Червень. Вечір натомлено кліпа, Хмари купчаться мишачим військом Над величним собором Софійським. Тоне Київ у пахощах липи… Душе, плач та співай, тенькай щемно Від любові й захоплення світом, І від здатності палахкотіти, В лячне урвище летячи темне… Ніч замріялась в пахощах липи… Над величним собором Софійським - Почет сяючий, зоряне військо… Гірко й солодко серцю… Як сіпа! 10-13.06.2012 © Copyright: Марина...

Читати далі...

Так закортіло прогулятися... вже вечоріло... пішов блукати вулицями міста... дивно... обійшов всі місця... набережну... центр.. парки... проспект.... і жодного знайомого обличчя!.... може я переплутав місто? так ні......ось вже й сонце зайшло... йшов додому пішки й слухав щось у навушниках, раптом побачив в світлі фар авто, котрі проносилися повз, малесенькі зірочки, які падали з неба. Одна, друга, третя... їх здувало вітром і несло прямо на мене. Раптом, щось потекло по щоці...Сльоза? ні не...

Читати далі...

Ти кажеш "в зірках немає нічого, аби на них ніч споглядати" А я тобі в слід "і в тобі - так само, за що б я могла покохати:" Тебе зараз поруч немає зі мною А хочеться погляд твій пити І жду я зірок і ночі жадаю аби твої очі зустріти. Якщо ти хоча би крадькома у небо Зиркнеш і побачиш її Відчую відлуння очей твоїх блиск І скрізь простір галактик він донесеться мені.

згадуючи один з лютневих вечорів Запалене сонячне око червоне В блякло-недужій небесній блакиті. Брили брудні – сніго-крига, пухлини Всіяли місто. А храмові дзвони Благовіщують. Молитвою лине Спів їх… Люд. Рух. Поспіх. Втрачені миті. 16.02.2011 © Stepans’ka Marina (SMG)

З побаченого напередодні Похнюплену багатоповерхівку Тендітними плечима підпираєш, За морок зачепившись поглядом. П’єш пиво з присмаком туману Та липкої мряки… Ліхтар підморгує , І вікна сито мружаться - чужі!.. Похнюплена багатоповерхівка, На тебе спершись, позіхає… Їм байдуже! &nbsp...

Читати далі...

Ми йдемо степом. Свіжий нічний вітер приємно обдуває обличчя, розвиваюче моє неслухняне довге волосся. Небо усіяне зірками, але ми в них майже не орієнтуємося. А якщо є лише широкий степ і лише зоряне небо, то куди і за якими орієнтирами ми йдемо? Та просто напростець блукаємо просто неба. Аж раптом застигаємо. Я ніби скам'яніла, настільки жахнулась побаченого. Десь вдалині посеред степу маячили турбини ГАЕС, освітлені мільярдами вогнів. Одна з турбин мала чіткі обриси хреста. Хреста, на...

Читати далі...

Вчора ходили в кінотеатр "Лейпциг" на "Голу правду". Нормальна така комедія... похіхікали та поржали... А я от навіть не міг уявити, що на фільм, який іде вже 2 тижні буде такий ажіотаж на сеанс о 22:00 годині! Ми за 20 хвилин до початку змогли купити квитки тільки збоку у 3-му ряду! Не знав, що по вечорам "Лейпциг перетворюється на Культурно-розважальний центр такого масштабу! А ще о 23:30 було холодно і дуже важко доїхати ддоїхати додому... маршруток майже не...

Читати далі...

Подих.... Ясний, свіжий, Але не холодний І весняний. І всюди видно, По небу, По хмарам І навіть по зорям, Ясним - весняним. Весна наближається, Весна наближається І сяє обличчя моє, Від радості, Щастя, почуттів І кохання в мені ;) А серце все гріє, Нагадує все, Але тільки ясне, Радісне, світле. І тепло мені І знаю я що... Все буде просто неймовірно!!!! Хочу весну І вона йде, Але не тільки до мене І ще більше радію І більше свічусь, Тим полум’ям щастя в мені )

Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка, Стала собі щебетати, Господаря викликати: «Вийди, вийди, господарю, Подивися на кошару, &nbsp...

Читати далі...