Співтовариство Стих_и

Вид:: короткий; повний

Стих_и_я

віршування в окупації

17.09.15, 13:15
окупація, осінь, самотність, хворе місто

41. у крихкості ночі (читаючи Рільке).де зорі згублені в небіі хмари тінями чорніторкають у томності крони,які у чеканні сонцяхитають, росхитують теміньі холод вповзає в оселю,оманно де жевріє світлоз підсвічника біляглибокого крісла м"якого,в якомучитаю Рількея,гортаючись в пледі,зіщулений мерзлов стінах самотності сірої долі,у котру занурене містозлиденне й вороже до світу...аби врятувати душучитаю лірику -ліривелично лунають струннімелодії у передзвонах,хвилюють чуття і роздУмиу...

Коментарі: 2

aendek

віршування в окупації

17.09.15, 12:03
добро, зло, криваві події, кривда, осінь, правди, старий, степ

40. у сутінь осінню......і вже не чекаю нічого... - нічогоосіньої дниниу часі буттяні доброго словані погляду злогоні правдині кривдиані забуттяхіба що торкнетьсяв трагічній цій тишіподих до спогадіваж до душілегким вітерцемякий віти колишев опалому листізітханням стишив...чужий в сьогоденністарий і спокійнийу сутінь осіннюдивлюся у степповз мене минають криваві подіїта з ока сльозою печаль не спаде...

Коментарі: 4

aendek

тепло осені..

17.09.15, 11:39
вітер, мрії, обрій, осінь

...тепло осені таке лагіднесині-просині далі ладнимитрави хиляться в обрій мандрамистепом мріями безтуманнимигай із вІтрами у осяяннів злоті вітами спів оманоютихим сполохом річка звивистасумом-спомином в серці зливоюводи холодом дзвінко лунаминаче сходами до минулогосходом-заходом день у осенімрія лагідна в сині-просині...

Коментарі: 18

black-victor

Невдалий вірш на шкільний літературний конкурс

16.09.15, 22:46
my poetry

Замість епіграфаМене знову скубуть:"Напиши, ти ж хист маєш"Та виходить ця муть -Мабуть, "не проконає"Зійде кленовий зорепадНа ринок, кличуть що стихійним,Одна стихія - животіння,І тріск каштанових гранат.Серця березові падуть(Де майже половецькі баби)На диски Modern Talking, ABBA,На мешти (в них небіжчик бувРоків назад десятка з триВ славетний час перебудови)Що тільки не виносять вдови -"Казки чудь, мері і мордви".І невагомо шелеститьПожовкле листя на брошури&quot...

Коментарі: 6

aendek

такі яскраві дні...

16.09.15, 14:44
вирій, гаї, дощі, листя, мої вірші, осінь, сонце, тучи

такі яскраві дні.але й сумні в одночас.прозорі та яснірозлуки час пророчать.а зронені словалуною впали в осінь,у схилені гріва,в жорсткі пожовклі коси.і вітер уві снізітхає мов поночів такі яскраві дні,але й сумні в одночас.у сонячную раньгаї скидають листя,птахи крізь біль прощаньдо вирію знялися.за ними неба синьнакрили сірі тучи -погоди не просиу сірості гнетючий.ідуть дощі ряснінемов сльоза на очі...осінні мерзлі дній печальнії в одночас.[Приєднана картинка]

Коментарі: 19

АнгеЛикаЯ

С днем рождения,Виталий!

16.09.15, 11:47
поэту

Почему среди всех человеков,населяющих нашу планету,своё сердце покорно вовекиотдаем мы шальному поэту?Заворожены магией СЛОВА,увлекаемся волнами ритма,с током крови разносится сноваего привкус,как сладость молитвы.[Приєднана картинка]Виталий,с днем рождения!!!Желаю,чтобы всегда легко дышалось,легко писалось и покорялись все вершины! За твое здоровье

Коментарі: 10

Vivyenn

Виталию. Именинное.

16.09.15, 02:25
мои стихи

Прекрасна ЖИЗНЬ , воздушным змеем На нити рвется в облака.Мы любоваться ею смеем, И держим у себя в руках. И снова белый снег кружится,Цветут тюльпаны на лугах,Волне морской опять не спится,Учуяв нас на берегах. Орехи, яблоки и сливы,И персики, и виноград...И листьев маскарад счастливый.ЖИЗНЬ-карусель, ей с детства рад! [Приєднана картинка]

Коментарі: 10

aendek

і пил здійняв на дорозі вітер...

14.09.15, 14:38
вітер, дорога, дощ, кава, пил, сум, хата, хмари

...і пил здійняв на дорозі вітер,обпале листя летить услід,у смутку в стЕпу схилились квіти,в полинних хвилях останній цвіт.з вербою річка веде розмови,у волі в небі ширяє птах.а темні хмари в таємній змовіімжу сплітають у небесах. ту сіть роскинуть в осінню днинуна степ, на місто, на весь окіл -дощевий шурхіт печаллю злине, спаде на серце щемливий біль.по тій дорозі підеш до хати,відчиниш двері, розпалиш пічі кинеш погляд в віконні грати -там степ, тополя і скоро ніч, на всохлій гілці самотний ...