О сообществе

Спільнота патріотів України "Україна понад усе!". Наш сайт: http://ukrainaponaduse.blogspot.com/
Вид:
краткий
полный

Україна понад усе!

Вшануй Провідника! Акції до 103-ї річниці від народження Бандери

У народу, який не знає свого минулого - немає майбутнього. Вчинки, життєвий шлях Провідника ОУН повинні надихати сучасну молодь на боротьбу за свою державу сьогодні. Адже, рабів до раю не пускають, так? 

Спільнота патріотів "Україна понад усе!" закликає громадян взяти участь у заходах, присвячених вшануванню Степана Бандери.

1. Встановити відповідний аватар в Інтернеті (або будь-який інший із зображенням Бандери).



2. Роздрукувати наліпки і поширити їх у своєму місті. Тим більше, ми підготували детальну інструкцію, як цим займатися. Також до 103-ї річниці від народження Провідника ми підготували чорно-білий макет наліпки (на і.юа його зменшена копія. Повноформатну можна скачати тут ). Він є дешевшим та простішим у виготовленні. Фіксуйте результати своєї праці на фото та надсилайте їх нам за адресою: upu.admin@gmail.com. Ми допоможемо Вам в інформуванні громадськості про те, як у вашому місті вшанували Степана Бандеру.



Спільнота патріотів "Україна понад усе!"

Міф про змосковщену східноукраїнську молодь

  • 08.08.11, 19:43
На сьогоднішній день існує міф про те, що на східній Україні більшість населення повністю зрусифіковано. Про те, що молодь бажає жити в Московській державі, спілкуватися на московській мові, і взагалі, що все українське сприймається тут за чуже. Все це повна брехня, неправдиве пропагандистське твердження, яке направлене на те, щоб зруйнувати український дух, розбити нас на частини, щоб легше було завоювати.

Я багато спілкувався з жителями Луганщини, Донеччини,  Харківщини і знаєте, не зустрів жодної людини, яка б поділяла ці міфічні твердження. Жоден хлопець, дівчина не сказали мені, що бажають жити в Росії, мати російське громадянство, спілкуватися російською мовою, хоча на все це я ставив прямі питання. Всі вони ні за які гроші не зрадять Україні. Довелося спілкуватися з багатьма,і лише деякі висловлювали бажання виїхати за кордон. Почув я назви різних європейських країн, США, Канаду, але жодний, я підкреслюю - жодний не показав бажання жити в Росії. Це дуже просто пояснюється, бо Московська земля чужа українській душі,і не може ця душа там жити, творити і розвиватися.

Зустрівся мені один хлопець який живе поруч з українсько-російським кордоном, і ви думаєте: такі люди підтримують Росію? Ні! Це гнилий, смердючий міф, і він цьому живий доказ . Він розповів мені, що його родина живе у цьому селі вже декілька поколінь. Зі слів, його рідна бабуся, яка все життя прожила пліч-о-пліч з Росією, щиро, всім серцем любила свою Україну, і ніколи не мала симпатій до тої сторони. Додавши, він сказав, що буде ростити своїх дітей щирими українцями, на українській землі.

Якщо у ваш мозок в’ївся цей стереотип,то негайно викиньте його звідти…

- Тату, тату! Чорт до хати лізе! - То нічого, дитинко, аби не москаль!

Але є й такі, так звані громадяни України, які марять Московією, хоча не марять, «серуть» своїм зрусифікованим мініатюрним мозком. Є в мене так званий однокурсник, який полюбляє обсмоктувати тему «який класний Янукович-старший» і як класно за москво-пітерським бугром живеться.Та побачив я в ньому героя анекдотів...

Монолог цієї особи, не знаю чи гідний він звання «особи», але ж хай
(через 15 хвилин спорів, хоча з такою людиною спорити, що головою об стінку битися)«Да Янукович он мужик , он наш - русский! От тока он, тока он…» (майже чисто російською).

Через 5 хвилин, цей позор українського народу відповідає на дзвінок. Словом «мама» дає зрозуміти,що це телефонує його мати, і вже українською мовою просить вислати йому грошей…

І як це розуміти? Так мало ж того, цей вилупок родом з села у Київській області…

Цим я хочу сказати,що немає проблеми русифікації східної України, бо нічого такого і близько нема. Але є маленькі неприємні люди, які своїми геть не українськими, - бидловськими переконаннями плюндрують велику Українську державу.

Приємно з того, що таких людей залишилося зовсім небагато і їхня кількість постійно падає, у цьому я впевнений. А це нам каже, що український дух відроджується, і відроджується потужними темпами.


У Чернігові повалили Леніна й згадали Януковича. Фото

У ніч з п'ятниці на суботу в Чернігові невідомими було знищено пам’ятник Володимиру Леніну.

Подія сталася в мікрорайоні Чернігова "Шерстянка", повідомляє ПІК із посиланням на сайт "Сіверщина".

При цьому на постаменті замість слова "Ленін" фарбою написали "Янукович".

Останні роки статуя неодноразово була об'єктом наруги, постійно обписувалась та кривдилась невідомими.

Напередодні міська влада Чернігова ухвалила рішення вивішувати червоні прапори 9 травня на офіційних будівлях.







Українська правда.

Революції в Тунісі і Єгипті готувалися в Інтернеті

Розповім одну цікаву історію. В мене є родичка, яка працює вихователем в дитячому садку. До її групи водять дитину, що має тата з Йорданії. Він є доволі товариською людиною, любить багато говорити. Одного разу навіть подарував їй скатертину, вишиту дбайливими йорданськими руками :-).

Так ось, цей йорданець іще до початку туніських подій розповідав про майбутні заворушення. Казав, що спочатку вони будуть в Тунісі, потім в Єгипті, потім в Йорданії. Коли це все почалося, моя родичка запитала його, звідки він знав. Йорданець відповів, що вони домовляються в Інтернеті про всі ці акції, мітинги і т.д. А так як ні мовного, ні релігійного бар'єру нема, домовлятися вони можуть про акції в різних країнах. І разом робити революцію.

Тепер мені зрозуміло, чому в Єгипті ще на початку заворушень  відключили по всій країні інтернет. Уявіть: люди, які не бачили один одного і які навіть не знайомі, можуть домовитися і вигнати свого Президента або змусити уряд підти у відставку. Все що їм треба, це комп'ютер, модем і бажання щось змінити у своїй чи навіть сусідній країні. 

В Україні активність користування Інтернетом не нижча, ніж в арабських країнах. Так, за даними Bigmir аудиторія українського сегменту Інтернету у грудні 2010 року склала більше 20 млн. користувачів. Зупинити цей процес, як, власне, і відключити всій країні доступ до мережі - неможливо. Поширення Інтернету в Україні вже давно пройшло ту точку біфуркації, коли можна було це поставити на контроль. Якщо ви зараз згадаєте про Білорусь, де у день виборів відключали Інтернет, то також згадайте, що в Білорусі діє один державний інтернет-провайдер. На нашій батьківщині цих провайдерів не злічити. При цьому вони використовують різні технології доступу: телефон, кабель, мобільний Інтернет. Навіть в Єгипті не змогли повністю влаштувати "залізну завісу", бо ж є ще і супутниковий зв'язок. Доступ в Інтернет через супутник можна перекрити, хіба що прийшовши і відібравши у вас тарілку.

Люди вже активно використовують можливості інтернет-комунікації. Так, наприклад,  координація дій по святкуванню Дня Соборності (22.01.2011р.) здійснювалась у Facebook. Користувачі, які жодного разу один одного не бачили, долучили свої організації та провели ряд заходів по всій Україні. Одні зробили афішу, другі надали інформаційну підтримку, треті прийшли і взялися за руки. Завдяки Інтернету ми на власні очі бачили, як відпиляли голову ідолу Сталіна в Запоріжжі. А запорізькі комуністи були спіймані на брехні, коли заявляли, що нібито все обмежилося киданням у пам'ятника пляшки з-під пива. Уявіть, якби "Тризуб" не виклав це відео на Youtube, то ймовірно про відпиляну голову ніхто і не дізнався, а все скотилося б до рівня "одна бабка сказала".  

В Тунісі все скінчилося вигнанням Президента, в Єгипті - відставкою уряду. Повертаючись до подій в арабських країнах і враховуючи українські реалії, замість висновку слід задати риторичне питання: чи не так тепер робитимуться революції в XXI сторіччі?    






Політики, яких я хотів би бачити в одній опозиційній силі

Не треба всіх гребти під одну гребінку. На політичному олімпі є і цілком нормальні люди. Інша справа, що вони розрізнені і їх тримають на відстані гарматного пострілу від влади. Ну, самі розумієте чому. Бо для бандюковичів вони "казли, коториє мєшают жить". А для нас - майбутні лідери і державотворці. Не буду зараз придумувати якісь назви для цього руху. Це не важливо, як він називатиметься. Важливо те, хто там буде. Отже, зустрічайте політиків, яких би я волів бачити в одній політичній силі:




Олесь Доній. Народний депутат, засновник мистецького об'єднання "Остання Барикада". Його біографію наводити не буду, захочете - самі почитаєте 

Доній - достатньо творча людина. Він організовує та приймає участь у "зіркових вертепах", видав диск пісень, постійно організовує якісь івенти. У ВР Олесь принципово не віддає свою картку для голосування. І взагалі, замість того аби протирати штани у безплідній Верховній Раді та насолоджуватися чималою зарплатнею за дрьом під куполом, Олесь приймає участь в акціях "з народом". Ба, більше, особисто сидить і чатиться у Facebook. Мабуть, ніколи народний депутат не був настільки близьким, на відстані одного кліка.

У моїй політичній силі Олесь Доній буде лідером. Він молодий, сучасний, має гарні ораторські здібності, кришталево чисту репутацію і адекватне розуміння політичної ситуації. Далося взнаки минуле політолога. 

Йдемо далі.


Леся Оробець. Народний депутат. До цього встигла і в бізнесі покрутитися, і кваліфікованим юристом попрацювати. За твердженням Вадима Карасьова, її взяли у політику з поваги до батька. Можна сказати, що вона потрапила до ВР випадково, а це характеризує її виключно з позитивної сторони :-). 

Леся Оробець - герой інтернету. ЇЇ блоги є скрізь, при чому ведуться вони не сухими прес-релізами, а мовою живої людини. Зі сторінок ЖЖ і ФБ ми дізнаємося про її вихід з партії, про засідання освітянського комітету, нарешті про те, що Леся їла, дивилась, куди ходила і чи не болить у неї сьогодні голова :-))). З цього слідують два висновки:
по-перше, неможливо вести такі блоги без участі самої Лесі. Це значить, що з великою долею вірогідності вона їх веде сама..
по-друге, ми бачимо її бурхливу діяльність. 

А роботи у Лесі дійсно багато. Бо ж кожний може списатися з нею в інтернеті і попрохати допомогти у вирішенні різних питань. І що дивно, вона цю допомогу надає! Посилає депутатські запити, виїжджає на місце події і викладає все це у своїх блогах. Шум піднімається шалений. 

У моїй політичній силі Леся Оробець буде захищати права студентів. Все, що стосується хабарництва у ВНЗ, політичного переслідування, студентських пільг, самоврядування, - це все до неї. 

Наступний, а точніше наступна.


Оксана Забужко, письменниця. Скажу чесно, я не читав жодної її книжки. Я тільки знаю, що "Польові дослідження з українського сексу" - не про секс. Але як вона говорить! Її мова багата, а думка глибока. Її хочеться слухати і слухати, наче якогось даньогрецького філософа, сидячи під оливковим деревом. Нарешті, мене дратує те, що країною керують тільки червоні директори або бариги. Не хлібом єдиним, так сказати. Письменники теж повинні бути представлені у владі. Тільки справжні письменники, а не дуполизи, що пишуть книжки кучмам і табачникам.  Оксана - живий класик нової української літератури. Думаю, що в політиці не вистачає таких людей, які досягли успіху і визнання завдяки своїм здібностям і чеснотам, а не просто похапали все, що погано лежало у буремних дев'яностих. 

В моїй політсилі Оксана Забужко буде відповідати за ідеологію. Займатиметься проблемами гендерної нерівності, розвитку культури і української мови. 

так, хто тут у мене далі йде. Ага!




Михайло Свистович. Громадський діяч, один з засновників популярного сайту "Майдан", руху "Україна без Кучми", Громадянської кампанії "Пора!"(чорна), Альянсу "Майдан". Остання його задумка - це неформальний громадський опозиційний рух "Відсіч". Неформальний не в тому сенсі, що там зібралися чуваки в ботфортах і шкіряних косухах, а в тому, що ніде не зареєстрований. 

Як я уже казав, моя уявна політсила буде опозиційною. А перед тим, як побудувати новий дім, спочатку треба знести стару халупу. Саме для цього і потрібен прогресивному суспільству Михайло Свистович - руйнівник тоталітарних режимів і владного самоправства. Ця людина точно знає, як робити клізму громадського опору зажерливим дупограям української політики. У нього немає комплексів великого лідера чи щось таке. Михайло приймає участь в акціях протесту пліч-о-пліч зі своїми однодумцями. Має креативний розум і невиліковно демократичні погляди. 

В моїй політичній силі Михайло Свистович буде займатися організацією протестів проти політики чинної влади. Мітинги, наліпки, листівки, критика законопроектів, маніфести, флеш-моби та інший креатив - це буде його парафія.

Ну і насамкінець...



Євген Захаров. Голова Харківської правозахисної групи, співголова Української Гельсінської спілки з прав людини. Ця людина вирішила присвятити своє життя правозахисній діяльності. Я б не сказав, що це така класна робота, бігати по тюремним гнидникам та дізнаватися подробиці роботи нашої доблєсної міліції. Не кожна психіка таке витримає. Багато людей, чия діяльність пов'язана з політикою,  завдячують Захарову своїм вивільненням з цупких лап МВС, яке було репресивним в усі часи української незалежності. Він навіть мені колись допомагав (опосередковано), хоча я особисто з ним не знайомий.

В моїй політсилі Євген Захаров займатиметься приблизно тим, чим і зараз у своїй ХПГ. Також він буде аналізувати законотворчу діяльність чинної влади, яка стосуватиметься обмеження прав і свобод громадян.Якщо моя політсила отримає владу, Захаров буде очолювати Міністерство внутрішніх справ ;-).

Ось така вийшла у мене перша п'ятірка. Суб'єктивно? Звичайно! Це мої особисті уподобання. Такою я хотів би бачити опозицію в обличчях. Всі перелічені тут люди - професіонали своєї справи з державницькими поглядами. Їх об'єднує те, що жоден з них не спокусився обміняти свою репутацію на коктейль із влади та грошей. Можливо коли вони прочитають цю статтю, то вирішать об'єднатися. Я б найперший побіг у таку партію, рух чи організацію :-).


Ірина Фаріон: Наші можливості безмежні



"Ці недоучки при владі просто не вміють читати історії, бо не знають мови. І то жодної. Вони приречені, з огляду на їхню абсолютну бездуховість – наші можливості безмежні, з огляду на нашу бандерівську одержимість". Про це сказала у своєму виступі 13 січня 2011 року на позачерговій сесії депутат Львівської обласної ради, член Політради ВО "Свобода" Ірина Фаріон.

Вона, зокрема, зазначила:

"Теза перша: причина і наслідок. Будь-який політичний факт нашого буття – це наслідок попередніх дій. Саме попередня так звана помаранчева, а насправді вкрай небезпечна, аж до морального розкладу – псевдодемократична і ліберальна влада – привела цей українофобський криміналітет совєтской закваски до влади. І чинить він на свій образ та подобу. Малі ненавидять великих. Істоти закипають від особистостей. Раби скаженіють від вільних. Окупанти не зносять автохтонів.

Теза друга: політична закономірність. Її треба вміло прийняти як неминучу розплату суспільству за свою національну незрілість і стрімко та безоглядно бандеризовувати нашу країну. А те, що вона крокує країною свідчать три голови обласних рад від націоналістичної сили. Тому – усе гаразд. Чим більший тиск – тим більший опір. Саме полонізація українських шкіл викресала Дух Бандери.

Теза третя: думаймо глобально – діймо локально. Наша глобальність – це утвердження радикальних ідей Бандери по всій країні. Наша локальність – це сьогоднішня сесія тут. Ще не було у світі такої авторитарної чи поліційної держави, яка б не впала під власним тягарем репресій. Ці недоучки при владі просто не вміють читати історії, бо не знають мови. І то жодної. Вони приречені, з огляду на їхню абсолютну бездуховність – наші можливості безмежні, з огляду на нашу бандерівську одержимість. Дякуємо тим невігласам за те, що вони так уміло побільшують наші ряди.

Наші можливості безмежні, з огляду на нашу бандерівську одержимість".

Прес-служба Львівської обласної організації ВО "Свобода"

http://ukrainaponaduse.blogspot.com/2011/01/blog-post_14.html

Приєднуйтеся до наших представництв на різних сайтах!

Спільнота патріотів України "Україна понад усе!" розбудовує представництва на популярних сайтах та соціальних мережах. А саме:
http://www.facebook.com/UPUorgUA
http://politiko.ua/group150
http://vkontakte.ru/club13537377

Головним сайтом спільноти є сайт: http://ukrainaponaduse.blogspot.com/

Незабаром представництва спільноти з'являться ще на ряді сайтів. Про що ми повідомимо додатково.