хочу сюди!
 

Элла

44 роки, стрілець, познайомиться з хлопцем у віці 40-54 років

Замітки з міткою «любов»

Їхав козак за Дунай

Так гарно та звабливо українська народна пісня звучить у виконанні російського
"Кубанського козачого хору" з концертної сцени в братському Бєлграді!


Моє покоління ще памятеє ті часи, коли наші народи не шукали за що можна облаяти
та виказати претензії один одному, а доброзичливо жили і розвивалися поряд!!!
А покоління моїх батьків живе з чітким розумінням того, що СИЛА НАША - В ЄДНОСТІ!
Але, лише без царьків, ідеологій, та різних там "...ізмів" в головах людей.
Тупізм - перекладати вину комуністів на плечі російського народу тоді, коли насправді ноги у цієї ідеологічної
провокації ростуть з Німечини. Хоча й сам німецький народ в цьому не винен!...
Такі недалекоглядні маразматики з обох боків борються лише за можливість продовження рабоволодіння
"фінансистів-олігархів" над душами й працею словянських народів.(((

Викажіть кожний свою думку про значення дружби між нашими народами та про розпал "ворожого" ставлення
між ними силами ПРавителів обох наших країн через новітні закони та СМІ:


Спілкуйся рідною!

Метою нашої акції є поширення вживання української мови у Другому Вебі - спільнотах, форумах, блогах. Ми хочемо, щоб українська мова використовувалась як розмовна, у тому числі - і для спілкування в Мережі.

Закликаємо всіх небайдужих долучитися до акції "Спілкуйся рідною", сміливо використовувати рідну мову в онлайновому спілкуванні, залучати та заохочувати інших до спілкування українською!



Ви є фаном гурту "Океан Ельзи"?

У будь якому випадку бажано пояснити: чому?

49%, 35 голосів

51%, 37 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Я люблю тебя

После землетрясения в Японии, когда спасатели добрались до развалин дома молодой женщины, они увидели ее тело через трещины. Её поза была очень странной, она опустилась на колени, как молящийся человек, ее тело было наклонено вперед, а руки что-то обхватывали. Рухнувший дом повредил ей спину и голову. С большим трудом, лидер команды спасателей просунул руку через узкую щель в стене к телу женщины. Он надеялся, что она еще жива. Тем не менее, ее холодное тело, говорило о том, что она скончалась. Вместе с остальной командой он покинул этот дом, чтобы исследовать следующее рухнувшее здание. Но непреодолимая сила звала руководителя группы к дому погибшей женщины. Снова, опустившись на колени, он просунул голову через узкие щели, чтобы исследовать место под телом женщины. Вдруг он вскрикнул от волнения: Ребенок! Тут ребенок! Вся команда тщательно убирала груды обломков вокруг тела женщины. Под ней лежал 3-месячный мальчик, завернутый в цветастое одеяло. Очевидно, что женщина пожертвовала собой ради спасения сына. Когда дом рушился, она закрыла сына своим телом. Маленький мальчик все еще мирно спал, когда руководитель команды взял его на руки.

Врач быстро прибыл, чтобы обследовать мальчика.

Развернув одеяло, он увидел сотовый телефон.

На экране было текстовое сообщение:

Если ты выживешь, помни, что я люблю тебя.

Этот сотовый телефон переходил из рук в руки. Каждый, кто читал сообщение плакал.

Если ты выживешь, помни, что я люблю тебя.

Такова Любовь Матери!

День рожденья М.А. Врубеля

Михаил Александрович Врубель родился 5 марта (17 марта по новому стилю) 1856 года в Западной Сибири, в Омске. Его художественные способности проявились очень рано. Уже в пятилетнем возрасте он увлеченно рисовал, во время петербургского житья отец водил его на занятия в школу Общества поощрения художеств, в Одессе подросток посещал рисовальную школу Общества изящных искусств. Девяти лет от роду он по памяти копировал Микеланджело. А. М. Врубель считал, что это полезно для общего развития, но на будущность сына смотрел с точки зрения царивших тогда "положительных взглядов" - непременным условием выбора профессии тут была "польза для общества". В результате М. Врубель в 1874 году оказался на юридическом факультете Петербургского университета. Учась на юриста, он не оставил мечты стать художником - много читал, посещал выставки, спорил в студенческих компаниях о "целях и назначении искусства", занимался в вечерних классах Академии художеств. В Киев Врубель приехал в 1884 году – по приглашению профессора Адриана Прахова для участия в реставрации росписей Кирилловской церкви и работ во Владимирском соборе. И... влюбился в жену профессора, 32-летнюю Эмилию Прахову. Михаил Александрович считал Эмилию своей музой, а она была к нему равнодушна. Именно Эмилия отчасти стала виновницей того, что в нашем городе художник пробыл недолго, оставив киевлянам так мало своих работ. Навязчивые проявления нежных чувств к Эмилии очень быстро начали раздражать ее мужа, и Прахов предложил Врубелю отправиться в Италию – познакомиться с творчеством старых мастеров. Впрочем, именно там Михаил Александрович и написал четыре иконы для иконостаса Кирилловской церкви в Киеве – «Иисус Христос», «Святой Афанасий», «Святой Кирилл» и «Богоматерь с младенцем», черты лица которой отчетливо напоминают черты Эмилии Праховой.

Я резал себя ножом. Поймете ли вы? Я любил женщину - она меня не любила. Даже любила, но много чего мешало ей понять меня. Я страдал, а, когда резал себя, страдания уменшались", - из писем Врубеля. В конце-концов измученный мастер решает отомстить жестокой женщине. Когда-то он смеялся над людьми, которые верили в мистическую власть картины над прототипом. А теперь он решает использовать свой дар, как оружие, и нарисовать Демона с лицом Эмилии Праховой.

Когда у Врубеля родился сын, художник пережил шок.  Лицо его ребенка было обезображено: верхняя губа была разделена надвое, так называемая 'заячья губа'. Врубель впервые увидел своего ребенка и окаменел. Он знал, что будет наказание, но не ожидал, что такое. Врубель молча поцеловал мальчика и тихо вышел из комнаты. Затем он закрывается в своем кабинете и не выходит оттуда несколько дней. Никто даже не догадывается - Врубель намерен отомстить своему Демону единственно возможным для него оружием - кистью и красками.  Через несколько дней перед родственниками стоял уже совсем другой Врубель: непричесанный, с диким взглядом, он бормотал что-то невнятное. На нем была разорванная одежда, а под ней - следы от порезов. На мольберте стояла новая, ужасная картина - 'Демон поверженный'.

Это был последний Демон Врубеля. Картина уже висела на выставке, а художник каждое утро, пока еще не пришли посетители, дорисовывал ее. Современники вспоминают, что ежедневно лицо Демона становилось еще более страшным. Посетители с ужасом и отвращением выходили из зала, где висела картина.  В конце-концов организаторы выставки силой удаляют Врубеля из зала. После этого родные должны были вынуждены завезти художника в психиатрическую больницу.

А. Блок над могилой Врубеля сказал: "Он оставил нам своих Демонов, как заклинателей против лилового зла, против ночи. Перед тем, что Врубель и ему подобные приоткрывают человечеству раз в столетие, я умею лишь трепетать. Тех миров, которые видели они, мы не видим".

Повернемо Україну народу!

ПОВЕРНЕМО УКРАЇНУ НАРОДУ !Відкрите звернення доУкраїнського народу,Президента України Віктора Ющенка,Верховної Ради України, народних депутатів,Кабінету Міністрів України,політичних партій і громадських організаційНовітня суспільно-політична історія України, починаючи зі здобуття Незалежності у 1991-му році і дотепер, доводить, що попри декларовані у чинній Конституції цивілізовані принципи і гарантії, попри "демократичну" риторику владців і різнокольорових політичних сил, політичну практику продовжує визначати радянсько-візантійська традиція, базована на непрозорості державних та правових процесів, відчуженості влади від народу, позаправових методах вирішення питань.Другим чинником у цьому контексті є домінація особистих і кланових інтересів політиків та політичних сил над інтересами національними.Все це становить пряму і очевидну загрозу для розвитку України як правової, демократичної європейської держави, для становлення громадянського суспільства, для майбутнього Українського народу.На жаль, слід констатувати, що владці і політики мають серйозні проблеми з вмінням домовлятися між собою заради суспільно-важливого результату, а вузьке розуміння поточної доцільности нерідко превалює над державними інтересами та втілюється у способи, далекі від правових і демократичних.Не заперечуючи можливу наявність у провідних сучасних політиків та очолюваних ними сил добрих намірів, ми змушені нагадати про те, куди саме веде викладена з таких намірів бруківка, якщо наміри не супроводжуються відповідними діями – розумними, послідовними, відповідальними. На наше переконання, реальний Український прорив є засадничо неможливим без широкої, вирішальної участи громадськості у виробленні державних політик на всіх рівнях, а найперше – у виробленні цивілізованих правил політичної конкуренції, ефективного механізму перетворення суспільного інтересу на державні рішення та запровадження відповідальності влади і політикуму перед народом-сувереном. Ми також переконані, що чесні українські політики, керуючись національним інтересом, не можуть не прагнути того самого.Розпочатий в Україні конституційний процес, що має увінчатися набранням чинності новою Конституцією, характеризується непрозорістю процедур, взаємовиключною різновекторністю підходів і прагнень суб'єктів, фактичним ігноруванням волі найголовнішого суб'єкта – Українського народу. Існує реальна ймовірність того, що за таких умов спроби "силового" впровадження волі однієї чи кількох політичних сторін призведе не до конструктиву і торжества Права, а до нового протистояння, конфліктів, безладу та перманентних криз.Враховуючи викладене, ми вважаємо, що демократичний, легітимний, ефективний конституційний процес в Україні є неможливим без реального впливу громадськості, а політичні гравці мають бути в тому безумовно зацікавлені, адже саме в такому разі і лише в такому разі можна буде говорити про легітимність кінцевого продукту – нової Конституції України, її визнання народом і, відтак – ефективність у регулюванні суспільних відносин заради поступу країни.Ми впевнені також, що новий Основний Закон має бути прийнято до закінчення повноважень чинного Президента, що дозволить розпочати нову президентську каденцію як якісно новий етап політико-правових взаємовідносин.Відтак – ми закликаємо найвищих посадових осіб та органів державної влади, парламентських політичних партій та народних депутатів вжити негайних заходів для прийняття законодавчого акту про скликання конституанти – Конституційної Асамблеї як єдиного представницького органу, який, будучи всенародно обраним за прозорою процедурою, має здійснити в Україні установчу владу – схвалити нову Конституцію України.Ми також закликаємо громадські організації, політичні партії, всіх громадян України всіма наявними способами вимагати цього від влади і політиків, а Громадську асамблею України, що відбудеться у Києві 21-го червня цього року – прийняти відповідну резолюцію і вжити практичних заходів на її виконання.Інший шлях для політиків – шлях до остаточної втрати довіри і підтримки та, як результат, до поразки. Інший шлях для народу - це шлях, рано чи пізно, на новий Майдан.Повернемо Україну народу!Євген Захаров, співголова Харківської правозахисної групи, м.Харків,Віктор Гарбар, ГІМЦ "Всесвіт" - ВГО Альянс "Майдан", м.Харків,Олександр Попов, аналітик, м.Київ,Ярослав Сватко, м.Львів,Олександр Северин, к.ю.н., Київ,Володимир Ханас, ВГО Альянс "Майдан", Тернопіль,Костянтин Чекотун, канд. фіз.-мат. наук, м.Київ,Людмила Ямщикова, ПП, ВГО "Альянс "Майдан", м.ОдесаПідтримайте звернення своїм підписом!

Про гармонію

Гармония Любви такова: Он держит обоих, Она - держит баланс... (с) 
Автора не знайшла.




Двох сердець биття

Обійми… Близькість

Двох сердець, биття

Споріднене, співзвучне;

Не дует – вже соло!

Твій вдих –мій видих,

Вдих мій – видих твій;

Перетікання…

Груди до грудей – злиття…

Енергії потік потужний,

Квінтесенція життя.

 

13.12.2010

© Stepans’ka Marina (SMG)

Після Дня Святого Валентина (продовження_2)....


На ранок після Дня Святого Валентина не забудьте подати коханій сніданок у ліжко !