хочу сюди!
 

Natalia

44 роки, близнюки, познайомиться з хлопцем у віці 35-50 років

Замітки з міткою «лікарі»

Попурі Грудня_2024


Веселий переклад відомої пісні...


Всі знають і поважають Сомельє
(фр. Sommelier) - знавець Вина,
існує інша, схожа за назвою професія:


Зупинка під назвою "Приїхали"...


найкращий дарунок...




це Одеса...




Німецька Каструля 
для Українського Борщу.




"Хто в Ліс, а хто по Дрова..." /поговірка/




Досить знущатися з медиків!

Замість того, щоб виконати обіцянку і підвищити зарплати тим, хто знаходиться на передовій боротьби з коронавірусом - влада шукає обхідні шляхи, щоб цього не робити. Вчора депутати могли б виправити помилку і загладити свою провину перед медиками швидкої допомоги, які отримали не втричі більші, а вдвічі менші оклади і через це вийшли на протести. Замість цього "слуги" проголосували за закон, який передбачає виплати у 1,5 мільйона гривень... померлим лікарям і 600 тисяч гривень тим, хто перехворів і отримав інвалідність упродовж року після хвороби. Ви чули про такі випадки? Я - ні. Уявляєте, скільки довідок треба зібрати і довести, що інвалідність наступила внаслідок COVID19?

А той, хто просто перехворів, виніс всі гроші з дому на лікування і одужав без наслідків - не заслуговує на підтримку? Чи це таке заохочення - працюйте до повного виснаження, ставайте інвалідами, помирайте, тоді ми вам віддячимо?..

Почитайте, що пишуть медики у своїх спільнотах. Вони не вірять вже жодному слову влади. Масово звільняються, бо не хочуть бути смертниками у цій війні з хворобою, наражати на небезпеку своїх близьких і все це - за копійчану зарплату.

Нагадаю, сьогодні з вини влади, через відсутність засобів захисту на коронавірус хворіє 2660 медиків, це кожен п'ятий з усіх заражених в Україні. Вони продовжують рятувати людей голими руками. А влада замість того, щоб реально підтримати - дражнить обіцянками, які не збирається виконувати.

Вимагаю припинити брехати нашим лікарям і підвищити зарплати всім без виключення і вже зараз! Бо земля кругла, колись і ви звернетеся по допомогу до цих людей, а вам скажуть - допоможемо тільки після смерті!




Олег Ляшко,
Лідер Радикальної партії

Чому у лікарів поганий почерк?


Варто відзначити, що не у всіх лікарів кривий і нерозбірливий почерк. Однак тенденція до нечитабельності в почерку лікарів дійсно існує.

Пов'язана вона не з професією як такою, а з психологічними якостями, які необхідні в тій чи іншій мірі людям даної професії, що виробляються з часом, або які є вродженими.

По-перше, це, швидкість мислення.

[ Читати далі ]


На подумать, або не будь як сук@

ПРОСТО ВРАЧ...

Уволили врача. С треском. За «нарушение, несоответствие и прочая, и прочая». Тихая спокойная женщина, всегда вроде была терпима и непоколебима, но тут сорвалась. 

Обвал вызовов, сплошная поликлиника и острые приступы, консультации. 

Вызов — двенадцатиэтажка, лифт дежурно не пашет, идем пешком аж на 11-й этаж. Поднимаемся, отдыхиваясь — вызывающая стоит у дверей, снимая нас на телефон, и задорно так комментирует «Вот так у нас «скорая» на вызов торопится». 

Молча входим, не реагируя. Мадам живет одна, имеет стопицот жалоб на здоровье, без единой внятной, основная и любимая «плохо, чо непонятного?!». 

Держит нас больше часа, требуя консультации по всем имеющимся, включая экзотические, заболеваниям, обязательного расписывания лечения и рекомендаций аж до старости — взамен периодически всплывают фамилии чиновников и прочих шапочно знакомых фсбшников, которым при отказе тут же будет отзвон. Уходим совершенно выжатые. 

Следующий вызов — «потеряла сознание, не дышит». В другой конец района. Летим, толкаемся через пробки. Дворик «сталинки», толпа народа, труп старушки. Лицо синее, глаза багровые — черт его знает, может, инсульт, может — ТЭЛА [Тромбоэмболия легочной артерии], уже не сказать. Мы успеваем выйти из машины — к врачу подлетает дочь, плюет ей в лицо и вцепляется в волосы. Еле оттаскиваем, терпим ушат помоев на головы, прячемся в машине от разгневанной толпы. Долго ехали, хрен знает где нас носит, больше часа ждали, твари бессердечные, чтоб вас самих так… 

Только отпустили с этого — повтор на тот же адрес, к предыдущей тетке, диспетчер по телефону «жалуется на качество помощи». 
Едем, я матерюсь, врач странно молчит. 

Снова подъем на 11-й этаж, снова мадам с телефоном и уже с подругой — в голос обсуждают нашу торопливость, нерадивость и безалаберность. 
Вопрос «Повод к вызову?». Мадам, улыбаясь: «Да вашу бумажку я куда-то задевала, где вы назначения писали — напишите еще одну». Моя врач, тихая, милейшая женщина, делает шаг вперед и с размаху ей по роже. На весь подъезд раздается ее истошный крик: «ДА ПОШШШШШЛА ТЫ, ССССУК@!». Еле оттащил. 

Знакомые чиновники у нее, оказывается, действительно были знакомыми. Уволили по статье, без права работы на СП вообще. 

Уходя, криво улыбнулась: «Да и черт с ними. Работа, где с убийцами надо сюсюкать, а не морду бить — не для меня». 

Задумался. А ведь реально, та мадам — убийца. Не будь ее с ее вызовом — мы бы успели к той бабушке. И к многим другим бабушкам, чьи жизни сожрали вот такие вот мадамы. 

Они и сейчас живут. И вызывают. И отнимают ради своего быдляческого «Я» жизни у тех, кому мы действительно нужны. 

Они так любят толковать про «врачей-убийц», надо же, как забавно…

(с)
Сторінки:
1
2
3
5
попередня
наступна