такі яскраві дні. але й сумні в одночас. прозорі та ясні розлуки час пророчать. а зронені слова луною впали в осінь, у схилені гріва, в жорсткі пожовклі коси. і вітер уві сні зітхає мов поночі в такі яскраві дні, але й сумні в одночас. у сонячную рань гаї скидають листя, птахи крізь біль прощань до вирію знялися. за ними неба синь накрили сірі тучи - погоди не проси у сірості гнетючий. ідуть дощі рясні немов сльоза на очі... осінні мерзлі дні й печальнії в одночас.