[Приєднана картинка] Идёт к завершенью ещё один год. Мой Ангел пред Богом готовит отчёт. В безмолвии сердца, в глубокой тиши К нему устремляюсь молитвой души. Ты Богом дарован, Хранителе, мне, Помощниче верный в духовной борьбе. Ты душу долиною жизни ведёшь, С Господней дороги свернуть не даёшь. В скорбях и смятеньи меня укрепляешь. От бед и падений собой защищаешь. В минуты отчаянья сил придаёшь ...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Ты тёплого солнышка лучик. Ты сердца серебряный ключик. Ты светлое доброе утро. Ты радости тихой минуты. Ты звёзд золотых отражение. Ты нежность, и боль, и волнение. Ты искра огня горящего. Ты счастье дня настоящего. Ты привкус небес на рассвете. Ты в холод горячее лето. Ты свет, что из глаз моих льётся. Ты мир, что любовью зовётся.

[Приєднана картинка] Ти сьогодні не такий, як учора. В миті кожній змінюється світ. Як безмежними є Всесвіту простОри, Так багато таїн є в душі твоїй. Час біжить – його не зупинити. Все життя – одна-єдина мить. То ж учися тут і зараз жити, Поки свічка твого серця ще горить. Марно мріяти про те, що вже минуло, І знущатися над власною душею. Бо ніколи вже не буде так, як було, Лиш майбутнє перекриєш ти для неї. Скинь тягар, розправ душевні крила! На путі...

Читати далі...

Очі твої все ближче, губи все нижче й нижче – трішки не сміло ти ще ніжно цілуєш так… Я в божевіллі тону, струм мов по тілу всьому, п’ю відчуття без втоми грішно-терпкі на смак. Руки усе сильніше «хочу» на тілі пишуть… в сонних акордах тиші серця спинився стук… Солодко так по венах пристрасть тече шалена, долі сплелись напевно в дикім сплетінні рук., Сльози спокус в волоссі, ласки незнані досі в ритмі бажань відносять десь за межу… Ти мій, Ти тільки мій сьогодні...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Переливами неба осіннього, Золотистого листя кружлянням, Мерехтінням зорі вечірньої Я тобі розповім про кохання. Плете осінь із мрій мереживо, Із усмішок та снів кольорових. Відчиняє серця обережно Та складає у них гімн любові. Сотні тисяч блискучих перлинок Подарує нам ніч срібноока. Міріади небесних краплинок В наші душі ввіллються потоком. Шоколадно-ванільною пристрастю, Поцілунком палким на світанні, Тихим словом, спокусою ніжною...

Читати далі...

Я боюся брати олівець і паперу клаптичок найменший, бо в думках така бездумність вершить, що мораль зникає нанівець… Я боюсь писати в тишині навіть кілька слів із свого серця, бо у ньому вихором несеться божевілля грішних почуттів… Я боюся вже своїх думок, бо вони, не я над ними власна, бо від них моє сумління гасне й я стою над прірвою за крок… Я боюсь… тебе… в своїх думках… твого погляду ніжнішого за ніжність, твого подиху і губ солодку свіжість, твого дотику й усмішки на ...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Поют романсы капельки росы, Что притаились на уставших лепестках. Сейчас не сбережешь отцветшей их красы, Они воскреснут в новых кружевах. Так, опадая, засыпая вновь, Они немного все-таки грустны… Поверьте, так же и любовь – Коль отцвела, то только до весны.

Не б’ється серце спомином надії, надвоє розколовшись в самоті. Я знаю, що сама розбила мрії, якими дихала до нині в пустоті… Мовчить душа. У неї слів немає, немає сліз і розпачу нема… Вона як тінь, вона уже зникає – розбита, очерствіла і німа… Як хочу я розвіятись туманом, розплавитись у мареві світів, щоб жодних докорів, образ, обману, ніяких зрад, думок і почуттів. Як хочу я гарячою сльозою в вогонь перетворити заметіль і стати вітром, сонцем, тишиною – лиш розчинити б...

Читати далі...

Перелистаєш іноді сторіночки життя і не знайдеш для себе віри, розуміння, лиш тільки біль, журби мелодія осіння і розшматовані бажання й почуття... Спитаєш в осені чому все стало так – чому із переливів радості і сміху перетворилось все на розпачу утіху, а серце й досі не повірить в це ніяк... Спитаєш ... тільки от вона не відповість, бо нащо їй такі зневірені питання, бо нащо твою сповідь слухати до рання, – у її світі ти лиш випадковий гість. Ти тінню промайнеш в її солодких ...

Читати далі...

Что же за чувство странное это - любовь когда не хочешь ничего, ни есть ни пить когда адреналин бежит по венам, закипает кровь когда одним лишь человеком хочешь жить. что за порывы страстные души моей когда летит стремительно, нет сил остановить когда одно лишь счастье - быть твоей когда так хочеться только твоей судьбою быть. и ярче солнца нет на всей земле чем свет души твоей и твоих глаз сиянье ты лучик счастья в этой сплошной кромешной тьме...

Читати далі...