Міністерство освіти і науки України визначило пріоритетом на 2018-2019 роки створення стратегії інноваційного розвитку і реформа законодавства про державну підтримку інновацій.

"Для розвитку інновацій в Україні ми повинні спільними зусиллями прийняти рішення, яке забезпечать безперервність ланцюга розвитку інновацій від проведення дослідження до виробництва", - цитує міністра освіти і науки Лілію Гриневич прес-служба Міносвіти в середу.

Міністерство визначило собі пріоритетні завдання на найближчі 2 роки, які допоможуть удосконалити інноваційну сферу.

Зокрема, до них належать: створення стратегії інноваційного розвитку України; реформа законодавства про державну підтримку інновацій; створення дорожньої карти інтеграції України до Європейського дослідницького простору; реформа економічних відносин в системі вищої освіти; введення базового фінансування наукової діяльності університетів за результатами їх державної атестації; державна підтримка міжнародного інноваційного співробітництва в рамках Міжнародній європейській інноваційній науково-технічної програми EUREKA.

Як повідомлялося, прем'єр-міністр України Володимир Гройсман виступив за збільшення фінансування української науки та Фонду розвитку інновацій.

Гірничорудна компанія Ferrexpo з основними активами в Україні у 2017 році збільшила чистий прибуток на 108% - до $394 млн.

Згідно з річним звітом, опублікованим на Лондонській фондовій біржі в середу, минулого року компанія збільшила виручку на 21% - до $1,197 млрд, її EBITDA зросла на 47% - до $551 млн.

При цьому маржа EBITDA збільшилася на 8 п. п. - до 46% з 38%. Формально дивіденди на 1 акцію зросли у 2,5 разу - до 16,5 цента $/акція з 6,6 цента $/акція. Компанія пропонує фінальні дивіденди за 2017 рік на рівні 3,3 цента за одну просту акцію (на рівні 2016 року) і 6,6 цента за спеціальну акцію (вдвічі збільшити порівняно з попереднім роком).

Крім того, повідомляється, що обсяг виробництва окатишів у 2017 році скоротився на 7% порівняно з 2016 роком - до 10,444 млн тонн, продаж - на 11%, до 10,467 млн тонн. Частка преміальних (високоякісних) окатишів у загальному обсязі випуску продукції становить 95%. При цьому середня ціна реалізації зросла на 22% - до $71,3/тонна при зростанні собівартості на 17% - до $32,3/тонна. Дохід зріс на 21% - до $1,197 млрд.

Чистий борг компанії у 2017 році знизився на 32% - до $403 млн.

Невиконавчий директор групи Стівен Лукас (Steve Lucas) у своєму коментарі висловив задоволення результатами діяльності Ferrexpo, зазначивши, що вони відображають ситуацію на ринку, зокрема високий попит на високоякісні залізорудні окатиші Ferrexpo провідних сталеливарних заводів світу.

"Програма підвищення якості групи, що завершилася в 2015 році, дала змогу Ferrexpo повністю використовувати збільшення ринкових премій за більш якісну залізну руду з 65-відсотковим вмістом заліза", - пояснив він.

За словами С.Лукаса, у 2018 році Ferrexpo очікує подальшої раціоналізації сталеливарної потужності в Китаї, яка має підтримувати глобальну маржу сталі та, у свою чергу, сприятиме подальшому зосередженню на виробництві заліза.

"Ця динаміка, а також постійна увага китайської влади до навколишнього середовища і скорочення викидів в атмосферу мають забезпечити сприятливу ситуацію для залізних руд", - вважає директор компанії.

Як повідомлялося, Ferrexpo у 2017 році експортувала 10 млн 406,8 тис. тонн окатишів, зберігши 1-е місце за експортом цієї продукції серед аналогічних компаній країн СНД.

Ferrexpo - швейцарська залізорудна компанія з активами в Україні. Основною діяльністю є виробництво та експорт високоякісних залізорудних окатишів, використовуваних у виробництві сталі.

ПГЗК - основний актив британської гірничорудної компанії Ferrеxpo plc, що котирується на Лондонській фондовій біржі: вона володіє 100% акцій Ferrexpo AG, якій, у свою чергу, належить 99,11% акцій Полтавського, 100% Єристівського ГЗК і 99,9% Біланівського ГЗК.

Група Ferrexpo є найбільшим виробником і експортером окатишів серед країн колишнього СРСР. Поточні виробничі активи - Полтавський і Єристівський ГЗК.

У 2017 році компанія виробила 10,4 млн тонн залізорудних окатишів. Основними споживачами продукції є сталеливарні підприємства з Австрії, Словаччини, Чехії, Німеччини та інших європейських країн, а також із Японії, Тайваню, Південної Кореї та Китаю.

Акції Ferrexpo котируються на основному майданчику Лондонської фондової біржі під тікером FXPO.

http://ua.interfax.com.ua/news/general/493683.html

Конгрес США погодив виділення Україні та Грузії фінансової допомоги в 2018 році.

У проекті бюджету, схваленому обома партіями конгресу, передбачається, що Україна може отримати в якості допомоги $ 420 млн 700 тис., не враховуючи $ 200 млн, виділених їй на військові потреби.

Грузії планується асигнувати $ 105 млн 325 тис.

Ще $ 8 млн. Конгрес має намір виділити на захист прав людини в Північній Кореї.

Підсумкову версію проекту бюджету США на 2018 фінансовий рік оприлюднено в середу ввечері за місцевим часом. Документ передбачає витрати на суму $ 1,3 трильйона, в тому числі $ 700 мільярдів на оборонні витрати.

Республіканці і демократи досягли компромісу щодо проекту за 52 години до встановленого дедлайну, після якого настало б припинення роботи федерального уряду.

Проект бюджету обсягом 2 тис. 232 сторінки забезпечить, у разі прийняття, функціонування уряду до кінця вересня 2018 року.

 http://ua.interfax.com.ua/news/general/493711.html

6 березня 2018р, Новини. Прес-служба ОДА

«Останні півроку були надзвичайно насичені активними реформами. І навряд чи ви знайдете будь-яку іншу країну в світі, яка б зробила настільки багато», -  сказав Президент Петро Порошенко в інтерв’ю впливовому  британському виданню Financial Times, відзначаючи динаміку та прогрес реформ в Україні.

Президент нагадав, що з вересня 2017 року Україна провела освітню реформу: «Реальну системну реформу. Ми змінили радянську освіту на західну, більш інтерактивну, освіту. Ми зробили величезні зусилля, щоб повернути дуже високий потенціал української науки та освіти».

Глава держави також відзначив реформу системи охорони здоров'я, яка не була простою, а «іноді дуже болісною, іноді непопулярною». «Політики не в захваті від того, що потрібно робити непопулярні речі, але ми більше не можемо терпіти стару систему»,  - сказав Петро Порошенко.

За його словами, значна частина цієї медичної реформи стосується реформи сільської медицини та запровадження телемедицини. В Україні близько 14 мільйонів людей живуть у селах, і вони абсолютно не мають доступу до системи охорони здоров'я. «Я був автором реформи сільської медицини, і я сумніваюся, що хтось може уявити, наскільки це важливо», - наголосив Президент.

«Ми робимо реформи не для МВФ, а для українського народу та майбутнього моєї держави. І я пишаюсь тим, що МВФ сказав, що протягом трьох років мого президентства ми зробили більше реформ, ніж у попередні 25 років», - підкреслив Петро Порошенко.

Президент також навів приклад пенсійної реформи, коли «ніхто не вірив, що буде достатньо політичної волі для пенсійної реформи, відійти від пенсійної системи популістського стилю до системи, яка б мотивувала людей платити офіційні зарплати, а не підтримувати сірі».

«Протягом 25 років моя країна чекала нового Закону про приватизацію, який встановлював би абсолютно нові стандарти приватизації, прозорі правила, можливість для інвестора використовувати британську правову систему, якщо він відчуває себе комфортно з цією позицією»,  - розповів Президент про нові правила приватизації державних підприємств. Він також зазначив, що без західних радників неможливо продати будь-який об'єкт великої приватизації.

Глава держави також сказав про конституційну реформу в частині правосуддя. «У нас була абсолютно залежна та корумпована судова система. Уявіть собі, що за дуже короткий проміжок часу парламент підтримав конституційну реформу судової системи. Ми повністю перезапустили всю судову систему, і новий Верховний Суд вже розпочав свою роботу», - сказав Петро Порошенко.

Президент також додав, що, одночасно з величезним реформуванням української армії, яке потребує значних коштів, Україна нарощує обсяги ремонту та будівництва нових доріг. Він навів приклад зростання витрат на будівництво доріг: в 2015 році – 10 млрд. гривень, у 2016 році – 20 млрд грн; в 2017 році – 30 млрд грн, в 2018 році заплановано 50 млрд грн. «І все відбувається за абсолютно новою системою державних закупівель,  яка економить десятки мільярдів. Саме тому ми збільшили місцеві бюджети в сім разів під час децентралізації. Ось чому ми маємо невелике економічне зростання», - підсумував Глава держави.

21 березня 2018р, Новини. 

Прес-служба ОДА

Президент Петро Порошенко підписав Указ, яким увів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 1 березня 2018 року «Про невідкладні заходи з нейтралізації загроз національній безпеці у сфері міграційної політики».

З метою забезпечення національної безпеки, нейтралізації загроз у сферах міграції та громадянства Рада національної безпеки і оборони України схвалила проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про громадянство України» щодо удосконалення окремих положень» та запропонувала Президентові внести його на розгляд Верховної Ради України.

Кабінету Міністрів України також доручається забезпечити у місячний строк розробку та внесення на розгляд Парламенту низки проектів Законів України. Зокрема, Уряду доручено підготувати зміни до Законів України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та «Про прикордонний контроль» щодо запровадження стосовно іноземців, насамперед громадян Російської Федерації, та осіб без громадянства, які походять із держав міграційного ризику, механізму попередньої перевірки підстав для в'їзду в Україну з використанням електронного повідомлення про намір відвідати Україну, а також визначення повноважень державних органів щодо здійснення такої перевірки.

Крім того, Кабміну доручено підготувати зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення порядку працевлаштування, прийняття на навчання, надання житла, реєстрації іноземців та осіб без громадянства та оформлення для них документів, сприяння в наданні інших послуг, а також за порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні.

Уряд також має забезпечити у місячний строк удосконалення механізму координації реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами, передбачивши, зокрема заходи із забезпечення належного функціонування чотирирівневої системи контролю за в'їздом та перебуванням в Україні іноземців та осіб без громадянства, врегулювання відповідних процедур і механізму взаємного доступу до інформаційних систем уповноважених державних органів.

РНБО також доручила Уряду затвердити план заходів на 2018 – 2021 роки з реалізації Стратегії державної міграційної політики України на період до 2025 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 року № 482-р, передбачивши запровадження стосовно іноземців, насамперед громадян Російської Федерації, та осіб без громадянства, які походять із держав міграційного ризику, механізму попередньої перевірки підстав для в'їзду в Україну з використанням електронного повідомлення про намір відвідати Україну.

Також, згідно рішення РНБО, має бути підготовлений і затверджений у двомісячний строк порядок реєстрації іноземців, осіб без громадянства та їх паспортних документів у пунктах пропуску через державний кордон України, а також внесення відомостей про іноземців або осіб без громадянства, їх паспортних даних до відповідного реєстру; порядок інформаційної взаємодії суб'єктів національної системи біометричної верифікації та ідентифікації громадян України, іноземців і осіб без громадянства, зокрема щодо здійснення верифікації та ідентифікації особи; порядок заповнення і використання імміграційної картки, зокрема під час перевірки підстав для в'їзду в Україну, продовження строку перебування іноземців та осіб без громадянства на її території.

Указ набирає чинності з дня його опублікування.