[Приєднана картинка]Любимые цвета - охра и медь, Покорны ей слова, послушны кисти. А загрустит - заставит онеметь. И бросив на асфальт эскизы-листья Желтогорячие,разрежет день На лоскутки,укроет небо тучей. И разобъёт себя на "О" и "Сень". Она,всегда привыкшая быть лучшей, Быть признанной красавицей, такой, Какую никогда не забывают, Сочтя себя ненужною, пустой, Тобой оставленною, зарыдает. Давай не станем, глупую...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Творить добро - удел для мудрых духом, А не безумных в мыслях наглецов... Услышав об искусстве краем уха, Они несут поток ненужных слов... Им чужды ощущения разумных, Неведом так же перед Богом страх... Побольше бы собрать "оваций" шумных - Отсутствие ума в слепых глазах. Уймитесь вы уже в своем забвении, С собой боритесь и с реальным злом... Желаньем глупым изменить мгновение, Возможно наломать немало дров...Сильва Яна на сервере Стихи.ру

[Приєднана картинка] У Натхнення мОго сині очі, Неба літнього безхмарного синіші. Наче відблиск зоряної ночі, У житті вони для мене наймиліші. Це любові й пристрасті озерця, Від перлин і діамантів красивІші. У мого Натхнення щире серце, Що від полум’я буває гарячішим. Його руки – це кохання мого крила, Так приємно в їх турботу загортатись, І, немов на ніжності вітрилах, Їз Натхненням поруч вранці прокидатись.

Для усмішки не треба так багато, Для радості не треба зір озерце, – Лише навчитись миті відчувати, Що стукають із ними в наше серце. Для струн душі смичка із чар не треба, І магій слів не потребує щирість, Із них весь світ малює пісню неба, Із них життя складає слово «милість». Для щастя зайві барви веселкові, Не треба подарунків для кохання, Вони самі – великий дар Любові, Лиш берегти їх треба як востаннє.

Обніми мене, обніми мрійним подихом долі-осені, поцілуй мене, пригорни і зігрій у долонях своїх. Хай ридають дощі слізьми, що печаллю і смутком зрошені, та всміхатимусь я крізь них, взявши радість в очей твоїх. Обніми мене, обніми… Як же добре з тобою дихати! Забуваю про все на мить і лечу, куди мрія зове… Посміхнись мені й позови У шалені любові вихори… На край світу піду… лиш ти Обніми й позови мене!

[Приєднана картинка] Знову осінь за моЇм вікном Золотисте листя розкидає. Хризантемами уквітчана любов В вальсі вересневому кружляє. Десь далеко в синій далині Чути ніжну пісню колискову. Осінь золота наспівує мені Кольоровий свій мотив любові. Я в тій музиці небесній розчинЮсь, До краЇв наповню нею своє серце. В дощову симфонію ввіллЮсь, Хай в тобі вона коханням відгукнеться. Цю мелодію осінніх мрій Я подарувати тобі хочу. У душі закоханій твоїй Цей мотив ...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Не терзай мое сердце словами - О несбыточном помню всегда... Не угасло в душе это пламя, Что из шутки...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Не пиши мне писем из лета, Когда осень стоит на пороге. И не жди от меня ответа, Все к тебе перекрыты дороги. Не бросай обещаний на ветер, Мне давно они не интересны. Не нужны мне твои советы, Для других сочиняй свои песни. Не пиши … Не тревожь моё сердце. С ярко-рыжей осенней листвою Мишура твоих слов разлетится, Дождь холодный грёзы размоет. Из осколков разбитых судеб Ты не сложишь мозаику счастья. Больше лета у нас не будет, Не хочу ...

Читати далі...

[Приєднана картинка][Приєднана картинка]Я хочу вдыхать запах цветов хризантем, Этих желтых, красивых, осенних поэм, Я не знаю красивей, нежнее цветка, Аромат так пьянит, меня сводит с ума. Для меня это солнце в осенний денек, Я люблю этот запах – ты цветок огонек, Как всегда ты мне даришь огромный букет С ними я расцветаю, вот осенний привет! [Приєднана картинка]

[Приєднана картинка]Горячо! Я знаю… Прикоснись! Сгораю… Ты шепнешь, родная, Я с тобой летаю... Не держи так крепко, Наша жизнь рулетка, Кто на кон поставил Проиграл! Исправил? Улететь бы к свету, Только крыльев нету, Обманулась, знаю, Что ж ты жизнь такая… В чем печаль? В чем радость? В сердце, что осталось? Вера в нас с тобою… Венчаны, судьбою!