Співтовариство Стих_и

Вид:: короткий; повний

Стих_и_я

angtj

у снігопаді

15.12.25, 13:46
місто, ніч, свята, снігопад, чародійство

у зморі місто спить в обіймах ночі.

спадає сніг у сяйві ліхтарів.

зітхання вітру в тиші цій як злочин,

коли усе у тиші білих снів.

у ночі цій утаєна знемога.

кружляє сніг у холоді мовчань,

які імлою білої тривоги

у спогадах закохань та кохань -

там суєта і сміх, шампанське, квіти.

там незбагненно дивний світ!

а тут - зима бліда, струпка, сухітна

закута, скута в непрозорий лід...

але здаля лунають срібні сурми -

розгорнуті знамена шумних свят!

крихкі мережки кружають ажурні

та метушаться, шумно гомонять -

гукають казку (може, чародійство?...)

у втомі ночі та у тиші міст.

аж недарма бурхливий та іскристий

їх вільнодумний водевільний зміст.

свята вже поруч, ось вже, очі в очі... -

вже блискітки у тиші білих снів,

коли тривожно спить в обіймах ночі

у зморі місто в сяйві ліхтарів.

Коментарі: 0

angtj

з настрю (тобі дозволено Богом...)

15.12.25, 13:34
бог, вірші, дозволено, протиріччя, храм

тобі дозволено Богом складати якісь вірші.

розпоряджатись життям як тобі заманеться та хтозна-як.

любити жінок, горілку та з м'ясом борщі.

трактувати зло та добро абстрактно, байдуже, абияк.

тримати в кишені ключ від вагомих дверей у духовний свій храм

та дріб'язковість вважати як щось величним, величне ж - мілким.

полюбляти розумні розмови із мареннями на пополам.

суперечки по суті зі світом та із собою самим.

протиріччя занурити в п'яний задушливий чад

та озирати навколишнє з-під обважнілих повік

як абсурднокумедний щоденний ляльковий парад.

...і ліків немає від того...і часу кінчається лік.

мовиш, бурмочеш вустами пошерхлими в дим

- ...усе не так просто! хоча спочатку вважалось таким простим...

Коментарі: 0

SoDBaCH

«Лепесток»

14.12.25, 01:33
війна, мои стихи, мої вірші, стихи

Лети, лети лепесток,

Через запад, на восток,

Через север, через юг,

Через вереницу вьюг,

Через ночи без огня,

Сквозь такого же меня,

Сквозь небесную ваниль,

Через прах, и через пыль.

Улетая ты кружись,

Уноси проблемы ввысь,

Прогоняй мою печаль,

За Луну, куда-то вдаль,

Мимо звёздной пустоты,

Где во тьме поют киты,

Возвращайся, сделав круг,

Словно самый верный друг.

Будь со мною заодно,

Пусть внутри кипит вино,

Проглоти весь мой неон,

Шумных улиц тихий стон,

Облети застывший мир,

Среди пленников квартир,

А коснёшься ты земли,

Быть по-моему вели.

Коментарі: 1

angtj

з настрою (втрачена пісня...святкове)

12.12.25, 13:28
морфей, ніч, пісня, свято, слово

собі самому в самоті

по вінця чарку наливаю.

себе зі святом привітаю

та за пустий присяду стіл.

лиш хліб та сало, огірок -

ото і вся моя трапеза

у час, коли іду по лезу

і як останній кожен крок.

мене пригорне п'яний сум -

думки сховає у тумані

надій якихось, у омані,

у цю пусту зими красу -

холодну, сіру, у вітрах,

ще й з мокрим снігом та дощами,

що льодом голим під ногами,

скляні вмерзають на гілках.

...то ж, мимрю щось там в темноті

про сум, про зиму неприглядну,

про цю війну дебільну, кляту!

про тишу мертву в самоті...-

немов виспівував слова.

та враз схилилась голова,

мене зманив чаклунний сон,

в безвихідь, в хату без вікон.

...прокинусь ранком весь ніякий.

папір розкиданий зім'ятий

навколо мене наче сніг... -

то ж, пісню скласти я не зміг.

а розпочав свій новий день

холодним душем, пивом білим

(на опохмєл воно не хіло),

шуканням слова до пісень... -

пісень, що вчора я не встиг

зафіксувати на папері -

зімкнулись віка наче двері,

Морфей здогнав та переміг.

та не знайду ніяк тепер

тих слів проспіваних уночі

(такі магічні та пророчі!)...

немов би наче хтось їх спер.

просив у Бога помогти -

що не за славою в гонитві

згадати хочу у молитві

слова... - знаменами нести!

...але все марно та дарма!

не пригадав чарівну пісню.

вона є втрачена...невмисно.

виходить, облизня спіймав.

Коментарі: 4

angtj

з настрою (між іншим, щодо...)

03.12.25, 13:08
води, люди, природа, рослини, симбіоз

ми всі однотипні в різновиді дивного світу природи.

поруч диких стихій руйнівних співіснуємо, тому що ми симбіонти.

хоч підступні та хижі, нищителі інших життів заради розширення площ

та комфорту свого існування.

так улаштовані всі ми в жорстокості безкомпромісній...

...а над землею з землі світ рослинний прямує до неба!

чи навпаки - світ рослин проростає життями у землю.

від океану річки згори в океани спадають -

забинтовують світобудову у води цілющі відтворень.

чи вистачить сил їм втопити безглуздість людської жадоби?

крізь розум та душі спаданням стрімких водоспадів

обмити свідомість людську до глибин усвідомлення сутності світу природи -

світу, який балансує у симбіозі на ґрунті буття?.........

Коментарі: 2

angtj

з настрою (відторгнений...)

03.12.25, 12:38
брама, будень, російсько-українська війна, трагедія народів

все якось так змінилося одразу...

і онде там, за брамою відторгнення

маячить світотінями буття у сьогоденні.

всі кажуть, там, за брамою цією розстріляно гуманність,

згвалтовано усі чесноти людства та кинуте зі сміхом звірині

на остаточне знищення...

того не може бути! маячня!!!...

то поголос людський...і, певне, з переляку.

тому що там орудують рашисти (орки, вбивці, злодії, кати) -

голодна зграя, зомбована у злиднях в зненависті, ідеями рашизму...

во істину, війна - ганьба...водночас і трагедія народів.

...за брамою відторгнення буттям у сьогоденні,

в оборі часу загнаний у кут

п'ю каву.

плутані думки розплутую...навіщо?...

а дивний дощ ледь чутний о цю пору нашіптує імжею молитви...вустами Бога?

а чи ні?...від мене Богу?

невже відторгнений у світі від буття я ще на крок наблизився до Нього?

...в умиротворені бо приспана тривога.

Коментарі: 4

angtj

з настрою (коли в паралельному мешкаєш світі...)

01.12.25, 14:02
горішки, нічийний, паалельний, пиво, світ

коли в паралельному мешкаєш світі,

усе тобі з відти забава та диво.

смакуєш солоні горішки із пивом...

в кімнаті осяяній стишеним світлом

сидиш, осягаєш добу та події -

завзяті бої та змагальні турніри

за гідність, кохану, свободу та віру.

а ще - за якусь там останню надію.

проблеми, питання складні, нездоланні,

шляхи у самотність в хаосі марноти.

в додачу іще катаклізми в природі!

і холод, і голод, з нудьги позіхання...

- ...і що то за світ такий?!... - мовиш до себе. -

такий суперечний, не зрозумілий.

ні сенсу, ні змісту! в жадобі суцільній,

у русі в сліпу та до втрат без потреби... -

у стомлену осінь в похмурості днини

подумалось так неосудно у млінні

у простір барвистий, у хвилі та лінії

від листопадних злітань тихоплинних.

...імжею раптом та мерзлістю слідом -

завершиться днина подихом вогким

у затишок теплий, добробут та спокій

твого паралельного дивного світу -

де ти наче є і наче відсутній.

нічийний, безликий та мерехтливий

смакуєш солоні горішки із пивом,

шукаєш у світі сенсу та суті......

******я б назвав це запізнілим віршиком, але все ж таки мова йде тут про "стомлену осінь", яка вже пішла у спочинок...

Коментарі: 2

angtj

under the rock...

29.11.25, 12:26
бакси, воля, злодюжка, рок, сходи

а злодій сходами югнув... -

ніхто не бачив, ніц не чув!

- ...і скільки ж їх?... -

не стане чисел!

- ...а не суди!... -

і не суджу.

сиджу за столиком, пишу

епоху, міф та славу словом!

та олівцем простим в руці

слова, жбурляю камінці

у світ,

в забруднений світогляд... -

можливо там, у хащах тих,

у схові десь злодюжка ліг,

зарив, що вкрав

в глибокій ямі.

та визирає з-поміж спин -

чекає миті чи хвилин

від пограбованих шаноби.

......не дочекався.

втік.

сховав себе за нову долю

(лиш кілька баксів відслинив...

по чим тепер у світі воля?...).

...а я оце собі пишу.

сиджу,

слова у речення складаю

під мелодійний,

дивний рок -

сягає він аж до зірок!

в дрімоті слухаю,

кайфую........

Коментарі: 3

angtj

розплатаний день

29.11.25, 11:58
безвихідь, день, кораблі, ліхтарі, осінь

оця вулиця -

вхід без виходу...

чи то прірва там?

чи стіна?

може, море там?

Всесвіт зморений?

чи то брама там

льодова?...

і з минулості

в обрій подихом,

що є осені аналой -

у забутості

юрма ворохом

падолистами

в обрій той.

у синизності

день розплатаний

в нерухомості мовчазний.

лабіринтами

юлиць-вуличок

мов розіпнутий

темний птах

весь обплутаний

день без виходу -

листя осені

на вітрах

середмістю

в різнокольорі

чи вітрильник то,

чи вітряк.

і вітрила там

густо латані

на отих ото

кораблях,

що на отмелю

хитко хитані

з лопотаннями

у стягцях.

а незримими

втаємничено

тьмяно сяючи ліхтарі

мов привиддями

з німим окриком

у безвиході

угорі

на цій вулиці,

що без виходу

і що прірвою,

і стіна...

...у цікавості

мрія думкою

в скронях дзвонами

мов скляна -

в пошук виходу

в цій безвиході,

з тої дурості,

з туману.

чи з уявності

фентезійної,

з ліні,

млявості

чи зі сну?.........

******розплатаний = розпластаний

Коментарі: 2

SoDBaCH

«Постепенно»

27.11.25, 01:43
вірші, мои стихи, мої вірші, стихи

По углам ежедневных забот,

По убитым часам и минутам,

Вылетают слова через рот,

Экипаж разогнав по каютам,

Подожгу ради смеху кишки,

И танцуя среди белых лилий,

Наплюю на чужие смешки,

И на формы изогнутых линий,

Я не знаю зачем так живу,

Я не знаю зачем существую,

Я как будто бы сплю наяву,

И всё время куда-то дрейфую.

Растянусь от земли до небес,

Окунусь в пелену атмосферы,

Потеряю весь набранный вес,

За остатки избыточной веры,

От себя до соседней души,

Мимо космоса черной рутины,

Обрывая конечность глуши,

Что рисует на небе картины,

Где крещение в море огня,

Под забытым ребром у Адама,

На рассвете вселенского дня,

Развернется последняя драма.

Солнце выбьет фонарь из руки,

Небо вывернет нас наизнанку,

Из костей будет горстка муки,

Из мечты бриллиант на огранку,

Но когда-нибудь я дотянусь,

Сквозь ревущее пекло и пламя,

В бесконечное нечто ворвусь,

И назад отберу наше знамя,

Подожди меня там, за рекой,

Я туда доплыву непременно,

Нашим снам и не снился покой,

Но он тоже придет... Постепенно.

Коментарі: 5

Про співтовариство

Шукати в архіві

Важливі замітки

Топ учасників

Стих_и_я

у снігопаді

з настрю (тобі дозволено Богом...)

«Лепесток»

з настрою (втрачена пісня...святкове)

з настрою (між іншим, щодо...)

з настрою (відторгнений...)

з настрою (коли в паралельному мешкаєш світі...)

under the rock...

розплатаний день

«Постепенно»