
http://www.unian.net/ukr/news/news-426552.html