хочу сюда!
 

Наталия

48 лет, рак, познакомится с парнем в возрасте 40-50 лет

Заметки с меткой «бандера»

Основи Соціал-Націоналізму

Шановний читачу! Вашій увазі пропонується лекція з основ соціал-націоналізму. В ній Ви зможете дізнатись про основи цього політико-ідеологічного явища, дізнаєтесь про її переваги над демократією та іншими політичними течіями, а також познайомитесь з відомими історичними особами, котрі стояли у витоках соціал-націоналізму.

Степан Бандера: людина і міф



http://kmbooks.com.ua/book_kmp.php?id=103
Київське видавництво «Країна мрій»  – 2015 рік

Галина Гордасевич

Присвячується всім полеглим
в боротьбі за волю України

Степан Бандера: людина і міф

Видання п’яте, доповнене з додатками

В історії будь-якого народу є постаті, імена яких відомі кожному громадянинові, якими пишаються, яких називають чи то творцями даної держави, чи її визволителями з-під іноземного ярма. Вже навіть за життя ім’я цієї людини можуть оточувати легенди, з десятиліттями і століттями їх число збільшується, аж стає важко відрізнити: де правда, а де вимисел? Який з істориків зараз візьметься стверджувати, що вони справді були на світі – англійський король Артур, французький лицар Роланд чи київський богатир Данило Кожум’яка? Жанна Д’Арк таки історична постать, але чи справді вона врятувала Францію, якщо після її загибелі війна продовжувалась ще цілих 18 років?
І все ж людям потрібні такі історичні приклади патріотизму і високої жертовності. І кожен італієць з гордістю називає ім’я Гарібальді, мексиканці – Панчо Вілья, південноамериканці – Сімона Болівара і т.д. Україна також має свій ряд, який чому б не почати іменами трьох легендарних братів Кия, Щека і Хорива і який не має кінця, бо ж історія України продовжується. Треба лише заповнити прогалини в цьому ряду, поставити на свої місця імена, які були знеславлювані або замовчувані ворогами української незалежності. Одне з таких імен – Степан Бандера.  
Письменниця Галина Гордасевич на підставі багатьох джерел розповідає про Степана Бандеру, про конкретні факти його життя, боротьби і смерті.


В ОДНІЙ ОСОБІ ОБРАЗ ПОКОЛІННЯ

З письменницею Галиною Гордасевич я познайомився давно, років 6 тому під час її роботи над документальною повістю, героями якої був я та Галина Дидик. Знаю багато творів як поетичних, так і прозових, отож коли мені до рук потрапила нова книга Галини Гордасевич «Степан Бандера: людина і міф», то з великою цікавістю прочитав* її. А за короткий час п.Галина попросила мене написати передмову до наступного перевидання книги.
Я готувався до написання передмови, коли сталася трагічна подія: Галина Гордасевич несподівано померла. Відтоді я облишив працю над передмовою, оскільки був розгублений: кому її тепер передати? Але минув якийсь час, я зустрівся з сином письменниці – Богданом Гордасевичем. Він знав про прохання п.Галини, щоб я був автором передмови, і нагадав про дану мною обіцянку, яку я й виконую.
Відпочатку мене приємно вразило те, що Галина Гордасевич взялася за працю над постаттю Степана Бандери. Адже родом вона з Волині і походить з родини, яка мала прихильність до іншого відламу ОУН, що популярно називають «мельниківцями». Тому її праця над портретом Степана Бандери мене спочатку доволі здивувала. Я вчитувався в рядки книги і потім зрозумів, що врешті-решт всі ми, українці, пройшли за минулі 60 років одним і тим самим шляхом боротьби, крові, страждань, а також спільної радості відновлення 10 років тому нашої державної незалежності.
Яке значення зараз має те, що колись одні належали до революційної ОУН, а інші – до ОУН матірної? Адже  вся боротьба між ними – це боротьба за тактику дій! І не було ніяких принципових ідеологічних розбіжностей!
Хто всерйоз цікавився подробицями розламу Організації Українських Націоналістів в 1940 році, той мусить визнати, що як з боку Мельника, так і з боку Бандери робилося все, щоб розлам не наступив. Лише втручання зовнішніх ворожих сил привело до того, що пізніше сталося в ОУН.
Згадаймо, що даючи завдання вбити полковника Євгена Коновальця, саме Сталін наказав  закинути підозріння, що вбивство Вождя – це внутрішня справа ОУН, і, мовляв, нехай вони після того самі одне одному горло по¬перегризають.
Тоді так не сталося, але минуло 2 роки, і чиясь ворожа рука втілила наміри Сталіна. Було кинуто багато взаємних підозрінь і щодо смерті Омеляна Сеника та Миколи Сціборського в м. Житомирі у 1941р., і щодо смерті полковника Романа Сушка в м.Львові у 1944р.
Насправді то були одні й ті самі люди! Лише одні – молоді, запальні, готові у цю ж таки мить кинутись в полум’я революції і, як треба, – віддати своє життя. Без сподівань на заплату, чи навіть подяку.  Вони хотіли здобути все негайно! А були й інші, які казали, що відразу всього бажаного не здобудеш, що потрібна довга копітка праця щодо виховання людей, піднесення рівня їх свідомості з тим, щоб колись, у більш сприятливих умовах, перемогти численних ворогів.
Результатом цього тактичного непорозуміння було те, що одні творили відділи Української Повстанської Армії, йшли в антинімецьке й антирадянське підпілля, де зчепилися не на життя, а на смерть у двобої з ворогом. Інші йшли в німецьку адміністрацію, в  українську поліцію, засновували українські школи та гімназії, культурницькі і спортові товариства. Адже, дійсно, чи можна було віддавати місцеву адміністрацію у руки ворогів, як це зачасту бувало на сході України, – і від того помножувати знущання над народом, щоб в такий злісний спосіб посилити опір німцям? Чи можна було миритися з тим, що не українська, а польська або українська за назвою, але червона за суттю, поліція буде нищити кращих представників нашого народу? Чи можна було в чужі руки віддати виховання наших дітей?
В своїй книзі Галина Гордасевич свідомо наголошує на цьому моменті, і вона зовсім не бачить у цих людях прислужників окупаційної влади, чужинецьких наймитів та зрадників свого народу. Хіба ж не організовані німцями шуцбатальйони та поліція на Волині утворили основу УПА? Це було саме так. Хіба ж не вихована в українських гімназіях  молодь пішла потім у підпілля? Пішла і там довела свій патріотизм.
А ще Галина Гордасевич, донька православного священика, говорить про роль Греко-Католицької церкви як у плані історичному, так і у плані того значення, яке вона мала у піднесенні нашої свідомості за останнє десятиріччя. І велика симпатія відчувається в словах письменниці про Церкву національну, Церкву-страдницю.
При написанні цієї книги авторка розраховувала на читача з Наддніпрянщини, який або нічого не знав про Організацію Українських Націоналістів та її провідників: Євгена Коновальця, Андрія Мельника і Степана Бандеру – або, навіть, гірше того, має абсолютно викривлене поняття про цих людей і тогочасні події. Ось чому проста, спокійна і ненав’язлива мова книги дуже легко і гарно сприймається. Також гарно сприймається і сама постать Степана Бандери: чи то ще молодого юнака, потім – революціонера, а згодом – зрілого політика. Немає тут, як це іноді буває, пустопорожніх патетичних фраз, творення ідола, якому всі мають поклонятися. Нам дається розповідь про тяжкий тернистий шлях людини, непохитної у переконаннях і боротьбі, вірної нації і Організації до останнього подиху.
Тому дуже важливо, що, читаючи цю книгу, ми бачимо ту національну атмосферу, у якій виховувався і формувався Степан Бандера. Тут, власне, і Греко-Католицька церква, і «Пласт», а згодом – ОУН. Стає зрозумілим, чому люди в Організації були саме такі, яким був Степан Бандера (а їх було тисячі й тисячі), а не інакші.
Письменниця Галина Гордасевич показує, на яких ідейно-моральних засадах виховувались молоді націоналісти, що утворили покоління, яким гордиться нація. На чолі цього покоління героїв стояли провідники, одним з яких був Степан Бандера. Ось в тому, на мій погляд, є найбільша заслуга письменниці Галини Гордасевич, що вона зуміла в одній особі змалювати образ цілого покоління.

        Юрій Шухевич,
    політв’язень (31 рік ув’язнення і 10 років cпецпоселення),   син Головного Командиру УПА генерал-хорунжого Романа Шухевича – Тараса Чупринки

(*Насправді книгу прочитали в голос для п. Юрія, який втратив зір під час перебування в
ув’язненні, але настільки гідно тримається, що мало хто розуміє, що ця людина бачить все навколо виключно внутрішнім зором. Зрозуміло, що передмову він також надиктував.)



Купуйте!  Пропагуйте! Вивчайте!

Контактні відомості: http://kmbooks.com.ua/index_kmp.php
04074, Україна, м. Київ, вул. Лугова, 9
тел./факс: +380 44 5005291
info@kmbooks.com.ua



9%, 1 голос

82%, 9 голосов

9%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Фільм "Хроніка Української Повстанської Армії"

Чудовий фільм Тараса Химича "Хроніка Української Повстанської Армії". В фільмі йдуть розповіді свідків і учасників бойових дій, але жодного слова про командирів.

Бандера і справжня духовність як Ідея Нації



"Мета життя людини – це наближення до Бога!" (Ст.Бандера).
Степан Бандера був найвидатнішою постаттю в новітній історії, хто зумів поставити ідеї націоналізму, Ідею Нації на справжні Духовні основи. Щось подібне до цього було лише за часів давніх юдеїв! Український націоналізм відрізняється від усіх інших, що існують нині в світі...
Бандерівське гасло "Слава Україні! – Героям Слава!" сьогодні запалює полум’ям героїзму всю Україну, цей заклик спонукає йти на війну з ворогом під кулі, снаряди та міни з затишного притулку "мирного" життя в теплих домівках. 
Найкращі сини народу несуть духовний вогонь священної боротьби повсюдно всім, хто слабкий духом. А ті, хто відчув в собі пульс рушійної Сили, що її посилає в світ Божа Воля задля доленосних змін і Поступу, всі, хто прагне очищення Землі від нечисті, починаючи зі своєї батьківщини, нині пробудився в дусі й насправді сповнюється світосяйною силою героїзму на вирішальний бій із мороком.
Той, хто зайнявся як смолоскип ідеєю національного відродження України понад усе прагне вищої справедливості в русі Правим, себто правильним шляхом до БОГА!
-------------------------
"Віра найбільше скріплює сили душі. Через правдиву й глибоку віру в Бога, Спасителя, кожна людина й цілий народ мають змогу безупинно черпати з вічно живого джерела стільки сили, скільки їхня душа спроможна сприйняти. Особливо у найтяжчих життєвих ситуаціях, великому нещасті, терпіннях і боротьбі, віра в Христа дає найсильнішу, часто єдину й певну поміч. В тому напрямі мусимо найперше звертати наші думки і серця, коли думаємо про допомогу нашому народові в його важкому, але благородному змаганні за правду й волю".
"У різдвяний час наші думки, повні турботи про долю народу, всіх наших рідних і близьких в Україні...
Наші серця захоплює символіка того, що Ісус найперше прийшов до тих, які найбільше потребували Божої помочі й опіки, а шуканням серед них захисту підніс їх на вершини. Відчуваємо безпосереднє відношення цієї Різдвяної символіки до теперішнього становища нашого народу і Христової віри у поневоленій Батьківщині.
З цього джерела віри ми повинні зачерпнути найбільше сили, щоб витримати на правильному шляху." (Ст.Бандера)

"А проте і цей жаль-біль [втрати] не переходить у нас в одчай. Бо кріпить нас наша віра. Невичерпне джерело сили наших душ — християнська віра в Бога, Його справедливість і безмежну доброту, віра в безсмертність людської душі — дає нам певність, що……приймає участь у новому, вищому й незнищимому житті. З цієї самої віри черпаємо переконання про нерозривний зв'язок Його й інших поляглих борців за волю з нашими дальшими визвольними змаганнями. Цей зв'язок полягає не тільки на їхньому вкладі у визвольну справу за життя, але продовжується далі в інший, містичний спосіб. 
Розділені кордоном смерти, але з'єднані зв'язком віри, ідеї і любови — живі та померлі можуть собі взаємно помагати перед Богом і через Бога".
(Степан Бандера - з промови, що була виголошена 1958 року над могилою Євгена Коновальця”).

Раджу почитати статю "В чому сила ідей Степана Бандери":

І звісно читайте про самого Бандеру на Вікіпедії:
==========================================

P.s. Пам’ятаємо Слова Ісуса: «Не думайте, що Я прийшов, щоб мир на землю принести, Я не мир принести прийшов, а Меча».(Матф.10:34). — Він приніс духам людським Меча Істини, що має відділити зерна від полови, розділити всіх, хто прагне Істини та тих, хто прагне лише духовного комфорту, який веде до смертного сну. — Ісус приніс нам Любов, що має єдине ціле зі Справедливостю! І Це назавжди розділяє людей в сенсі того, як вони живуть в Волі Божій.
=======================================

ДУЖЕ РАДЖКУ ПОЧИТАТИ (накшталт "ЛикБез"у - про націоналізм):
Актуальні цитати вибраних праць Василя Іванишина “Державність нації” 

"Лідери-демократи «вберегли» український народ від націоналізму, а комуністичну систему – від загибелі, трансформувавши національно-визвольний рух у демократичний".


21 цікавий факт про Степана Бандеру [+ Фото, аудіо]


21 цікавий факт про Степана Бандеру [+ Фото]

В даній підбірці 21 цікавий факт про українського політичного діяча, ідеолога і теоретика українського націоналiстичного руху ХХ століття, голову Проводу ОУН-Б Степана Бандеру.

1. В молодості був відомий під псевдонімами «Лис», «Баба», «Степанко», «Сірий», «Малий» та ін..

2. Свідки казали, що Степан Бандера був достатньо низького росту і доволі непомітний. Проте відзначають його непересічну харизматичність.

3. Із дитинства Степан мав погане здоров’я — через ревматизм суглобів йому відмовляли ноги, часом він навіть не міг ходити.

4. Під час свого навчання у Стрийській гімназії, Бандера водночас захотів вступити до Пласту — однієї з небагатьох на той час легальних спортивно-патріотичних організацій для молоді. Проте, через проблеми зі здоров’ям його не взяли до організації. Бандера все ж таки домігся свого, але лише з третьої спроби.
Skaut

Степан Бандера у формі скаутської молодіжної організації Пласт

5. Сучасники Бандери згадували, що ще дитиною він став готуватися до боротьби за свободу України. Він нібито таємно від дорослих піддавав себе тортурам ланцюгами та колов себе голками – так він готувався до поліцейських тортур. Ці вправи, а також обливання холодною водою та багатогодинні стояння на морозі серйозно підірвали здоров’я Степана і спровокували ревматизм, який супроводжував Бандеру все життя.

6. Бандера очолив пропагандивний відділ ОУН у 22 роки, в 23 – став заступником Крайового Провідника, а в 24 – очолив Провід.

7. За його ініціативи було відкрито нові шляхи транспортування підпільної літератури з-за кордону, створено підпільну друкарню ОУН та хімічну лабораторію.
Степан_Бандера

8. У вільний час Бандера залюбки грав у шахи, крім того співав у хорі та грав на гітарі і мандоліні. Не палив і не вживав алкоголю.

9. Майже всі члени сім’ї Степана Бандери трагічно загинули під час війни або перебували в концтаборах. Його молодший брат Богдан очолював загін опору нацистській окупації і загинув у 1942 чи 1943 роках. Інших двох братів – Олександра і Василя у 1942 році вбили польські наглядачі у концтаборі Аушвіц. Батька Бандери, Андрія Бандеру було вбито радянською владою. Двох сестер – Оксану та Марту-Марію було заарештовано у 1941 році і заслано до Сибіру, де померла одна з сестер – Оксана. Ще одна сестра – Володимира – також перебувала у радянських виправно-трудових таборах від 946 до 1956 року.

10. Польські журналісти, що спостерігали за львівським та варшавським процесами над Бандерою писали: «зарозумілий до манії величі», «бундючний». Сам він свого часу писав: «Нашим природним середовищем стало вже змагання, змістом нашого життя — боротьба«.

Wife

Ярослава Бандера (Опаровська)

11. Бандера був хорошим батьком та сім’янином. Він мав трьох дітей, а його дружина – Ярослава Бандера (Опаровська) допомагала Бандері у визвольній боротьбі. Відомо, що коли Бандера був заарештований, дружина із тримісячною донькою Наталкою перебрались до Берліна, аби бути ближчими до Степана Бандери.
66746949_15210
12. Повоєнні роки були дуже напруженими для Степана Бандери, його дружини та дітей, адже радянські спецслужби полювали не лише за провідником національного руху, а й за його дітьми. Наприклад, до 1948 року сім’я шість разів змінюватиме місця проживання: Берлін, Інсбрук, Зеєфельд, Мюнхен, Гільдесгайм, Штарнберг.

13. Зрештою, через необхідність дати доньці хорошу освіту, сім’я у 1954 році остаточно переїжджає до німецького міста Мюнхен (Баварія). Батьки намагались приховати від Наталки важливість персони її батька, щоб не наражати дівчинку на небезпеку. Тривалий час діти Бандери були переконані, що їхнє прізвище – Попель.

POpel

Документи Бандери на ім’я Стефана Попеля

14. Донька Бандери, Наталка згадує про той час: «Маючи тринадцять років, я почала читати українські газети і читала багато про Степана Бандеру. З бігом часу, на підставі різних спостережень, постійної зміни прізвища, як і через факт, що навколо мого батька завжди було багато людей, в мене виникли певні здогади. Коли раз один знайомий проговорився, то я вже була певна, що Бандера — це мій батько«.
Forest

Степан Бандера з сім’єю у лісі

15. 15 жовтня 1959 року в під’їзді будинку на вулиці Крайтмайр, 7 (Kreittmayrstrae), в Мюнхені о 13:05 знайшли ще живого залитого кров’ю Степана Бандеру. Медична експертиза виявила, що причиною смерті була отрута. Богдан Сташинський зі спеціального пістолета-шприца вистрілив в обличчя Степану Бандері струменем розчину ціанистого калію. Це відбулося приблизно о 13 годині 5 хвилин.

Maska

Посмертна маска Степана Бандери

16. У проекті «Великі українці» Степан Бандера посів 3-є місце, набравши 261 247 голосів (16,12 % від загальної кількості людей, які взяли участь в голосуванні). Проект закінчився гучним скандалом: Бандера, якого представляв Вахтанг Кіпіані, був серед лідерів голосування, але став третім, тоді як на підтримку майбутнього переможця Ярослава Мудрого, якого представляв Дмитро Табачник, за деякими даними, в останній день голосування з 80 номерів приходило понад 100 смс щохвилини. Шеф-редактор проекту Вахтанг Кіпіані заявив, що результати голосування було сфальсифіковано, втім продюсер проекту Єгор Бенкендорф заперечив це.
Short

Революціонер в шортах на відпочинку з друзями у Франції

17. Бандера усе життя був прихильником збройного опору, але особисто він ніколи не був задіяний у збройному протистоянні: акції проти поляків в 30-роки він ніколи не очолював особисто, він не переховувався в криївках впродовж 40-х, як Роман Шухевич. Бандера був у першу чергу політиком і ухвалював політичні рішення: «Революційне змагання — це національна боротьба в площині духовності, культури, боротьба суспільно-політична й мілітарна, за повне знищення існуючого стану, його змісту й за побудову цілком нового, під кожним оглядом кращого стану, який відповідає потребам і бажанням українського народу«.

18. Бандера був похований 20 жовтня 1959 року на мюнхенському цвинтарі Вальдфрідгоф на 43 полі. Його труну засипали привезеною з України землею та покропили водою з Чорного моря. На могилу лідера ОУН було покладено 250 вінків.
Sea
19. Степан Бандера є почесним громадянином Тернополя, Івано-Франківська, Львова, Коломиї, Луцька, Червонограда, Теребовлі, Трускавця, Радехова, Сокаля, Борислава, Стебника, Жовкви, Сколе, Бережан, Бродів, Стрия, Моршина.

20. В 2010 році йому було посмертно присвоєне звання Героя України, а в 2011 рішення про присвоєння відмінене.

21. Зберігся унікальний запис – інтерв’ю зі Степаном Бандерою 1959 року.

Стаття: http://instiks.com/pin/545/

Аудіо: http://www.ex.ua/view/1149233

Степану Бандері виповнилось 106-ть

У Києві відсвяткували 106-ий день народження Степана Бандери 1 січня 2015 року
   


Прихильники "Свободи" та "Правого сектору", а також бійці добровольчих батальйонів провели смолоскипну ходу з нагоди 106­го дня народження ідеолога українського націоналізму. Всього було близько 5 тисяч людей. Традиційно колона рушила від пам'ятника Шевченку. На Майдані Незалежності провели віче.  

Тут цікаве відео, яке не грузиться у  блог
http://1tv.com.ua/uk/news/2015/01/01/63281

МОЇ ЖИТТЄПИСНІ ДАНІ

Частина автобіографії, написана в квітні 1959 року й призначена для американського генерального консуляту в Мюнхені, де Ст. Бандера безуспішно намагався одержати американську візу для поїздки до США. Про ці заходи є згадки в листах Ст. Бандери до Ігната Білинського (27 червня 1959), проф. Л. Добрянського та Ін.
Ця автобіографія була перший раз публікована в тижневику “Гомін України”, Торонто, чч. 42/648 - 45 651 з 14-го жовтня по 4-го листопада 1961 р.; передрукована, з доповненням д-ра Гр. Васьковича, в збірці матеріялів за редакцією Данила Чайковського “Московські вбивці Бандери перед судом”, Українське В-во в Мюнхені, 1965, стор. 439-445.

Я народився 1 січня 1909 року в селі Угринів Старий, повіт Калуш у Галичині, яка в той час належала до австро-угорської монархії, разом з двома іншими західноукраїнськими країнами: Буковиною і Закарпаттям.

Мій батько, Андрій Бандера, греко-католицький священик був у той час парохом в Угринові Старому (до парафії належало ще сусіднє село Бережниця Шляхетська). Батько походив із Стрия. Він був сином міщан-рільників Михайла Бандери і Розалії, дівоче прізвище якої було — Білецька. Моя мати, Мирослава Бандера, походила зі старої священичої родини. Вона була донькою греко-католицького священика з Угринова Старого — Володимира Ґлодзінського і Катерини з дому Кушлик. Я був другою дитиною моїх батьків. Старшою від мене була сестра Марта. Молодші: Олександер, сестра Володимира, брат Василь, сестра Оксана, брат Богдан і наймолодша сестра Мирослава, що померла немовлям.
[ Читати далі ]

Гарне привітання невідомого автора

Хай Новий рік несе дива.
Нехай згорить, дотла, Москва!
І ще б нам, дуже повезло,
Якби застрелився х-ло!
А ще, у наших ворогів,
Хай ріки вийдуть з берегів!
Хай газ по тридцять, нафта двадцять,
Хай, москалі, повеселяться!
А нам, щоб жити без війни.
Щоб снились кольорові сни.
Щоб, кожен українець, брат!
Щоб рід помножився в стократ!
Щоб зникла, з влади, вся холера,
А став новий Степан Бандера! 
Ми стали вільними від нині,
Здобудем Славу Україні!

Брати Капранови різко розкритикували новий фільм про Бандеру.

"Кісєльовщина та бузинівщина" - Капранови різко розкритикували
новий фільм про Бандеру


Письменники Віталій та Дмитро Капранови різко розкритикували
псевдо-документальний фільм "Секрети Бандери" виробництва
каналу "1+1", прем'єра якого відбулася 25 грудня.
Автор ідеї та сценарію Світлана Усенко, відома за фільмом
"Таємниці генія Шевченка". Режисери-постановники фільму – 
Тетяна Алфьорова та Олена Елісєєва. Оператор-постановник 
Віталій Панасюк.

 Брати Капранови опублікували ВІДКРИТИЙ ЛИСТ до Коломойського
та Олександра Ткаченка стосовно "Секретів Степана Бандери".

       Шановні керівники і власники каналу "1+1"!
Вітаємо вас із тим, що 25 грудня 2014 року ваш канал
ВІДБИВ ПАЛЬМУ ПЕРШОСТІ ІЗ БЕЗСОРОМНИХ МАНІПУЛЯЦІЙ
у, здавалося б, неперевершеного Дмітрія Кісєльова!

Переглянувши фільм 
Світлани Усенко "Секрети Степана Бандери",
українські глядачі довідалися БАГАТО ЦІКАВИХ РЕЧЕЙ.
Виявляється, Бандера з дитинства займався самобичуванням, усе життя
присвятив звеличуванню власної персони, бив ногами вагітну дружину,
був зрадником, терористом, агентом Абверу, мав проблеми з жінками і
одночасно наприкінці життя прижив сина від дружини приятеля.
*** І це далеко не повний перелік "одкровень", що прозвучали у фільмі.

Щоб ЗАКРІПИТИ у думках глядачів саме ці "істини" автори щедро
використовують НАЙБРУДНІШІ ЖУРНАЛІСТСЬКІ ПРИЙОМИ – карикатурні
інсценізації, натяки та гіпотези, вправно підмішуючи сумнівної якості
"пікантні подробиці" особистого життя до фактів, що дійсно мають історичне
значення. (Дивно, що забули згадати, що Бандера у дитинстві, певно,
займався онанізмом і підкріпити це думкою експерта-сексолога).

За методами та прийомами цей "твір" ВИХОДИТЬ ДАЛЕКО ЗА МЕЖІ
ЖУРНАЛІСТСЬКОЇ ЕТИКИ та ЛЮДСЬКОЇ МОРАЛІ.
А у наш воєнний час це не просто ПАСКУДСТВО – але ІДЕОЛОГІЧНА
ДИВЕРСІЯ 
проти народу, який об'єднався у боротьбі з загарбниками.

Чого вартий хоч би лист Бандери Гітлеру, який весь перекладено з німецької,
ОКРІМ ОДНОГО слова – "фюрер". І це слово – не біля імені Гітлера, а у підпису –
"Фюрер Організації Українських Націоналістів Степан Бандера".

За відомими рецептами "Раша тудей" весь БРУД та МАХІНАЦІЇ авторів були
прикриті появою на екрані відомих і авторитетних персон: Ярослава Грицака,
Юрія Шухевича, а у титрах – Івана Патриляка.
Сподіваємося, що згадані особи самі оцінять свою роль, НА ЯКУ ЇХ
РОЗВЕЛИ 
нечистоплотні автори.
Переконані, що комісія з журналістської етики також дасть належну оцінку
прийомам та методам, за допомогою яких робилося 
це "журналістське
розслідування".

Закликаємо "Інститут національної пам'яті" висловитися з приводу
ПРИПУСТИМОСТІ подібних підходів у "дослідженнях" української історії.

      Шановні (поки що) пани Коломойський та Ткаченко!

Ми розуміємо, що ви дивитеся не всі програми вашого каналу. А тому
вимагаємо, щоб ви негайно подивилися фільм "Секрети Степана Бандери"
та ПУБЛІЧНО ВИСЛОВИЛИСЯ щодо роботи авторів, та окремо щодо
впливу цього "контенту" на ситуацію в Україні.
Нас же найбільше стурбували МОРАЛЬНІ та СОЦІАЛЬНІ НАСЛІДКИ
цього 
ЕКРАННОГО ПАСКУДСТВА.

Можливо, Світлана Усенко вважає, що вона ПЕРШОЮ застосувала цю
провокаційну методу в Україні – і через це ввійде у історію масмедій.
Мусимо її розчарувати – НЕ ПЕРША!  До неї подібне "розслідування" 
біографії Тараса Шевченка зробив Олесь Бузина.
*** До речі, його за це дуже справедливо відпиздили.
Тож доріжку протоптано...

Побоюємося, що ця провокація ПІДЖИВИТЬ АНТИСЕМІТСЬКІ НАСТРОЇ
в Україні, які, здавалося, майже зникли на тлі спільної боротьби із
російськими загарбниками.
Якщо так станеться це буде ЦІЛКОМ НА ВАШІЙ СОВІСТІ.

Сподіваємося, що усі наші особисті знайомі, що працюють на каналі "1+1"
або співпрацюють із ним, не забаряться висловити свою позицію стосовно
ПАСКУДСТВА і ПРОВОКАЦІЙ, які дозволили собі автори фільму.

Зробіть це якнайшвидше! – щоб ми знали, вітатися завтра з вами, чи ні.
Бо врешті-решт ІСНУЄ МЕЖА БЛЯДСТВУ навіть на телебаченні.


Закликаємо також журналістську спільноту дати оцінку методам,
застосованим 
у фільмі – адже за роботу Світланою Усенко –  люди
судитимуть про ВЕСЬ 
ЖУРНАЛІСТСЬКИЙ ЦЕХ.

Просимо професійні медіа-сайти та спільноми, такі як "Телекритика",
"Дзеркало Тижня", "День" та інші – розпочати широке обговорення
з метою НЕ ДОПУСТИТИ КІСЄЛЬОВЩИНУ до сучасної України.

Хочемо зауважити, що особисто ми не поділяємо ідеології Бандери,
категорично негативно оцінюємо його політичну діяльність, а також
культ його персони, яким сьогодні намагаються затулити конструктивну
державотворчу працю сотень тисяч українських патріотів у ХХ столітті.

Проте якщо канал "1+1" не дасть належної оцінки АМОРАЛЬНОМУ,
ПІДЛОМУ і БРЕХЛИВОМУ фільму "Секрети Степана Бандери" – то
може статися так, що ОБУРЕНІ УКРАЇНЦІ ЗБЕРУТЬСЯ, ЩОБ СПАЛИТИ
БУДІВЛЮ ВАШОГО КАНАЛУ!
І тоді ми не виступимо з жодним словом на ваш захист. 
Бо це – НЕ ГРІХ у порівнянні з показом подібних "творів".

 Брати Капранови.
http://gazeta.ua/articles/culture/_kisyelovschina-ta-buzinivschina-kapranovi-rizko-rozkritikuvali-novij-film-pro-banderu/601228

========================

До речі!
Видео РУССКОГО исследователя Бориса Миронова истории УПА и Бандеры:
http://video.i.ua/user/295100/51651/425293/ = "Бандера - НЕ ФАШИСТ!"
Хочется развеять мифы о Степане Бандере, которые придумывались как
в "совке", так и дополнились новыми невообразимыми "перлами" во время
революции на Майдане.

http://mysliwiec.livejournal.com/737438.html  = "Бандера в документах
Нюрнбергского процесса".

В обвинительном заключении гос.обвинения от СССР на Нюренбергском Процессе, немецкие нацисты обвинялись в БОРЬБЕ ПРОТИВ ОУН, и в
проведении боевых и 
карательных операций против украинских националистов!
То есть, в 1945 году 
СССР ПРИЗНАЛ ОУНовцев ЖЕРТВАМИ ФАШИЗМА!

*** Но вот что интересно: СССР НЕ упомянул, как о ЖЕРТВАХ – о гражданах Локотской Республики, об армии РОА Власова, и сотнях тысяч донских и прочих
казаков, 
ВОЕВАВШИХ НА СТОРОНЕ ФАШИСТОВ!
http://oleg-leusenko.livejournal.com/1413375.html = 2 миллиона русских воевали
ПРОТИВ АРМИИ СССР!
*** Кстати, бандеровцы НЕ ВОЕВАЛИ против АРМИИ СССР - а воевали
ТОЛЬКО с карательными войсками НКВД!
Их последний бой был у села
Бандеры (Прикарпатье) в 1963 году (хотя "совковая" пропаганда брехала,
что уже в 1955 г. УПА была уничтожена полностью).