Викладачів і студентів в Івано-Франківську зганятимуть на заходи до Дня Перемоги? Новину про це стерли!

6 травня Gazeta.ua надрукувала новину, яку було передруковано великою кількістю сайтів. А потім невідомим чином новина з сайту Gazeta.ua зникла (битий лінк). А заодно і з сайтів, які її передрукували, наприклад з ТСН (битий лінк)

Подаємо текст новини з сайту ЗІКу, де вона ще є. Долучаємо скріншот на випадок, якщо і там вона зникне. А також рештки оригінальної статті з Gazeta.ua в кеші гугля. Та скріншот прибраної новини з ТСН

------
В Івано-Франківську студентам і викладачам вищих навчальних закладів наполегливо рекомендують взяти учать в урочистостях з нагоди Дня Перемоги, які 9 травня у місті організовує обласна держадміністрація.

Про це повідомляє Gazeta.ua з посиланням на достовірні джерела.

«На Сході України мене ніхто не примушував ходити на паради, а тут, у Франківську, виганяють примусово!» – обурився один із викладачів приватного греко-католицького Івано-Франківського університету права імені короля Данила Галицького.

«Мабуть, долучимо студентів. Але загальна думка не є дуже схвальною, щоб бути на мітингу з червоними транспарантами. Повірте, це не наша власна ініціатива. Це так треба», – говорять у ректораті одного з прикарпатських ВНЗ.

Там пояснюють, що «лінія іде з гори», і хтось від ВНЗ повинен взяти участь у заходах влади.

«Я нікому нічого не винен, – каже вчитель англійської мови Станіслав. – Я прийшов працювати в освітню сферу не для того, щоб гратись у політику. А вони мене навмисно втягують у неї. Я відмовляюсь».

Від викладачів, які відмовляються брати участь у параді перемоги, вимагають пояснювальні записки.

«Наш ректор – священик Української греко-католицької церкви (Іван Луцький, – ред.), яку комуністична влада вбивала у багно. І він зараз іде на поводу у влади виконувати її забаганки, змушуючи працівників освіти йти на комуністичні збіговиська!» – обурюються викладачі Івано-Франківського університету права імені короля Данила Галицького.

«Ми повертаємось у старі «совєтські» часи», – говорять прикарпатські викладачі.

Довідка.
У квітні Івано-Франківська міська й обласна ради заборонили вивішувати червоні радянські прапори на адмінбудівлях і житлових помешканнях 9 травня й під час інших державних свят.

Джерело Майдан

Интересно что важнее - вывесить красный флаг, или всё-таки дать людям пенсию?

Что мы знаем о обороне Брестской крепости? О обороне 1941 г. мы кажется слышали немало. Но что нам говорит дата 17 сентября 1939? Две обороны цитадели. Польская и советская. Что на самом деле происходило у её стен в 39 и 41 годах?

Название: Брестская крепость. Две обороны.

Оригинальное название: Берасцейская крэпасць. Дзве абароны. Год выпуска: 2009 Жанр: Документальный фильм Производство: Телеканал Белсат Продолжительность: 29 минут Язык: беларусский, русский Формат: DVDrip, avi Размер: 323 мб

Лук’янов,діти війни,ганьба,шустер live,відео-запис від 6/05/11,

Опитування: Що зараз в Україні впроваджує влада Януковича-Азарова?

Їхні імена не викреслити з історії! Звернення  одеської  громадськості  з  приводу  перейменування  вулиці  Івана  та  Юрія  Лип

«Найбільше гнітять того, хто найменше вимагає». Дмитро Донцов.

«Коли нацисти приходили за комуністами, я мовчав, тому що не був комуністом. Коли нацисти приходили за соціал-демо­кратами, я мовчав, тому що не був соціал-демократом. Коли нацисти приходили за членами профспілки, я мовчав, тому що не був членом профспілки. Коли нацисти приходили за євреями, я мовчав, тому що не був євреєм. Коли нацисти приходили за католиками, я мовчав, тому що не був католиком. КОЛИ ПРИЙШЛИ ЗА МНОЮ, ТО МЕНЕ НЕ БУЛО КОМУ ЗАХИСТИТИ!»

Мартін Німеллер,німецький богослов, в’язень Дахау.

Громадськість Одеси висловлює свій рішучий протест з приводу намірів низки депутатів Одеської міської ради викреслити з історичної пам’яті одеситів імена Івана та Юрія Лип на основі вже прийнятого рішення історико-топонімічної комісії про перейменування однієї з одеських вулиць, названої на честь цих постатей. Чиниться тиск на одну з бібліотек міста, що названа на честь І. та Ю. Лип, з метою скасування цієї назви. Все це супроводжується русифікацією назв одеських вулиць. Члени історико-топонімічної комісії міської ради обрали кулуарний шлях прийняття рішень, без громадських дискусій, консультацій з провідними спеціалістами. І це у рік двадцятої річниці незалежності України, помітними передвісниками якої були Іван та Юрій Липи! Скасування імен українських постатей у топонімії Одеси, систематичне псування меморіальних дощок та пам’ятників ми розглядаємо як історичне безпам’ятство, вандалізм, неприйнятні у будь-якому цивілізованому місті.Таким чином, популістськими гаслами та діями підмінюються реальні господарські проблеми одеситів.

Заявляємо, що низка негативних заяв, поширена останнім часом деякими засобами масової інформації (вірніше, дезінформації) про І. та Ю. Лип є нісенітницею, свідомим викривленням історичних фактів.

Нагадаємо одеситам, що Іван Львович Липа (1865 — 1923) був співзасновником «Братерства тарасівців» — одного з перших гуртків, спрямованих на досягнення незалежності України. У 1900 році І. Липа став одним із засновників першої української політичної партії, створеної у Харкові, під назвою «Україн­ська Революційна партія», яка стала основою політичної палітри України. На початку ХХ ст. вже профе­сійний лікар І. Липа переїхав до Одеси. Він ініціював будівництво лікарні у селі Дальник, яка діє і понині. У 1905 році в Одесі виходить альманах «Багаття», редактором та видавцем якого був І. Липа. Ця збірка започаткувала новий модерністський напрям в українській літературі. Її знали по всій Україні і за кордоном. І. Липа був дійсним членом  Наукового товариства імені Т. Шевченка у Львові, тісно співпрацював з його виданнями, чим долучився до розбудови соборної України (нагадаємо, що у січні цього року Президент В. Янукович закликав українців до подальшого зміцнення цієї ідеї, вшанування її творців). У 1905-у І. Липа був одним із засновників українського товариства «Просвіта» в Одесі — першого в Україні у складі Російської імперії. Він брав активну участь в українських орга­нізаціях Одеси: «Український клуб» (1910 — 1913) та «Українська Хата» (1912 — 1917). Ці організації об’єд­нували не лише українців, вони пропагували ідеї міжнаціональної злагоди та демократії. У1917 році  І. Липу обрали комісаром Михайлівського району Одеси, у квітні 1918-го — комісаром Одеси від Центральної Ради. Наприкінці 1918 року І. Липа був призначений міністром культів та віросповідань до нового уряду Директорії УНР, у 1920-му — міністром охорони здоров`я УНР.Навіть у роки революції він не припиняв лікарської практики.

[ Читати далі ]