Думки вголос
- 23.08.26, 08:15





У центрі історії – Франческа, італійка, яка колись переїхала в американську глушину заради сім'ї. Її життя – це звичайні одноманітні дні: ферма в Айові, турботи про чоловіка та дітей, жодних яскравих подій. Але одного разу, коли її рідні їдуть на ярмарок, то на порозі з’являється Роберт. Він фотограф, приїхав знімати місцеві мости і просто заїхав запитати дорогу. Ця випадкова зустріч двох дорослих людей раптом вибиває землю з-під ніг обох.


Я не маю наміру претендувати на істину в останній інстанції.
Будь-які збіги чи впізнавання себе або ситуації мають випадковий характер.
Якщо хтось побачить у цих роздумах себе, це привід замислитися і звернути увагу на власну поведінку.
[ Читати далі ]



Спинюся я і довго буду слухать,
як бродить серпень по землі моїй.
Ще над Дніпром клубочиться задуха,
і пахне степом сизий деревій.
Та верби похилилися додолу,
червоні ружі зблідли на виду,
бо вже погналось перекотиполе
за літом – по гарячому сліду.
Ліна Костенко