З корупцією потрібно боротися спільно з владою!

12.02.2018ОБЩЕСТВООПГ ПОД РУКОВОДСТВОМ ТУПАЛЬСКОГО ПОНЕСЛО ПЕРВЫЕ ПОТЕРИ

Picture

Стали известны скандальные подробности преступной деятельности заместителя начальника Киевской таможни Юрия Коваленко, арестованного Печерским районным судом 7 февраля 2018 года за вымогательство взяток, завышение таможенной стоимости грузов, создание искусственных преград при оформлении товаров.  Директор ООО «Виндейл» Александр Ивашина, который сообщил СБУ о коррупционных действиях руководителей таможни, рассказал о том, как работала схема организованной преступной группировки во главе с начальником Киевской таможни Сергеем Тупальским.

    Теневой кассир Киевской таможни

    Вслед за арестом контрабандиста Альперина Украину всколыхнула очередная сенсационная новость. 30 января СБУ и Военная прокуратура провели совместные обыски в офисе Киевской таможни и задержали первого заместителя начальника Юрия Коваленко. 7 февраля Печерский районный суд арестовал задержанного чиновника с правом внесения залога в размере 3 млн грн. Поводом для обысков стало задержание еще одного фигуранта преступной схемы. В одном из столичных кафе при получении взятки от директора ООО «Виндейл» Александра Ивашина правоохранители надели наручники на Константина Колошина – пособника Коваленко.

    Арест Коваленко, скорее всего, положит начало задержанию других высокопоставленных должностных лиц Киевской таможни, которые задействованы в преступных схемах. Как стало известно от информированного источника в ГФСУ, следующим претендентом на содержание в СИЗО скорее всего станет начальник столичных торговых ворот Сергей Тупальский. Ведь именно он, по словам источника, получал от Коваленко незаконную прибыль, собранную с импортеров.

    «Схема сбора денег с импортеров была до банальности проста. Полученные от субъектов деньги Колошин передавал Коваленко, а тот в свою очередь заносил Тупальскому», - сказал наш собеседник из ГФСУ.

    Он также сообщил, что Юрий Коваленко считается теневым «кассиром» организованной Тупальским преступной группировки.

    «Коваленко курировал самые лакомые направления Киевской таможни – Управление администрирования таможенных платежей и Управление организации таможенного контроля. Он был наиболее приближен к Тупальскому, пользовался безграничным доверием, заслуженным на протяжении многих лет совместной работы, и именно на него возлагались обязанности заставлять предпринимателей платить мзду. Если последние отказывались им создавались искусственные проблемы с оформлением грузов, в результате которых контейнеры простаивали неделями, искусственно завышалась стоимость таможенного оформления, организовывались другие неприятности. В итоге предприниматели несли огромные убытки и в конечном итоге соглашались платить», - свидетельствует источник в ГФСУ.

    «Я больше не мог удовлетворять растущих аппетитов Коваленко»

    Нам удалось связаться и поговорить с владельцем ООО «Виндейл» (ЕГРПОУ 41076720) Александром Ивашиной. Импортер в точности подтвердил ситуацию, озвученную нашим источником в ГФСУ, добавив в общую картину подробности коррупционного беспредела.

    «Помимо официальных платежей Коваленко вымогал взятки со всех «белых» импортеров. Вначале такса составляла $400 за контейнер. Затем - $600. Впервые я отказался платить в сентябре 2017 года. В итоге мой груз (декларация UA125110/2017/409459) простоял на таможне две недели – со 2 по 16 сентября. Затем, когда таксу подняли до $600, я вновь отказался платить. Проблемы не заставили себя долго ждать. Груз (декларация UA100210/2017/805449) простоял на таможне с 20 октября по 3 ноября 2017 года. Я снова был вынужден дать требуемую взятку, так как под угрозой срыва стоял контракт, росли убытки от простоя транспорта, платы за терминал. Но, когда в декабре 2017 года, Коваленко потребовал платить за быструю и беспроблемную растаможку $750 с контейнера, мое терпение лопнуло и я обратился за защитой в СБУ. В общении со мной, Коваленко не скрывал, что деньги предназначены для начальника Киевской таможни Сергея Тупальского. И даже отчитывался передо мной, что взятки переданы конечному адресату», - рассказал Ивашина.

    Ради проверки изложенных предпринимателем фактов, мы попросили источника в ГФСУ предоставить официальные данные по оформлению грузов ООО «Виндейл» в период с сентября 2017 по январь 2018 года. Полученная информация в точности соответствует истории предпринимателя Ивашины. В приведенной ниже таблице хорошо видно, когда владелец «Виндейла» платил Коваленко, а когда отказывался.

    Запасаемся попкорном

    Главной интригой сегодняшнего дня является то, какие показания будет давать на допросах Коваленко и сдаст ли следователям своего шефа Тупальского. Но, то, что под главой киевской таможни не только зашаталось кресло, но и начала гореть земля под ногами – факт. По крайней мере об этом можно судить по слухам о, якобы увольнении Тупальского с Киевской таможни и переводе на руководящую должность в центральный аппарат ГФСУ. И хотя наш источник в ведомстве опроверг эту информацию, вряд ли следователи поверят в то, что руководитель таможни не знал, чем занимается его заместитель. Ну, а если Коваленко признает факт участия Тупальского в коррупционных схемах, говорить будет вообще не о чем. Точнее, рассказывать придется обо всем и желательно чистосердечно.

 

Україна починає набирати висоту

Україна в "Індексі економічної свободи" піднялася на 16 позицій
Україна в "Індексі економічної свободи" піднялася на 16 позицій

Україна в рейтингу "Індекс економічної свободи (Index of Economic Freedom) 2018 року" збільшила свій показник з 48,1 до 51,9 балів зі 100 можливих і піднялася зі 166 на 150 місце серед 180 країн-учасниць, свідчать результати щорічного дослідження американського The Heritage Foundation.

Згідно з ними, Україні за минулий рік вдалося вибратися з групи депресивних економік з показником індексу нижче 50 і перейти в категорію переважно невільних.

У ній вона випередила Сьєрра-Леоне, Узбекистан, Бразилію та Афганістан і наздогнала Камерун, але поки що відстає від Малаві, Демократичної республіки Конго, Гвінеї, Гамбії та Аргентини.

"Україна займає останнє місце серед 44 країн в регіоні Європи, а її загальний бал нижчий регіональних і світових середніх", - констатують укладачі рейтингу.

Вони відзначають, що Україні вдалося поліпшити 8 з 12 показників економічної свободи, особливо - грошової свободи (з 47,4 до 60,1) і свободи інвестицій (з 25 до 35).

Що стосується регресу, то найбільшим він став за показниками свободи торгівлі (з 85,9 до 81,1), захисту прав власності (з 41,4 до 41) і сумлінності влади (government integrity) (з 29,2 до 29).

"Існують серйозні питання щодо корупції в судових органах, які є одними з найбільш слабких і користуються мінімальною довірою публічних інститутів", - наголошується в документі.

У сусідів з екс-СРСР Білорусі - 108 місце (58,1 бал), Росії - 107 місце (58,2 бала), Молдови - 105 місце (58,4 бала), і всі вони в одній з Україною групі.

Показники західних сусідів істотно краще: Румунія - 37 місце (69,4 бала), Польща - 45 місце (68,5 бала), Угорщина - 55 місце (66,7 балів), Словаччина - 59 місце (65,3 балів), що дозволило їм увійти до групи країн із середнім рівнем економічної свободи (від 60 до 69,9 балів).

Першу п'ятірку індексу і групу вільних економік з показниками від 90,2 до 80,4 бала сформували в цьому році Гонконг, Сінгапур, Нова Зеландія, Швейцарія, Австралія і Ірландія.

 http://ua.interfax.com.ua/news/economic/484498.html

Политические итоги Давоса 2018

Политические итоги Давоса 2018: оптимистический пессимизм

По итогам 48-го Мирового экономического форума (г. Давос, Швейцария), который прошел под названием «Совместное будущее в разобщенном мире», осталось больше вопросов чем ответов, несмотря на все старания ее участников.

​Олег Чабала Олег Чабала , политический эксперт
Президент США Дональд Трамп и основатель и президент Всемирного экономического форума Клаус Шваб во время церемонии открытия ВЭФ
Фото: EPA/UPG
Президент США Дональд Трамп и основатель и президент Всемирного экономического форума Клаус Шваб во время церемонии открытия ВЭФ

Мировой экономический форум посетили президенты и лидеры правительств не менее 70 государств (президент Франции Эммануэль Макрон, канцлер Германии Ангела Меркель, премьер-министр Великобритании Тереза Мэй, президент Еврокомиссии Жан-Клод Юнкер, премьер-министр Индии Нарендра Моди, глава правительства Канады Джастин Трюдо, премьер-министр Израиля Беньямин Нетаньяху, президент Украины Петр Порошенко и др.), представители около 40 международных организаций, а также около 2000 представителей руководящего состава ключевых компаний мира и 900 представителей неправительственных организаций.

Всего в ходе форума в Давосе прошло более 400 сессий на разные темы. Помимо политических и экономических сессий, состоялись обсуждения тем климатических изменений, здорового способа жизни и др.

Еще в преддверии этого мероприятия его участниками, как отмечало «Financial Times», были определены ключевые угрозы и вызовы на 2018 год. Среди них: вероятность применения оружия массового уничтожения; негативные последствия климатических изменений (вызванные в том числе глобализацией) и другие факторы, прямо или косвенно связанные с экономикой.

Директор Международного валютного фонда Кристин Лагард с докладом на ВЭФ
Фото: EPA/UPG
Директор Международного валютного фонда Кристин Лагард с докладом на ВЭФ

Несмотря на то, что ежегодная трёхдневная встреча ориентирована на экономику, на его полях все же было больше политики. Нельзя при этом говорить о том, что экономические вопросы отошли на второй план.

Площадка Давоса была с лихвой использована для всевозможных выступлений, встреч и переговоров, посвященных не только инвестициям и инвесторам, но и таким злободневным вопросам, как «фейковые» новости и методы противодействия им, состояние «постправды», вопросы связанные с искусственным интеллектом и робототехникой, противодействия киберугрозам и усилению кибербезопасности и т.д.

Как и на предыдущих Давосских форумах, не обошлось без протестов. И речь идет не столько об акциях антиглобалистов, сколько об антитрамповских выступлениях. Протестующие высказывал свое негативное отношение не только факту приезда американского президента, но и открыто обвинял Трампа в расизме, сексизме и т.д.

Демонстрации против визита президента США Дональда Трампа в Давос, Цюрих, 23 января 2018.
Фото: EPA/UPG
Демонстрации против визита президента США Дональда Трампа в Давос, Цюрих, 23 января 2018.

Давос и Украина

Давно подмечено, что Петр Порошенко намного свободнее и увереннее чувствует себя на международных мероприятиях, где и выглядит более убедительным. Вот и этот Экономический форум он удачно использовал как для своего пиара, так и для налаживания отношений с Западом.

Среди множества тезисов, озвученных во время участия в Форуме, можно выделить тезис о том, что Россия ведет «необъявленную войну» не только против Украины, но и против всех. Этим обстоятельством объясняется необходимость поиска форматов новых коалиций, программ и подходов для совместного противостояния агрессии.

Несмотря на то, что мнения аналитиков разделились относительно не только итогов проделанной работы, но эффективности проведенных встреч на полях Форума (запланировано было не менее 20), в целом, с учетом разнообразных, как внешних, так и внутренних контекстов, президент Украины выглядел убедительно, как с позиции картинки, так и пиара. Даже попытки его спровоцировать не увенчались успехом.

Фото: пресс-служба президента

Позитивом можно считать и работу «Украинского Дома» в ходе Форума. Его заявленной темой было: «Украина: креативность, инновации, возможности», несмотря на достаточно скромные презентационные возможности украинской стороны для демонстрации технологий и инвестиционных возможностей для инвесторов в Украине, в том числе сфере IT технологий.

Позабавило желание прославленного боксера и мэр Киева Виталия Кличко стать телохранителем для инвесторов в Украине.

В позитивном ключе стоит воспринимать и традиционный «украинский завтрак» (много лет подряд организовывается Виктором Пинчуком) на котором, в отличие от предыдущего, лично выступал президент Украины. В своем 10 минутном выступлении рассказав, как о просчетах, так и достижениях, не обошел вниманием и перспективы реформ.

Хоть и не простой, но позитивной можно считать встречу Порошенка с главой Международного валютного фонда Кристин Лагард. Перед Форумом встрече прогнозировали провал – из-за письма МВФ в Киеве, в котором критиковался темп реформ и президентский вариант создания Антикоррупционного суда. В итоге Лагард ничего не сказала критического, лишь призвала Украину воспользоваться "благоприятной внешней средой" для ускорения реформ. А сам Порошенко заявил, что требования МВФ выполнены на 80% и в апреле получит очередной транш.

Фото: пресс-служба президента

Мало того, в украинские СМИ произошла «утечка» информации о том, что Лагард, оказывается, не знала о вышеупомянутом письме. И пообещала провести расследование появления письма в прессе, а также наказать подписавшего это послание сотрудника за самодеятельность – его уволят.

На позитивной ноте прошли и другие встречи Порошенко.

Из минусов – протоколу не удалось организовать встречу президентов Украины и США.

Пришла ли «трампономика» на поля Давоса?

Главной интригой форума был вопрос приезда или неприезда американского президента Дональда Трампа. Но все же ситуация разрешилась и он вместе с делегацией посетил это мероприятие. При этом американский президент ограничился незначительным количеством встреч.

Некоторые обозреватели одной из главных причин посещения Экономического форума президентом США считают желание не только и не столько, в очередной раз обратить к себе внимание и донести свою позицию, сколько произвести фурор по аналогии с визитом на предыдущий форум лидера Китая Си Цзиньпина.

Американские президенты до Трампа не баловали своим присутствием форум в Давосе. Речь идет о том, что Трамп фактически стал вторым президентом, который посетил этот форум, до него этот делал Билл Клинтон – как в качестве действующего президента (2000), так и после ухода с этого поста. Другие президенты по тем или иным причинам игнорировали Давос (Речь идет о Бараке Обаме, младшем и старшем Буше и не только).

Фото: EPA/UPG

Ключевым акцентом Трампа во время его выступления можно считать констатацию фактов о том, что Америка переживает «лучшие времена» для инвестиций и ведения бизнеса. Кроме того, речь шла о том, что для упрощения экономических процессов его администрацией была инициирована налоговая реформа и упрощение правил ведения бизнеса.

Трамп в своем выступлении, среди прочего, акцентировал внимание на экономических достижениях США за время его правления - рекордное за последние 50 лет снижение безработицы среди различных слоёв населения; создание более двух миллионов рабочих мест за последний год и т.д.

Можно говорить об определенной коррекции внешнеэкономической политики со стороны Трампа. Речь идет о том, что несмотря на выход США из Транстихоокеанского партнерства Вашингтон не против заключения отдельных договоров о свободной торговле с государствами-членами этого сообщества. Тем самым, с одной стороны подтвердив, что «America First», а с другой – Вашингтон не собирается самоограничиваться («America not Alone»).

Достаточно неоднозначно присутствующими был воспринят тезис о том, что США выступают за справедливую систему мировой торговли, в условиях которой одни страны не наживаются за счет других. Хотя, тут же стало понятно, что Трамп не пытается показать себя социалистом, а речь идет о том, что в мировой торговле существуют несправедливые практики, которые включают массовое воровство интеллектуальной собственности, промышленные субсидии и государственную плановую экономику.

Не обошлось и без конфузов, главным из которых, кроме игнорирования речи Трампа со стороны ключевых европейских политиков, можно считать заявление Джорджа Сороса о том, что Трамп пытается создать в США мафиозное государство, но ему этого не дают сделать.

Фото: Niccol Caranti/ Wikimedia Commons.

Европейские лидеры

Кроме участия представителей бизнес элиты внимание общественности было обращено на ключевых политических лидерах. Особое место занимает президент Франции Эммануель Макрон, который на внешнеполитическом уровне не только заявил, но и всячески пытается подтверждать свои лидерские устремления.

Некоторые аналитики заявляют о том, что Макрон стремиться стать главным и наиболее влиятельным европейским лидером, пытаясь «подвинуть» Ангелу Меркель, которая после затянувшейся коалициады ослабила свои позиции.

Европейские политики прямо или косвенно обращали внимание на будущее Европы, в том числе необходимости еще более глубокой интеграции (и не только из-за выхода Великобритании из ЕС).

Представители европейских политических элит положительно высказывались о видении будущее ЕС как в своих выступлениях, так и в кулуарах. Причинами этого можно считать не только опубликованный в преддверии Давоса прогноз МВФ (в соответствии с которым улучшены показатели нынешнего роста и оценки на будущее). В ближайшее время будет обнародован прогноз ЕС, в котором тоже будет идти речь о позитивной динамике в пределах сообщества.

Фото: EPA/UPG

По свидетельству Еврокомиссара по экономическим и финансовым вопросам Пьера Московиси, европейская экономика показывает уверенный рост не только по итогам 2017 года, но и в текущем году. При этом его динамика не только стабильная, но лучшая за последние 10 лет. Тем самым, можно говорить о том, что Европа вышла из кризиса, но как и ранее стоит вопрос необходимости еще большей консолидации усилий.

Государственные бюджеты хотя и не в полном порядке, но имеют положительную динамику, что дает уверенность в том, что Испания и Франция выйдут из процедуры избыточного дефицита. Среднее значение бюджетного дефицита в еврозоне составляет 0.9%, мы уже очень далеко от известного всем показателя в 3%.

Практически все европейские политики были едины в необходимости ориентации на собственные силы, а не на помощь США, особенно в военных и оборонительных вопросах. Кроме того, все они говорили об угрозах протекционизма и позитивном значении принципам многосторонних отношений.

Президент Франции Эммануэль Макрон фокусировал внимание на том, что процесс глобализации переживает кризис. Именно поэтому чтобы интегрироваться в мире и избежать его раздробления, он обозначил необходимость пересмотра стратегию ЕС на ближайшие 10 лет. Изменения должны коснуться экономики, социальных вопросов, науки и политики.

Фото: EPA/UPG

Канцлер Германии призвала Евросоюз обеспечить единство внешней политики на фоне разногласий с крупными международными игроками (такими как Индия, США, Китай и Россия). Меркель фокусировала внимание на более активных действиях в вопросе общей оборонной политики и совместных действиях в вопросах миграции и не только.

«Основа Евросоюза – наши ценности: свобода, демократия, права человека, мир. И нельзя забывать, что экономика лишь служит им. Нужно вновь вспомнить об этих ценностях, они должны стать фундаментом Европы будущего. Это Европа, которая поможет своим гражданам, если они столкнутся с проблемами. Европа для людей, которые боятся потерять работу, которые обеспокоены автоматизацией производства, для людей, которые боятся терроризма и других угроз, нависших над Европой. Для этого нужно усилить нашу коллективную обороноспособность. Мы должны работать вместе, чтобы противостоять угрозе терроризма, трудиться, чтобы европейская экономика оставалась самой динамичной, самой инновационной в нашем меняющемся мире».— Премьер-министр Португалии Антониу Кошта

Давос, Россия и санкции

Несмотря на всевозможные разговоры в преддверии Форума, Россия так же приняла участие в его работе, однако статус представительства понизился по сравнению с предыдущим годом. Вместо зампреда Игоря Шувалова Москву представлял вице-премьер Аркадий Дворкович.

Россия хоть и пыталась проводить активную работу на Форуме, однако объективно яркими достижениями нельзя похвастаться. При этом медиа-пространство рунета пестрит заголовками констатирующих в разных интерпритациях «победу русской дипломатии». Правда, сам Дворкович отмечал, что американцы не хотели встречаться и всячески игнорировали представителей российской делегации, а его статус не позволял просить о встрече с Дональдом Трампом. 

Объективно же, ситуация далека от победоносной для России и причина «игнорирования» достаточно проста и понятна. И речь идет не только о том, что в кулуарах Давоса активно обсуждался вопрос санкций, которые вопреки всем ожиданиям российской стороны ослаблять не планируют, но и в том, что в ближайшее время их еще расширят. Так, в подготовленном Министерством финансов США Докладе, который планируется представить 29 января, речь идет о возможных новых санкциях против России. И что интересно, партнеры российских компаний могут попасть под санкции наровне с российскими. Именно по этой причине с российскими участниками Давоса так холодно общались зарубежные партнеры, несмотря на все старания московских дипломатов.

А те участники, кто коммуницировал с российскими дипломатами и участниками форума, в большинстве своем интересовались как раз вопросом санкций и их последствий. Несмотря на дружественные дифирамбы даже некоторых европейских энергетических партнеров России, однако они будут следовать решениям Еврокомиссии до тех пор, пока не отменят санкции.

​Олег Чабала Олег Чабала , политический эксперт

Василь Сліпак назавжди з нами -


  2015  10
11.02.18 19:15"За що загинув Василь Сліпак?"

Таким є слоган документального фільму "МІФ" про життя і смерть Василя Сліпака. Він володів унікальним тембром голосу (бас-баритон), був солістом Паризької Опери, у 2013-2014 разом з українською общиною у Франції активно допомогав Майдану. А після початку війни зробив вибір на користь захисту Батьківщини і зовсім несподівано для своїх близьких пішов воювати у складі ДУК ПС. Загинув влітку 2016 року.

Режисери Леонід Кантер та Іван Ясній говорять, що намагалися створити фільм не про смерть, а про любов і життя. Бо навіть останні слова, що злетіли з вуст смертельно пораненого Василя, - про вічну любов. І на цій частині фільму до горла підступає найбільше розчулення. До речі, те, що збереглися останні кадри життя Василя - просто диво. Принаймні, так виглядає з боку глядача.

Після перегляду я зловила себе на думці, що досі сприймаю Василя Сліпака, в першу чергу, як талановитого співака, а лише потім - як воїна. Ми бачимо Василя незнаного - яким він був поза сценою. Це кіно більше наштовхує на роздуми, ніж розставляє крапки над "і".

"За що загинув Василь?". І чи має право людина, наділена неповторним голосом, класти його на вівтар? Наприкінці фільму з вуст друзів, побратимів, колег і педагогів лунають абсолютно протилежні оцінки. Деякі з них очікувано викликають гучне невдоволення глядачів. А деякі коментарі допомагають зрозуміти чому Василь не зміг всидіти у далекому від українських подій Парижі і пішов на війну вдруге. Тож цей фільм про те, чи готові ми прийняти чужий вібір. 

Поспішайте, фільм у прокаті лише один тиждень, у деяких містах - лише кілька днів. 

Підзаробили робята з Донбасу та РФ

12.02.18 11:11 Унаслідок контратаки ЗС США в Сирії знищено близько 100 солдатів військ Асада, підтримуваних РФ, - FoxNews. ВIДЕО
Минулої ночі американські збройні сили протягом майже 3 годин відбивали непровокований напад, який почався близько опівночі.

Як інформує Цензор.НЕТ, про це йдеться в сюжеті FoxNews.

Повідомляється, що 500 бійців, які мають стосунок до Росії та сирійського режиму Башара Аль-Асада, почали атаку на аванпост США в східній Сирії, який розташовується за п'ять миль від річки Євфрат, що розділяє війська, підтримувані Америкою, та сили режиму президента Асада, які підтримує Росія.

Підтримувані Росією війська почали атаку, використовуючи міномети, танки та артилерію. Коли снаряди почали вибухати в небезпечній близькості від розташування американських сил спецоперацій, ті запросили масований удар з повітря.

Читайте на "Цензор.НЕТ": Ми попереджали, але росіяни все заперечували і говорили, що нічого не відбувається, - генерал сирійської опозиції Хасан про розгром найманців РФ

У контратаці брали участь американські літаючі артбатареї безпосередньої підтримки Lockheed AC-130, винищувачі F-15, F-22, ударні вертольоти "Апачі" та артилерія морської піхоти наземного базування. Уся авіація США в цьому районі була задіяна в контратаці, унаслідок якої знищено близько сотні ворожих солдатів. Американські військовослужбовці при цьому не постраждали, але було поранено одного бійця військ Сирійської опозиції, яку підтримує США.

Після того як американські військові протягом тижня перед атакою спостерігали нарощування цього угруповання неподалік їхньої бази, вони зв'язалися по спеціальному каналу зв'язку з росіянами, які їх запевнили, що причин для побоювань немає.

Зазначається, що це вже не перше пряме зіткнення американських збройних сил із військами режиму Асада: минулого року ВМС США випустили 51 крилату ракету "Томагавк" по Сирійській авіабазі після того як Пентагон звинуватив режим Асада у використанні хімічної зброї. Також винищувач ВМС США збив сирійський військовий літак.

Для Американських ВМС і збройних сил загалом цей повітряний бій, який закінчився знищенням ворожого літака, став першим за останні 18 років. Збройні сили США підозрюють, що росіяни, які підтримують режим Асада, намагалися зайняти нафтове родовище, раніше контрольоване терористичним угрупуванням "Ісламська держава", яке охороняється військами, підтримуваними Америкою.

Копен-дупен, кацо!

Саакашвілі видворили в Польщу

"Особу було повернуто в країну, звідки прибула".

Саакашвілі видворили в Польщу

Колишнього голову Одеської ОДА Михайла Саакашвілі видворили в Польщу.

Про це повідомила прес-служба Державної прикордонної служби.

"Дана особа перебувала на території України незаконно, а тому з дотриманням усіх юридичних формальностей була повернута в країну, звідки прибула, порушуючи вітчизняне законодавство", - йдеться в заяві на сайті ДПСУ.

10 вересня 2017 року позбавлений громадянства України Михайло Саакашвілі прорвався на територію держави через польський кордон. 22 вересня Мостиський суд Львівської області визнав Саакашвілі винним у незаконному перетині кордону, а 6 лютого 2017 року Саакашвілі було остаточно відмовлено в оформленні документів про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

У зв'язку з цим вранці 12 лютого військовослужбовці Держприкордонслужби разом з представниками Міграційної служби та Національної поліції повідомили Саакашвілі про його повернення в Польщу. Сталося це в центрі Києва, в ресторані "Сулугуні".

"Брати" підклали свиню

10.02.18 14:01 Голу дівку на бал привів посол РФ в Австрії, - Ірина Геращенко про провокації Femen у Відні. ФОТО
Оголена на знак протесту проти приїзду Президента України Петра Порошенка на Віденський бал активістка Femen була помічена там разом із послом Росії в Австрії Дмитром Любинським.

Як інформує Цензор.НЕТ, про це на своїй сторінці в Facebook повідомила перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко.

Читайте на "Цензор.НЕТ": Активістка Femen Діаш отримала умовний термін за акцію проти президента Чехії

"Щодо балу, то президент України там був єдиним запрошеним іноземним президентом. Був з дружиною, гідно представляли Україну. А от посол РФ прийшов на бал..... з голою фємєндівкою, як пишуть австрійські ЗМІ . В російських топ- чиновників це щось ментальне й вікове, схоже, бо як досягли певного віку і статусу, то на бал чи на яхту - не з дружиною, а з екскортом . Скрєпи, такіє скрєпи", - написала она.

Раніше в ЗМІ з'явилася інформація про те, що в столиці Австрії активістка руху Femen Аліса Виноградова роздяглася на червоній доріжці Віденського балу, протестуючи проти приїзду туди Петра Порошенка.

Голу дівку на бал привів посол РФ в Австрії, - Ірина Геращенко про провокації Femen у Відні 01
Активістка Femen Виноградова і посол РФ в Австрії Дмитро Любинський (праворуч в окулярах)

Голу дівку на бал привів посол РФ в Австрії, - Ірина Геращенко про провокації Femen у Відні 02

Читайте на "Цензор.НЕТ": Порошенко наступного тижня може обговорити з Меркель подальшу участь Німеччини у врегулюванні на Донбасі, - Єлісєєв

Голу дівку на бал привів посол РФ в Австрії, - Ірина Геращенко про провокації Femen у Відні 03


12.01.18 19:00 "Земан - повія Путіна" - на виборчій дільниці на президента Чехії накинулася активістка Femen.ФОТО+ ВIДЕО
На президента Чехії Мілоша Земана накинулася напівоголена жінка з криками "Земан - повія Путіна".

Інцидент стався на виборчій дільниці в Празі в п'ятницю, 12 січня, передає Цензор.НЕТ із посиланням на "Радіо Свобода".

Охоронці повалили жінку на підлогу, а Земана вивели з дільниці. Але через деякий час він все ж повернувся і проголосував.

У прес-службі руху Femen заявили, що акцію провела українка Ангеліна Діаш.

Також читайте: Відомо близько 10 фактів участі чеських найманців на боці терористів Донбасу. Одному висунуто звинувачення, двоє знищені ЗСУ, - ЗМІ Чехії

 

Земан - повія Путіна - на виборчій дільниці на президента Чехії накинулася активістка Femen 01

В Україні "злодії в законі" - не авторитет

Розпочалася оперативно-профілактична операція «Мігрант»
Міністерство внутрішніх справ України, опубліковано 10 лютого 2018 року о 16:29

Розпочалася оперативно-профілактична операція «Мігрант». Наказ про проведення операції був підписаний Міністром внутрішніх справ України Арсеном Аваковим. Це буде спільне відпрацювання Національної поліції, Державної прикордонної служби та Державної міграційної служби. Про це повідомив перший заступник Голови Національної поліції В’ячеслав Аброськін сьогодні, 10 лютого, на робочій нараді з оперативними підрозділами.

В’ячеслав Аброськін зазначив, що метою загальнодержавних профілактичних заходів є виявлення іноземців, які своїми діями впливають на криміногенну ситуацію в країні.

Він підкреслив, що оцінка результатів роботи будь-якого регіону буде проводитися виключно за результатами видворення або припинення злочинів особами, які прибувають в Україну з метою організації протиправної діяльності. Відтак зловмисники повинні бути видворені з країни, навіть якщо вони не беруть безпосередньо участь в реалізації самого злочину.

«Це лідери злочинних груп, «злодії в законі». Така категорія громадян повинна бути під нашим пильним контролем. Необхідно відстежувати їх діяльність з моменту прибуття на територію країни. Оперативні підрозділи мають володіти інформацією ще на етапі підготовки до скоєння злочину та оперативно затримувати зловмисників», - підкреслив В’ячеслав Аброськін.

Він зазначив, що такі заходи сприятимуть зменшенню негативного впливу етнічної злочинності на криміногенну ситуацію в регіоні та державі загалом.


Причини удач і шанси невдач України напишу я

Україна-2018: причини невдач і шанси на успіх

Система вичерпала ресурси та дійшла до межі міцності. 

Всупереч млявим ознакам депресивного зростання, міжнародні рейтинги наочно демонструють, що економічна ситуація в Україні якісно не поліпшується. Сталими складовими її іміджу стали корупція, війна, борги, рейдерство. Ситуація виявилася законсервованою на десятиліття — за роки після розпаду радянського блоку Україна є єдиною серед своїх найближчих сусідів, хто не розвивається. Чому?

Країна здобула державну незалежність ще у 1991 р., тоді її економіка була однією з найбільш розвинених не лише в Європі. У складі СРСР вона також була лідером: важка промисловість, унікальне машинобудування, ядерні, ракетні та космічні технології, сільське господарство, значна частина інтелектуального потенціалу радянської імперії. В України були всі шанси швидко повернутися на шлях цивілізованого розвитку, стати однією з провідних економік світу. ЄС ще тільки формувався, Китай ще не був світовою фабрикою...

"Радянська влада" мала дві головні відмінності: заборона приватної власності на засоби виробництва та матеріалістична комуністична ідеологія. Незалежність привела до скасування першої та принаймні до формальної відмови від другої. Розпочаті реформи, ключовою серед яких стала приватизація, були покликані впровадити в пострадянську економіку ринкові інструменти створення активів і перерозподілу власності. Захід активно підтримував цей процес фінансами та знаннями. У короткий час було створено ринкову інфраструктуру, банки, біржі, регуляторів, прийнято законодавство, навчено кадри. Громадяни стали власниками мільйонів акцій. У відкриту економіку прийшли іноземні інвестори.

Однак дуже скоро розпочався рух у зворотний бік. Розпорошена власність на основні промислові активи виявилася в підсумку сконцентрованою в руках кількох фінансово-промислових груп (ФПГ) — сформованих на основі колишніх партійних номенклатур і кримінальних структур олігархічних кланів. Вони поділили між собою галузі та підприємства, обзавелися політичними партіями, телеканалами, розподілили державний бюджет, міністерства й посади. Джерелом влади замість народу став олігархічний консенсус.

Почалося вичавлювання з країни іноземних інвесторів — тих, які встигли увійти. Стали організовуватися протестні акції та виникати політичні скандали, які відлякували тих, хто увійти лише збирався. Іноземні інвестиції стали загрозою для стабільності існуючої влади, і задля самозбереження вона доклала максимум зусиль, щоб вичавити їх із країни. Єдине, на що не зважився кланово-олігархічний режим, — це знову скасувати право приватної власності. Утім, немає потреби скасовувати право власності на найважливіший український актив — землю сільськогосподарського призначення, його й так фактично немає дотепер.

Міжнародне співтовариство не змогло чи не захотіло адекватно реагувати. Зовні все було добре. Законодавство прийняте, ринкові інститути нібито створені. Усі формальні ознаки демократії наявні, навіть із надлишком. Міжнародна бюрократія вирішила, що в Україні зроблено достатньо, і процес реформ незворотний. Крім того, світ зайнявся іншою проблемою. Сталося 9/11 і розпочалася глобальна війна з тероризмом. Про Україну забули.

Олігархія не згаяла шансу і приступила до цементування своєї влади. Головною загрозою для неї в цей період стали ринкові інститути. Особливо небезпечною була спроможність фондового ринку розмивати неефективні майнові комплекси та концентрувати капітал у більш ефективних бізнесах. Олігархічний же бізнес, що спирається на ресурси держави, неефективний апріорі та не виносить конкуренції ні за ринки, ні за капітал.

Фондовий ринок знищували в кілька етапів. Спочатку з нього забрали акції найважливіших підприємств, які ввійшли в олігархічні ФПГ. Були дискредитовані інститути спільного інвестування. Потім національні регулятори "прогледіли" російську експансію, фактично байдуже спостерігаючи за переходом під "добросусідський" контроль основних біржових майданчиків. Ефективна приватизація, розміщення пенсійних коштів, залучення капіталів для розвитку та навіть для спекуляцій стали неможливими. Особливо гостро це відчувалося під час початку бойових дій у Донбасі. Виявилося, що в держави немає механізмів оперативного залучення коштів навіть на потреби оборони. Перший час армія фінансувалася за рахунок пожертвувань населення. Фондовий ринок перебуває в комі й досі. Україна не в змозі мобілізувати для потреб економіки заощадження населення, вільні кошти бізнесу, і вони залишають країну. Тим часом держава постійно шукає зовнішні позики, одержати які дедалі складніше.

Таким чином, ФПГ в Україні вийшли за рамки просто великих бізнес-систем, настільки глибоко вжившись і вкоренившись практично в усіх сферах життєдіяльності, які фактично перетворилися на неформальні, але надзвичайно впливові квазідержавні інститути. У ті, які насправді визначають стратегічні перспективи країни. А точніше, їхню відсутність… Адже головними завданнями ФПГ були та залишаються власне виживання, паразитування на державних ресурсах й усунення конкуренції. Задля самозбереження та усунення ризиків, які випливають із права власності та загрози сторонніх інвестицій в олігархічні активи, було знищено можливість інвестування в Україні взагалі. У цьому є своя логіка. Державний інститут не може бути об'єктом інвестування. Інакше кожний захоче купити собі, наприклад, акції податкової служби...

Однак кошти населення треба було якось утилізувати. Багато хто дивувався, який незрозуміло високий рівень споживання демонстрували українці ще недавно. Не могли зрозуміти, чому такі високі ціни на нерухомість у Києві. Кошти, які в розвинених країнах населення вкладає в національну економіку, українці спрямовували на споживання. Щоб підтримувати це споживання, уряд підтримував заборону на інвестиції за межі України. Капітали опинилися в капкані, де їх періодично "стригли" обваленнями валютного курсу, фінансовими та будівельними пірамідами, банкрутствами банків.

Основним видом економічної експансії та бізнес-зростання стало рейдерство. Олігархічні ФПГ розширювалися за рахунок захоплення рентабельних виробництв, що вижили, і нових підприємств, у тому числі створених іноземними інвесторами. У цивілізованих країнах діяльність M&A існує, але жорстко регулюється та використовує ринкові методи. Через відсутність ринкових методів в Україні ця функція була передана корумпованим державним судам і стала їхнім основним заняттям.

На той час було вирішене й питання з ідеологією. Зайняти місце викинутої в сміттєвий кошик зношеної комуністичної моралі український націоналізм не був готовий. За роки радянської влади було маргіналізовано релігійні концепції влади та організації суспільства. Тому державною ідеологією України стала корупція. Принципами цілісності державного апарату стали пов'язаність взаємним компроматом, загроза кримінальної відповідальності для відступників та участь у розподілі корупційного доходу. Корупційні ідеали проникли й у суспільну свідомість, сталі впливати на політичний вибір, формувати політичну еліту.

Ситуація, аналогічна з фондовим ринком, відбулася і з іншими суспільними інститутами, відродженими з допомогою міжнародного співтовариства. Була позбавлена повноважень та існує тільки на папері система альтернативного вирішення спорів — третейських судів. Вони мали взяти на себе основне навантаження з вирішення бізнес- і особистих конфліктів. У якийсь момент корумпована судова система відчула загрозу своїй монополії та виключному праву перерозподіляти власність у країні.

Був заблокований на початковій стадії розвиток саморегулівних організацій (СРО). Вони стали загрожувати підзвітним олігархії державним регуляторам. За сприяння міжнародних донорів було створено кілька таких організацій, насамперед у фінансових галузях, де найвищі вимоги до оперативності регулювання та контролю. Деякі існують і нині — як пам'ятники зростанню, що не відбулося.

До менш помітних жертв олігархічного переродження належить галузь довірчого управління, трастів. Один із найдавніших правових інститутів був відтворений і в Україні, активно використовувався в процесі приватизації, мав перспективи. Але проблемою виявилося використання трастів при концентрації активів олігархами та відмиванні коштів для цього (потрібно було ховати кінці). У підсумку інститут трастів був дискредитований і став юридичною "примарою".

Шкода від втрати трастів і досі повністю не усвідомлена. Крім виплат стипендій і утримання, найважливішим призначенням трастів є управління активами держслужбовців. Це всесвітньо визнаний механізм профілактики корупції. Чиновник втрачає можливість поєднувати державну службу та бізнес, не приховує власності, оформлюючи її на родичів і друзів, як це масово роблять українські чиновники. Його активи перебувають під загрозою швидкого блокування та конфіскації у разі злочинної поведінки. Нині в Україні тільки один державний службовець робить вигляд, що використовує траст для цих цілей. Це — президент Порошенко. Під тиском світового співтовариства відому широкій публіці частину його активів було передано в управління Ротшильд-трасту.

Як бачимо, існування багатьох ринкових інститутів в Україні не більш ніж ілюзія, яка успішно підтримувалася тривалий час олігархічним режимом. Але спроба обпертися на ілюзію дає тільки один результат — падіння. Це й відбувається з Україною.

Система вичерпала ресурси та дійшла до межі міцності. Економіка ввійшла в постійну кризу. Населення продовжує стрімко скорочуватися і внаслідок вимирання, і в результаті імміграції. Держава втратила можливість контролювати територію. Поки що це Крим і Донбас. Наступним закономірним етапом може стати розподіл країни між окремими, "заточеними" на різні регіони олігархічними кланами, кожний з яких може створити "сіру" зону та продовжити там своє угасання, що може тривати багато років.

Процес зайшов настільки далеко, що внутрішніх зусиль українського суспільства для його зупинки вже недостатньо. Нині, під загрозою виникнення в центрі Європи "чорної діри", Захід знову спрямував свої зусилля на реформування України. Створюється ціла альтернативна система антикорупційних органів, покликаних зруйнувати корупційну мережу, в якій перебуває українська держава. Вдаються до спроб відсторонити олігархів від управління державою, що призводить, утім, поки що тільки до перерозподілу сфер впливу та заміни одних олігархів на інших.

Одна з головних причин невдач — відсутність систематичної роботи з відбудови навіть тих ринкових інститутів, які були перелічені вище. А без них неможливе усунення головної причини блокування економічного розвитку країни — корупційного чиновницько-олігархічного режиму, який загрожує обваленням держави та економіки України.

І все-таки чому в України є шанс і може вийти? Світове співтовариство навряд чи бажає одержати посеред Європейського континенту неконтрольовану територію, що постійно експортує хаос. Ще один мотив починає звучати дедалі частіше, хоча поки що усвідомлюється не так явно в Європі, як в Америці. Те, що відбувається в Україні, — прев'ю, своєрідна проекція того, що може очікувати Європу вже в найближчі десять років (і не тільки її). Неефективна, уже неспроможна адекватно виконувати свої функції застаріла держава, посилення протестних настроїв і величезні маси соціально пасивного населення, зростання влади транснаціональних компаній, постійний бюджетний дефіцит на тлі зміни промислової парадигми — це загальні, не тільки українські, симптоми. Просто в України немає імунітету, і вона — один із "найважчих" пацієнтів. Але всі мають бути зацікавлені в тому, щоб вона першою видужала. Тому що на її досвіді можна буде знайти ліки та допомогти іншим.

#Олександр Ситухо
https://dt.ua/macrolevel/ukrayina-2018-prichini-nevdach-i-shansi-na-uspih-268864_.html