Невідправлений лист 92-го року від людини, якої вже нема.

Таким, ось, "страждаю"... Перебирала вкотре речі мами, якої вже нема. І натрапила на лист. Як виявилося, це її лист подрузі. Який вона не надіслала. Чи їй соромно було за те, що її знали успішною й гоноровою. Чи соромно за те, що не вийшла заміж. Чи у передчутті останніх днів "на плаву". Вже не відомо і ніколи не буде відомо. Одне я знаю - то були останні дні перед такою "м’ясорубкою", у якій постраждали всі, і хтось навіть не вижив. 90-ті були суворі. Але багато...

Читати далі...

[Приєднане голосування]

Яблука з пшеницею. Ч. 3. Лугові опеньки

[Приєднана картинка]Удар за ударом, ногою, ще раз ногою, рукою, ще ногою… Вона принишкла й удавала мертву, точнісінько як зараз показують про деяких тваринок. Закуталася ковдрою, й щосили мружила очі, вдаючи міцний сон. Її щелепи були затиснуті, губи поблідли від цього. Але вона не здавалася й щосили вдавала ніби не помічає мене! - Вставаааай! Роби щось! Паскудо! Подивися на малих! Вони вже не встають третій день! Роби хоч щось! Бодай щось! Вона вкуталася ковдрою з головою, міцно...

Читати далі...

Яблука з пшеницею. Ч.2. Київ сльозам не вірить.

Вона опинилася серед поля. Пізня осінь. Вечоріло. Мряка й морозно. З полів врожай вже зібрано. Родючий вологий чорнозем огортав ступні в стоптаних черевиках, і їй від цього ставало тепліше на душі, бо то земля, рідна, родюча ненька. Чи не єдина сутність цього світу, що була справді теплою до неї. Сльози стікали на посмішку свободи. І вона втискала обличчя у подушку. «Подушка?» - спитаєте ви – «Та до чого, в дідька тут подушка! Це їй сниться? Вона спить? Чи що?» - може...

Читати далі...

Що би я сказала собі десятирічній

[Приєднана картинка]1. Ходи на уроки танців. Будь-де і за будь-яких умов знайди викладання. Ходи на уроки танців, роби все, що викладають, розтягуйся та формуй себе. Це можливо тільки з дитинства, потім - буде надто пізно. А ще це позбавить тебе хлопчакуватості у майбутньому. 2. Не довіряй мамі. Ні в якому разі не слухайся. Краще, взагалі не роби нічого з того, що вона вимагає. Тримайся де завгодно, аби подалі. 3. Здорова їжа – це білок та...

Читати далі...

По дорозі до Полтави. Спогади.

Мабуть кожен з нас ховає десь у закутках носії зі старими фото. Це можуть бути старі паперові альбоми, чи електронні диски, флешки, тощо. Інколи, коли багато вільного часу, або щось змусило до пошуків перерити все, чи до генерального прибирання - ми можемо надовго "залипнути" спостерігаючи хронологію змін виразу обличчя себе та близьких.Як же багато можуть розповісти такі хронологічні спостереження! Особливо вдивляючись в очі.[Приєднана картинка]Це був ранок навесні. Прохолодно...

Читати далі...

Двадцять перше століття - століття відсутності життя у житті

Саме так, вважаю, потрібно було би назвати нашу епоху.Заради того, щоб отримати життя - люди йдуть на роботу, одружуються, та народжують дітей.Та багатьох й те не рятує від відсутності життя.[Приєднана картинка]Чому так? Це можливо пояснити. Але здебільшого вважають за необхідне мовчати й не думати про те. Адже так соромно визнавати, що на роботу ходять для того, щоб "поцвірінькати" з подружками, помірятися жезлами з мужиками (мужики з мужиками), показати всім свої нові шмотки та себе....

Читати далі...

люди розчиняються в обставинах

Світ сприймається у образах. Які ми пропускаємо через призму свідомості, рівня культурного розвитку, та сублімуємо у вербальну мову. Якщо простими словами – немає нічого швидшого за мислення, але для утворення думки придатної до вираження словесно – проходить час. Ось саме цим я собі пояснюю чому творчі люди думають швидше. А творчі люди думають таки швидше, що ми можемо легко спостерігати на прикладі вузькооких. Якщо не зациклюватися на словах, на мові – все відбувається швидше, і ми ...

Читати далі...

Ять

[Приєднана картинка]Передумовами того, що розповім, було багато що з минулого, та навіть генетична моя кров. Всім відомо, що художники – люди «трохи не з цього світу», але не всі розуміють що воно саме таке є, оте «не з цього світу». Насправді все можна пояснити – це підвищена чутливість. Ми відчуваємо все, і навіть більше, ніж можемо пояснити. Що саме оте малювання? Це не що інше, як відображення на папері увібраного зі світу. Або не на папері. Це можуть бути будь-які матеріали. Одна...

Читати далі...

Ц - цілеспрямованість

[Приєднана картинка]Одна моя близька людина має таку цілеспрямованість, якій би могли всі позаздрити. Вона пройшла роки відстоювання свого, і отримала результат до якого йшла. А ми всі критикували. От, як це можливо, ви мені поясніть, що людина змолоду хапається за те, що їй потрібно й міцно тримається цього? А як вона знала попередньо, що саме це їй потрібне, що саме воно є її ціллю? Це ж неможливо передбачити, правильно? Як воно далі буде. Зрештою поясню про що я. Дівчина...

Читати далі...

Просто напишу це тут. Ну а що ще робити!

Колись писала, що лікарі скажаться на занадто зігнуті коріння моїх зубів, що не можуть їх пролікувати. Я собі вже напридумувала коріння у вигляді спиралей, чи дуг. Зробила, коротше, 3д знімок своїх щелеп з усіма зубами, і оце вже другий місяць поспіль блукаю просторами своєї ротової порожнини за допомогою комп'ютера і цих знімків, і тупо не бачу ніяких неймовірних згинів коренів зубів, на які постійно всі стоматологи скажилися. І лікарі теж не бачать на цих знімках ніяких згинів коренів.Вже не...

Читати далі...

Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
8
10
попередня
наступна