«Рыжий оглянулся и сказал таинственно:Меня прислали, чтобы вас сегодня вечером пригласить в гости.«(с) Булгаков
Мені пощастило прийняти участь в організації Балу Кохання і Містики. Це велика вдача, тому що інакше я б міг ніколи не дізнатись, що таке бал!
Ідея народилась у творчої групи молодіжної організації К12 ще до Нового Року, коли постало питання, як відсвяткувати свою першу річницю. Тоді було багато пропозицій, але найцікавішою обрали - бал за мотивами "Майстра та Маргарити" (Булгакова). Такого ще ніде ніколи не було, і наш задум мав стати новаторським. Ми навіть перевірили в інтернеті, щоб впевнитись, що ніхто до нас не використовував цю ідею (-:

Щоправда, було багато суперечок через те, що у творі велика роль віддається силам зла, порушуються певні моралі та етикету. Ми цього не могли допустити, тому після ряду скасувань та компромісів у сценарії прийшли до концепції "Кохання та Містики", в якій вже не коїться зла та руйнувань: з роману було взяте все те, що надихає атмосферою таємничої інтригуючої події...

Відразу кажу, що моя роль в організації була зовсім невеличкою - я лише займався пошуками живої музики та приймав участь в обговореннях, намагаючись конструктивно запропонувати, як можна було б покращити програму балу.
Найбільша заслуга у створенні балу - моїх друзів Головацького Сергія і Шелковського Андрія. Вони зробили найбільший внесок у концепцію, знайшли приміщення (кафе "ProJazz"), домовились з акторами зі студії "ОБРАЗ", а також із танцювальним колективом "La Vie".Далі вже справа техніки - щодня по декілька годин проводились майстер-класи, навчання, репетиції, зібрання та обговорення.
Хтось приймав активну участь, а хтось відвідував по можливості - час від часу. Я не ходив на постановочні репетиції, не торкався гри акторів, з музикантами теж спілкувався тільки до рівня - "якщо згодні, ось вам телефон людини, яка пояснить, що, де і коли робити, і де потім отримати гроші".





Більш за все мені запам'ятались навчальні заняття по танцям. Їх я відвідав аж 6(!) перед балом. На перше прийшов, щоб впевнитись, що нічого не вмію, але замість цього відчув, що якщо постаратись, то можна чомусь і навчитись (-: На другому вже більш впевнено повторював рухи, відпрацьовував їх з партнерками, на третьому рухи виходили майже самі собою, мені лишалось просто вчитись відчувати музику, розуміти характер партнерок і намагатись сумістити все в єдиний гарний танець... не можу сказати, що це дуже складно, але саме цей процес можна вдосконалювати до нескінченності, здобуваючи все більшу і більшу майстерність, і все краще насолоджуючись світом танців і ритмічних рухів!



Бал розпочався 12 березня 2011 року о 18 годині і продовжувався до ... доки всі не розішлись.. Особисто я поїхав додому тільки о півночі, а багато хто залишився там і далі.В розважальній програмі було багато виступів митців акторської гри, співаків, поетів, музикантів, і звісно - ТАНЦІ, ТАНЦІ, ТАНЦІ на будь-який лад, від спокійного розміреного вальсу до пристрасного танго і просто дикої імпровізації!!!
Згідно строгого дрес-коду, всі хлопці були у костюмах або фраках, а дівчата - у вечірніх сукнях і з масками. Також, кожен з присутніх мав особливий аксесуар, який підкреслював його особистість і визначав його роль на балу. Було враження, наче ми справді занурились в минулі часи, і на деякий час перетворились на Леді і Джентельменів.



Весь вечір спалахували фотоапарати, репортери брали інтерв'ю у гостей, камери знімали без перестану, бо кожна мить балу - то був шедевр, якого ще не бачили!...
Все це задоволення коштувало лише 80 гривень (в ціну входили додаткові безкоштовні 3 майстер-класи по бальним танцям і фуршетний стіл).. На мою думку, це не те, що дешево, а просто задарма. І, напевно, мою думку розділили ще більше 1000 людей, які дізнались про бал. Потрапити туди, на жаль, змогли лише 200! (-:

Наступного разу шукатимемо зал, який вмістить більшу кількість гостей, щоб здивувати їх ще чимось неймовірним, яскравим - щоб відклалось у пам'яті на все життя!
Просто класний день...
Отримав телефон практично на шару (правда без акумулятора та картки пам'яті, але навіть якщо купувати нові - все одно дешево виходить) - SciPhone на 2 сім-картки

Сьогодні ювілей моєї мами.. Їй сповнилося рівно 50 років 

Сьогодні - мій перший в житті Бал, мої перші вальси і танго... Ех, як чудово, що ми взялись за організацію цього заходу!!! Стільки позитивних емоцій!!!

А ще сьогодні просто сонячно, тепло і дуже радісно на душі!
ЧУДОВИЙ ДЕНЬ!!! ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕ!

Воно дуже просте по суті і складається з двох речень:
"Живи так, наче поруч з тобою завжди знаходиться кохана людина і бачить все що ти робиш.
Роби все так, наче це для найближчої, найдорожчої, для самої коханої людини у світі"
Коли мені було років 10-11 я почув це від своєї мами. Тоді я якраз вперше закохався у однокласницю, і дуже хотів їй подобатись, але не знав як. Можливо то мамина порада спрацювала, а може то просто моя вдача така, але я дійсно отримав взаємну симпатію від тієї дівчини, вона погодилась прийти до мене на день народження і ще декілька разів гуляли разом... Потім їй сподобався хтось інший і на цьому романтична історія наших стосунків закінчилась (-:
Час від часу я згадую ці слова в ті моменти, коли не знаю, як краще поступити в якійсь ситуації... І ще ніколи в житті це правило мене не підводило.
Всім раджу (-:

I'm going to go global travelling over Europe and Asia without a certain route. From the country to the other, from the east to the west, and then turn backward. Trip full of luck, fortune, surprises, various people, places, events etc.!
Looking for a companion without fears, doubts, who wanna have a fun, see the world, and to know themselves better. Autostop-style. Must to be ready for anything. For about 4-6 months. Free join at any stage, and free exit. Starting - on first half of april (04.2011). Ending - don't know (-: (I'm starting from home - Dniepropetrovsk city, Ukraine) ---------------------- Собираюсь в глобальное путешествие по Европе и Азии без конкретного маршрута. От одной страны к другой, с востока на запад и обратно. Путешествие полное неожиданностей, случайностей, удачи и везения, со встречей уймы людей, пребывание в различных местах, участие в разнообразных событиях и так далее везде и повсюду по пути передвижения.Ищу в компанию людей без комплексов, страхов, не зажатых рамками обыденности и консерватизма, готовых к настоящим приключениям! Будем получать удовольствие, узнавать мир и самих себя лучше!
Способ перемещения - автостоп. Необходимо быть подготовленным ко всему с этим связанному. Продолжительность - около 4-6 месяцев. (Можно присоединяться на любой стадии и так же свободно отделяться) Стартуем в первой половине апреля 2011 года. (Лично я стартую из дому - г. Днепропетровск, Украина)
Напевно, в першій половині квітня вирушаю...

Є таке життєве правило: "Мы любим тех, кто нас не любит...", і я ніяк не міг зрозуміти його логіку - чому так?
А все, виходить, дуже просто. Своєю надмірною любов'ю ми просто не даємо іншим проявляти їх любов до себе.
Коли кохаєш щиро, пристрасно, то віддаєш себе усього... а як може інша людина хотіти те, що у неї і так є цілком та повністю?
Коли любиш, то робиш всі кроки першим - дзвониш, вітаєш, вибачаєш, поступаєшся, пропонуєш тощо... навіть якби іншій людині і було б приємно зробити те ж саме, в неї просто немає шансу. Максимум, що може зробити інша людина в такій ситуації - сказати: "Мені якраз хотілось зробити те ж саме!!!" - і замовкнути з посмішкою, або з сумом на обличчі.
Коли дієш за покликом почуттів, то зазвичай надаєш коханій людині все те, чого їй хочеться, здійснюєш її мрії, допомагаєш втіленню її бажань та планів... і тому їй більше просто нема чого хотіти від того, хто кохає!
Звісно, бувають виключення, коли виникає "взаємність"... але якщо такого щастя не сталось, то лишається просто кохати як є і без претензій на вдячність.