Сьогодні День Незалежності святкує Кувейт.
- 25.02.20, 14:34
"Чужому навчайтесь, але й свого не цурайтесь!" /Т.Шевченко/
2
хочу сюди!
-
-
49 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 44-53 років
Замітки з міткою «досвід»
Без досвіду і бюджету: історія тих, кому це вдалося
- 03.04.16, 19:26
1. Ідея заходу
Більшу частину нашої команди чіпляло те, що люди мало уваги приділяють фінансовому і творчому потенціалу цього ресурсу, який з'являється без особливих зусиль і оточує нас на кожному кроці. Тому ми хотіли зробити фестиваль, який показав би творчий погляд і зробив би це інакше, в порівнянні зі схожими екозаходами.
Працюючи над фестивалем, ми усвідомили багато нюансів і коректували концепцію вже «на ходу». Наприклад, те, що здавалося нам очевидним, для багатьох людей було далеко за межами їхніх інтересів або ж відкидалося тому, що вони не вірили в те, що в нашій країні комусь важливо сортувати сміття. Взагалі, чим раніше ви все це усвідомлюєте, тим краще для проекту. У вас буде час щось змінити, переформулювати і зробити максимально зрозумілим для широкої публіки.
Після тривалих обговорень ми придумали, як піднести нашу ідею.
Перший момент, який лежав в основі концепції фестивалю. Напевно, ви бували хоча б на одному з суботників з прибирання парків / пляжів в своєму місті. І, швидше за все, вам в голову приходила думка, що точкова і нерегулярна робота окремих людей малоефективна в масштабах країни. Якби цим займався кожен в Україні, це дало б більше помітний результат.
Другий момент. Бачачи чиюсь роботу з прибирання однієї і тієї ж місцевості, люди смітять вже з якимось внутрішнім опором, припиняють це робити чи навіть починають посильно допомагати.
Третій момент. Якщо вам потрібна інформація, просто зверніться до експертів, до тих, хто вже «глибоко в темі».
У підсумку ми вирішили провести захід, який об'єднував би всі три перераховані вище моменти, але при цьому був би «найфановішим», ненав'язливим і дуже практичним.
В рамках фестивалю ми розробили кілька зон, кожна з яких відповідала б завданням нашої концепції. Це лекторій без страшних закликів, движ-зона, де крізь всі активності (майстер-класи, перформанси, виставки) ненав'язливо проходила ідея сортування вторсировини і зменшення шкоди екології своїми діями, зона маркетів, де всі речі були зроблені з вторсировини або ж збільшували комфорт життя в місті, а також зона фудкортів зі здоровою і незвичайною їжею, фотозони.
2. Назва фестивалю
Щоб не програти на старті, потрібно вибрати гарну назву. Наш перший варіант -#GarbageFest. Але ми відмовилися від нього, так як він не розділяв поняття «сміття» і «вторсировина», і не відображав цінність останнього в очах людей. І ми змінили брутальну назву на легку і весняну - GreenFunFest.
В результаті задумка спрацювала. Для когось з учасників і відвідувачів фестивалю він став handmade-майданчиком, комусь він запам'ятався як тусовка веганів, хтось побачив в ньому потенціал для об'єднання тих, кого хвилює питання екології та засмічення. Все це входило в нашу концепцію, адже для кожного ми намагалися знайти зрозумілі саме для нього аргументи.
3. Підбір команди
Як у візіонера і основного організатора проекту у мене не було жодного знайомого, який міг би допомогти тематичною інформацією. Не було жодної людини, яка була готова відірватися від справ і зробити фестиваль з нуля зі мною, людиною без досвіду. Не було команди - основи основ будь-якого заходу.
Але найскладніший шлях починається з першого кроку. Щоб не відлякати людей і все-таки зібрати команду, з усіма друзями я здалеку заводила мову про можливість проведення фестивалю. Так завдяки моїй подрузі я познайомилася з Оленою, яка до нашого заходу організовувала фестивалі Travel Fest, Дикий Travel і Yoga Days. Вона погодилася допомогти мені з консультацією, а пізніше стала частиною команди, тому що їй тема вторсировини, як виявилося, теж близька. Це великий плюс, адже ми з нею самі по собі були цільовою аудиторією. «Важливо мати однакові цінності і хоча б трохи схоже сприйняття світу з членами команди. В іншому випадку, навіть говорячи про одні і ті ж речі, ви витратите величезну кількість часу, щоб зрозуміти один одного »,
Потім до нас підключилася Катерина. На момент організації фестивалю вона тільки звільнилася з компанії, де займала посаду проектного менеджера, організовуючи різні великі конференції. Катерина шукала проект, який би «перемкнув» її з офісного режиму на щось більш свіже і творче. Її організаторський досвід був дуже корисний нам.
В кінці листопада ми вирішили робити фестиваль, до середини грудня - «розгойдалися», а серйозна підготовка почалася тільки після новорічних свят.
4. Організація роботи
На особистому досвіді ми переконалися, наскільки важливо знайти спільну мову з командою.
Ставлення. Кожен в команді організаторів повинен бути включений в тему (хоча пізніше я зрозуміла, що менеджери можуть займатися роботою, коли вони включені в тему не на 200%, як мені хотілося б) або, як мінімум, зацікавленим.
Обов'язки. Більшість функцій я взяла на себе - складання програми лекторію, движ-зони, підбір учасників активностей, робота з партнерами, написання всього контенту. Це було логічно - я була більше всіх залучена в ідею і могла приділити максимум часу. Олена займалася візуалізацією і SMM, консультувала мене по кожному питанню, щоб зберегти цілісність концепції. Катерина вела роботу зі ЗМІ, підбирала маркети, оформляла фотозони. Але це досить умовний поділ функцій, так як кожна з нас виконувала всі функції в тій чи іншій мірі.
При розподілі обов'язків дуже важливо, щоб всі люди займалися своєю справою і контролювали певні ділянки роботи. При цьому кожен повинен вивчати те, чим він займається. Наприклад, ми вивчали всіх тих, з ким хотіли працювати. Якщо це партнер або ЗМІ - ми вникали в його діяльність, шукали його програми / тематики, відповідні нам, знали його аудиторію. А якщо це, наприклад, маркет - знали, з чим він працює, його цінності. Завдяки цьому ми могли сформулювати відповідні пропозиції.
Ще один важливий момент - прозорість роботи кожного члена команди. Всі повинні знати і розуміти хоча б приблизно, чим займаються колеги. Завдяки цьому в складній ситуації будь-хто зможе підключитися і підстрахувати.
Взаєморозуміння. Складність у взаємодії в команді - різні підходи в сприйнятті інформації. Наприклад, ми зіткнулися з тим, що хтось не сприймає чорнові начерки, сприймаючи їх як фінальний зразок, а хтось про це постійно забуває. Тому йшло багато часу на те, щоб зупинити критику начерків замість того, щоб приділити увагу їх коригуванню. Пізніше ми навчилися скорочувати тимчасові втрати в суперечках, хоча повністю і не виправили проблему.
Комунікація. Якщо говорити безпосередньо про роботу, то потрібно створити зрозумілу схему комунікації. Ми працювали в Google Docs, до яких у всіх членів команди був доступ. Сюди кожен вносив свої результати за день - так було видно, хто і що зробив для кінцевого результату. А в останні дні до фестивалю ми жили за принципом - один день дорівнює максимальному результату.
5. Оргпитання і програма
В цілому підготовка пройшла досить легко. Всі учасники екоруху в Україні так чи інакше знайомі між собою. Тому, коли ми знаходили одного спікера, він підказував нам ще кількох людей.
Тут важливо розуміти, що основна підготовка - це 100% спілкування з людьми, вміння переконати їх взяти участь у вашому заході. Більшість відкриті і готові до співпраці, якщо ви як організатори прагнете не просто дістати людину, але і допомогти їй найкращим чином презентувати свою роботу.
Складнощі виникли за 1,5 тижні до початку - ми «перекроювали» захід. Так, щось скасовувалося, була потрібна термінова трансформація пари наших зон і скорочення лекторію з технічних причин. Тут важливо розставляти пріоритети і розуміти, що дійсно варто ваших зусиль. Звертайте увагу на деталі. Наприклад, у нас постійно виникали дрібні перешкоди під час включення в програму певних команд і людей. Зараз я розумію, що події складалися таким чином, щоб захистити нас від дурних зусиль і непотрібної праці інших людей.
6. Партнери та фінанси
Навіть не маючи бюджету, можна отримати гроші для свого проекту. Найпростіший шлях - залучити спонсорів з тих, кому цікава ваша аудиторія. Так вийшло, що у нас не було жодного спонсора. Але, незважаючи на це, ми знайшли всі потрібні ресурси.
Постоплата. Наприклад, якщо у вас немає грошей, ви можете працювати з післяплатою. Ми саме так і робили. Всі партнери і підрядники готові піти на цей крок тільки за однієї умови - якщо бачать перед собою адекватну людину, здатну ясно і чітко пояснити свою ідею, детально розповісти про її реалізацію, вимоги і дедлайни. Потенційний партнер, від дизайнера до власника майданчика для проведення заходу, повинен вам довіритися - це ваше основне завдання.
До речі, потрібно бути готовим до того, що підрядники висунуть свої обмеження. Наприклад, майданчики для проведення фестивалю можуть попросити 50% передоплати. Але можна домовитися і про часткову оплату навіть передоплати. Так було у нас - власники нашої локації пішли нам назустріч.
«Живі гроші». Це кошти, які ви отримуєте від тих, хто хоче прорекламуватися на вашому заході. Наприклад, від авторів активностей, фудкортів і маркетів. Їх проекти не настільки великі, щоб допомогти глобально, але запропонувати вам невелику і адекватну суму вони в змозі. Ці гроші можна використовувати, якщо вам потрібно розрахуватися з тим чи іншим підрядником до заходу.
Бартер. Щоб отримати те, що нам було необхідно, довелося просто домовлятися. Так у нас з'явився, картон і палети для облаштування простору, інтерактивні столи для демонстрації карти місць, куди можна здати вторсировину або батарейки, сонячний колектор і т.д. Точно так же кожен з нових знайомих допоміг з активностями - провів майстер-клас, квест та інші розваги.
Зв'язки. При бажанні навіть без знайомих можна отримати професійну консультацію по організації фестивалю. Є соцмережі, де можна знайти людину, яка займається тим же, що близько і вам. Люди охоче діляться досвідом, якщо ви просите поради. На особистому досвіді переконалися: багато хто навіть готові виділити незнайомій людині чотири години на зустріч, щоб пояснити, як провести все на рівні. Якщо ж нам не вистачало інформації, ми сміливо підходили до людей на тематичних лекціях і семінарах, задавали питання про їхній досвід ... і отримували відповіді.
Підхід до справи. У нас не було імені, тому до нас часто ставилися з побоюванням. Але ми «шерстили» інтернет, по максимуму використовували соціальні мережі, щоб знайти всіх потрібних нам людей. З кожним потенційним учасником, спікером, партнером ми по можливості зустрічалися особисто або проговорювали всі деталі по телефону. До початку фестивалю нам вдалося зібрати однодумців, які допомогли нам в реалізації: екоактивісти з громадських організацій, автори невеликих приватних проектів, handmade-майстри, власники бізнесів.
7. Самопрезентація
Те, як ви себе презентуєте, залежить від локації і бачення концепції заходу.
Локація. Важливо вибрати локацію, де люди будуть відчувати себе комфортно. При цьому не варто орендувати велике приміщення десь на околиці міста, якщо ви не знаєте цільову аудиторію і організовуєте все вперше.
Дизайн. Як організатор ви повинні повністю розуміти суть і мету свого проекту, у вас не повинно залишатися жодного питання. Це дуже важливо. Саме чітке бачення концепції підкаже, як будуть виглядати презентаційні матеріали, ваш фірмовий стиль і дизайн, як в інтернеті вас «прочитає» людина, яка зайшла на сторінку в Facebook.
Сторонні люди, які не знайомі з вашим глобальним задумом, не знають, що ви готуєте захід вдень і вночі - вони просто заходять на сторінку, бачать класну афішу, цікаву програму і вирішують, чи варто приходити чи ні.
Тому для проекту потрібен хороший дизайнер і SMM-щик і, найголовніше, - хороше ТЗ для них, щоб вони розуміли, що саме ви хочете отримати.
Погляд зі сторони. Час від часу дивіться на свій проект з боку. Будьте гостем на своїй сторінці в соціальній мережі, який ще не знає суті заходу. Оцініть, чи легко знайти програму, дату, локацію, контакти організаторів. Або доведеться перерити всю сторінку, щоб отримати необхідну інформацію.
Все повинно читатися легко, зрозуміло і швидко. Ці ж стандарти важливо перенести і на локацію, і на всі інші матеріали. Наприклад, для пошуку партнерів (спонсорів, медіа-партнерів) вам потрібна яскрава і зрозуміла презентація, де прописано хто, що, де і з якою метою організовує.
8. Час «Ч»
Багато труднощів виникло під час самого заходу, незважаючи на те, що ми проговорили все, що треба зробити. Наприклад, волонтери замість пари годин простояли весь день без зміни на одній і тій же локації (біля входу, в лекторії та ін.). Звук мікрофона змогли налагодити тільки через пару годин після початку лекцій, через що частина хороших виступів просто не була почута. До того ж, виявилося, що ми орендували занадто мало стільців і довелося в терміновому порядку добувати їх ще, незважаючи на те, що в сусідньому приміщенні теж проходить захід, на якому потрібен той же інвентар.
Головне в таких ситуаціях - зберігати максимальний спокій. Це хороший ключ до довіри людей. Бачачи спокійного організатора, вони знають, що все буде добре. Також вчіться бачити, коли хтось із учасників фестивалю придумує проблему з нічого, особливо, якщо всі умови були обумовлені заздалегідь.
Якщо ви створили комфортні умови для відпочинку гостей в цілому, то вони вам пробачать і невеликі недоробки. Наприклад, люди зрозуміють зупинку лекції на 1 хвилину, якщо вам знадобиться викрутити лампочку над головою спікера.
9. Якісний сервіс
Якщо ви чогось не врахували, щось не проговорили до фестивалю - це обов'язково вилізе боком. Наприклад, якщо не позначили в програмі майстер-клас або іншу активність, чи не розвісили пояснювальні таблички біля експонатів виставки, не зробили помітні покажчики для них в самому приміщенні - швидше за все, люди до цього майстер-класу не дійдуть і нічого не дізнаються про експонат. Реагуйте оперативно: на місці внесіть всі зміни в програму, роздрукуйте її на окремих аркушах, розвісьте їх на стінах, роздайте людям і зобов'яжіть волонтерів промовляти на вході гостям, що і де знаходиться, інакше ризикуєте провалити певні зони і гості не отримають якісну інформацію.
Попрацюйте до заходу з фотографами, особливо, якщо мова йде про тих, хто працює на волонтерських засадах. Це означає, що їм потрібно сказати, кого і що конкретно сфотографувати. Наприклад, всіх спікерів, всі активності, все handmade-майданчики, особи, емоції. Тому що ви можете почути від фотографа-волонтера і таке: «Вибачте, було настільки цікаво, що я навіть не дістався до фотоапарата».
Подякуйте після заходу всім тим, хто взяв у ньому участь, і своєю роботою зробив його насиченим і пізнавальним. Завдяки цим людям занурення в тему було легким, зрозумілим і ненав'язливим.
10. Віра в себе
Найважливіше в реалізації будь-якого проекту - знати, відчувати, розуміти, що перешкод немає, якщо ви чогось хочете. Навіть якщо все пройшло не так ідеально, як хотілося, але ви змогли втілити в життя свій задум - просто озирніться назад. Ще місяць / пару місяців назад все це було просто ідеєю.
Також не слухайте критиків, особливо тих, яким, крім критики, більше нічого запропонувати.
Робіть те, у що вірите. Реалізовуйте ідеї, які живуть в вас, є вашим особистим болем, запалюють вас. Тільки тоді ви знайдете на це час і сили, викладетесь на 200%. Тільки тоді виходять успішні заходи.
Більшу частину нашої команди чіпляло те, що люди мало уваги приділяють фінансовому і творчому потенціалу цього ресурсу, який з'являється без особливих зусиль і оточує нас на кожному кроці. Тому ми хотіли зробити фестиваль, який показав би творчий погляд і зробив би це інакше, в порівнянні зі схожими екозаходами.
Працюючи над фестивалем, ми усвідомили багато нюансів і коректували концепцію вже «на ходу». Наприклад, те, що здавалося нам очевидним, для багатьох людей було далеко за межами їхніх інтересів або ж відкидалося тому, що вони не вірили в те, що в нашій країні комусь важливо сортувати сміття. Взагалі, чим раніше ви все це усвідомлюєте, тим краще для проекту. У вас буде час щось змінити, переформулювати і зробити максимально зрозумілим для широкої публіки.
Після тривалих обговорень ми придумали, як піднести нашу ідею.
Перший момент, який лежав в основі концепції фестивалю. Напевно, ви бували хоча б на одному з суботників з прибирання парків / пляжів в своєму місті. І, швидше за все, вам в голову приходила думка, що точкова і нерегулярна робота окремих людей малоефективна в масштабах країни. Якби цим займався кожен в Україні, це дало б більше помітний результат.
Другий момент. Бачачи чиюсь роботу з прибирання однієї і тієї ж місцевості, люди смітять вже з якимось внутрішнім опором, припиняють це робити чи навіть починають посильно допомагати.
Третій момент. Якщо вам потрібна інформація, просто зверніться до експертів, до тих, хто вже «глибоко в темі».
У підсумку ми вирішили провести захід, який об'єднував би всі три перераховані вище моменти, але при цьому був би «найфановішим», ненав'язливим і дуже практичним.
В рамках фестивалю ми розробили кілька зон, кожна з яких відповідала б завданням нашої концепції. Це лекторій без страшних закликів, движ-зона, де крізь всі активності (майстер-класи, перформанси, виставки) ненав'язливо проходила ідея сортування вторсировини і зменшення шкоди екології своїми діями, зона маркетів, де всі речі були зроблені з вторсировини або ж збільшували комфорт життя в місті, а також зона фудкортів зі здоровою і незвичайною їжею, фотозони.
2. Назва фестивалю
Щоб не програти на старті, потрібно вибрати гарну назву. Наш перший варіант -#GarbageFest. Але ми відмовилися від нього, так як він не розділяв поняття «сміття» і «вторсировина», і не відображав цінність останнього в очах людей. І ми змінили брутальну назву на легку і весняну - GreenFunFest.
В результаті задумка спрацювала. Для когось з учасників і відвідувачів фестивалю він став handmade-майданчиком, комусь він запам'ятався як тусовка веганів, хтось побачив в ньому потенціал для об'єднання тих, кого хвилює питання екології та засмічення. Все це входило в нашу концепцію, адже для кожного ми намагалися знайти зрозумілі саме для нього аргументи.
3. Підбір команди
Як у візіонера і основного організатора проекту у мене не було жодного знайомого, який міг би допомогти тематичною інформацією. Не було жодної людини, яка була готова відірватися від справ і зробити фестиваль з нуля зі мною, людиною без досвіду. Не було команди - основи основ будь-якого заходу.
Але найскладніший шлях починається з першого кроку. Щоб не відлякати людей і все-таки зібрати команду, з усіма друзями я здалеку заводила мову про можливість проведення фестивалю. Так завдяки моїй подрузі я познайомилася з Оленою, яка до нашого заходу організовувала фестивалі Travel Fest, Дикий Travel і Yoga Days. Вона погодилася допомогти мені з консультацією, а пізніше стала частиною команди, тому що їй тема вторсировини, як виявилося, теж близька. Це великий плюс, адже ми з нею самі по собі були цільовою аудиторією. «Важливо мати однакові цінності і хоча б трохи схоже сприйняття світу з членами команди. В іншому випадку, навіть говорячи про одні і ті ж речі, ви витратите величезну кількість часу, щоб зрозуміти один одного »,
Потім до нас підключилася Катерина. На момент організації фестивалю вона тільки звільнилася з компанії, де займала посаду проектного менеджера, організовуючи різні великі конференції. Катерина шукала проект, який би «перемкнув» її з офісного режиму на щось більш свіже і творче. Її організаторський досвід був дуже корисний нам.
В кінці листопада ми вирішили робити фестиваль, до середини грудня - «розгойдалися», а серйозна підготовка почалася тільки після новорічних свят.
4. Організація роботи
На особистому досвіді ми переконалися, наскільки важливо знайти спільну мову з командою.
Ставлення. Кожен в команді організаторів повинен бути включений в тему (хоча пізніше я зрозуміла, що менеджери можуть займатися роботою, коли вони включені в тему не на 200%, як мені хотілося б) або, як мінімум, зацікавленим.
Обов'язки. Більшість функцій я взяла на себе - складання програми лекторію, движ-зони, підбір учасників активностей, робота з партнерами, написання всього контенту. Це було логічно - я була більше всіх залучена в ідею і могла приділити максимум часу. Олена займалася візуалізацією і SMM, консультувала мене по кожному питанню, щоб зберегти цілісність концепції. Катерина вела роботу зі ЗМІ, підбирала маркети, оформляла фотозони. Але це досить умовний поділ функцій, так як кожна з нас виконувала всі функції в тій чи іншій мірі.
При розподілі обов'язків дуже важливо, щоб всі люди займалися своєю справою і контролювали певні ділянки роботи. При цьому кожен повинен вивчати те, чим він займається. Наприклад, ми вивчали всіх тих, з ким хотіли працювати. Якщо це партнер або ЗМІ - ми вникали в його діяльність, шукали його програми / тематики, відповідні нам, знали його аудиторію. А якщо це, наприклад, маркет - знали, з чим він працює, його цінності. Завдяки цьому ми могли сформулювати відповідні пропозиції.
Ще один важливий момент - прозорість роботи кожного члена команди. Всі повинні знати і розуміти хоча б приблизно, чим займаються колеги. Завдяки цьому в складній ситуації будь-хто зможе підключитися і підстрахувати.
Взаєморозуміння. Складність у взаємодії в команді - різні підходи в сприйнятті інформації. Наприклад, ми зіткнулися з тим, що хтось не сприймає чорнові начерки, сприймаючи їх як фінальний зразок, а хтось про це постійно забуває. Тому йшло багато часу на те, щоб зупинити критику начерків замість того, щоб приділити увагу їх коригуванню. Пізніше ми навчилися скорочувати тимчасові втрати в суперечках, хоча повністю і не виправили проблему.
Комунікація. Якщо говорити безпосередньо про роботу, то потрібно створити зрозумілу схему комунікації. Ми працювали в Google Docs, до яких у всіх членів команди був доступ. Сюди кожен вносив свої результати за день - так було видно, хто і що зробив для кінцевого результату. А в останні дні до фестивалю ми жили за принципом - один день дорівнює максимальному результату.
5. Оргпитання і програма
В цілому підготовка пройшла досить легко. Всі учасники екоруху в Україні так чи інакше знайомі між собою. Тому, коли ми знаходили одного спікера, він підказував нам ще кількох людей.
Тут важливо розуміти, що основна підготовка - це 100% спілкування з людьми, вміння переконати їх взяти участь у вашому заході. Більшість відкриті і готові до співпраці, якщо ви як організатори прагнете не просто дістати людину, але і допомогти їй найкращим чином презентувати свою роботу.
Складнощі виникли за 1,5 тижні до початку - ми «перекроювали» захід. Так, щось скасовувалося, була потрібна термінова трансформація пари наших зон і скорочення лекторію з технічних причин. Тут важливо розставляти пріоритети і розуміти, що дійсно варто ваших зусиль. Звертайте увагу на деталі. Наприклад, у нас постійно виникали дрібні перешкоди під час включення в програму певних команд і людей. Зараз я розумію, що події складалися таким чином, щоб захистити нас від дурних зусиль і непотрібної праці інших людей.
6. Партнери та фінанси
Навіть не маючи бюджету, можна отримати гроші для свого проекту. Найпростіший шлях - залучити спонсорів з тих, кому цікава ваша аудиторія. Так вийшло, що у нас не було жодного спонсора. Але, незважаючи на це, ми знайшли всі потрібні ресурси.
Постоплата. Наприклад, якщо у вас немає грошей, ви можете працювати з післяплатою. Ми саме так і робили. Всі партнери і підрядники готові піти на цей крок тільки за однієї умови - якщо бачать перед собою адекватну людину, здатну ясно і чітко пояснити свою ідею, детально розповісти про її реалізацію, вимоги і дедлайни. Потенційний партнер, від дизайнера до власника майданчика для проведення заходу, повинен вам довіритися - це ваше основне завдання.
До речі, потрібно бути готовим до того, що підрядники висунуть свої обмеження. Наприклад, майданчики для проведення фестивалю можуть попросити 50% передоплати. Але можна домовитися і про часткову оплату навіть передоплати. Так було у нас - власники нашої локації пішли нам назустріч.
«Живі гроші». Це кошти, які ви отримуєте від тих, хто хоче прорекламуватися на вашому заході. Наприклад, від авторів активностей, фудкортів і маркетів. Їх проекти не настільки великі, щоб допомогти глобально, але запропонувати вам невелику і адекватну суму вони в змозі. Ці гроші можна використовувати, якщо вам потрібно розрахуватися з тим чи іншим підрядником до заходу.
Бартер. Щоб отримати те, що нам було необхідно, довелося просто домовлятися. Так у нас з'явився, картон і палети для облаштування простору, інтерактивні столи для демонстрації карти місць, куди можна здати вторсировину або батарейки, сонячний колектор і т.д. Точно так же кожен з нових знайомих допоміг з активностями - провів майстер-клас, квест та інші розваги.
Зв'язки. При бажанні навіть без знайомих можна отримати професійну консультацію по організації фестивалю. Є соцмережі, де можна знайти людину, яка займається тим же, що близько і вам. Люди охоче діляться досвідом, якщо ви просите поради. На особистому досвіді переконалися: багато хто навіть готові виділити незнайомій людині чотири години на зустріч, щоб пояснити, як провести все на рівні. Якщо ж нам не вистачало інформації, ми сміливо підходили до людей на тематичних лекціях і семінарах, задавали питання про їхній досвід ... і отримували відповіді.
Підхід до справи. У нас не було імені, тому до нас часто ставилися з побоюванням. Але ми «шерстили» інтернет, по максимуму використовували соціальні мережі, щоб знайти всіх потрібних нам людей. З кожним потенційним учасником, спікером, партнером ми по можливості зустрічалися особисто або проговорювали всі деталі по телефону. До початку фестивалю нам вдалося зібрати однодумців, які допомогли нам в реалізації: екоактивісти з громадських організацій, автори невеликих приватних проектів, handmade-майстри, власники бізнесів.
7. Самопрезентація
Те, як ви себе презентуєте, залежить від локації і бачення концепції заходу.
Локація. Важливо вибрати локацію, де люди будуть відчувати себе комфортно. При цьому не варто орендувати велике приміщення десь на околиці міста, якщо ви не знаєте цільову аудиторію і організовуєте все вперше.
Дизайн. Як організатор ви повинні повністю розуміти суть і мету свого проекту, у вас не повинно залишатися жодного питання. Це дуже важливо. Саме чітке бачення концепції підкаже, як будуть виглядати презентаційні матеріали, ваш фірмовий стиль і дизайн, як в інтернеті вас «прочитає» людина, яка зайшла на сторінку в Facebook.
Сторонні люди, які не знайомі з вашим глобальним задумом, не знають, що ви готуєте захід вдень і вночі - вони просто заходять на сторінку, бачать класну афішу, цікаву програму і вирішують, чи варто приходити чи ні.
Тому для проекту потрібен хороший дизайнер і SMM-щик і, найголовніше, - хороше ТЗ для них, щоб вони розуміли, що саме ви хочете отримати.
Погляд зі сторони. Час від часу дивіться на свій проект з боку. Будьте гостем на своїй сторінці в соціальній мережі, який ще не знає суті заходу. Оцініть, чи легко знайти програму, дату, локацію, контакти організаторів. Або доведеться перерити всю сторінку, щоб отримати необхідну інформацію.
Все повинно читатися легко, зрозуміло і швидко. Ці ж стандарти важливо перенести і на локацію, і на всі інші матеріали. Наприклад, для пошуку партнерів (спонсорів, медіа-партнерів) вам потрібна яскрава і зрозуміла презентація, де прописано хто, що, де і з якою метою організовує.
8. Час «Ч»
Багато труднощів виникло під час самого заходу, незважаючи на те, що ми проговорили все, що треба зробити. Наприклад, волонтери замість пари годин простояли весь день без зміни на одній і тій же локації (біля входу, в лекторії та ін.). Звук мікрофона змогли налагодити тільки через пару годин після початку лекцій, через що частина хороших виступів просто не була почута. До того ж, виявилося, що ми орендували занадто мало стільців і довелося в терміновому порядку добувати їх ще, незважаючи на те, що в сусідньому приміщенні теж проходить захід, на якому потрібен той же інвентар.
Головне в таких ситуаціях - зберігати максимальний спокій. Це хороший ключ до довіри людей. Бачачи спокійного організатора, вони знають, що все буде добре. Також вчіться бачити, коли хтось із учасників фестивалю придумує проблему з нічого, особливо, якщо всі умови були обумовлені заздалегідь.
Якщо ви створили комфортні умови для відпочинку гостей в цілому, то вони вам пробачать і невеликі недоробки. Наприклад, люди зрозуміють зупинку лекції на 1 хвилину, якщо вам знадобиться викрутити лампочку над головою спікера.
9. Якісний сервіс
Якщо ви чогось не врахували, щось не проговорили до фестивалю - це обов'язково вилізе боком. Наприклад, якщо не позначили в програмі майстер-клас або іншу активність, чи не розвісили пояснювальні таблички біля експонатів виставки, не зробили помітні покажчики для них в самому приміщенні - швидше за все, люди до цього майстер-класу не дійдуть і нічого не дізнаються про експонат. Реагуйте оперативно: на місці внесіть всі зміни в програму, роздрукуйте її на окремих аркушах, розвісьте їх на стінах, роздайте людям і зобов'яжіть волонтерів промовляти на вході гостям, що і де знаходиться, інакше ризикуєте провалити певні зони і гості не отримають якісну інформацію.
Попрацюйте до заходу з фотографами, особливо, якщо мова йде про тих, хто працює на волонтерських засадах. Це означає, що їм потрібно сказати, кого і що конкретно сфотографувати. Наприклад, всіх спікерів, всі активності, все handmade-майданчики, особи, емоції. Тому що ви можете почути від фотографа-волонтера і таке: «Вибачте, було настільки цікаво, що я навіть не дістався до фотоапарата».
Подякуйте після заходу всім тим, хто взяв у ньому участь, і своєю роботою зробив його насиченим і пізнавальним. Завдяки цим людям занурення в тему було легким, зрозумілим і ненав'язливим.
10. Віра в себе
Найважливіше в реалізації будь-якого проекту - знати, відчувати, розуміти, що перешкод немає, якщо ви чогось хочете. Навіть якщо все пройшло не так ідеально, як хотілося, але ви змогли втілити в життя свій задум - просто озирніться назад. Ще місяць / пару місяців назад все це було просто ідеєю.
Також не слухайте критиків, особливо тих, яким, крім критики, більше нічого запропонувати.
Робіть те, у що вірите. Реалізовуйте ідеї, які живуть в вас, є вашим особистим болем, запалюють вас. Тільки тоді ви знайдете на це час і сили, викладетесь на 200%. Тільки тоді виходять успішні заходи.
0
"Я ще не вмер..."
- 31.03.16, 21:58
- Короткі історії для душі
Прожебоніло в небі...-
Пролетіли птахи,
День розгойдавсь на гілочках дерев,
Замріявсь соняшник
Вухасто - волохатий,
Мабуть, він теж був зітканий з натхнень...
Четвертий день
Картопельку копаєм -
Вже стільки прози, що і сил нема!...
І, все-таки, життя -
П о е з і я тримає,
А проза лиш - йому допомага!
Сховалось сонечко
В гілчастий візерунок,
День, врешті, теж десь в вербах вгомонивсь...
.................
Вщерть стомлений -
Даю собі рахунок:
"Я ще не вмер, - раз вірш цей Народивсь!"
О.Р. Лушники 23 серпня 2005 р
6
11 способів зробити кар'єру, про які ніхто не говорить
- 12.03.16, 12:35
Є люди, які радісно підхоплюються з ліжка вранці в передчутті прийдешнього дня, поки всі інші витягують себе з-під ковдри за волосся, нарікаючи на понеділки.
Люди, які впливають на життя тисяч людей через свою роботу, поки інші роблять зайнятий вигляд, перебираючи безглузді завдання. Вони розуміють щось, що невтямки іншим.
1. Вимоги до кандидата - предмет переговорів
Пам'ятаю, як будучи дитиною, я ходив в магазин з дідусем (він індус). Він дуже уважно дивився на ціну всього, що ми клали в кошик. І коли ми підходили до касира, він робив те, що мені здавалося, робити дуже соромно: він намагався торгуватися! І що ще більш неймовірно ... часто у нього виходило.
Ноа Каган, засновник AppSumo, використовує прийом під назвою «кавовий виклик». Ти заходиш в кав'ярню, замовляєш що хочеш, і коли приходить час платити, просиш 10% знижки. Якщо касир запитує, мовляв, з якого дива, відповідай «а з такою». Найчастіше касир просто дасть тобі знижку.
У житті дуже багато речей, які ми сприймаємо як щось, що не підлягає обговоренню, хоча насправді підлягає.
Наприклад, одного разу я претендував на посаду менеджера з розвитку бізнесу, на яку були потрібні кандидати з досвідом від трьох до п'яти років, а у мене досвіду було трохи більше ніж нуль (тоді я ще вчився в коледжі). Тому я вирішив довести їм, що все одно можу бути корисний. Замість того, щоб послати резюме і чекати відповідь, я вирішив пропатчити деякі з їхніх компаній-партнерів, а потім представив ці компанії рекрутеру і отримав оффер.
Коли я претендував на позицію продакт-дизайнера в Quora, я зробив юзабіліті-тест їх мобільного додатка, прописав кілька пропозицій щодо дизайну і вислав керівнику відділу. Він написав мені відповідь, в якому кликав на співбесіду.
За вирахуванням таких професій, як вчені, медики чи юристи, більшість вимог до кандидатів підлягають обговоренню. Просто потрібно довести, що ти можеш бути корисним. Люди, які бояться «порушувати правила», зазвичай закінчують тим, що витрачають роки і втрачають гроші, намагаючись досягти мети, яка вимагає набагато менше зусиль насправді.
2. Синдром самозванця - це добре
Видання The New York Times досліджувало причини, за якими певні групи людей економічно успішніше інших. Це може прозвучати неполіткоректно, але азіати в середньому набагато успішніші всіх інших.
«Індійські американці заробляють майже в два рази більше (приблизно $ 90 000 на рік, в той час як дохід середнього домогосподарства по медіані становить $ 50 000). Іранські, ліванські та китайські американці також заробляють більше », - NY Times.
Основна причина - культурні відмінності. У більш успішних груп людей спостерігаються три однакові характеристики:
комплекс переваги;
почуття незахищеності або відчуття, що вони недостатньо гарні в тому, чим займаються;
контроль над імпульсивністю.
У комбінації з вірою, що ти можеш домогтися всього, чого забажаєш, дисципліною і відчуттям незахищеності в тій точці, в якій ти знаходишся в даний момент - ми отримуємо формулу для успішної і ефектною кар'єри. Так що підбиває це відчуття неадекватності.
3. «Реальність» - це ілюзія
Реальність навколо нас повністю залежить від того, до чого ми звикли. Коли я був молодший, у мене були друзі з бідних сімей, батьки яких не змогли здобути вищу освіту. Коли вони дізнавалися, що мій батько лікар, вони реагували якось так: «Вау, це так круто!», Як ніби це щось неймовірне. У їх розумінні стати доктором було нереально. А все тому, що вони не розуміли, як цього досягти.
Якби хтось сказав мені, що мріє стати лікарем, я б подумав, що це цілком досяжна мета. Тому що я знаю, що потрібно, щоб вступити до медичного вузу, знаю внутрішній процес і спілкуюся з людьми, які успішно через це пройшли.
Існує нескінченна кількість речей, які ти сприймаєш, як щось само собою зрозуміле, але що іншим здається неймовірним.
Отримати диплом? Десь є хлопець, члени сім'ї якого ніколи не вчилися в коледжі, і він сам думає, що туди нереально поступити. Працювати на компанію зі списку Fortune 500? Десь є дівчина, чиї батьки працюють на найбільш низькооплачуваних роботах, і вона думає, що це нереально. Створити мультимільйонний бізнес? Десь є підліток з верхнього прошарку середнього класу, який думає, що це неможливо.
Працюй пліч-о-пліч з кращими представниками галузі, читай їх книги, слухай їх інтерв'ю, вивчай те, що вивчали вони - і одного разу ці нереальні божевільні мрії збудуться.
4. Не вибирай кар'єру, грунтуючись на середніх показниках зарплати і затребуваності співробітників
Коли ти борешся за першість у своїй справі, «середні показники» не мають значення. Я сміюся, коли люди говорять щось на кшталт «письменники не роблять гроші». Я заробив гарненьку п'ятизначну суму за кілька місяців на парі постів в блозі і листів по email, допоміг сотням людей знайти роботу їх мрії і побудував аудиторію 6000+ людина.
І я безумовно не один такий. У будь-якій галузі люди, які роблять все, щоб бути кращими, отримують достатньо грошей і успіху. А решта б'ються за залишки. Аналогічно в програмуванні - кращих розробників наймають такі компанії як Google, а інші наздоганяють «золоту технолихорадку» і вчаться кодувати за пару тижнів на онлайн-туторіалах, чи потраплять в їх число.
Роби те, що подобається і намагайся бути кращими у своїй справі. Інше прийде.
5. Вибирай боса, а не компанію
Люди думають, що отримавши роботу в Facebook або Goldman Sachs, вони будуть довічно влаштовані. Ні. Насправді ключ до успішної кар'єри - наявність хорошого наставника. Ти не тільки навчишся багато чому, обертаючись в колах професіоналів у своїй справі, а й потрапиш в їх «клуб», якщо доведеш, що гідний цього. І тоді перед тобою відкриється більше можливостей, ніж будь-коли.
Наприклад, я працював з автором бестселерів NYT Раміт Мережі, і він представив мене першим людям з його кола спілкування. Завдяки цьому я отримав пропозиції від кількох найбільших маркетингових компаній світу.
Ментор також може вберегти тебе від здійснення помилок, які будуть коштувати кількох років витраченого часу і зусиль. Був час, коли я збирався влаштуватися на роботу, але один з моїх менторів (помітна фігура в Кремнієвій Долині) сказав, що мені не варто цього робити. Він написав, що не може порекомендувати мені нікого, на кого варто було б працювати. Цей лист врятував мені місяці, а то й роки руху в неправильному напрямку.
Оточи себе правильними людьми. Це призведе до більших можливостей і вбереже від помилок, через які інші люди потрапляють в пастку на багато років.
6. Не бійся поступитися в грошах заради гарного досвіду
Менеджер хеджфонду Стенлі Дракенміллер одного разу сказав:
«Якщо ви починаєте кар'єру і вам пропонують на вибір хорошого наставника або більшу зарплату, завжди вибирайте наставника. Це непорівнянні речі. І навіть не думайте піти від цього наставника, поки ваші знання не знайдуть форму і досягнуть піку. Немає нічого ціннішого ні в моєму бізнесі, ні в багатьох інших бізнесах, ніж хороший наставник. І багато дітвори занадто короткозорі в прагненні до швидкоплинних грошей замість того, щоб готувати себе до життя на перспективу ».
Буквально кожна літня людина стверджує, що головна помилка молоді - нетерплячість. Молодь орієнтується на ближню перспективу (робота в крутих компаніях, щоб справити враження на сім'ю і друзів), але не замислюється про далекосяжні цілі.
Не бійтеся зробити крок назад сьогодні, щоб зробити два кроки вперед завтра.
7. Те, що привело тебе на рівень 1, не допоможе піднятися на рівень 2
На самому початку кар'єри технічні навички вкрай важливі. Тебе перевіряють на те, як ти вмієш давати раду Excel або писати код, або робити дизайн продукту і т.д. Але з плином часу технічні навички втрачають важливість. На перший план виходять комунікативні навички - то, як ти вмієш знаходити спільну мову з людьми і працювати в команді.
Більшість людей думають, що якщо вони досягнуть висот в своєму ремеслі - справа в капелюсі. І це правда - бути майстром своєї справи дуже важливо. Але потрібно трішечки понад те. Потрібно розуміти, як маневрувати в світі корпоративної політики. Як привнести цінність в рамках своїх компетенцій. Визначити, що потрібно твоїй компанії і дати їй це - навіть якщо тобі не кажуть, що це таке.
8. Справжня освіта починається після коледжу
Сумно, що багато людей думають, ніби вони все знають, тому що не закінчували університет. Насправді велика частина того, що вони вивчили в класі, не застосовується в реальному житті.
Успішні люди читають більше однієї книги в тиждень. Вони слухають підкасти. Ходять на конференції. Читають дослідження. Обговорюють з іншими успішними людьми The Next Big Thing. Тому вони можуть «з'єднати точки» між на перший погляд непов'язаними предметами і використовувати ці інсайти, щоб виявити більше можливостей. Вони бачать світ під іншим кутом.
9. Вплив
«Вплив - це важіль», - Гарі Вайнерчук.
Коли ти робиш щось професійно, вийди в інтернет і напиши про це. Допоможи тим, хто колись був на твоєму місці і намагається зрозуміти, як це робиться.
Вплив вибудовує довіру. Чим більша у тебе аудиторія, тим більше людей сприймуть тебе серйозно.
10. Не треба аутсорсити успіх своєї компанії
Одного разу один видатний венчурний капіталіст вирішив попрацювати місяць в кав'ярні. Уявіть собі неймовірно успішного СЕО за касовим апаратом. Він приймав замовлення і розносив каву. Він хотів вивчити, як працює кофешоп зсередини. Зрозуміти логістику, системи, вузькі місця, неефективності, потік відвідувачів і т.д.
Більшість людей навіть думати не хочуть про настільки «антигламурну» роботу. Вони думають, що працювати в таких компаніях, як McDonald's або Starbucks, за замовчуванням погано, а працювати в компаніях з гучним ім'ям - добре для майбутньої кар'єри.
Але насправді компанія настільки хороша, наскільки ти робиш її хорошою. Для того, хто працював в McDonald's, щоб вивчити операції в такому бізнесі, логістику, менеджмент, стратегію і т.д., а потім відкрити власний фастфуд, ця робота була найціннішим досвідом у світі. З іншого боку, людина, яка хоче влаштуватися на роботу раз і назавжди, маючи в резюме пару гучних брендів, скоріше за все, буде розчарована.
Немає роботи за замовчуванням поганою чи хорошою. Вона така, якою ти її робиш.
11. Успішні люди ніколи не заходять через парадний вхід
На цю тему дуже добре висловився Алекс Банаян (автор книг про бізнес, венчурний партнер в Alsop Louie Partners.):
«[Всі успішні люди] відносяться до життя, бізнесу та успіху ... як до нічного клубу. У нього завжди є три входи. Парадний, під яким 99% людей шикуються в довгу чергу і сподіваються, що їх впустять. Другі двері, куди безперешкодно заходять мільярдери і члени елітного клубу. Але завжди є і треті двері. Щоб в них потрапити, потрібно вискочити з черги, пробігти вниз по вулиці, піднятися на сміттєвий контейнер, сто разів постукати, зламати віконну раму і пролізти через кухню. Але він завжди працює. Яким би чином Білл Гейтс ні продав свій перший комп'ютер або Стівен Спілберг став наймолодшим режисером в Голлівуді - всі вони увійшли через треті двері ».
Ніхто не отримує екстраординарних можливостей, діючи уторованими методами. Мене дивує те, як багато людей хочуть отримати роботу своєї мрії, на яку претендують тисячі конкурентів, просто надіславши резюме онлайн. Це працює не так. Гра полягає в тому, щоб помітити «негласні правила» навколо себе і дати людям те, що їм потрібно, ще до того, як вони тебе про це попросять. Тільки так можна перемогти.
Люди, які впливають на життя тисяч людей через свою роботу, поки інші роблять зайнятий вигляд, перебираючи безглузді завдання. Вони розуміють щось, що невтямки іншим.
1. Вимоги до кандидата - предмет переговорів
Пам'ятаю, як будучи дитиною, я ходив в магазин з дідусем (він індус). Він дуже уважно дивився на ціну всього, що ми клали в кошик. І коли ми підходили до касира, він робив те, що мені здавалося, робити дуже соромно: він намагався торгуватися! І що ще більш неймовірно ... часто у нього виходило.
Ноа Каган, засновник AppSumo, використовує прийом під назвою «кавовий виклик». Ти заходиш в кав'ярню, замовляєш що хочеш, і коли приходить час платити, просиш 10% знижки. Якщо касир запитує, мовляв, з якого дива, відповідай «а з такою». Найчастіше касир просто дасть тобі знижку.
У житті дуже багато речей, які ми сприймаємо як щось, що не підлягає обговоренню, хоча насправді підлягає.
Наприклад, одного разу я претендував на посаду менеджера з розвитку бізнесу, на яку були потрібні кандидати з досвідом від трьох до п'яти років, а у мене досвіду було трохи більше ніж нуль (тоді я ще вчився в коледжі). Тому я вирішив довести їм, що все одно можу бути корисний. Замість того, щоб послати резюме і чекати відповідь, я вирішив пропатчити деякі з їхніх компаній-партнерів, а потім представив ці компанії рекрутеру і отримав оффер.
Коли я претендував на позицію продакт-дизайнера в Quora, я зробив юзабіліті-тест їх мобільного додатка, прописав кілька пропозицій щодо дизайну і вислав керівнику відділу. Він написав мені відповідь, в якому кликав на співбесіду.
За вирахуванням таких професій, як вчені, медики чи юристи, більшість вимог до кандидатів підлягають обговоренню. Просто потрібно довести, що ти можеш бути корисним. Люди, які бояться «порушувати правила», зазвичай закінчують тим, що витрачають роки і втрачають гроші, намагаючись досягти мети, яка вимагає набагато менше зусиль насправді.
2. Синдром самозванця - це добре
Видання The New York Times досліджувало причини, за якими певні групи людей економічно успішніше інших. Це може прозвучати неполіткоректно, але азіати в середньому набагато успішніші всіх інших.
«Індійські американці заробляють майже в два рази більше (приблизно $ 90 000 на рік, в той час як дохід середнього домогосподарства по медіані становить $ 50 000). Іранські, ліванські та китайські американці також заробляють більше », - NY Times.
Основна причина - культурні відмінності. У більш успішних груп людей спостерігаються три однакові характеристики:
комплекс переваги;
почуття незахищеності або відчуття, що вони недостатньо гарні в тому, чим займаються;
контроль над імпульсивністю.
У комбінації з вірою, що ти можеш домогтися всього, чого забажаєш, дисципліною і відчуттям незахищеності в тій точці, в якій ти знаходишся в даний момент - ми отримуємо формулу для успішної і ефектною кар'єри. Так що підбиває це відчуття неадекватності.
3. «Реальність» - це ілюзія
Реальність навколо нас повністю залежить від того, до чого ми звикли. Коли я був молодший, у мене були друзі з бідних сімей, батьки яких не змогли здобути вищу освіту. Коли вони дізнавалися, що мій батько лікар, вони реагували якось так: «Вау, це так круто!», Як ніби це щось неймовірне. У їх розумінні стати доктором було нереально. А все тому, що вони не розуміли, як цього досягти.
Якби хтось сказав мені, що мріє стати лікарем, я б подумав, що це цілком досяжна мета. Тому що я знаю, що потрібно, щоб вступити до медичного вузу, знаю внутрішній процес і спілкуюся з людьми, які успішно через це пройшли.
Існує нескінченна кількість речей, які ти сприймаєш, як щось само собою зрозуміле, але що іншим здається неймовірним.
Отримати диплом? Десь є хлопець, члени сім'ї якого ніколи не вчилися в коледжі, і він сам думає, що туди нереально поступити. Працювати на компанію зі списку Fortune 500? Десь є дівчина, чиї батьки працюють на найбільш низькооплачуваних роботах, і вона думає, що це нереально. Створити мультимільйонний бізнес? Десь є підліток з верхнього прошарку середнього класу, який думає, що це неможливо.
Працюй пліч-о-пліч з кращими представниками галузі, читай їх книги, слухай їх інтерв'ю, вивчай те, що вивчали вони - і одного разу ці нереальні божевільні мрії збудуться.
4. Не вибирай кар'єру, грунтуючись на середніх показниках зарплати і затребуваності співробітників
Коли ти борешся за першість у своїй справі, «середні показники» не мають значення. Я сміюся, коли люди говорять щось на кшталт «письменники не роблять гроші». Я заробив гарненьку п'ятизначну суму за кілька місяців на парі постів в блозі і листів по email, допоміг сотням людей знайти роботу їх мрії і побудував аудиторію 6000+ людина.
І я безумовно не один такий. У будь-якій галузі люди, які роблять все, щоб бути кращими, отримують достатньо грошей і успіху. А решта б'ються за залишки. Аналогічно в програмуванні - кращих розробників наймають такі компанії як Google, а інші наздоганяють «золоту технолихорадку» і вчаться кодувати за пару тижнів на онлайн-туторіалах, чи потраплять в їх число.
Роби те, що подобається і намагайся бути кращими у своїй справі. Інше прийде.
5. Вибирай боса, а не компанію
Люди думають, що отримавши роботу в Facebook або Goldman Sachs, вони будуть довічно влаштовані. Ні. Насправді ключ до успішної кар'єри - наявність хорошого наставника. Ти не тільки навчишся багато чому, обертаючись в колах професіоналів у своїй справі, а й потрапиш в їх «клуб», якщо доведеш, що гідний цього. І тоді перед тобою відкриється більше можливостей, ніж будь-коли.
Наприклад, я працював з автором бестселерів NYT Раміт Мережі, і він представив мене першим людям з його кола спілкування. Завдяки цьому я отримав пропозиції від кількох найбільших маркетингових компаній світу.
Ментор також може вберегти тебе від здійснення помилок, які будуть коштувати кількох років витраченого часу і зусиль. Був час, коли я збирався влаштуватися на роботу, але один з моїх менторів (помітна фігура в Кремнієвій Долині) сказав, що мені не варто цього робити. Він написав, що не може порекомендувати мені нікого, на кого варто було б працювати. Цей лист врятував мені місяці, а то й роки руху в неправильному напрямку.
Оточи себе правильними людьми. Це призведе до більших можливостей і вбереже від помилок, через які інші люди потрапляють в пастку на багато років.
6. Не бійся поступитися в грошах заради гарного досвіду
Менеджер хеджфонду Стенлі Дракенміллер одного разу сказав:
«Якщо ви починаєте кар'єру і вам пропонують на вибір хорошого наставника або більшу зарплату, завжди вибирайте наставника. Це непорівнянні речі. І навіть не думайте піти від цього наставника, поки ваші знання не знайдуть форму і досягнуть піку. Немає нічого ціннішого ні в моєму бізнесі, ні в багатьох інших бізнесах, ніж хороший наставник. І багато дітвори занадто короткозорі в прагненні до швидкоплинних грошей замість того, щоб готувати себе до життя на перспективу ».
Буквально кожна літня людина стверджує, що головна помилка молоді - нетерплячість. Молодь орієнтується на ближню перспективу (робота в крутих компаніях, щоб справити враження на сім'ю і друзів), але не замислюється про далекосяжні цілі.
Не бійтеся зробити крок назад сьогодні, щоб зробити два кроки вперед завтра.
7. Те, що привело тебе на рівень 1, не допоможе піднятися на рівень 2
На самому початку кар'єри технічні навички вкрай важливі. Тебе перевіряють на те, як ти вмієш давати раду Excel або писати код, або робити дизайн продукту і т.д. Але з плином часу технічні навички втрачають важливість. На перший план виходять комунікативні навички - то, як ти вмієш знаходити спільну мову з людьми і працювати в команді.
Більшість людей думають, що якщо вони досягнуть висот в своєму ремеслі - справа в капелюсі. І це правда - бути майстром своєї справи дуже важливо. Але потрібно трішечки понад те. Потрібно розуміти, як маневрувати в світі корпоративної політики. Як привнести цінність в рамках своїх компетенцій. Визначити, що потрібно твоїй компанії і дати їй це - навіть якщо тобі не кажуть, що це таке.
8. Справжня освіта починається після коледжу
Сумно, що багато людей думають, ніби вони все знають, тому що не закінчували університет. Насправді велика частина того, що вони вивчили в класі, не застосовується в реальному житті.
Успішні люди читають більше однієї книги в тиждень. Вони слухають підкасти. Ходять на конференції. Читають дослідження. Обговорюють з іншими успішними людьми The Next Big Thing. Тому вони можуть «з'єднати точки» між на перший погляд непов'язаними предметами і використовувати ці інсайти, щоб виявити більше можливостей. Вони бачать світ під іншим кутом.
9. Вплив
«Вплив - це важіль», - Гарі Вайнерчук.
Коли ти робиш щось професійно, вийди в інтернет і напиши про це. Допоможи тим, хто колись був на твоєму місці і намагається зрозуміти, як це робиться.
Вплив вибудовує довіру. Чим більша у тебе аудиторія, тим більше людей сприймуть тебе серйозно.
10. Не треба аутсорсити успіх своєї компанії
Одного разу один видатний венчурний капіталіст вирішив попрацювати місяць в кав'ярні. Уявіть собі неймовірно успішного СЕО за касовим апаратом. Він приймав замовлення і розносив каву. Він хотів вивчити, як працює кофешоп зсередини. Зрозуміти логістику, системи, вузькі місця, неефективності, потік відвідувачів і т.д.
Більшість людей навіть думати не хочуть про настільки «антигламурну» роботу. Вони думають, що працювати в таких компаніях, як McDonald's або Starbucks, за замовчуванням погано, а працювати в компаніях з гучним ім'ям - добре для майбутньої кар'єри.
Але насправді компанія настільки хороша, наскільки ти робиш її хорошою. Для того, хто працював в McDonald's, щоб вивчити операції в такому бізнесі, логістику, менеджмент, стратегію і т.д., а потім відкрити власний фастфуд, ця робота була найціннішим досвідом у світі. З іншого боку, людина, яка хоче влаштуватися на роботу раз і назавжди, маючи в резюме пару гучних брендів, скоріше за все, буде розчарована.
Немає роботи за замовчуванням поганою чи хорошою. Вона така, якою ти її робиш.
11. Успішні люди ніколи не заходять через парадний вхід
На цю тему дуже добре висловився Алекс Банаян (автор книг про бізнес, венчурний партнер в Alsop Louie Partners.):
«[Всі успішні люди] відносяться до життя, бізнесу та успіху ... як до нічного клубу. У нього завжди є три входи. Парадний, під яким 99% людей шикуються в довгу чергу і сподіваються, що їх впустять. Другі двері, куди безперешкодно заходять мільярдери і члени елітного клубу. Але завжди є і треті двері. Щоб в них потрапити, потрібно вискочити з черги, пробігти вниз по вулиці, піднятися на сміттєвий контейнер, сто разів постукати, зламати віконну раму і пролізти через кухню. Але він завжди працює. Яким би чином Білл Гейтс ні продав свій перший комп'ютер або Стівен Спілберг став наймолодшим режисером в Голлівуді - всі вони увійшли через треті двері ».
Ніхто не отримує екстраординарних можливостей, діючи уторованими методами. Мене дивує те, як багато людей хочуть отримати роботу своєї мрії, на яку претендують тисячі конкурентів, просто надіславши резюме онлайн. Це працює не так. Гра полягає в тому, щоб помітити «негласні правила» навколо себе і дати людям те, що їм потрібно, ще до того, як вони тебе про це попросять. Тільки так можна перемогти.
0
Що робити, якщо ви - надкваліфікован
- 23.06.15, 18:39
Що лякає рекрутерів?
Страх № 1: можливі проблеми з адаптацією в компанії. Досвідчений фахівець з уже сформованими професійними звичками та інструментарієм - що називається, зі своїм статутом у чужий монастир. Простіше взяти співробітника без досвіду і навчити «під себе», ніж переучувати того, хто «і так все знає краще за всіх».
Страх № 2: кар'єрні амбіції. Керувати співробітником, який сам нещодавно керував колективом, - не найприємніше. А раптом він вирішить претендувати на крісло свого нового начальника?
Страх № 3: ризик не спрацюватися з колективом. Чи буде комфортно співробітникам працювати пліч-о-пліч з колишнім керівником або ж фахівцем-асом, який в силу більш високого рівня професіоналізму бачить (і, можливо, фіксує) всі їх недоліки? А якщо новачок звик командувати колективом, чи не буде він тягнути ковдру на себе, конфліктуючи з неформальним лідером?
Страх № 4: високі побажання по заробітній платі. Людина звикла отримувати хороші гроші, а тепер доведеться розраховувати на оклад, відповідний обраній ним нижчій позиції. Доплачувати за кваліфікацію? Але спочатку на це ніхто не виділяв коштів. Та й навіщо витрачатися на такого фахівця, якщо можна знайти дешевше?
Страх № 5: сумніви в лояльності працівника. А чи буде надкваліфікований співробітник лояльний? Де гарантія, що, відсиджуючись на більш скромній позиції, він не підшукує в цей же час місце, більш відповідне йому за статусом?
Чому фахівець йде на пониження?
Сьогодні, напевно, можна виділити дві основні причини так званого усвідомленого дауншифтингу.
Емоційне вигоряння. Підвищені навантаження, велика відповідальність, робота c ненормованим графіком нерідко призводять до формування хронічної втоми, емоційного вигорання, а іноді й до появи проблем зі здоров'ям. У цьому випадку пониження в посаді - своєрідний рятувальний круг для фахівця, який хоче і залишитися в професії, і зберегти своє здоров'я.
Різка зміна кар'єрного вектора. Іноді хобі переростає в серйозне захоплення, і людина вирішує відмовитися від звичного способу життя, щоб приділяти достатньо часу новому напрямку своєї діяльності.
Як отримати бажану роботу?
По-перше, не забудьте, відгукуючись на вакансію, підкоригувати резюме (залиште тільки ті навички, які потрібні на розглянутій позиції; приховайте до пори до часу свої досягнення, отримані нагороди), щоб не відлякати рекрутера регаліями.
По-друге, оскільки приховати свою попередню (вищу) посаду не представляється можливим, зробіть ставку на супровідний лист, в якому поясніть причини, які спонукають вас свідомо йти на пониження. Природно, не варто жалітись на емоційне вигорання, найкраще послатися на мінливу сімейну ситуацію. А вже на співбесіді у вас буде можливість продемонструвати керівнику, що не збираєтеся з ним конкурувати і від вашої співпраці компанія тільки виграє.
Детальніше тут: http://slovo-motivator.webnode.com.ua/news/shcho-robiti-yakshcho-vi-nadkvalifikovanij-fakhivets/
0
Де розум з досвідом сплелись,
Душі там нічого робити…
Як прийде час – збагнеш колись,
Змарновані згадаєш літа.
Бо ж розум каже: це
твій шанс –
Щоб жити далі – тільки спокій!
Над ним потішиться душа,
Зірок сягаючи високих.
На відчайдушний здатна крок,
І бозна-де у неї сили:
Найнедосяжнішу з зірок
До ніг обраниці прихилить.
Навіє мрії. І зведе
У них палаци повітряні...
Повір: безсилий розум, де
Душа заскочена коханням.
Ним все освячене в житті.
Хто не збагнув – повір на слово:
Немає вищих почуттів
За почуття святе любові.
Якщо в тобі його нема,
Який не був би ти розумник,
Вважай: життя прожив дарма,
Бо правив балом розрахунок.
Взірець для мене – відчайдух,
Що в розуму й душі двобої
Зумів загартувати дух,
Незламний дух, котрий з любові.
Котрий дає нам пізнання
Життя. І спонука на вчинки,
Що їх і смерть не зупиня:
В ім’я Вітчизни, роду й жінки.
Хай розум з досвідом сплелись –
Душа із ними у двобої.
Як не збагнув – збагнеш колись,
Як серце сповниться любові.
4
Життєвий досвід....
- 09.04.15, 15:13
Написано Региной Бретт, 90 лет отроду, Кливленд, Огайо.
Желая отметить свое 45-летие, я составила 45 уроков, которые преподала мне жизнь. Мне стукнуло 90, и вот, я снова публикую эту колонку:
1. Жизнь несправедлива, но все же хороша.
2. Если сомневаешься, сделай еще шажок вперед.
3. Жизнь слишком коротка, чтобы тратить её на ненависть.
4. Работа не позаботится о тебе, когда ты болеешь. Это сделают твои друзья и родители. Береги эти отношения.
5. Каждый месяц оплачивай долги по кредиткам.
6. Не обязательно выигрывать в каждом споре. Согласись или не согласись.
7. Плачь вместе с кем-то. Это лечит лучше, чем плач в одиночестве.
8. Допустимо злиться на Бога. Он поймет.
9. Копи на пенсию с первой зарплаты.
10. Когда дело доходит до шоколада, сопротивляться бессмысленно.
11. Примирись со своим прошлым, чтобы оно не испортило твое настоящее.
12. Можно позволить себе заплакать в присутствии своих детей.
13. Не сравнивай свою жизнь с чьей-то. Ты и понятия не имеешь, что им приходится испытывать на самом деле.
14. Если отношения должны быть тайными, тебе не стоит в этом участвовать.
15. Все может измениться в мгновение ока. Но не волнуйся: Бог никогда не проморгает.
16. Сделай глубокий вдох. Это успокаивает мысли.
17. Избавься от всего, что нельзя назвать полезным, красивым или забавным.
18. Что не убивает, делает тебя сильнее.
19. Никогда не поздно иметь счастливое детство. Однако второе детство зависит исключительно от тебя..
20. Когда приходит время следовать за тем, что ты действительно любишь в этой жизни, не говори .
21. Жги свечи, пользуйся хорошими простынями, носи красивое нижнее белье. Ничего на храни для особого случая. Этот особый случай - сегодня.
22. Подготовься с избытком, а потом будь что будет.
23. Будь эксцентричным сейчас. Не жди старости, чтобы надеть ярко-красную одежду.
24. Самый важный орган в сексе - это мозги.
25. Никто, кроме тебя, не несет ответственности за твое счастье.
26. При любой так называемой катастрофе задавай вопрос: "Будет ли это важно через пять лет?"
27. Всегда выбирай жизнь.
28. Прощай всё и всем.
29. Что другие думают о тебе не должно тебя волновать.
30. Время лечит почти всё. Дай времени время.
31. Неважно, плоха ли ситуация или хороша - она изменится.
32. Не принимай себя всерьез. Никто этого не делает.
33. Верь в чудеса.
34. Бог любит тебя потому что он - Бог, а не из-за того, что ты что-то сделал или нет.
35. Не нужно изучать жизнь. Ты появляешься в ней и делаешь столько, сколько успеешь.
36. Состариться - более выгодная альтернатива, чем умереть молодым.
37. У твоих детей есть только одно будущее.
38. Все, что в итоге имеет смысл - это то, что ты испытал любовь.
39. Выходи гулять каждый день. Чудеса происходят повсеместно.
40. Если бы мы сложили в кучу все наши проблемы и сравнили их с чужими, мы бы живо забрали свои.
41. Зависть - это пустая трата времени. У тебя уже есть все, что нужно.
42. Однако самое лучшее ждет впереди:
43. Неважно, как ты себя чувствуешь, поднимись, оденься и выйди на люди.
44. Уступай.
45. Хоть жизнь и не повязана бантиком, это все равно подарок.
20
Советы бывалых прошедших афган
- 02.09.14, 01:04
- Ми любимо тебе, Україно!
СОВЕТЫ БЫВАЛЫХ ПРОШЕДШИХ АФГАН
Те, кто прошел Афган, меня поймут. А вы, молодые, поймите этот опыт отдают вам люди, прошедшие не одну войну и оставившие там много друзей. Поэтому заучи это как «ОТЧЕ НАШ» . Если этот листок поможет тебе остаться живым, то я не напрасно его писал. Твой друг Серега-Художник.
Война, в общем, это гнилое дело, но на войне есть дерьмо – это зачистка городов от боевиков.
1. Если вы проводите зачистку (последние часы вашей жизни), то как в анекдоте: в комнату заходите вдвоем – сначала граната, потом вы.
2. Подойдя даже к открытым дверям любого офиса – не входи. Жопой чувствуешь, что там может быть враг, не экономь гранаты, выдергивай чеку и закатывай первую. После взрыва через 5 секунд, не выдергивая чеки, закатывай в помещение вторую и сходу за ней вскакивай. Кто уцелеет от первой, при виде второй, упадет на пол, и закроет голову руками – возьмешь живым.
3. Стоя перед дверью и ожидая своих товарищей, собирающихся для штурма, придержите дверь, чтобы ее было не открыть. Иначе в коридоре увидите или гранату или ствол.
4. Гранату закатывать по полу. Не кидать.
5. Не бегать перед стволом товарища. Вы перекрываете ему возможность стрелять.
6. Любая закрытая дверь НЕПРИКОСНОВЕНННА, так как может быть заминирована.
7. Ящики не открывать, электронику не включать. Ничего не трогать. Все может быть заминировано. Это важно. Вплоть до того, что нельзя открывать холодильник, даже если очень хочется кушать, и поднимать крышку унитаза.
8. Не трогать трупы, столы и другие предметы (все можно заминировать).
9. При первом выстреле – не «маячить», сразу падать.
10. Не держать палец на крючке (часто погибают товарищи).
11. Не брать патроны с открытых цинков, захваченных у боевиков, они могут вместо пороха в патроны зарядить тротил (разорвет автомат, оторвет голову).
12. Гранаты носить в специальных мешках, открытыми не держать (были зацепы).
13. Нефиг с РПГ стрелять по людям, бесполезно (рассчитан только на бронетехнику).
14. Рожки изолентой не перематывай (в бою перекосит патрон – откинешь сразу оба).
15. На АК предохранитель имеет три положения. Собственно, блокировка, автоматический огонь и одиночный. Если вы в панике резко снимете с предохранителя, то наверняка опустите его до упора и поставите, тем самым, в режим одиночного огня. Это сделано, что бы обезумевший от ужаса боец не просадил магазин за секунду и не остался без патронов. Помните об этом.
16. Предохранитель на АК достаточно мерзко лязгает. Если вам нужно снять его тихо, то оттяните его и плавно переведите в нужный режим огня (это почти всегда одиночный огонь).
17. Перед выходом попрыгайте на месте. Проверьте, что на вас ничего не лязгает и не бренчит. Антабки на оружии лучше заранее перемотать изолентой или бинтом. Патрон в патронник, и на предохранитель.
18. Изучите таблицы стрельбы на свое оружие. Пуля летит НЕ ПРЯМО. У нее баллистическая траектория с превышениями и понижениями. Поэтому грамотное определение расстояния до цели и знание таблицы стрельбы — это хорошая возможность попадать быстро, а значит уменьшить время, пока стреляют по вам.
19. Ветер влияет на траекторию полета пули. Изучите влияние ветра на ваше оружие ЗАРАНЕЕ, а не походу и на глазок.
20. Если вам представилась возможность выбирать оружие — берите такое же (такой же калибр) как и большинство ваших товарищей. На себе много патронов не унести, а кончаются они быстро, особенно в городе, так что если с вами смогут поделиться — это большой плюс. Если вашего товарища убили, не побрезгуйте восполнить свой боекомплект (предварительно получив разрешение от командира).
21. Если вы уходите в «автономку», то вы несете на себе 360 патронов (это 12 магазинов и еще столько же, но в пачках просто кидаете в рюкзак. Сильно сэкономите в весе).
22. Помните, что магазины, расположенные на груди и животе — это дополнительная бронезащита.
23. Большинство смертей и ранений происходят от осколков. Обычный ватник вполне способен защитить вас от мелких осколков. Повесив поверх еще и разгрузку с магазинами, вы можете считать себя относительно защищенным. Не забудьте поднять ворот.
24. Бронежилет — это очень хорошо. Любой. Даже самый бэушный.
25. Если вам в броник попала пуля — это еще не значит, что он вас спас. Так как энергия пули, остановленная элементом брони, способна нанести вам чудовищную заброневую травму. Ребра ломает почти всегда. А возможен и разрыв органов. Так что если в вас нет дырки — это еще не повод радоваться. Бывает, что дырка была бы предпочтительнее.
26. Не трогайте гранатометы. Стрелять из них сложно. Оставьте это более опытным товарищам.
27. Проведя несколько дней на свежем воздухе, курильщика можно засечь за 70-100 метров. Бросайте курить.
28. Если вам что-то послышалось — останавливаете группу и «даете тишину». Слушайте внимательно. Даже если вы будите тормозить группу каждые пять минут, только редкие идиоты будут на вас ругаться.
29. Вы никогда, остановившись, не продолжаете стоять. Нужно встать на колено или лечь. Это очень выматывает, но это вопрос выживания всей группы. Если кто-то ленится садиться — заставьте его.
30. Пальца на спусковом крючке быть не должно, даже если оружие на предохранителе.
31. На маршах, кладете автомат на руки и складываете их на груди крестом. Так легче нести. При этом большой палец провой руки всегда готов снять с предохранителя, а вскинуть оружие достаточно быстро.
32. Ремень (автоматный) всегда на шее. Иначе, если попадете в засаду, будет подрыв мины и вы полетите в одну сторону, а ваше оружие в другую, и вы из легкого 300 превращаетесь в 200.
33. На посту не спать. Если заснете, пристрелить вас захотят не только враги. За это, как и за потерю оружия, расстреливали официально. Сейчас расстреливают неофициально.
34. Пописать можно стоя на коленях, не превращаясь в стоячую ростовую мишень. Туалет, это серьёзно. Если есть специально подготовленная площадка никаких проблем. Если на марше в лесопасадке (срать ходят только втроем, один сидит, двое смотрят вокруг на 180 градусов, многих находили валяющимися в собственном дерьме).
35. Чихать в себя.
36. Кто медленно бегает — быстро умирает.
37. Эффективность гранат переоценена. Бывали случаи, когда гранаты взорвалась в небольшой комнате, а внутри были только легкие контузии.
38. Чеку зубами вырвать нельзя. Только пальцами.
39. В стенах могут быть проломы завешанные тряпками или коврами. Так враг может быстро перебегать из парадной в парадную. Помните это. То, что вы находитесь в крайней квартире, не значит, что из соседней к вам нельзя войти через стену.
40. На окна можно вешать сетки от старых советских кроватей. Они хорошо останавливают ВОГи.
41. Вы можете слышать мяуканье, например из-за двери стенного шкафа. Мне очень жаль, но животное обречено. Скорее всего, его там заперли вместе с гранатой. Открывать нельзя. Это очень сложный момент, всегда, в таких сложных ситуациях хочется оставаться человеком, но…
42. Если вам нужно стрелять из помещения на улицу, то не надо подползать к подоконнику или стоять сбоку от окна. Уйдите вглубь помещения, встаньте на табуретку, закрывшись стеной или т.п. И не включайте свет, нельзя, не подсвечивайте себя (я уже не говорю о ВУ).
43. Осколки кирпича или бетона, выбитые огнем, имеют свойства лететь на вас. При попадании по глазам… ну вы поняли.
44. Долго стрелять не меняя позицию — плохая идея.
45. Пригибайтесь.
46. Не надо «вычислять снайперов». Не ваша работа, да и знаний вам не хватит. Воюйте дальше, не обращая внимания.
47. Будьте готовы морально «отработать» гражданских, которые засветили вас (если перспектива не радует, то двигайтесь осторожней.
48. На АК-74 (экземпляр с хорошей кучностью боя), можно прикрутить прицел ПСО от СВД. На дистанциях 500-600 метров у АК-74 и СВД очень близко сопряжены траектории, прицел встанет идеально. Будете стрелять и переносить огонь, из-за калибра, гораздо быстрее, чем с СВД. Да и тем, кто решит поискать снайпера, вы будете неинтересны.
49. Современные гранаты РГО и РГН взрываются в ПЕРВУЮ ОЧЕРЕДЬ от удара У них ударный взрыватель стоит, а взрыв через промежуток — это срабатывает сам ликвидатор (на тот случай, если граната упала в рыхлый снег)
50. Никто, даже саперы, не занимаются снятием мин и ВУ. Они тупо подрывают их тротиловой шашкой. Не надо умничать и начинать снимать ВУ.
51. На растяжки нормальные воины ставят секреты, чтобы было не снять по-простому. Так что «перерезать нитку» — плохая идея. Просто пройдите мимо. Это не ваше дело, для этого есть старшие товарищи.
52. При ранениях бывают венозные и артериальные кровотечения. «Лечатся» они по- разному. Но тут важно другое. В горячке боя времени нет. С венозным кровотечением товарищ будет умирать несколько часов, а с артериальным буквально 10-20 секунд, а дальше потеря сознания и начинается гипоксия. Так что, чтобы не париться, быстро накладываете артериальный жгут поверх раны (сейчас интерны начнут возмущаться, но такова жизнь, это не гражданка, приходится нарушать) и возвращаетесь в бой. У вашего товарища будет полчаса-час на то, чтобы разобраться самому, ну или это сделаете вы, когда освободитесь.
53. Жгут всегда под рукой! Не в сумке, не в рюкзаке — или намотан на приклад, или в разгрузке под рукой.
54. С собой всегда ДВА жгута! Один вы можете отдать раненому товарищу и через минуту получить пулю в бедренную артерию.
55. Есть такое понятие как «подавление огнем». Активно поливая врага, зачастую, можно сковать его действия, даже не попадая и не нанося урона живой силе. Особенно вам помогут трассера.
56. Помните, трассера, помимо того, что очень сильно засырают ствол, они еще и выдают вашу позицию. Так что не злоупотребляйте ими. Да и прицельный огонь ими вести сложно.
57. Оружие нужно чистить каждый день. Особенно нежно в районе дульного тормоза. Если там будет канавка или ямка, то кучность боя сильно упадет.
58. Последние три патрона в магазине лучше забить трассерами. Чтобы пустой магазин не стал для вас неожиданностью. Более того, если вы оставите один патрон в стволе, то вам останется только подстегнуть новый магазин, то есть скорость перезарядки возрастет.
59. Следите за ногами, не ленитесь их мыть. Натрете — и вы уже не воин.
60. Если видите, что по кому-то можно стрелять, это еще не повод стрелять. Если вас не заметили, узнайте у командира, можно ли ввязываться в бой.
61. Если вы кого-то заметили, но вас еще не увидели, не надо резко прыгать в сторону. Периферическое зрение засечет вас мгновенно. Мягко и плавно, не торопясь, сядьте и спокойно займите позицию. Это будет гораздо менее заметно.
62. Помните, досылая патрон патронник, затвор нужно отпускать резко, чтоб лязгнул. Иначе «зажует».
СПИСОК СНАРЯЖЕНИЯ ДЛЯ ВОЙНЫ! НЕ ДЛЯ ТУРПОХОДА!
СНАРЯЖЕНИЕ И ЭКИПИРОВКА
1. 2 рюкзака. Один обозный, второй штурмовой 25 л (штурмовой с быстрым сбросом).
2. Наколенники жесткие. И если возможно налокотники (при первых выстрелах в бою боец падает на колени, может разбить чашечки).
3. Туристический коврик (каремат)
4. Разгрузка
5. Бронежилет
6. Активные наушники
7. Баллистический очки
8. Бронешлем. или, в худшем варианте каска
9. Фляга или гидратор
10. Кусачки для ногтей (через две недели отрастают, ножом не обрежешь, ломаются когда вставляешь рожок в автомат, сильная боль).
11. Компас
12. Паракорд (легкий нейлоновый трос) 20 метров
13. Вилка ложка
14. Грим. Зеркальце.
15. Набор ниток и иголок. Спички. Тальк
16. Стрелковые перчатки
17. Скотч прозрачный (привязать гранату при растяжке к дереву, порвался берц – обмотал и побежал дальше).
18. Фонарь. Нож. Часы со стрелками
19. Армейская рация Бинокль Дальномер
20. Средство от насекомых (не вонючее)
21. Мусорные мешки для воды. К низу мешка привязываешь камушек, пробиваешь дырку, расправляешь мешок на ветках, внутрь бросаешь ветки, из-за перепада температур получается конденсат, подставляешь емкость под мешок, за сутки от 200 до 300 грамм воды из конденсата.
22. 1 кг сала мешается со 150гр чеснока, перец соль по вкусу, перекручивается на мясорубку. Шприцом без иглы заталкивается в тюбик от зубной пасты или в другую емкость. Хранится до пол у года в жаре. Очень калорийно (можно применять не останавливая марш-бросок).
ТРЯПКИ
1. Берцы: чтобы не пропускали воду и были легкие (обр. рыбьим жиром или салом)
2. Носки шерстяные, высокие, 5 пар (выводят пот, не дают натереть ноги).
3. Прокладки женские, большие (в берцы, впитывают пот).
4. Плотные штаны и куртка
5. Термобелье. Несколько маек, только хлопок
6. Маскхалат (и летний и зимний)
7. Флисовая куртка (вместо свитера, она легче, вес очень важен)
8. Зимние сапоги (советую «Хаски с.080» — дешево и сердито)
9. Панама из брезента, что бы хоть чуть-чуть держала влагу
10. Арафатка. Смоченным платком обвязывается шея (на много легче, на шее есть много важных точек).
АПТЕЧКА
1. Берете то, что нужно лично вам, под ваши персональные болячки. Плюс:
2. 3 артериальных новых жгута (старые при растяжке рассыпаются), 2-3 ИПП, много бинтов, рулон эластичного бинта (он зафиксирует все, что угодно, может заменить жгут)
3. Бактерицидный пластырь, лучше водостойкий; Пластырь рулонный, лучше на тканевой основе. Дезинфицирующее средство (недорого раствор хлоргексидина), хорошо бы гель пантестин (раны, ожоги)
4. Жаропонижающее, обезболивающе – аспирин, парацетомол, спазмолгон, нимесулид, нимид, нимегезинк, нимеситл
5. Элементарные капли в нос и для глаз
6. Аллергия, укусы комров – 1% гидрокортизоновая мазь
7. какие-нибудь ЖЕСТКИЕ антибиотики (но их вы вряд ли купите в аптеке без рецепта, можно аугментин, амиксиклав, ципрофлоксацин), промедол
8. Активированный уголь. Чем больше тем лучше (приходиться пить воду из реки где плавают трупы, да и просто под нагрузками живот начинает ерундой страдать). Кстати, белый уголь можно применять в порошке как кровеостанавливающее. Он же применим как антисептик, как энтеросорбент, как искусственная почка и т д . Прошел испытания в Афганистане, в Спитаке и Винницком мед инст. При его применении нет нагнивания ран (применяется в гнойной хирургии). При ожогах. На раны в сухом виде. Внутрь только разведенный водой.
9. При большой потере жидкости – регидрон.
10. Препарат для свертывания крови при ранах. С этим в Украине слабо (за границей есть ТХА — трансксамовая кислота, используется после автодорожек; она не сертифицирована, хотя спасла жизнь десяткам тысяч людей, можно поискать QUIKCLOT, CELOX и HEMCOM).
11. Ножницы, кусачки.
12. Шовный материал, иголка + нить, для зашивания ран (в аптеке)
13. Еще советую собрать наборчик в ампулах из кетанова, дексаметазона и кордиамина. Ну и шприц к ним, разумеется. Это противошоковый набор. Не даст вашему сердцу встать из-за того, что мозг обвалил вам давление от боли или кровопотери (а как правило, они где-то рядом ходят).
Те, кто прошел Афган, меня поймут. А вы, молодые, поймите этот опыт отдают вам люди, прошедшие не одну войну и оставившие там много друзей. Поэтому заучи это как «ОТЧЕ НАШ» . Если этот листок поможет тебе остаться живым, то я не напрасно его писал. Твой друг Серега-Художник.
________________________________________________________
ВОЛОНТЕРЫ, распечатывайте тысячами (не меняя ни одного слова – написано для мужиков) и раздавайте пацанам в военных городках, цена листка одна копейка – а цена их жизни?…
Родственники и друзья тех, кто уже в АТО – фотографируйте и скидывайте своим на мобилку – в поле ксерокса нет.
http://nuina.net/podhotovka-uchastnyka-antyterrorystycheskoj-operacyy/
Те, кто прошел Афган, меня поймут. А вы, молодые, поймите этот опыт отдают вам люди, прошедшие не одну войну и оставившие там много друзей. Поэтому заучи это как «ОТЧЕ НАШ» . Если этот листок поможет тебе остаться живым, то я не напрасно его писал. Твой друг Серега-Художник.
Война, в общем, это гнилое дело, но на войне есть дерьмо – это зачистка городов от боевиков.
1. Если вы проводите зачистку (последние часы вашей жизни), то как в анекдоте: в комнату заходите вдвоем – сначала граната, потом вы.
2. Подойдя даже к открытым дверям любого офиса – не входи. Жопой чувствуешь, что там может быть враг, не экономь гранаты, выдергивай чеку и закатывай первую. После взрыва через 5 секунд, не выдергивая чеки, закатывай в помещение вторую и сходу за ней вскакивай. Кто уцелеет от первой, при виде второй, упадет на пол, и закроет голову руками – возьмешь живым.
3. Стоя перед дверью и ожидая своих товарищей, собирающихся для штурма, придержите дверь, чтобы ее было не открыть. Иначе в коридоре увидите или гранату или ствол.
4. Гранату закатывать по полу. Не кидать.
5. Не бегать перед стволом товарища. Вы перекрываете ему возможность стрелять.
6. Любая закрытая дверь НЕПРИКОСНОВЕНННА, так как может быть заминирована.
7. Ящики не открывать, электронику не включать. Ничего не трогать. Все может быть заминировано. Это важно. Вплоть до того, что нельзя открывать холодильник, даже если очень хочется кушать, и поднимать крышку унитаза.
8. Не трогать трупы, столы и другие предметы (все можно заминировать).
9. При первом выстреле – не «маячить», сразу падать.
10. Не держать палец на крючке (часто погибают товарищи).
11. Не брать патроны с открытых цинков, захваченных у боевиков, они могут вместо пороха в патроны зарядить тротил (разорвет автомат, оторвет голову).
12. Гранаты носить в специальных мешках, открытыми не держать (были зацепы).
13. Нефиг с РПГ стрелять по людям, бесполезно (рассчитан только на бронетехнику).
14. Рожки изолентой не перематывай (в бою перекосит патрон – откинешь сразу оба).
15. На АК предохранитель имеет три положения. Собственно, блокировка, автоматический огонь и одиночный. Если вы в панике резко снимете с предохранителя, то наверняка опустите его до упора и поставите, тем самым, в режим одиночного огня. Это сделано, что бы обезумевший от ужаса боец не просадил магазин за секунду и не остался без патронов. Помните об этом.
16. Предохранитель на АК достаточно мерзко лязгает. Если вам нужно снять его тихо, то оттяните его и плавно переведите в нужный режим огня (это почти всегда одиночный огонь).
17. Перед выходом попрыгайте на месте. Проверьте, что на вас ничего не лязгает и не бренчит. Антабки на оружии лучше заранее перемотать изолентой или бинтом. Патрон в патронник, и на предохранитель.
18. Изучите таблицы стрельбы на свое оружие. Пуля летит НЕ ПРЯМО. У нее баллистическая траектория с превышениями и понижениями. Поэтому грамотное определение расстояния до цели и знание таблицы стрельбы — это хорошая возможность попадать быстро, а значит уменьшить время, пока стреляют по вам.
19. Ветер влияет на траекторию полета пули. Изучите влияние ветра на ваше оружие ЗАРАНЕЕ, а не походу и на глазок.
20. Если вам представилась возможность выбирать оружие — берите такое же (такой же калибр) как и большинство ваших товарищей. На себе много патронов не унести, а кончаются они быстро, особенно в городе, так что если с вами смогут поделиться — это большой плюс. Если вашего товарища убили, не побрезгуйте восполнить свой боекомплект (предварительно получив разрешение от командира).
21. Если вы уходите в «автономку», то вы несете на себе 360 патронов (это 12 магазинов и еще столько же, но в пачках просто кидаете в рюкзак. Сильно сэкономите в весе).
22. Помните, что магазины, расположенные на груди и животе — это дополнительная бронезащита.
23. Большинство смертей и ранений происходят от осколков. Обычный ватник вполне способен защитить вас от мелких осколков. Повесив поверх еще и разгрузку с магазинами, вы можете считать себя относительно защищенным. Не забудьте поднять ворот.
24. Бронежилет — это очень хорошо. Любой. Даже самый бэушный.
25. Если вам в броник попала пуля — это еще не значит, что он вас спас. Так как энергия пули, остановленная элементом брони, способна нанести вам чудовищную заброневую травму. Ребра ломает почти всегда. А возможен и разрыв органов. Так что если в вас нет дырки — это еще не повод радоваться. Бывает, что дырка была бы предпочтительнее.
26. Не трогайте гранатометы. Стрелять из них сложно. Оставьте это более опытным товарищам.
27. Проведя несколько дней на свежем воздухе, курильщика можно засечь за 70-100 метров. Бросайте курить.
28. Если вам что-то послышалось — останавливаете группу и «даете тишину». Слушайте внимательно. Даже если вы будите тормозить группу каждые пять минут, только редкие идиоты будут на вас ругаться.
29. Вы никогда, остановившись, не продолжаете стоять. Нужно встать на колено или лечь. Это очень выматывает, но это вопрос выживания всей группы. Если кто-то ленится садиться — заставьте его.
30. Пальца на спусковом крючке быть не должно, даже если оружие на предохранителе.
31. На маршах, кладете автомат на руки и складываете их на груди крестом. Так легче нести. При этом большой палец провой руки всегда готов снять с предохранителя, а вскинуть оружие достаточно быстро.
32. Ремень (автоматный) всегда на шее. Иначе, если попадете в засаду, будет подрыв мины и вы полетите в одну сторону, а ваше оружие в другую, и вы из легкого 300 превращаетесь в 200.
33. На посту не спать. Если заснете, пристрелить вас захотят не только враги. За это, как и за потерю оружия, расстреливали официально. Сейчас расстреливают неофициально.
34. Пописать можно стоя на коленях, не превращаясь в стоячую ростовую мишень. Туалет, это серьёзно. Если есть специально подготовленная площадка никаких проблем. Если на марше в лесопасадке (срать ходят только втроем, один сидит, двое смотрят вокруг на 180 градусов, многих находили валяющимися в собственном дерьме).
35. Чихать в себя.
36. Кто медленно бегает — быстро умирает.
37. Эффективность гранат переоценена. Бывали случаи, когда гранаты взорвалась в небольшой комнате, а внутри были только легкие контузии.
38. Чеку зубами вырвать нельзя. Только пальцами.
39. В стенах могут быть проломы завешанные тряпками или коврами. Так враг может быстро перебегать из парадной в парадную. Помните это. То, что вы находитесь в крайней квартире, не значит, что из соседней к вам нельзя войти через стену.
40. На окна можно вешать сетки от старых советских кроватей. Они хорошо останавливают ВОГи.
41. Вы можете слышать мяуканье, например из-за двери стенного шкафа. Мне очень жаль, но животное обречено. Скорее всего, его там заперли вместе с гранатой. Открывать нельзя. Это очень сложный момент, всегда, в таких сложных ситуациях хочется оставаться человеком, но…
42. Если вам нужно стрелять из помещения на улицу, то не надо подползать к подоконнику или стоять сбоку от окна. Уйдите вглубь помещения, встаньте на табуретку, закрывшись стеной или т.п. И не включайте свет, нельзя, не подсвечивайте себя (я уже не говорю о ВУ).
43. Осколки кирпича или бетона, выбитые огнем, имеют свойства лететь на вас. При попадании по глазам… ну вы поняли.
44. Долго стрелять не меняя позицию — плохая идея.
45. Пригибайтесь.
46. Не надо «вычислять снайперов». Не ваша работа, да и знаний вам не хватит. Воюйте дальше, не обращая внимания.
47. Будьте готовы морально «отработать» гражданских, которые засветили вас (если перспектива не радует, то двигайтесь осторожней.
48. На АК-74 (экземпляр с хорошей кучностью боя), можно прикрутить прицел ПСО от СВД. На дистанциях 500-600 метров у АК-74 и СВД очень близко сопряжены траектории, прицел встанет идеально. Будете стрелять и переносить огонь, из-за калибра, гораздо быстрее, чем с СВД. Да и тем, кто решит поискать снайпера, вы будете неинтересны.
49. Современные гранаты РГО и РГН взрываются в ПЕРВУЮ ОЧЕРЕДЬ от удара У них ударный взрыватель стоит, а взрыв через промежуток — это срабатывает сам ликвидатор (на тот случай, если граната упала в рыхлый снег)
50. Никто, даже саперы, не занимаются снятием мин и ВУ. Они тупо подрывают их тротиловой шашкой. Не надо умничать и начинать снимать ВУ.
51. На растяжки нормальные воины ставят секреты, чтобы было не снять по-простому. Так что «перерезать нитку» — плохая идея. Просто пройдите мимо. Это не ваше дело, для этого есть старшие товарищи.
52. При ранениях бывают венозные и артериальные кровотечения. «Лечатся» они по- разному. Но тут важно другое. В горячке боя времени нет. С венозным кровотечением товарищ будет умирать несколько часов, а с артериальным буквально 10-20 секунд, а дальше потеря сознания и начинается гипоксия. Так что, чтобы не париться, быстро накладываете артериальный жгут поверх раны (сейчас интерны начнут возмущаться, но такова жизнь, это не гражданка, приходится нарушать) и возвращаетесь в бой. У вашего товарища будет полчаса-час на то, чтобы разобраться самому, ну или это сделаете вы, когда освободитесь.
53. Жгут всегда под рукой! Не в сумке, не в рюкзаке — или намотан на приклад, или в разгрузке под рукой.
54. С собой всегда ДВА жгута! Один вы можете отдать раненому товарищу и через минуту получить пулю в бедренную артерию.
55. Есть такое понятие как «подавление огнем». Активно поливая врага, зачастую, можно сковать его действия, даже не попадая и не нанося урона живой силе. Особенно вам помогут трассера.
56. Помните, трассера, помимо того, что очень сильно засырают ствол, они еще и выдают вашу позицию. Так что не злоупотребляйте ими. Да и прицельный огонь ими вести сложно.
57. Оружие нужно чистить каждый день. Особенно нежно в районе дульного тормоза. Если там будет канавка или ямка, то кучность боя сильно упадет.
58. Последние три патрона в магазине лучше забить трассерами. Чтобы пустой магазин не стал для вас неожиданностью. Более того, если вы оставите один патрон в стволе, то вам останется только подстегнуть новый магазин, то есть скорость перезарядки возрастет.
59. Следите за ногами, не ленитесь их мыть. Натрете — и вы уже не воин.
60. Если видите, что по кому-то можно стрелять, это еще не повод стрелять. Если вас не заметили, узнайте у командира, можно ли ввязываться в бой.
61. Если вы кого-то заметили, но вас еще не увидели, не надо резко прыгать в сторону. Периферическое зрение засечет вас мгновенно. Мягко и плавно, не торопясь, сядьте и спокойно займите позицию. Это будет гораздо менее заметно.
62. Помните, досылая патрон патронник, затвор нужно отпускать резко, чтоб лязгнул. Иначе «зажует».
СПИСОК СНАРЯЖЕНИЯ ДЛЯ ВОЙНЫ! НЕ ДЛЯ ТУРПОХОДА!
СНАРЯЖЕНИЕ И ЭКИПИРОВКА
1. 2 рюкзака. Один обозный, второй штурмовой 25 л (штурмовой с быстрым сбросом).
2. Наколенники жесткие. И если возможно налокотники (при первых выстрелах в бою боец падает на колени, может разбить чашечки).
3. Туристический коврик (каремат)
4. Разгрузка
5. Бронежилет
6. Активные наушники
7. Баллистический очки
8. Бронешлем. или, в худшем варианте каска
9. Фляга или гидратор
10. Кусачки для ногтей (через две недели отрастают, ножом не обрежешь, ломаются когда вставляешь рожок в автомат, сильная боль).
11. Компас
12. Паракорд (легкий нейлоновый трос) 20 метров
13. Вилка ложка
14. Грим. Зеркальце.
15. Набор ниток и иголок. Спички. Тальк
16. Стрелковые перчатки
17. Скотч прозрачный (привязать гранату при растяжке к дереву, порвался берц – обмотал и побежал дальше).
18. Фонарь. Нож. Часы со стрелками
19. Армейская рация Бинокль Дальномер
20. Средство от насекомых (не вонючее)
21. Мусорные мешки для воды. К низу мешка привязываешь камушек, пробиваешь дырку, расправляешь мешок на ветках, внутрь бросаешь ветки, из-за перепада температур получается конденсат, подставляешь емкость под мешок, за сутки от 200 до 300 грамм воды из конденсата.
22. 1 кг сала мешается со 150гр чеснока, перец соль по вкусу, перекручивается на мясорубку. Шприцом без иглы заталкивается в тюбик от зубной пасты или в другую емкость. Хранится до пол у года в жаре. Очень калорийно (можно применять не останавливая марш-бросок).
ТРЯПКИ
1. Берцы: чтобы не пропускали воду и были легкие (обр. рыбьим жиром или салом)
2. Носки шерстяные, высокие, 5 пар (выводят пот, не дают натереть ноги).
3. Прокладки женские, большие (в берцы, впитывают пот).
4. Плотные штаны и куртка
5. Термобелье. Несколько маек, только хлопок
6. Маскхалат (и летний и зимний)
7. Флисовая куртка (вместо свитера, она легче, вес очень важен)
8. Зимние сапоги (советую «Хаски с.080» — дешево и сердито)
9. Панама из брезента, что бы хоть чуть-чуть держала влагу
10. Арафатка. Смоченным платком обвязывается шея (на много легче, на шее есть много важных точек).
АПТЕЧКА
1. Берете то, что нужно лично вам, под ваши персональные болячки. Плюс:
2. 3 артериальных новых жгута (старые при растяжке рассыпаются), 2-3 ИПП, много бинтов, рулон эластичного бинта (он зафиксирует все, что угодно, может заменить жгут)
3. Бактерицидный пластырь, лучше водостойкий; Пластырь рулонный, лучше на тканевой основе. Дезинфицирующее средство (недорого раствор хлоргексидина), хорошо бы гель пантестин (раны, ожоги)
4. Жаропонижающее, обезболивающе – аспирин, парацетомол, спазмолгон, нимесулид, нимид, нимегезинк, нимеситл
5. Элементарные капли в нос и для глаз
6. Аллергия, укусы комров – 1% гидрокортизоновая мазь
7. какие-нибудь ЖЕСТКИЕ антибиотики (но их вы вряд ли купите в аптеке без рецепта, можно аугментин, амиксиклав, ципрофлоксацин), промедол
8. Активированный уголь. Чем больше тем лучше (приходиться пить воду из реки где плавают трупы, да и просто под нагрузками живот начинает ерундой страдать). Кстати, белый уголь можно применять в порошке как кровеостанавливающее. Он же применим как антисептик, как энтеросорбент, как искусственная почка и т д . Прошел испытания в Афганистане, в Спитаке и Винницком мед инст. При его применении нет нагнивания ран (применяется в гнойной хирургии). При ожогах. На раны в сухом виде. Внутрь только разведенный водой.
9. При большой потере жидкости – регидрон.
10. Препарат для свертывания крови при ранах. С этим в Украине слабо (за границей есть ТХА — трансксамовая кислота, используется после автодорожек; она не сертифицирована, хотя спасла жизнь десяткам тысяч людей, можно поискать QUIKCLOT, CELOX и HEMCOM).
11. Ножницы, кусачки.
12. Шовный материал, иголка + нить, для зашивания ран (в аптеке)
13. Еще советую собрать наборчик в ампулах из кетанова, дексаметазона и кордиамина. Ну и шприц к ним, разумеется. Это противошоковый набор. Не даст вашему сердцу встать из-за того, что мозг обвалил вам давление от боли или кровопотери (а как правило, они где-то рядом ходят).
Те, кто прошел Афган, меня поймут. А вы, молодые, поймите этот опыт отдают вам люди, прошедшие не одну войну и оставившие там много друзей. Поэтому заучи это как «ОТЧЕ НАШ» . Если этот листок поможет тебе остаться живым, то я не напрасно его писал. Твой друг Серега-Художник.
________________________________________________________
ВОЛОНТЕРЫ, распечатывайте тысячами (не меняя ни одного слова – написано для мужиков) и раздавайте пацанам в военных городках, цена листка одна копейка – а цена их жизни?…
Родственники и друзья тех, кто уже в АТО – фотографируйте и скидывайте своим на мобилку – в поле ксерокса нет.
http://nuina.net/podhotovka-uchastnyka-antyterrorystycheskoj-operacyy/
67
Спілкування із душею...
- 27.03.12, 09:11
Після декількох занять йогою із недовгими медитаціями, знов замислився над тим, хто Я такий, і в чому є моя сутність.
Я - не тільки тіло.. Я - не тільки почуття і відчуття... Я - не тільки розум та пам'ять... Я не тільки емоції та думки,адже все це лише окремі прояви Мене...
Звертаючись до людей, став помічати, що можна звертатись не тільки до тіла, і не тільки до розуму,чи до почуттів...можна звертатись прямо до душі.
Поки-що це відчуття виникло лише пару разів, але тепер, коли знаю що таке є, цьому буде не складно навчитись :)
Радісного вам всім дня, Мої дорогі друзі!
8
Мої подорожі в часі
- 27.05.11, 10:50
Рік тому я був на коуч-сесії, крім звичайних розпитів "навіщо?", "чому?", "як?" і подібних, нам запропонували декілька цікавих методів, як краще зрозуміти ситуацію, щоб потім знайти найпростіший та найефективніший вихід з неї. Одну з таких методик я назвав для себе "подорож в часі".
Суть дуже проста - треба лише максимально сконцентруватись, і в залежності від ситуації або максимально детально пригадати себе в подібній ситуації в минулому (знайти "граблі", та зрозуміти, як обійти їх тепер), або так само детально уявити себе в майбутньому, в тому випадку, якби все відбулось так, як ти цього бажаєш (приділити увагу своїм відчуттям, внутрішньому голосу, спробувати уявити реакцію тих людей, думка яких є важливою, і тоді дати собі самому пораду з майбутнього в минуле, яким чином краще за все зробити те чи інше)
Раніше було потрібно багато часу щоб зібратись і зосередитись, і такі вправи були дуже виснажливими. Тепер помічаю, що іноді це відбувається майже автоматично, підсвідомо - коли щось викликає труднощі, або маю сумніви стосовно свого рішення, я просто відправляю себе на декілька секунд в той час, коли все вже відомо і зрозуміло. Цих декількох секунд вже достатньо, щоб вхопити найголовнішу думку і з нею повернутись в себе в теперішньому часі та стані.
Ці "подорожі" стали для мене невичерпним джерелом самомотивації, впевненості в собі і своїх діях, рішучості в намірах, дисципліни, і, як наслідок - ефективності в діях, адже дуже легко відмовитись від усього зайвого і старанно займатись саме тим, що є важливим. Тоді не потрібні ніякі додаткові стимули, не треба себе змушувати, все робиться легко і з великим задоволенням.
Мені б хотілось, щоб інші люди теж частіше зазирали у свій внутрішній світ, частіше звертались до свого справжнього "Я" за порадою, прислуховувались до голосу своєї душі. Світ міг би стати набагато кращим завдяки цьому, і всі ми стали б щасливішими.
А нам цього так сильно хочеться! Правда? (-:
3
