Кохання – це вічність…

"Все вірно. Хоча життєвий досвід кричить, що довіра і щирість часто обертаються на зраду і біль.
А ті, кому довіряєш роками жалять твоєю ж довірою у самісіньке серце."


«Кохання – це не пристрасть, кохання – це не емоція. Це надзвичайно глибоке розуміння того, що хтось доповнює тебе, робить тебе цілісним.

Присутність іншої людини звеличує твою власну присутність.




Про щирість і довіру

Щирість і довіра — це фундамент, на якому тримаються будь-які міцні людські стосунки. Без них неможливо побудувати справжню дружбу, міцну сім'ю чи успішне партнерство. Вони працюють у нерозривному зв'язку: щирість народжує довіру, а довіра, своєю чергою, дозволяє людині бути до кінця щирою.

Щирість — це відвага бути собою, говорити правду та відкрито виражати свої почуття без масок і фальші. Коли ми бачимо, що людина перед нами справжня, у нас зникає захисний бар'єр. Саме в цей момент з'являється довіра — внутрішнє відчуття безпеки та впевненості в іншій людині. Довіра дарує нам свободу бути вразливими, знаючи, що нас не зрадять і не висміють.
У сучасному світі, де легко сховатися за вигаданими образами, справжня щирість стала рідкістю, а тому — найбільшою цінністю. Вона потребує сміливості, але винагорода за неї безцінна. Тільки через щирість і довіру ми здатні подолати самотність і відчути справжній, глибокий зв'язок з іншою людиною.

Усім моїм друзям

Кожен вечір тихо забирає ще один прожитий день...
З усім, що в ньому було: зустрічами, думками, переживаннями,
маленькими радощами.

Але ранок  завжди приходить знову - ніби каже:
"Спробуй ще раз. У тебе є новий день".

Тому нехай сьогоднішній захід сонця
забере втому і усе зайве,
а завтрашній світанок принесе сили,
добрі новини й надію.

Бо поки приходять нові ранки -
у нас завжди є шанс на щось хороше.

Прибульці з іншого світу чи інша форма життя?

В українських лісах на старих пеньках і гнилій деревині можна натрапити на крихітні рожеві кульки, які більше нагадують екзотичні ягоди, коралові намистини або навіть маленькі цукерки. Насправді це зовсім не рослина і не гриб, а незвичайний організм – лікогала деревна, або вовче молоко.


ZEFEAR - Graty



Життя між «завтра» і «зараз»: як зберегти надію, коли палають мости…

 

«…як мені ти можеш обіцяти, якщо ранок може не настати…»

 

[ Читати далі ]

Погляд збоку....

....Якщо в коробку покласти недогризок яблука, коробка стане урною. 
Якщо в коробку покласти алмаз, вона стане шкатулкою. 
Ми є тим, що ми вкладаємо в свою голову. 

Те, чим ми наповнюємо свій розум, визначає нашу цінність і наше майбутнє. 
Сміття всередині перетворює нас на звалище, а шляхетні думки — на скарбницю...



*  *  *

[ Читати далі ]

Накрило....

Щось мене сьогодні накрило на відвертість. Бісять деякі речі.

Порушила власні правила не обговорювати певні теми в цьому блозі…

І на те є важливі причини.

 

Існує доктрина всепрощення - етико-філософська концепція, яка базується на абсолютному, безумовному прощенні будь-яких образ, провин або зла, незалежно від дій кривдника.

Тобто існує Заборона на будь-яку відплату за заподіяну шкоду. Прощення не вимагає від грішника каяття чи спокути. Зло зупиняється на тому, хто прощає, а не котиться далі.

Фактично – це заклик відповідати добром на агресію.

 

Доктрина стверджує, що якщо відповідати злом на зло, тоді йому не буде кінця…. Що пробачати треба для особистого блага….

І? Нехай ворог нападає, вбиває, нищить? Пробачати???

Чи відповідати злом на зло, захищаючись?

 

[ Читати далі ]



Вайб закінчення війни.

СМІ облетіла заява путіна про припинення війни...


Я б не спішила радіти і вмикати заспокоєння в зв’язку з заявами про мир. Про припинення вогню. Це може бути підступна пастка. Треба аналізувати ситуацію і дивитися, що відбувається насправді.

Не хочете розчаровуватись – не радійте завчасно.

Це не означає, що мені не хочеться миру. Як будь-яка нормальна людина, звичайно, я сумую за загиблими, за втраченим….

Мені дуже хочеться, щоб був мир. Але реальність така, яка є.


*   *   *

[ Читати далі ]