Але головне не це... Головне друге, ви подивіться в очі цих людей  і зрозумієте, що все, з ними можна робити, що завгодно, ці люди здалися. А можна було просто зробити спротив, бо кому потрібно здавати ці не потрібні бумажки які ввели не зрозуміло з якого дива.

А завтра вас прийдуть розкуркулювати і ви будете стояти опустивши руки і казати: А що я можу???....

Ця країна приречена.



  

Покірно чекайте і вас пустять скоро жебраками по світу, а в кращому разі будете працювати за тарілку юшки на заводах олігархів.
Люди ще є час схаменутись. Хіба ви не зрозуміли, що вже йде війна окупаційної влади проти вас???

Випущено: Укркінохроніка 1993
Автор сценарію та режисер: Микола Вінграновський
Текст читав: Микола Вінграновський
Оператор: Віктор Єфіменко
Використана музика: І.Гайдна

Скачати:
http://www.ex.ua/view/5785599

Випущено: Укркінохроніка 1993
Автор сценарію та режисер: Микола Вінграновський
Текст читав: Микола Вінграновський
Оператор: Віктор Єфіменко
Використана музика: І.Гайдна

Скачати
http://www.ex.ua/view/5785435

Норми витрат на одного депутата на 2011 рік

Пункт 1. Зарплата депутата вираховується з посадового окладу 6 тисяч 109 гривень за спецформулою.

Так, до окладу додаються доплата за перший ранг держслужби в розмірі 160%, надбавка за “особливий характер роботи та інтенсивність праці” 100%, та премія, яка коливається від 80% у простого депутата до 95% у першого віце-спікера.

У підсумку мінімальна зарплата для пересічного депутата становить 17 425 гривень. Таких депутатів у парламенті 191 особа.

Якщо депутат – голова комітету або керівник фракції, то його зарплата становить 17 тисяч 914 гривень. Таких депутатів у парламенті близько 30 осіб. Після відрахування податків на руки він отримує близько 14 тисяч.

Окрім того, на оздоровлення влітку депутату положено дві місячних зарплати без податків. Оскільки жодної роботи під час відпустки депутати не роблять, то гроші за цей час ідуть їм не як зарплата, а як так звана “матеріальна допомога”, яка зазвичай становить близько 35 тисяч.

У 2010 році від матеріальної допомоги відмовилися лише шестеро депутатів – Горбаль, Гриценко, Литвин, Прутнік, Скудар і Яценюк.

Ще дев’ять депутатів не писали заяву про відпустку, через що втратили можливість отримати ці гроші: Буряк, Зубик, Калетнік, Ілляшов, Оробець, Сандлер, Хомутиннік, Шершун і Янковський.

Пункт 2. Окрім зарплати, депутат має 216 тисяч на рік на утримання штату своїх помічників.

Пункт 3. Найцікавіше – депутату також положено так зване “відшкодування витрат, пов’язаних з виконанням депутатських повноважень”. Ця сума становить 209 тисяч 100 гривень на рік, або 17 425 – на місяць. Це – еквівалент мінімальної зарплати депутата (без податків).

Про цю особливість депутати не поширюються вголос, але “Українській правді” випадково вдалося довідатися від одного з нардепів, що “відшкодування витрат” нардеп отримує кешем та не несе за них жодного звіту.

Тобто фактично це – друга зарплата депутата, яку він може використовувати як заманеться, оскільки контролю над цими грошима немає.

“Ці гроші отримуються готівкою, – розповів глава бюджетного комітету Валерій Базаров. – У мене на прийом приходять сотня осіб. Бабусі щось дав, ліки придбав, комусь транспорт оплатив… Ці гроші непідзвітні, тому теоретично можете ці гроші віддати дружині на шубу і нічого не робити. Але що ви тоді за депутат, і кому ви тоді потрібні?”.

Пункт 4. Окрім того, депутату положено безкоштовний проїзд по території України на суму 26 тисяч 800 гривень на рік. Щоб скористатися цією пільгою, депутат просто приходить до авіа- або залізничної каси та за своїм посвідченням отримує квиток. Пізніше Верховна Рада з бюджетних коштів перераховує відповідну суму структурі, що виписала квиток народному обранцю.

Хоча бюджетом передбачено верхнє обмеження видатків на проїзд депутата по Україні протягом року, однак, як виявляється, народні слуги часто перевищують цей ліміт, що не тягне за собою жодного покарання.

Скандал трапився у 2009 році, коли протягом першого півріччя регіонал Сергій Ківалов злітав з Києва до Одеси і назад 38 разів на 57 тисяч гривень, а БЮТівець Володимир Лемза також до Одеси – 53 рази на 80 тисяч гривень, нашоукраїнець Андрій Парубій на 70 тисяч гривень налітав до Львова, регіонал Владислав Лук’янов до Донецька – на 51 тисячу гривень.

Пункт 5. Окрім того, депутат може замовити собі автомобіль для обслуговування в межах Києва на певну кількість годин на місяць.

Пункт 6. На міжміські розмови по стаціонарному телефону депутат має 4 890 гривень на рік.

Пункт 7. На ручки, олівці та папір депутату бюджет окремо передбачає 708 гривень на рік.

Пункт 8. Існує ще така стаття як відшкодування коштів періодичним виданням за публікацію авторських матеріалів депутатів. На це передбачено 500 гривень на рік. Тобто депутат має право на узаконену “джинсу” – щоправда, в межах смішного бюджету.

Пункт 9. Для оплати виступів на радіо, телебаченні і в пресі депутату також винні з бюджету 5 тисяч гривень на рік.

“Це – совковий архаїзм, – каже глави комітету з питань свободи слова Андрія Шевченка, – Колись ці гроші замислювалося як виплата газеті за оголошення про прийом виборців, а зараз це легалізована символічна підтримка лояльної місцевої преси. Велику пресу за це не купиш, а для районки 5 тисяч гривень на рік є приємним доповненням”.

Так чи інакше, 5 тисяч гривень, помноживши на 450 депутатів, виходить вже 2 мільйони 250 тисяч гривень на те, щоб обранці народу могли прорекламувати себе в пресі. Хоча, за логікою, якщо депутат цікавий журналісту, він отримає трибуну безкоштовно.

Пункт 10. На відрядження своїх помічників у округи депутат має 3 600 гривень на рік. Однак, оскільки даний парламент не обирався за мажоритарними виборчими округами, то відряджати помічників також немає куди.

У деяких фракціях частину депутатів серед округів розподіляє саме керівництво, але ця процедура є неофіційною. Щоб отримати ці кошти, помічник депутата має подати в бухгалтерію документи про відвідання якогось населеного пункту за межами Києва з відповідними штампами про відрядження.

Пункт 11. Окрім того, ще в депутата є 2 тисячі гривень на рік на утримання приміщень для прийому громадян у округах. Але, знову ж таки, ці депутати не обиралися за округами і частина з них ніколи не залишає межі Києва. А, по-друге, запланована сума є смішною за цінами великого міста – таким коштом депутат може орендувати хіба що стілець на вокзалі.

Але ці гроші все одно вперто записують пакеті депутатських привілеїв. Дехто з тих, хто рішенням фракції закріплений за віддаленими округами, може за ці гроші орендувати в селі або райцентрі невелике приміщення під свою громадську приймальню.

Здавалося, 2 тисячі гривень – це невелика сума. Але в розрізі 450 депутатів – це майже мільйон гривень.

Пункт 12. Депутат має навіть 670 гривень на рік для оренди приміщення для зборів виборців. Також велика загадка, що саме нардеп зможе орендувати за ці гроші.

Про наявність такої статті в своїх фінансових можливостях багато депутатів навіть не знають. 670 гривень – це дрібна сума, але помноживши її на весь кількісний склад Верховної Ради – виходить 301 тисяча 500 гривень. В Охматдиті цим грошам були би раді.

Пункт 13. Також за депутатом зарезервовано 1 700 гривень на рік для оплати його проходжень залом офіційних делегацій. Тобто, коли депутат вилітає з Борисполя, щоб не стикатися очі в очі зі своїм роботодавцем-народом, він може піти через окремий вхід, де його ніхто не турбуватиме, напоять кавою, а потім ще доставить прямо до трапу – чи зустрінуть на мікроавтобусі прямо після приземлення літака у Києві.

За цей пережиток совдепії бюджет втрачає на всіх депутатах 765 тисяч гривень. Які можна спрямувати наприклад, на придбання одного реанімаційного автомобіля.

Окрім того, зараз навіть родичі депутата отримали право на пільгове обслуговування в залі офіційних делегацій.

Пункт 14. Ну і, звісно, щоб енергійно тиснути на кнопки за командою Михайла Чечетова чи Андрія Кожемякіна, депутат має добре відпочити влітку. Платники податків і тут мають підтримати депутата. За путівку до санаторію, що підвідомчий Верховній Раді, депутату компенсують 5 тисяч гривень, тобто майже всю її вартість.

Якщо він вибере не підвідомчий санаторій, то віддадуть 4 тисячі гривень – теж непогано. По-мінімуму це виходить 1,8 мільйона гривень на всю Верховну Раду – наприклад, стільки на весь 2011 рік передбачено для фінансування Центральної державної науково-технічної бібліотеки.

Тепер просумуємо наведені цифри. З урахуванням усіх пільг, мінімальної зарплати в розмірі 17 тисяч 425 гривень та матеріальної допомоги, утримання одного депутата з усіма його супутніми видатками обходиться бюджету в 700 тисяч гривень на рік. Це – без витрат у разі, якщо депутат також замовлятиме автомобіль з гаражу Верховної Ради.

Сергій Лещенко, Українська Правда
http://www.pravda.com.ua/articles/2011/03/16/6018199/

Байдужість так званої парламентської опозиції до доль молодих українських патріотів, незаконно ув'язнених у Запоріжжі, вражає і обурює, особливо на фоні численних заяв її речників про переслідування опонентів режиму. Громадськість, адвокати, журналісти неодноразово повідомляли, як хлопців катують і морять голодом, позбавляють права на захист. Та ані Тимошенко, ані лідери «Нашої України» чи «Фронту змін» палець о палець не ударили, щоби зупинити ці знущання і беззаконня, їхня бездіяльність заохочує злочинців у погонах. Після того, як без реакції з її боку залишилися дії катів з СБУ щодо Анатолія Онуфрійчука та Василя Лабайчука, сьогодні ми маємо інформацію про звіряче побиття міліцією Пилипа Тарана. Йому завдано тілесних ушкоджень середньої тяжкості, у хлопця струс мозоку, розбите обличчя, пухлина на хребті.

Саме через бездіяльність штатної опозиції стала можливою зухвало цинічна відповідь генпрокуратури, що начебто перевіряла умови утримання «тризубівців» і «свободівців», про відсутність будь-яких порушень при проведенні слідства. Фракції БЮТ-Батьківщина та НУНС по суті є мовчазними співучасниками злочинів у застінках запорізької міліції та СБУ.

Сьогодні за фізичний порятунок ув'язнених у Запоріжжі патріотів бореться купка членів «Тризубу», «Свободи», громадських діячів, адвокатів і батьків затриманих. З перших днів хлопцям надає допомогу Андрій Парубій, включалися Андрій Шкіль, Микола Кульчинський та Олесь Доній, але це лише крапля в морі. У Запоріжжі потрібний справжній депутатський десант, потрібно створити комісію Верховної Ради і розслідувати факти звірячих катувань політв'язнів, злочини міліції, СБУ та прокуратури.

ГРАД звернувся до керівництва БЮТ-Батьківщини та НУНС з вимогою негайного втручання в ситуацію. Нехай доведуть, що потоки слів на честь героїв Крут, коли у Запоріжжі мордують хлопців, які відтяли голову вражому ідолу Сталіна - то не лицемірство.

http://dniprograd.org/ua/anyingrad/529

 «Це символ нової, розумної України»  






http://sd.org.ua/news.php?id=19617

Мене, громадянина України, більше не дивують дибільні пропозиції Товаришки Вітренко, лідера таких, аж занадто прогресивних соціалістів. Та остання, правду кажучи-насмішила. Пані Наталя, звертається до чільника російського уряду з проханням поновити советський союз.

23% жителям Донецка не хватает финансовых
средств на покупку продуктов питания. Об этом свидетельствуют результаты
опроса проведенного Донецкой областной общественной организацией «Центр
политологических исследований» с 7 по 20 февраля 2011 года.
40% респондентов тратят всю зарплату на продукты и покупку недорогих
необходимых вещей. 20% опрошенным хватает финансовых средств,
но приобретение дорогих товаров затруднительно (телевизор, мебель). 14%
респондентов заявили, что они живут обеспеченно, но осуществить
некоторые покупки не в состоянии (квартиру, автомобиль).
Лишь 2% дончан могут позволить себе практически все, что захотят.
В ходе исследования было опрошено 420 жителей Донецка в возрасте от 18
лет и старше. Метод опроса: уличное анонимное индивидуальное
интервьюирование с применением методики «тайное голосование» —
респонденты сами заполняли бланки с наиболее важными вопросами и бросали
их в имеющиеся у интервьюеров специальные ящики для голосования. Таким
образом обеспечивалась максимальная анонимность ответов, даже
по отношению к интервьюерам. В целях проверки качества работы
интервьюеров производилась диктофонная запись всех проводимых интервью.
Статистическая ошибка выборки: при стандартной для большинства
социологических опросов доверительной вероятности в 95% (19 против 1,
что полученные показатели точны), доверительный интервал (статистически
допустимое колебание показателей) для полученных в ходе опроса значений
в 50% и более — не превышает ±5%, для полученных значений в 25% —
составляет ±4,3%, а для значений в 10% — не более ±3%.