Мить
- 05.06.25, 17:25
А ти до мене йшов по квiтах,
Що причаїлися в траві.
Робило перший подих лiто,
Щоб нагадати ми -- живі.
І серце повнилось по вінця,
Спостерігаючи твій шлях.
Де щастя посмiхалось жiнцi,
I Сонце сяяло в очах.
Духмяный вiтер вуст торкався,
Даруючи кохання смак.
Ти менi тепло посмiхався,
Хоч не було на те ознак.
Всi люди так хвилину кожну
Разом ховають вiд тривог.
Вони це роблять, доки можна,
А потiм лиш вона i Бог....
16