хочу сюди!
 

Славушка

48 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 45-55 років

Замітки з міткою «націоналізм»

Зупинити рейдерську атаку на націоналізм

Класна стаття Андрія Левуса, взята тут.

Девальвація цінностей набуває небезпечних масштабів. Нема нічого святого для торгашів від політики. На політичному аукціоні розпродується все і вся. Надійшла черга націоналізму?

В Україні націоналізм намагаються приватизувати то яскраві вождики, які на хвилі націонал-популізму вже вкотре марно прагнуть пролізти до парламенту, то штатні провокатори, які своїми екстремістськими діями лише дискредитують ідею нації.

Однак, націоналізм це явище понадпартійне. Його неможливо виміряти рейтингами й описати звичними політологічними категоріями. Націоналізм не вписується в жодну політичну систему координат. Він не визнає поділу українців на «помаранчевих», «біло-синіх» та «біло-сердечних». В цьому і є перевага націоналізму. Більше того, націоналізм переважно не потребує голосного афішування та реклами. Не маніфестація «ізму» є потрібною нації сьогодні, а, як казав Ленкавський, «діяння та мислення в інтересах нації». Хто був більшим націоналістом Великобританії: акцентований «націоналіст» Мослі, який фактично був «п’ятою колоною» ІІІ Райху, чи консерватор Черчілль, який врятував Британські острови від окупації? Чи зробив де Голль для Франції менше через те, що вголос не називав себе націоналістом?

Час значків, смолоскипних походів, камуфляжів і чорних сорочок минув. Хто цього не розуміє, страждає насамперед інфантильними, квазіромантичними уявленнями про націоналізм. Діяльність таких горенаціоналістів не принесе нації нічого доброго. Навіть навпаки – є хорошою картинкою для ворожих телеканалів.

Націоналізм ХХІ століття не потребує мілітаристської бравади. Так, як і не потребує надмірного пафосу та екзальтації. Націоналізм має незмінну ідеалістичну мету – велич Нації і розвиток Держави. І на шляху до досягнення цієї мети необхідно керуватися лише трьома критеріями: успішністю, доцільністю та ефективністю. Все інше – зайвий шкідливий естетизм та піжонство, які лише заважають справі. В тридцяті роки ХХ століття, очевидно, націоналісту був необхідний револьвер. В ХХІ столітті йому швидше знадобиться відмінна освіта та успішний соціальний статус, щоб ефективніше захищати націю.

Нові вождики, які претендують на лідерство в націоналістичному русі, намагаються спростити ідеологічну базу націоналізму. «У всьому винні жиди, москалі, комуністи та кадебісти» - чуємо в їхніх «нагірних проповідях». Такий «ідеологічний» фаст-фуд вони називають націоналізмом. Звичайно, найпростіше знайти «крайніх» ззовні легше, аніж визнати, що нація хвора й потребує духовного очищення та зцілення. Легше перенести відповідальність на ворогів і реальних, і уявних, аніж взяти її на себе. Це шлях в нікуди. Це шлях слабких духом гешефтярів від «націоналізму». Психологічна залежність від супротивника спотворює реальну оцінку ситуації й шкодить справі. Міф по те, що «українці бідні, нещасні створіння, які стали жертвою чужинецької експансії» є дуже небезпечним. Він провокує національну лінь, заважає процесу одужання від хвороби холуйства, безхребетності та моральної деградації провідної верстви. Націоналізм, насправді, ставить чіткий діагноз - в поневоленні українців винні насамперед самі українці, а не «трагічна історія» чи «невдала географія». Наша еліта занепала морально і духовно. Козаки стали свинопасами. Тому нас і завоювали. Тому замість ображених прокльонів на адресу «світової змови проти українства» треба брати на себе відповідальність за націю і діяти в її інтересах, що і є головним завданням провідної верстви.

Квазінаціоналістичні вождики і отаманчики здається забувають, що українці мають свою державу. Звичайно, існуюча держава, не є ідеальним утворенням. Тотальна критика всього і вся, що відбувається в країні з боку «націоналістів», насторожує. Їм все не догода і всі, окрім них, зрадники та запроданці. Націоналіст сьогодні має підтримувати все, що йде на добро нації, незалежно хто є ініціатором цих позитивних процесів. «Все робиться не так, як має бути», «влада боїться» лише чуємо від «реальних націоналістів». Існують і небезпечні спроби приватизувати націоналізм. Часто доводиться чути - справжні націоналісти лише в партії Х, або організації Y. Націоналізм за своїм визначенням не може бути власністю однієї структури. Націоналізм є власністю всієї нації.

Український націоналізм вже неодноразово відбивав «рейдерські атаки» різного роду пройдисвітів та провокаторів, які прагнули заробити на ньому політичний та фінансовий капітал. Націоналізм має стійкий імунітет до авантюристів різного пошибу. Однак, мусимо робити все для того, щоб націоналізм не став предметом політичного торгу, а потім як наслідок цього - суспільного розчарування. Для цього необхідно йти в народ і нести йому правду національної ідеї. Ознайомлений з основами ідеології націоналізму, його історією та традиціями народ сам відрізнить зерно від полови.

Націоналізм - це не політична гра, як це подають шулери від партій і партійок, а важка і рутинна праця, яка, втім, протягом століть дає свої плоди. І найкращий з них - сам факт існування української нації.

Что это было? (или дополнения к полемике с А_А )

  (по поводу национализма, украинского в частности, мои размышления, попытка анализа с претензиями на публицистику) 

1945 г., говоришь, можно и так...  В то время, когда власть и пресса праздновали окончание самой кровопролитной войны в истории, быт на местах от радужности был катастрофически далёк. Разруха, голод, безработица и баспризорщина, ЗУ не была исключением, лиш незначительно выделяясь - европейскостью, менталитетом неиспорченым ГУЛАГом.

Литература и кинематограф неоднократно обращался к теме послевоенного беспредела;"Место встречи изменить нельзя", "Ликвидация", например...

А было полным списком... И вспышки организованного вооруженного сопротивления, попытки свержения власти; и действия рассеяных диверсионных групп, вылазки симпатиков нацизма, попытки прорыва на территорию Польши и Румынии подразделений немецкой армии, "забытых" своими, чему география местности весьма способствола. И гражданское ополчение, протесты, погромы, дурь молодецкая; и налёты, бандитизм, выдача за политические бытовых убийств, сокрытие растрат и хищений.Разовые и серийные случаи жестокого насилия со стороны психически неполноценных лиц, контуженных, депрессивных, наркоманов(недавний опыт двух военных кампаний убеждает нас, что число таковых было немалым) И собственно, ориентированные на запугивание сельского населения акции сторонников украинской независимости, каковой ещё в 1943г. всем уши прожужжали.Кто есть кто и кому должен нам уже не подсчитать; выгодное представление событий и чистка архивов в угоду власти отнюдь не изобретение новейшей истории...

 

Командирование специалистов из регионов лояльных режиму - растиражированная практика, в случае ЗУ явно не способствовала разруливанию и без того непростой ситуации. Приезжие создавали конкуренцию местным специалистам, а обеспеченные(в д.с. - продпайком, хлебными карточками, углом в коммуналке) в массах любви не провоцировали. Мог и продолжать, благо владею достаточно для собственного мнения и из первых рук - мать моя - тот самый учитель русского языка, дядька - офицер(откомандированы с Дальнего Востока(?!)), а тесть его - с 1939г. председатель райкома партии(откомандирован с киевщины)... 

И отдельно, по чуть-чуть, о использовании перевратой темы украинского национализма в целях идиологических: враг, внешний или внутренний, шпион, враг народа, да любой другой - эффективный мотивационный фактор, когда более предложить нечего. А теперь следи за моей мыслью, т.к. постараюсь выражаться кратко, тезисами, и без личных комментариев. Эффективность информационных средств борьбы определяется не сколько экономической составляющей(вложенные средства), а столько широтой охвата восприимчивой аудитории. Главный объект идиологического воздействия - густонаселённые, экономически важные районы; цель - слабообразованный слой, составляющий основную массу производственных сил; задача - создание образа противника, врага и краткой директивы действия(заметить, обнаружить, обезвредить, уничтожить);субзадача - верить в непогрешимость(партии, лидера, себя любимого, в последнем можно сомневаться)

 А теперь вопрос, какой регион наиболее соответствовал, да и продолжает соответствовать?


0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

100%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Трагічна доля рідних Степана Бандери

До 100-річчя від дня народження Степана Бандери

З початком окупації України нацистськими військами один із загонів опору очолив молодший брат Степана — Богдан. Він загинув у 1942 чи 1943 році.

5 липня 1941 у Кракові Степан Бандера був заарештований. За ним до Берліна поїхала дружина Ярослава з тримісячною донькою Наталкою, щоб перебувати близько до чоловіка. Бандеру утримували спочатку у в'язниці, потім — у концтаборі Заксенгаузен, де він перебував до 1944 року. Братів Олександра (доктора політекономії) та Василя (випускника факультету філософії Львівського університету) у 1942 році вбили у концтаборі Аушвіц (Освєнцім).

Андрія Михайловича Бандеру — батька Степана, було вбито радянською владою. Сестер Оксану та Марту-Марію у 1941 р. було заарештовано і заслано до Сибіру (Краснодарський край). Керівництво СРСР десятиліттями не дозволяло їм повернутися до України — Марта-Марія Бандера померла на чужині у 1982 році, а літня Оксана Бандера повернулася на Батьківщину лише у 1989 році після майже 50 років життя у Сибіру. Вона упокоїлась у мирі 24 грудня 2008 року.

Ще одна сестра — Володимира — перебувала у радянських виправно-трудових таборах від 1946 до 1956 року.

Вікіпедія.

Опитування: Чи вважаєте Ви себе українським націоналістом?

Чи вважаєте Ви себе українським націоналістом?

44%, 33 голоси

52%, 39 голосів

4%, 3 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Товарищи русские красноармейцы и командиры

Може хтось не знає, не бачив, не чув.

Прошу.

 

За Самостоятельное Соборное Украинское Государство!

Свобода народам! Свобода человеку!

 

ТОВАРИЩИ РУССКИЕ КРАСНОАРМЕЙЦЫ И КОМАНДИРЫ!

 

Мы, украинские повстанцы, признаем Ваш героизм в борьбе с немецкими оккупантами. Украинская Повстанческая Армия в оккупированных частях Украины также вела жестокие бои с немецкими бандами, защищала народ от гитлеровского террора, отстаивала право Украины на свободную жизнь. Теперь на смену гитлеровского режима пришел на Украину большевистско-сталинский режим.

 

Украинский народ считает большевиков не освободителями, а обыкновенными захватчиками, которые только прикрываются лживыми фразами "дружбы", "Освобождения", "счастья". Что украинскому народу дали большевики, кроме жесточайших репрессий и террора? Весь мир знает, что миллионы украинцев большевики расстреляли, бросили в тюрьмы и концлагеря, выселили с родной земли на чужбину. Ведь фактически Украиной управляют не украинцы, а кремлевско-сталинские сатрапы Хрущовы и Ко. Всем известно, что богатства Украины поглощает всесоюзный большевизм, а украинский народ обречен на голодное прозябание. Всем известно, что большевики на Украине насильственно насаждали русификацию, а всякое проявление подлинной национальной культуры жестоко искореняли. Вот почему украинский народ решительно добивается полного отделения от большевистского Советского Союза.

 

Отделяясь, украинский народ призывает к искренней дружбе и всестороннему сотрудничеству все народы Советского Союза на принципах независимости Самостоятельных Национальных Держав. Мы также будем в дружественных отношениях с русским народом, если он, сбросив сталинское иго, построит свое государство только на своих этнографических землях. Но мы никогда не согласимся, чтобы русско-большевистские империалисты под плащиком "освобождения" оккупировали нашу Украину, политически и национально угнетали и грабили ее. Свою независимость украинский народ будет упорно защищать с оружием в руках и никакие жертвы не остановят его борьбы. Наше право священно и против него могут выступать только враги человечества, варвары, кремлевские палачи и их цепные собаки.

 

Товарищи красноармейцы и командиры! Мы обращаемся к Вам - поддержать нашу борьбу за Независимую Украину - без гитлеровского и большевистского порабощения. Не выступайте с оружием против нас. Довольно крови! Не слушайте комиссаров, которые натравливают Вас на украинских повстанцев.

 

Свободолюбивый украинский народ подымает знамя освободительной борьбы вместе со всеми народами, которых покорили большевистские палачи.

 

ДА ЗРАВСТВУЕТ САМОСТОЯТЕЛЬНАЯ УКРАИНА!

 

ДА ЗДРАВСТВУЕТ НЕЗАВИСИМАЯ РОССИЯ БЕЗ СТАЛИНСКО-БОЛЬШЕВИСТСКОГО РЕЖИМА!

 

Ноябрь 1943 г.

 

Украинские Повстанцы.

 

ТИПОГРАФИЯ УКРАИНСКОЙ ПОВСТАНЧЕСКОЙ АРМИИ

УПА та євреї

Бі-Бі-Сі розмовляла з українським поетом і культурологом Мойсеєм Фішбейном.

Свого часу в інтерв"ю він сказав, що якби жив у той час і був молодиною людиною, то пішов би в УПА, але чому?

Мойсей Фішбейн: Якби я жив у той час і був навіть не молодою людиною, я б усе одно пішов до Української повстанської армії. УПА була єдиною армією, яка воювала за незалежність України. До якої армії ще я, український поет, міг піти!

Бі-Бі-Сі: Навіщо взагалі УПА воювала, адже шанси тоді на створення української незалежної держави були майже нульові?

Мойсей Фішбейн: В такому разі я вас запитаю: навіщо була Українська Гельсінська група? Навіщо були українські політв’язні, які знали, що їх все одно, і Василь Стус знав, й Іван Світличний знав, й інші знали, що їх позаарештовують і вони сидітимуть в буцегарні. Воювали ті, а ці – боролися за незалежну Україну.

Бі-Бі-Сі: Навіщо взагалі УПА воювала, адже шанси тоді на створення української незалежної держави були майже нульові?

Мойсей Фішбейн: В такому разі я вас запитаю: навіщо була Українська Гельсінкська група? Навіщо були українські політв’язні, які знали, що їх все одно, і Василь Стус знав, і Іван Світличний знав, і інші знали, що їх позаарештовують і вони сидітимуть в буцегарні. Воювали ті, а ці – боролися за незалежну Україну.

Бі-Бі-Сі: Ви знаєте, що УПА інкримінують дуже серйозні речі – етнічне насильство, антипольські, антиєврейські дії. Чи це вас турбує?

Мойсей Фішбейн: Я вам скажу: те, що ви щойно сказали про антиєврейські акції УПА – то є провокації, які запускаються з Москви. Це провокації. Це брехня, буцімто УПА винищувала євреїв. Скажіть мені, як УПА могла винищувати євреїв, коли євреї були в УПА, служили в УПА? І я був знайомий з євреями, які служили в УПА. Наприклад, я був знайомий з доктором Абрагамом Штерцером, він по війні жив в Ізраїлі. Був Самуель Нойман, його псевдо було Максимович, був Шай Варма (псевдо Скрипаль), був Роман Винницький, його псевдо було Сам. Була видатна постать в УПА, жінка, яку звали Стелла Кренцбах, вона написала спогади потім. Вона народилася в Болехові на Львівщині, вона була донька рабина, сіоністка, і вона товаришувала там, у Болехові, з донькою католицького священика, яку звали Оля. 1939 року Стелла Кренцбах закінчила філософський факультет Львівського університету. Від 1943 року вона була в УПА медсестрою і розвідницею. Навесні 1945 року її схопили енкаведисти на зустрічі зі зв’язковим у Рожнятові. Потім там була тюрма, катування і смертний вирок, і її визволили вояки УПА, Стеллу Кренцбах, єврейку.

Влітку 1945 року вона перейшла з українськими повстанцями в Карпати і 1 жовтня 1946 року пробилася до англійської окупаційної зони в Австрії. І відтак дісталася Ізраїлю. Знаєте, де вона працювала в Ізраїлі? В міністерстві закордонних справ. У своїх спогадах Стелла Кренцбах написала: “Тим, що я сьогодні живу і усі сили моїх 38 років віддаю вільному Ізраїлю, я завдячую, мабуть, тільки Богові і Українській повстанській армії. Членом героїчної УПА я стала 7 листопада 1943 року. У нашій групі я нарахувала 12 євреїв, з них 8 лікарів”. Так от, я сподіваюся, що Українська держава назве їх усіх поіменно. Їх, що не бувши етнічними українцями, воювали за незалежність України, Українська держава назве своїми героями.

Бі-Бі-Сі: Таке враження, що це дуже складно виходить в Української держави. Поляки шанують свою Армію Крайову, яка воювала з нацистами, чому, на вашу думку, Україні так важко дається оцей історичний консенсус щодо ролі УПА. Можливо, тому, що такі епізоди, які ви зараз навели, невідомі?

Мойсей Фішбейн: Насамперед тому, що більша частина Польщі не була ніколи у складі Радянського Союзу. По-друге, Польща набагато далі від Росії, ніж Україна. Дезінформація іде сюди з Москви, люди є дезінформовані, а у нас, на жаль, наша інформаційна політика кульгає. Отак воно і є. А люди не винні, що вони не знають, що таке УПА. Я вам перелічив євреїв, але ж я маю одного з найближчих друзів, який 3 роки був вояком УПА, відомий професор, і не тільки в Канаді, де він мешкає, і не тільки у США і Україні, а навіть в Китаї. Це професор Петро Потічний, 3 роки був молоденьким вояком УПА. Для мене особисто УПА – це святе, і, як на мене, для кожного, незалежно від його етнічного походження, хто має в душі бодай щось українське, УПА – це святе.
http://www.bbc.co.uk/ukrainian/indepth/story/2008/10/printable/081014_fishbein_ie_ak.shtml

 

.......................

наштовхнулась на цікаве інтерв"ю одного ветерана, який був організатором підпілля на Донбасі в 1941 - 1943 рр - Євгена Стахіва

кілька цитат:

в УПА не було жодного червоно-чорного знаку! Тільки синьо-жовті та
жовто-сині прапори, бо то були бандерівці та мельниківці. Упівці
бандерівського напрямку стояли на позиції синьо-жовтий прапор, а
мельниківці - жовто-синій, а червоно-чорні кольори з'явились в Україну
допіру в 1991-1992 роках.
..- Червоно-чорний прапор - це є фашизм! Бо тільки більшовики, фашисти
та італійські фашисти Муссоліні зробили партійні прапори державними.
...Червоно-чорний прапор - це прапор провокаторів

Я казав, що був тут у 1990 році. Тоді ще був Радянський Союз, який
тут всім керував і вже тоді у Львові з'явилась УНА-УНСО. Вони ходили з
червоно-чорними прапорами. І УНА-УНСО було створене не українськими
патріотами, а більшовиками. Створило його КГБ для провокацій.
Бажаєте доказів? Перед проголошенням незалежності я був у Львові і
мешкав у готелі «Жорж». Вийшов я на балкон, дивлюся, а по тій дорозі,
що зараз є проспект Шевченка, марширує УНА-УНСО - десь 80 хлопців в
камуфляжі, і вони несуть червоно-чорні прапори і співають: «Смерть,
смерть, ляхам смерть, смерть московсько-жидівській комуні». Так вони
ходили по колу цілу годину. А я якраз їхав до Києва і був знайомий із
головою комісії зовнішніх справ в парламенті України, і я йому кажу, що
українці мають страшне клеймо, що ми є антисеміти, а в Європі
антисемітизм є рівний із фашизмом, і ми можемо сильно потерпіти. Ви є
при владі, і ви маєте з цим щось зробити. А він мені каже, що бачив цю
атракцію ввечері на російському телебаченні. Руські вже там були! В КГБ
це все організували, щоб світ вже знав, хто то є українці.

Бандера хотів повертати назад до тоталітаризму, що було погано для
українського народу. Отже той, хто хоче зводити пам'ятник Бандері, той
бажає повертатись до тоталітаризму. Бандері, який не знав, що тут
робиться, - пам'ятники, а тим, хто тут воював, що? Шухевичу мають бути
пам'ятники, а не Бандері!


30 червня 1941 року у Львові проголошується незалежність України і у
всіх наших проголошеннях було написано - «Хай живе Гітлер!» Бо ми
надіялися, що будемо об'єднаною країною в новій Європі, хоч і розуміли,
що так звана «Нова Європа» - це буде гітлерівський СРСР! Ми готові були
задля об'єднання України стати німецьким васалом. І зараз я кажу, що
німці добре зробили, що нас тоді розігнали, бо ми би ніколи не мали
самостійної України. Нас би світ прокляв, що ми є прислужники німецькі!
Вони арештували наш уряд. Мої колеги хваляться, що ми почали воювати
проти німців. Ні. Це німці нас змусили з ними воювати. Я був такий
самий германофіл, як і всі другі, але коли вже почали німці шукати за
мною, то і я став з ними воювати.
Але чекайте, як Сталін заключив договір з Гітлером, то це що, було добре? А як ми заключили договір з Гітлером, то є зле?


Зараз говорять ОУН-УПА, і це є більшовицька провокація. Було ОУН і
УПА. Хто об'єднує ОУН та УПА, той провокатор. А тепер ще й зачали
додавати дивізії ОУН-УПА.
...Бандерівці кажуть, що як буде признання УПА, то одночасно має бути признання і ОУН, що є неможливим!

http://zaxid.net/article/24765/

«За Україну!»

«Ні НАТО! Ні Росія! Лише сильна Україна –  під такими гаслами біля меморіальної дошки Симону Петлюрі відбулася акція «За Україну! – За незалежну українську армію!», організована Всеукраїнською молодіжною громадською організацією «Національний Альянс» та Всеукраїнською організацією «Тризуб» ім. С.Бандери. Даною акцією націоналістичні організації прагнули показати своє ставлення до тієї ситуації, яка на сьогодні склалася в країні.

Справжні українські націоналісти засуджують позицію націонал-демократів та «псевдо-націоналістів», які прикриваючись патріотичними гаслами тягнуть Україну в НАТО, оскільки вступ до цієї структури не дає радикальних гарантій безпеки супроти російської агресії, обмежує український суверенітет і сприяє поширенню так званих «ліберальних цінностей», які по своїй суті є антинаціональними і антихристиянськими.

 Вступ до НАТО призведе не тільки до залежності від країн-учасниць цього Альянсу, до збільшення витрат на військову та оборонну сферу і сплату щорічного членського внеску, а також до можливої локалізації воєнних баз на території нашої держави. Також імовірне погіршення відносин України з Росією, викликане тим, що Москва розумітиме втрату перспективи відновлення контролю над Україною.

Військова ж агресія Російської Федерації відносно Грузії черговий раз підтвердила імперську суть Москви та її небезпеку для України. Тому Росія залишається нашим ворогом №1. Протистояти імперським прагненням Кремля українці можуть тільки під прапором Української Національної Ідеї.

Проте, націоналістичні сили змушені констатувати, що попри створення держави України, українці залишаються бездержавною нацією. У вищих ешелонах влади знаходяться переважно не українці , які керуються не інтересами української нації, а своєю вигодою та інтересами закордонних імперських центрів. Тому боротьба за справжню Українську Державу триває.

Акт спалення зображень Джорджа Буша та Володимира Путіна наочно відображає ставлення націоналістичних сил, щодо позиції сучасної владної верхівки. Маючи незалежну державу її керівники не мають незалежної свідомості, що може призвести до втрати незалежності  країни вцілому. Досить вибирати кому служити! Ми цією акцією нагадуємо владі, що в нас поки ще є власна армія, яка потребує фінансової підтримки, а не скорочення та руйнації. Ніхто не захищатиме Україну краще ніж український солдат!!!

Прес-центр Полтавського осередку ВМГО «Національний Альянс»





Тартак та Нічлава - Не кажучи нікому


97%, 33 голоси

3%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Ще раз про націоналізм

Щоби  люди кожного разу не лякалися отого  гучного слова Націоналізм, читаючи наші публікації, я вирішила звернутися до Великого тлумачного словника української мови і процитувати його  значення.

Отже:

НАЦІОНАЛІЗМ, -у, ч.

 1. Ідеологія й політика, яка проповідує зверхність національних інтересів над загальнолюдськими, панування однієї нації за рахунок пригнічення іншої, розпалює національну ворожнечу.

2. Рух, спрямований на боротьбу за незалежність нації, народу проти іноземних гнобителів.

3. Рух за збереження і розвиток національних традицій, культури, мови, літератури, мистецтва і т. ін.; патріотизм.