Всі ми розуміємо і відчуваємо, що нам потрібна "друга половинка". Без неї нікуди. Життя не дарує радість, немає розвитку, немає стимулу, немає продовження - сім'ї, дітей...

Але як може існувати хоч щось, де одна частина буде маленька і сіренька, а друга велика і блискуча? Це не природно, не гармонійно. Друга половинка має продовжувати та доповнювати першу - тоді все буде гаразд. В іншому разі, коли одна частина заміщає та перетворює іншу, то якась з них просто зникає, все руйнується, і цілісного нічого не утворюється.

У кожної якості, риси характеру, дії людини є певний "хвостик", за який чіпляються наслідки. Перетворення світу навколо починається завжди з себе. Хочеш щоб дівчина була гарною, доброю, вправною, вірною - мусиш відростити у себе відповідні "хвостики" - фізичне здоров'я, чесність, мужність, мудрість тощо.

Часто думав над тим, яким чином визначається, що людина матиме протягом життя? Від самого народження і до смерті - ми отримуємо несподівано різні шанси, можливості, приймаємо участь у якихось подіях, стрічаємо нових людей. За Біблією ми маємо те, що нам необхідно для життя (Бог надав нам усе необхідне). За законом карми - ми отримуємо те, на що заслуговуємо, і що має нас чомусь навчити. За теорією "трансерфінгу" (і деяких інших матеріалістичних теорій), ми маємо те, чого самі дозволяємо собі мати - все в наших руках.

Доки намагався обрати, яка ж із цих теорій вірніша - нічого не виходило, бо весь час практика демонструвала протиречливі, нелогічні, результати, які я не міг обґрунтовано пояснити чи зрозуміти. Але нещодавно інтуїція підказала, що вони всі є вірними, і потрібно не обирати серед них, а сумістити в єдине.

Виходить, що люди мають все необхідне, з того, в тій якості яку самі собі дозволяють мати, все це є заслугованим і має кармінний сенс.

...

Так... я хочу щоб зі мною була Богиня... Відповідно, мушу стати Богом. Гарний стимул для того, щоб припинити лінуватись і знов та знов братись за свій розвиток... В принципі, результати - вони ніколи не змушують на себе чекати. Кожна маленька зміна в собі - несе зміну в житті. (Але якщо зміна не справжня, а показова, то результату ніякого не буде, бо життя неможливо обдурити - а потім ще й складніше стане) (-:

Ехх... не шукаю я легких шляхів, ніякої шари - все сам, своїми руками, своїми силами.... А в цілому, мені це навіть подобається - потім знаєш з кого та за що питати "чому у мене в житті все так, як є, а не краще?" (-:

Всі розчарування в моєму житті відбувались через те, що я ("сам дурак") вигадував сам собі якісь гарні якості в людині, потім швидко і радісно починав вірити в їх справжність і присутність у тієї людини... Потім, коли чекаєш на відповідну поведінку, дії чи виконання накладеної на неї ролі. 

Звісно, такого не відбувається. Людина продовжує бути сама собою, а я маю розбиті мрії, розчаровані сподівання і думку про те, який я дурень, що знову і знову наступаю на ті самі граблі...

Як це лікується, А?

Колись мені це здавалось романтичним, а люди що жили за такими принципами - майже героями!

Напевно, це просто тому, що на фоні "нічого-нічого-нічого-зовсім нічого-знову нічого", потім час від часу з'являлось "ЩОСЬ!" таке, сповнене "ВІДРАЗУ УСІМ МОЖЛИВИМ". Звісно, такі контрасти вражають... 

Нещодавно мені пощастило досить ретельно дослідити життя однієї такої людини, і те, що я побачив мене дуже засмутило.

Насправді, виявляється, нічого романтичного та привабливого в цьому немає. Це схоже на подорож в пустелі від одного оазису до наступного, а між ними - спекотна, ворожнеча пустеля, в якій зовсім нічого, куди не кинь ока.

Жуть... і більш за все вражає, що ця людина свідомо робить своє життя таким.. Витискає з нього все "зайве", все "неповноцінне", "недосконале", дозволяючи собі мати тільки крихітки насолоди і тільки в тих випадках, коли це вже край необхідно для рятування життя.

Коли прийшов до такого висновку, то аж моторошно стало. І досі трішки не по собі - за що вони так себе катують?

Я так не зможу жити. Хай краще в моєму житті буде все - і невдачі, і падіння, і щось посереднє, і щось дуже гарне. Все це необхідно для розуміння повної картини життя, без цього життя стає чорно-білим, хмурним, жорстким, мертвим...

---------------

Всім бажаю більше яскравих моментів. І не обов'язково, щоб вони випромінювали сяйво на сотні кілометрів, а головне - щоб це сяйво досягало ВАШОГО СЕРЦЯ І ДУШІ.

Будьте щасливі, друзі!

Спочатку не знаєш взагалі нічого, але бачиш, що навколо тебе всі це роблять. Хоча, це може бути й настільки природно, що тривалий час навіть не замислюєшся над існуванням подібних речей у світі. Живеш приблизно за такими принципами "Мамо і тато є завжди, і ніколи не вмирають", "Ковбаса сама по собі з'являється у холодильнику", "Дітей приносить лелека, або знаходять у капусті".

Потім по-трішки починаєш помічати, що у кожного це виходить по-різному. Де-не-де чуєш, що комусь не вистачає вміння, а комусь можливостей, щоб цим займатись... Копнеш трішки глибше, і дивуєшся, що цьому ще і вчитись потрібно, і зусиль докладати, і ще всі сприятливі умови самому треба влаштувати. 

Перший раз завжди виходить "млин комом". Незграбно, невпевнено, ненадійно. Наступного разу, якщо наважишся, вже краще, бо справа майстра боїться. Чим більше вивчаєш, досліджуєш, випробовуєш - тим краще в решті результат.

Звісно, можна найняти когось, і отримати все швидко - за гроші, але радість від такого - миттєва. "Що легко виникає - те хутко зникає".

І нарешті настає такий момент, коли ти маєш точно визначитись, як тобі жити далі: чи навчатись, вдосконалюватись, набувати досвіду і професіоналізму, занурюєш все глибше і глибше, робиш це невід'ємною частиною життя , чи навпаки, намагатись жити таким чином, щоб зовсім не перетинатись з цим питанням, щоб ці події ніколи в житті більш не турбували, не непокоїли - викреслюєш це цілком та повністю раз і назавжди зі свого життєвого шляху.

Це може бути що завгодно в нашому житті, будь-що яскраве та помітне - спорт, міжстатеві стосунки, дружба, прояв таких рис характеру, як чесність, шляхетність, чи навпаки, злошкідливість, кулінарне чи інше мистецтво, прагнення освіти, або кар'єри... а може бути і секс... Просто не хочу проводити анології з сексом, бо саме розуміння його настільки зкривдилось, збоченілось, що таким чином тільки зашкодить статті...

------------

Все йде за одним сценарієм... Якесь непереборне правило життя, про яке, напевно, завжди слід пам'ятати...

Моя подружка Кристина виявилась справжньою чаклункою в плані кулінарії .Вже кілька днів минуло, а я ніяк не заспокоюсь - в пам'яті ще триває її шедевр у всій красі... На язику наче досі лишився цей смак шоколаду з ароматом червоного вина та солодким екзотичним присмаком горішків і кокосу... і ще чогось з чимось дивним чином змішаним та поєднаним..

Її прохання в наказному тоні "Не дивись, не підходь, не відволікай, і взагалі краще десь щезни, доки я не закінчу!", - спочатку мені здалось дивним та дотепним, хотілось щось з цього таки зробити.. але не став, подумав, що краще потім іншим чином пожартую, коли закінчить свою справу.

Але потім пожартувати вже не вдалось. Я був шокований тим, що побачив! ЦЕ БУВ ШЕДЕВР! Її витвір був чудовим на вигляд, приємним на дотик, з казковим запахом і неймовірним смаком!

Перші декілька хвилин мені навіть приторкатись не хотілось, щоб не порушити цю красу... але ж так манило... зробив ковточок, другий, і вже неможливо було зупинитись, не дивлячись на всю поживність страви.
Однією кружкою її витвору я наївся і на весь вечір і аж на наступний день відчував ситість (-:

Вихваляв би і вихваляв ще на декілька сторінок, але пожалію читачів...
Просто скажу - ніколи не забороняйте дівчинам почаклувати на кухні, якщо вона щось замислила. Можливо, вона зробить щось таке, що можна буде спробувати лише раз в житті, і більше ніколи не повториться в такому самому вигляді!

Кристиночка, я тобі низько кланяюсь і віддаю заслуговану пошану. Ти вразила мене у саме серце (через шлунок ) (-:
Дякую за це чудо, завдяки котрому я вже стільки днів ходжу під приємним враженням! Хай всі-всі знають, яка ти класна!!!

Зовсім легко:
- Прокинутись о 5-6 ранку
- Зробити зарядку з розминки, 50 присідань, 50 віджимань, 50 підіймань ніг та корпуса для пресу
- Прибрати ліжко, почистити зуби, зробити собі легкий (а під настрій та за бажанням можна і нормальний) сніданок
- Попрасувати речі, підготуватись до робочого дня
- Детально планувати день ще у попередній вечір, дотримуватись загального плану на тиждень, місяць, рік.

Трішки складніше:
- Вкластись спати і заснути не пізніше 23 години (вкластись ще можна, а ось заснути... то кіно заважає, то книга, то думки різні-цікаві)...
- Наводити порядок у кімнаті та на робочих місцях. Напевно мені просто не вистачає якоїсь тумби з великою кількістю шухляд, щоб можна було кожну з них призначити для певних речей... і тоді б не було безладу на підвіконнях, робочому столі та у шафі

Зовсім складно:
- Не їсти після 18 години
- Голитись щодня
- Слідкувати за станом шкіри, нігтів, волосся - тримати їх в гарному стані.
... це я взагалі не можу здолати, як не намагався...

Ну, нічого, у мене є декілька думок, як зробити складне простішим для реалізації... Хоча, буду вдячний за додаткові поради від тих, хто вже проходив через щось подібне (-:

Всім гарного настрою.
Ваш Миколка!

У В А Г А!!!

Незабаром відбувається тематичний Бал-Маскарад, присвячений річниці старту проекту "Квест К12".

Ми розшукуємо молоді таланти зі своїми інструментами, серед тих, хто любить класичну музику - вальс, полька, полонез тощо, і вміє їх грати. Також можлива співпраця з гарними імпровізаторами.

Потрібна жива музика (гурт-оркестр з 3-5 осіб). Гарно, якби були і духові інструменти, і смичкові і клавішні... можливо хтось може запропонувати як до цього додати ще й барабанну установку...

Грати потрібно десь 2,5-3 години.

За детальною інформацією звертатись до мене

ICQ# 7980865

063-158-76-86; 099-075-05-07 (Микола)

 1. Гнучкість тіла відражає гнучкість мислення людини.

 2. Чистота (грамотність) мови є показником загальної освіченості людини.

 3. Людина справна на будь-що, все що їй заважає - страх, який хоч і має підстави для існування, але не має бути ступором для діяльності та розвитку.

 4. Люди оцінюють один одного за найгіршою із розвинутих якостей - духовність, розумність, здоров'я, бо одне без іншого не реалізується повністю.

 5. Розвиток людини не є головним процесом в житті, але є побічним результатом прагнення здійснити важливу мету, чи завітну мрію.

 6. Люди які оцінюють події в житті через суб'єктивну призму особистого досвіду, через прошарок звичок, асоціацій та стереотипів, практично завжди помиляються з оцінкою. (правда не всі потім про це дізнаються) 

 7. Все що існує або відбувається у світі має сенс, який не обов'язково розуміти, має зміст, яку не обов'язково знати, і зв'язок з усіма іншими речами та подіями який не обов'язково відчувати, для того щоб всім цим користуватись (-:

 8. Любов, дружба і кохання справжні тільки якщо безумовні. Все інше - це просто торгівля ресурсами (час, енергія, емоції, гроші...).

Хочеться "французьку" дієту:

Вранці - секс...

В обід - секс і кекс...

Ввечері - тільки секс...

Якщо дієта не допомагає - треба відмовитись від солодкого!

 ХАРЧУВАННЯ

1) Щодо дієти, то треба в першу чергу навчитись розрізняти справжній голод та звичайне незадоволення порожнечею у шлунку. Після чергового "свята", шлунок зазвичай розтягується і коли підходить час наступного прийому їжі повідомляє, що він готовий прийняти таку ж саму порцію, як минулого разу. Навіщо він це робить - я не знаю, але якщо дати йому менше, то він починає хвилюватись, робить вигляд, що зголоднів, і таке інше. Треба його вгомонити, заспокоїти, сказати, що перевантажень більше не передбачається, і можна повертатись до нормального раціонального харчування з помірною кількістю їжі. 

Простіше кажучи - не шлунок має командувати мною, а я - шлунком (-:

 ХАОС, БЕЗЛАД 

2) Щодо уникненню хаосу в житті слід ретельніше займатись плануванням та самоорганізацією. На кожен день має бути чіткий план "мінімум", який потрібно виконати за будь-яких умов, а також "максимум", до якого слід прагнути з усіх сил. Можливо, простого складання таких планів у голові не достатньо, тоді їх треба перенести на папір, у щоденник, чи навіть вивішувати десь перед очима, щоб не забувати деталі, не пропустити якийсь важливий пункт, не втрачати даремно час та можливості... адже весь той час, який не проведено із користю - витрачений даремно. Але планувати треба не тільки справи, але і про нормальний відпочинок не забувати, бо перегини в бік від повної бездіяльності до надмірної активності - так само не несуть в собі користі.

Простіше кажучи - мати план дій на кожен день і старанно виконувати його (-:

---

Доповнення до плану узгоджено, стверджено і прийнято до реалізації з 25.01.2011 (-:

---

За ці доповнення вдячний Кристині Коляновні.

P. S. Може ще хтось має цікаві думки - прошу залишати коментарі (-: