хочу сюди!
 

Элла

44 роки, стрілець, познайомиться з хлопцем у віці 40-54 років

Замітки з міткою «бандера»

Герой Украины Богдан Сташинский. Непризнанный и презираемый.

                                                                                           

Богдан Николаевич Сташинский (род. 4 ноября 1931, Борщовичи, Пустомытовский район Львовской области)
  — галичанин.
Осуществил ликвидацию лидеров и других деятелей украинского националистического движения Льва Ребета
 (1957) и Степана Бандеры (1959). В 1959 году за участие в этих операциях был награждён орденом Красного 
Знамени.
«Знакомство» 19-летнего Богдана Сташинского с КГБ началось после поездки «зайцем» на поезде во Львов,
 где он учился в пединституте. Парня за безбилетный проезд задержали и... завербовали. 
. В 40-е годы ему грозило за это исключение из университета, и он согласился сначала «стучать», а потом 
и «устранять».
Свою карьеру в советской разведслужбе Сташинский начал с предательства собственной семьи. 
Сташинские жили в небольшом западно-украинском селе Борщевица и много лет были связаны с 
националистическим движением. Задержанный милицией за мелочь - Богдан быстро попал в тенета КГБ. 
Услышав на допросе скрытые угрозы в адрес своей семьи, Сташинский тут же рассказал все, что знал, об
 их подпольной деятельности. Через несколько месяцев он уже работал на КГБ под агентурной кличкой и 
принимал участие в уничтожении остатков украинского национально-освободительного движения.

   Ребет

...На третье утро после прибытия в Мюнхен Сташинский выследил свою жертву. Лев Ребет выходил из 
трамвая поблизости от места работы. Сташинский с завернутым в газету цилиндром, предохранитель 
которого был спущен, быстро опередил Ребета. 
(Этот алюминиевый цилиндр имел два сантиметра в диаметре и пятнадцать в длину и весил меньше двухсот 
граммов. Начинкой служил жидкий яд, герметично запаянный в пластмассовой ампуле. Яд не имел ни цвета, 
ни запаха. При нажатии цилиндр выстреливал тонкую струю жидкости. Перезарядить его было нельзя, после 
использования оружие следовало выбросить.)
Он стал подниматься по винтовой лестнице. На втором этаже Богдан услышал шаги внизу. Он повернулся и 
начал спускаться, держась правой стороны, чтобы Ребет прошел слева. Когда Ребет был на пару ступенек
 ниже, Сташинский выбросил вперед правую руку и нажал спуск, выпустив струю прямо в лицо писателю.
 Не замедляя шаг, он продолжал спускаться. Он услышал, как Ребет упал, но не обернулся. Выйдя на улицу,
он зашагал в сторону Кёгльмюльбах-канала и выбросил пустой цилиндр в воду.
Возвращаясь в отель, Сташинский снова очутился на Карлсплац. На этот раз он бросил взгляд на место 
событий. У дверей эмигрантской газеты уже стояли машины скорой помощи и полиции - немое подтверждение
 его успеха. Зайдя в отель, Зигфрид Дрегер немедленно выписался. Он направился на мюнхенский вокзал и сел 
в экспресс до Франкфурта-на-Майне. Во Франкфурте он переночевал в отеле "Интернациональ", после чего 
утренним рейсом "Бритиш Юропиэн Эйруэйз" вылетел в Берлин. В Карлхорсте он представил подробный 
письменный отчет. Ему сказали, что украинская эмигрантская пресса сообщила о смерти Льва Ребета 
"от сердечного приступа". Но Ребет еще успел подняться на два пролета и умер на руках коллег.

                      Бандера

В начале 1959 года Сташинскому было приказано ускорить операцию по устранению Бандеры.
Сташинский под именем Ганса-Иоахима Будайта четыре раза ездил в Мюнхен, выслеживая Бандеру. 
Орудием убийства был выбран такой же цилиндр, каким он уничтожил Ре-бета, но двуствольный, 
причем стрелять можно было из одного ствола или из обоих сразу.


Сташинский под именем Ганса-Иоахима Будайта четыре раза ездил в Мюнхен, выслеживая Бандеру. Сначала у 
него ничего не получалось, пока он не сообразил поискать псевдоним Бандеры, Поппель
(Poppel -нем., дурак, тупица), в телефонном справочнике. Там значился его адрес - жилой дом на 
Крейтмайрштрассе, 7. 
До самого октября Сташинский провел время в поисках подходов к дому( или гаражу), подбором отмычек и т.д.
На второй неделе октября 1959 года Сташинский в последний раз отправился в Мюнхен. С ним были новое 
орудие убийства, защитные таблетки и ингалятор, фальшивые документы. В час дня Сташинский увидел, 
как Бандера заезжает в гараж. Использовав свой ключ, Сташинский вошел в подъезд раньше Бандеры. Он
 поднялся по лестнице, рассчитывая, что атлетически сложенный Бандера тоже воспользуется ей, а не сядет
 в лифт. Однако, услышав на верхнем этаже женские голоса, он понял, что не может задерживаться на лестнице,
 и начал спускаться. На площадке второго этажа он остановился и нажал кнопку лифта. Он не был уверен, где
 находится Бандера. В этот момент женщина сверху миновала его, подошел лифт, а Бандера распахнул входную 
дверь подъезда. Сташинскому ничего не оставалось, как начать спускаться к выходу. Бандера нес в правой руке
 тяжелую сумку с продуктами. Левой он пытался вытащить ключ из кармана. Сташинский прошел несколько 
шагов по вестибюлю, а Бандера, успевший вытащить ключ, придерживал для него дверь ногой. Сташинский 
взялся одной рукой за дверь, повернулся к Бандере и спросил по-немецки:
- Что, не работает?
Бандера посмотрел на него и ответил:
- Нет, все в порядке.
Сташинский поднял свое оружие, завернутое в газету, и выстрелил из обоих стволов прямо в лицо жертве. 
Проходя в дверь, он успел заметить, как Бандера осел набок.
В который уже раз Богдан направился к каналу. Ключ он выбросил в канализационный люк по дороге, а оружие 
швырнул в воду. Затем он поспешно отбыл поездом во Франкфурт-на-Майне. Утром самолетом "Пан-Америкэн" 
он вылетел в Берлин.
Бандеру нашли не в вестибюле, где Сташинский напал на него, а на площадке между третьим и четвертым
 этажом. Продукты, которые были у него в сумке, не рассыпались. Следствие установило, что Бандера издал 
громкий крик. Лицо у него было в синяках и пошло черными и синими пятнами. Он умер по дороге в больницу. 
Вскрытие показало, что он был отравлен цианистым калием. Мощное оружие не привело к мгновенной смерти 
Бандеры.
За выполнение особо важного правительственного задания Верховный Совет СССР наградил Сташинского 
орденом Боевого Красного Знамени. В качестве «бонуса» Сташинский просит руководство разрешить брак
 с Инге Поль. Москва дает добро при условии, что немка переедет в СССР и начнет сотрудничать с 
комитетом. Инге соглашается, но, вскоре узнав, что их квартира на «прослушке», начинает уговаривать
 мужа сбежать с ней на Запад. В 1961 году она забеременела и сама вернулась в Германию. Их новорожденный 
ребенок неожиданно умирает, и Сташинскому разрешают съездить на похороны. Воспользовавшись 
последней возможностью сбежать, агент КГБ с женой рванули в Западный Берлин и сдались американским 
разведчикам.
Впоследствии был осуждён на 8 лет лишения свободы. Отсидел половину срока благодаря сотрудничеству с ЦРУ.
 В книге «Сколько стоит предать Родину» россиянин Дмитрий Прохоров утверждает, что после освобождения
 Сташинскому выдали новые документы и отправили в США.Дальнейшая судьба неизвестна.

Использованы материалы:
 1.Джон Стил - Убийца, разоруженный любовью
2.Александра Харченко - Жителей родины убийцы Бандеры до сих пор ненавидят соседи
3.Википедия
4.Google

"Берест VS Бандера" или "Свидомиты против Украины - 1"

ОТВЕТКА: http://www.focus.ua/politics/115850/ "Звание Героя Украины хотят отнять у советских солдат

Во Львовском окружном административном суде обжаловали присвоение звания Героя Украины советским солдатам. Иск подал координатор общественной организации «Гармония и порядок» Дмитрий Гудыма"

Целиком и полностью поддерживаю, пана Гудыму!!!

Теперь, думаю, ни у кого нет никаких вопросов на тему "КТО-ЕСТЬ-ХУ"!

Особливо я думаю это "понравится" Европе (вкл., ксти, Германию), которая готовится праздновать юбилей Победы над нацизмом/фашизмом. И особенно особливо - если Медвед или ПУ ПРАВИЛЬНО озвучат эту новость Саркази, Меркеель или другу Сильвио, во время их посещения Парада Победы на Красной Площади.

Эдаким макаром, значица, галицесовцы Украину в Европу тянут. Ню-ню.

И дело даже не в том «хороший» или «плохой» Бандера с Шухевичем. Пусть каждый имеет по этому поводу свое мнение. Дело в том, что «бандеровцев» неприемлет полУкраины и полЕвропы (по-минимуму), поскольку СЧИТАЕТ их преступниками и убийцами. Пусть даже они ошибаются (допустим), но они считают ТАК и поэтому оспаривают бандеровский «героизм». Значит – используя ту же мотивацию - то, что делает гудыма с присными, говорит о том, что они ТОЧНО ТАК ЖЕ СЧИТАЮТ Береста и соратников ПРЕСТУПНИКАМИ И УБИЙЦАМИ. А теперь ответьте: есть ли в Украине (и в Европе) место людям, которые считают борцов с нацизмом/фашизмом ПРЕСТУПНИКАМИ И УБИЙЦАМИ?!   

И в чем тогда был неправ Табачник, утверждая, что галичане НЕСКОЛЬКО отличаются от жителей исконной Украины? Вы можете себе представить ГРАЖДАНИНА страны - страны, которая потеряла в войне 8млн. человек, страны, в которой только в регулярной армии воевал каждый 8-й ее житель, а каждый 6-й погибший солдат был ее сыном, - протестующего против объявления Героями этой страны людей, принесших ей Победу в этой войне??? Нонсенс! Абсурд! Это либо НЕГРАЖДАНЕ этой страны, либо граждане НЕ ЭТОЙ страны! Так был ли неправ Табачник?

А что касается юридической части, то гудима и Ко, как обычно, ТУПЯТ: согласно Конституции СССР (и УССР тоже) УССР была самостоятельным (по краймере - формально) государством в составе ДОБРОВОЛЬНОГО ОБЪЕДИНЕНИЯ таких государств – СССР. Т.е. формально (с правовой точки зрения) – СССР был практически полным аналогом нынешнего ЕС. А значит все граждане СССР были одновременно гражданами соответствующих Союзных Государств (вкл.УССР). И, поскольку современная Украина является ОФИЦИАЛЬНОЙ правопреемницей УССР, то это относится и к вопросам гражданства (в т.ч. и посмертного). А значит, Берест сотоварищи даже чисто формально являются гражданами Украины. Бандера же (тоже чисто формально) НИКОГДА НЕ БЫЛ гражданином государства, правопреемницей которого можно считать Украину. Не относить же к таким – Австро-Венгрию?! А значит гражданином Украины – ни при жизни, ни после нее – считаться НЕ МОЖЕТ! Кроме того, я уже 100 раз писал – аннулирование героизации Бандеры имеет еще одно 1000%-е юридическое основание – Трипалец наградил его НЕ Золотой Звездой (даже до него дошло, что награждать Бандеру и Береста одинаковыми по виду орденами НЕЛЬЗЯ!!!) – а Орденом Державы, который хоть и не похож на Золотую Звезду, ОДНАКО по Закону дается ТОЛЬКО за ТРУДОВЫЕ ДОСТИЖЕНИЯ. А с трудовыми достижениями у пана Степана нихрена по жизни не сложилось. Так что на ОРДЕН  ДЕРЖАВЫ ОН НЕ НАРАБОТАЛ! Аминь!

ЗЫ.
Орден Государства и Орден «Золотая звезда», вручаемые героям Украины

Звание Героя Украины хотят отнять у советских солдат

Атентат - Осіннє вбивство у Мюнхені (1995) TVRip [Ukr]

Рік: 1995

Жанр: Історична драма Режисер: Олесь Янчук Сценаристи: Василь Портяк, Олесь Янчук Оператор: Василь Бородін Художник: Віталій Шавель Звукорежисер: Богдан Міхневич Композитор: Володимир Гронський Актори: Олесь Санин, Юрий Одинокий, Орест Огородник, Юрий Муравицкий, Леонид Бакштаев, Владимир Ткаченко, Галина Сулима, Николай Боклан, Марина Могилевская, Валерий Легин Кіностудія: Студія ''Олесь-фільм'', Український Конґресовий комітет Америки (УККА), за участі Національної кіностудії художніх фільмів ім.О.Довженка

Фільм охоплює період від 1947 року, коли рейдові загони УПА з боями проривались за кордон, і до осени 1959-го, коли у Мюнхені від руки аґента КДБ загинув Степан Бандера. Вигнанці й біженці навіть у важких умовах еміґрантського життя об'єднувалися, вели просвітницьку, релігійну, громадську й політичну роботу.

Розмір: 678 Мб. Тривалість: 01:40:52 Якість: TVRip Відео: DivX 6 720x576 25.00fps 1564 Кбіт./сек. Аудіо: MPEG Audio Layer 3 44100Hz stereo 128 Кбіт./сек. Переклад: Український (оригінал) 

окрема подяка Patriot1

дивитись

Нескорений (2000) DVDRip [Ukr]

Рік: 2000

Жанр: Історична драма Режисер: Олесь Янчук Сценарист: Василь Портяк Оператори: Олексій Золотарьов, Віталій Зимовець Художник: Олександр Шеремет Звукорежисери: Богдан Міхневич, Наталія Домбругова Композитор: Володимир Гронський Кіностудія: Український Конгресовий комітет Америки, студія ’’Олесь-фільм’’, Національна кіностудія художніх фільмів ім. О.Довженка Актори: Григорій Гладій, Вікторія Малекторович, Віктор Степанов, Володимир Горянський, Сергій Романюк, Георгій Морозюк, Орест Огородник, Ярослав Мука, Олексій Вертинський, Світлана Ватаманюк, Дмитро Миргородський

Опис: 1950 рік. Вже давно закінчилася Друга Світова війна, а на теренах Західної України, в Карпатах ще І продовжували збройну боротьбу знесилені, знекровлені, але нескорені духом збройні частини та невеликі боївки Української Повстанчої Армії, ще зовсім недавно могутньої, добре організованої та вишколеноїї, Армії, змушеної вести бій з монстрами - Нацистами і Більшовиками. На чолі Армії стояв видатний Командир: легендарний генерал-хорунжий Роман Шухевич - Тарас Чупринка, долю якого І покладено до основи фільму. Боротьба приречена - боївки переходять у підпілля. Від чого повинен відмовитись Генерал, щоб розділити драматичну партизанську долю 200-т тисяч українців? Від комфорту еміґрантського життя? Або від блаженства буття з коханою жінкою? Можливо, від жевріючої віри на відновлення Української держави? "Нескорений" - це трагізм долі Романа Шухевича, людини, яка відрубала за собою все. Фанатика, патріота - Нескореного. Про героїчний життєвий шлях і боротьбу Головного командира УПА генерала Романа Шухевича, який віддав життя за Незалежність України. "Нескорений" - це не тільки гострий динамічний сюжет, а й реальна спроба художніми засобами донести до глядача правду про події воєнного та повоєнного часу на Західній Україні

Розмір: 1.37GB

Тривалість: 01:43:14 Якість: DVRDip Відео: DivX 5 692x482 25.00fps 850 Кбіт./сек. Аудіо: MPEG Audio Layer 3 44100Hz stereo 127 Кбіт./сек. Переклад: Український (оригінал) 

смотреть

окрема подяка Patriot1

Віктор СУВОРОВ: про мавзолей, Бандеру та Сталіна…


З задоволенням прочитав цю досить змістовну розмову ---

За Гітлера в Україні голоду і людоїдства не було, а за кремлівської владі вони була... Їде переможець війни на парад в німецькому мерседесі, і в нього георгіївська стрічка тріпочеться... Самогубство Фадєєва пов`язане з появою Олега Кошового...

І на додаток любителям творчості В.Суворова таке от посиланнячко >>>

Убивці Бандери не можуть пробачити своїй жертві власного вчинку


Так відповів на запитання кореспондента УНІАН Оксани Климончук Євген СВЕРСТЮК – український дисидент, моральний авторитет, людина, яка ніколи не служила політикам і не вихваляла владу.

Він нічим не зобов’язаний жодному українському президентові чи прем’єру. Мабуть, тому йому ніщо не заважає бути відвертим у своїх оцінках. «Інтелігент» у одному з британських словників перекладеться як «персона, що завжди викриває владу». Якщо йти за цим визначенням, серед українського патріотичного письменництва Євген Сверстюк чи не єдиний заслуговує на таке звання. Решта – померли чи обзавелися депутатськими мандатами.

Пане Євгене, чому, на вашу думку, нинішні політикани так вчепилися до звання Героя України Бандері?

Якщо говорити по-чесному, то нікому не має бути до цього діла – незалежно від того, подобається комусь Герой Бандера чи ні. Я не бачу тих людей, котрі мають право про це говорити.

Гадаю, це ім’я зачіпає певні стереотипи, пов’язані з позицією бандерівської послідовності й твердості, часом і жорстокості.

Якщо говорити в рамках здорового глузду, то Бандера є українським націоналістом, якого переслідували все його життя, і практично він ніколи не був у бойових операціях, діях. Він сидів у польській в’язниці, сидів у німецьких концтаборах. І це були дуже жорстокі концтабори…

Потім його було вбито совєтським агентом.

Зрозуміло, що Росія дуже нервово реагує на те, що ім’я Бандери стало символом національного опору, антикомуністичного руху. Завжди той, хто вбив, дуже не любить свою жертву. Вбивця не може подарувати вбитому власного вчинку.

Розкручується саме політичний стереотип. Є певні імена, які за кремлівською режисурою стали одіозними. На те, щоб вони були одіозними, працювала колосальна пропагандистська машина, цілі покоління.

Тому дуже важко протистояти безглуздій анафемі на храмобудівника Мазепу. Дуже важко реабілітувати ім’я Петлюри, оскільки він був утіленням українського національного опору. Він теж був убитий більшовиками. Вони надто багато працювали на ці стереотипи, щоб так просто взяти й зректися їх. Їм легше продовжувати те саме. Цим Кремль і займається.

Кремлівська агентура намагається робити це саме й на Заході. Скажімо, у Польщі…

Якщо говорити про право судити за колабораціонізм, то серед поляків, які хотіли вижити під час окупації, були мільйони колабораціоністів. Мільйони!

Якщо говорити про такий політичний, злий колабораціонізм, то, безперечно, на першому місці стоять Сталін і Молотов. Бо саме від 1939-го до 1941 року цей колабораціонізм, ця політична співпраця була інтенсивною… Це була не просто співпраця, а співпраця з розв’язання Другої світової війни. Це є злочин перед людством.

А те, що гітлерівська Німеччина була для націоналістів противником, - то це записано в їхній програмі. Вони орієнтовані лише на власні сили, а не на чужу допомогу.

Хто такі бандерівці? Якось мені розповідав один повстанець: вони йшли лісом і з’єдналися з іншою групою, яка видавала себе за своїх. Один з групи спіткнувся й вилаявся матом… Одразу стало ясно, хто він.

Повстанці взагалі були шляхетні люди. Я їх дуже добре пам’ятаю, Навіть раніше дивувався, звідки вони цього набралися. Вони зверталися одне до одного в таких м’яких тонах… Повстанці були ідеалістами. Я був з ними в таборі. І деякі з них зберігали цей ідеалізм по 25 років. Уявляєте, як це важко, адже це ціле життя. Вони були ув’язнені тоді, коли я вступав до університету. Університет, аспірантура, 60-ті роки… А вони все сиділи, сиділи, серед бруду в усіх відношеннях, серед мату, серед начальства, яке було дуже близьке до блатних. Якось навіть один журналіст сказав: «Я не знаю, як Бандера, але бандерівці – це порядні люди».

Оксана Климончук, УНІАН

Французький націоналіст захистив честь Бандери


10 березня у Страсбурзі, на засіданні Європарламенту, французький націоналіст заступник голови Національного фронту Франції, голова Альянсу європейських національних рухів, депутат Європарламенту Бруно Голніш (на фото), виступаючи, захистив честь українського Провідника Степана Бандери.

Ось що він сказав: «Французькі, фламандські, угорські, німецькі, австрійські патріоти є об'єктом постійних юридичних, професійних та політичних переслідувань, на які Європарламент або не звертає уваги, або ж навіть їх підтримує. При цьому Європарламент претендує на те, аби давати уроки майже цілому світові. Минулого тижня, наприклад, ми проголосували за резолюцію щодо України, один з параграфів якої українські патріоти справедливо сприйняли як ганебний стосовно пам'яті їхнього національного героя Степана Бандери. Безумовно, Степан Бандера в надзвичайно важких умовах намагався прокласти дорогу між двома тоталітарними системами - гітлерівською та совєцькою. Він є героєм для багатьох українців, які тепер справедливо вважають себе приниженими більшістю цього Парламенту.
Як правило, національні герої боролися зі своїми сусідами. Чи міг би, наприклад, мій друг Нік Гріффін - голова Національної партії Британії, депутат Європарламенту, свідомий британський патріот - поставити під сумнів, чи є Жанна д'Арк національною героїнею? Звичайно ж, не міг би! Я особисто дуже сподіваюся, що наш Парламент (Європарламент - ред. ) матиме таку ж позицію стосовно героїв інших закордонних держав».

ВО СВОБОДА березень (2), 2010 р. № 59

Украинцы говорят твердое "нет" Бандере

Большое социологическое исследование по поствыборным настроениям в Украине. Очень много интересных вопросов, я там дал интерпретацию. 



Президент Віктор Янукович і Степан Бандера

Цікаво, чи буде обговорювати питання позбавлення звання Героя України Степана Бандери під час свого візиту до Росії президент України Віктор Янукович?
Якщо Європарламент зустрів його таким дивним зверненням, то що очікувати від Медвєдєва  з Путіним?
А з іншого боку я можу навести що найменше три причини, чому Віктор Янукович, як Президент України, не захоче цього робити: позбавляти звання Героя України Степана Бандеру.

Перша причина, основна: А  що з цього я, -Янукович, буду мати? В розумінні: хорошого?
Всім українофобам  це любові до Януковича не добавить, бо у них і вибору нема! Хіба що Симоненко... Але цей Петрик, як вже бачимо, не надто активно протестує  - зледащів...
Зате для всіх противників Януковича - це буде шикарна тема для опозиції і піару, а для западенців - реальна причина для повстання і фізичного розколу України. Місцева буржуазія зможе використати народ під тим приводом збуривши його до непокори для захисту своїх приватних безнес-інтересів.
Користі з тої бучі Януковичу мало, а його особисто Степан Бандера не дратує, а чому -  про те далі.

Друга причина, теж поважна: Віктор Янукович від натури в натурі не полюбляє, коли на нього тиснуть. Він органічно ненавидить приймати рішення на вимогу когось, бо то виходить демонструвати власну слабкість. Янукович приймає рішення тільки за власною волею і про це всі мають знати! Жодних сумнівів, що хтось на нього вплинув!  БО тоді це стає перемогою і позитивом впливової сторони, а Янукович виглядає слабим, чого він ніяк не може стерпіти.
Тому я дякую всім тим європарламентаріям і депутатам новоросії з Одеси, а також всім іншим вимогливим стосовно Бандери, бо тим самим вони позбавляють Януковича усякого бажання  йти їм на зустріч і догоджати. 

І третє, теж поважне: як відомо, що лідери ОУН, які стали Героям України Роман Шухевич та Степан Бандера, теж зеки, тобто мають в своїй біографії тюремні терміни і то фактично за статтями бандитизму, як і аналогічно у Віктора Януковича. Я не натякаю, що зек зека не образить, а навпаки стверджую, що для Віктора Януковича наявність в героїчному пантеоні України героїв-зеків Шухевича і Бандери робить його біографічні подвиги зека  не такими страшно унікальними.
На головний закид опонентів Янукович може спокіно відповісти ствердно: Так, я зек, а ваші найбільші герої що не зеки? Ну то і заспокійтесь: вони - ваші герої, а я - ваш президент!

А ви якої думки: позбавить Віктор Янукович звання Героя України Степана Бандеру після свого повернення з Росії?

36%, 13 голосів

64%, 23 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.