Блог trifolium

Вид:: короткий; повний

Замітки:

Безмовний крик

19.11.25, 09:52

Розповісти я хочу те, про що мовчу,але не може говорити мій язик.кричати хочу, але тихо шепочу,я просто звик.Давно я думаю про це і все мовчу,але ніхто не чує мій безмовний крик,і я від цього вже нікуди не втечу,бо я вже звик.Я вислуховую про це, але мовчу,неначе в школі шолудивий ученик,і від обурення уже не трепечу,я просто звик.Я пережити маю те, про що мовчу,та загоряюся неначе той сірник,завжди нервуюся, але я не кричу,бо я мужик.Олександр Чалий © 2024 р

Коментарі: 2

trifolium

А час минає

19.11.25, 08:54
життя, людина, роздуми, філософія, час

За плином часу спостерігаю,і помічаю,як він летить.Ідуть години, а час минає,і витікає,за миттю мить. Не знає юність, з роками грає,розваг шукає,до забуття.Гуляють люди, час витрачають,роки спливають,летить життя. Безмірні ритми добу малюють,символізують,потік хвилин.Маленькі зморшки роки карбують,і демонструють,життєвий плин. За плином часу спостерігаю,і відчуваю,політ років.Мені приємно як я старію,Живу і мрію,як я хотів. Олександр Чалий 2025 р

Коментарі: 0

trifolium

Мерзенна війна

28.05.25, 12:02
бомби, війна, вороги, людина, солдати

Смертельні ворожі ракети,з військових летять кораблів,стріляють важкі міномети,і бомби летять з літаків.І знову в окоп прилетіло,калюжами кров на землі,Ворони клюють мертве тіло,немає кінця цій війні.Мерзенна війна ще триває,хтось ворога взяв на приціл,а сморід убитих зростає,і кількість розкладених тіл.Воюють і гинуть солдати,Співають військові пісні,І знову стріляють гармати,на цій нескінченній війні.Олександр Чалий © 2024

Коментарі: 0

trifolium

Ми в часі

28.05.25, 11:54
буття, життя, людина, філософія, час

А час мерехтить і горить,бо ми є життєвим фрагментом.Він піниться і тріпотить,а ми скористались моментом.Ми місце своє зайняли,поклалися на підсвідомість.Батьки нас сюди привели,і ми летимо в невідомість.Ми в просторі цім живемо,і дні наші тихо стікають.Ми тут і їмо і спимо,і всі це життям називають.Ми полум’я передали,і дерево вже посадили,зробили ми все що змогли,і слід після себе лишили.А час мерехтить і горить,хвилини нам тихо шепочуть.Ще музика наша звучить,та сумніви нерви лоскочуть...

Коментарі: 0

trifolium

Твої подарунки

28.05.25, 11:45
вірші про кохання, любов, олександр чалий, стосунки

У мене є багато подарунків,що ти мені колись подарувала,Мереживо сформованих стосунків,які нам доля довго малювала.Я ревно зберігаю подарунки,які ніхто не зможе відібрати,це зустрічі і ніжні поцілунки,які я можу в пам’яті тримати.Це пристрасті безцінні подарунки,що житимуть в душі моїй довічно,це посмішка веселої чаклунки,і очі, які світяться магічно.Дарунки зберігаю я надійно,твого волосся ніжні аромати,твій голос, що лунає мелодійно,ніхто не зможе в мене відібрати.Олександр Чалий © 2025 р

Коментарі: 0

trifolium

Сенс життя

03.03.25, 11:01
доля, жінка, кохання, поцілунки, стосунки, чоловік

В одній перлині всі відтінки моря, Вся дивовижність шахти в діаманті.В одній бджолі всі аромати поля, А чарівність скрипки в музиканті.Всю магію весни і аромати раю,красу зими, мереживо сніжинки,і навіть сенс життя я відшукаю,у поцілунку однієї жінки.Олександр Чалий © 2023

Коментарі: 1

trifolium

Моя зірка.

10.02.25, 13:34
вірш, доля, кохання, поезія, чалий

Коли сонце над моїм буттям сідало,і за обрій забирало мої мрії,твоя зірка променисто засіяла,як дарунок божевільної надії.Коли сутінь наді мною опустилась,дика ніч заполонила все без міри,твоя зірка, яка впевнено світилась,стала променем зростаючої віри.Коли морок поступився місцем ранку,і в тумані зникли тіні випадкові, твоя зірка ніжним променем світанку,дарувала теплий затишок любові.Олександр Чалий © 05.05.2006

Коментарі: 1

trifolium

Лабіринт.

10.02.25, 13:23
вірш, доля, кохання, любов, поезія

Блукаючи по лабіринту долі.У пошуках супутника життя,Ми всі завжди виконуємо ролі,Спираючись на власні відчуття.А лабіринт дає свої маршрути,свої дороги, тропи і стежки,І кожен має змогу повернути,А є такі, що підуть навпрямки.У одного — маршрут іде казковий.У іншого — складний і небезпечний.Хтось може заблукати в тупиковій,а де-хто забреде і в суперечний.Не з кожного маршруту вийде пара,Не кожна пара дійде до весілля,у одного в душі лишилась рана,у іншого не вистачить терпіння.Та лабіринт...

Коментарі: 0

trifolium

Мерзота

12.05.23, 21:57
вірші, олександр чалий, поезія, філософська лірика

Живе мерзота у людині,Тихенько милість вигризає,З’їда душевність зсередини,А від сумління вислизає.Вона лице своє ховає,Бо виглядає як чума,Насіння злості висіваєІ марнославством полива.Заполонила розуміння,Із серця випила всю кров,А потім думку підкорила,І запросила нелюбов.Як розпізнати цю гидоту,Як зрозуміти де вона?Щоб зберегти свою чесноту,Адже душа у нас одна….Олександр Чалий

Коментарі: 1

trifolium

Жінка

09.05.23, 14:54
вірші, жінка, олександр чалий, філософія

Як квітка, жінка ніжною буває,і зацвіте трояндою в садку.Бо садівник за нею доглядає,а хтось букет чекає в холодку.Як пташка, жінка вільною буває,і віддається повністю сім'ї.У небі пташка весело співає,а в клітці не співають солов'ї.Як скрипка, жінка чуйною буває,і під смичком умілим оживе.На ній хіба що віртуоз зіграє,а бездар тільки струни всі порве.17.03.2023 р. Олександр Чалий

Коментарі: 6

Профіль

Шукати в архіві

Важливі замітки

Останні статті

Свіжі фотографії

Свіже відео

Свіжі шпалери

Замітки:

Безмовний крик

А час минає

Мерзенна війна

Ми в часі

Твої подарунки

Сенс життя

Моя зірка.

Лабіринт.

Мерзота

Жінка