Ліна Костенко!!!!!!

Прокинулась - довкіль пустеля дика, і  небеса в палаючім вогні,

А наді мною із закритим ликом сяйлива постать в білому вбранні.

- Чого мовчиш ?- запитує у мене, У серці давній запаливши біль,

- Я – Доля, Невідома, Незбагненна.Але сьогодні я служу тобі:

Чого бажаєш ? Забуття чи дива ? Для тебе все, не гаючись, зроблю.

І я відповіла: “ Нехай щасливим буде той кого я так люблю ! “

- Цей той, хто серцем грав твоїм лукаво й, награвшись, навіть спогади жене ?

- О ні, неправда! Він в усьому правий, і навіть в тому, що забув мене.

- Навіщо це ? І ти забудь про нього, новим коханням розжени пітьму.

- Я знаю, що важка його дорога,як можеш дати щастя - дай йому !

- Ах, ти вважаєш, ніби він і досі ще не зазнав життя ясних принад !

- Як щастя у житті його збулося, нехай воно помножиться стократ !

- А ревність ! Може, у чуттях шалених він припадає до чужих колін !

- Яке це має значення для мене ! Вже тим щаслива, що щасливий він...

Все не згасала в небесах пожежа, крізь покривало лик судьби сіяв.

- Проси для себе ! Я тобі належу. Збагни, у нього Доля є своя !

Я задихалась полум’ям хапливим і вже сама ледь чула, як молю:

- Я щастя хочу ! І тому щасливим хай буде той, кого я так люблю !..

P.S.Дуже подобається творчість Ліни Костенко.... а цей вірш.. 3 однієї сторони, те що дівчина так вперто нехоче слухати, що коханому абсолютно всерівно на неї, викликає певний негатив, тому що так не робить сильна особистість... але одночасно хіба не захоплює ця самопожертва.. ця дійсно справжня любов, яка хоче, щоб кохана людина просто була щаслива, хай і не з нею... немає егоїзму.. мабуть це дійсно справжнє кохання!!!!

Межа між небом і земною твердю.

Мить невловима – між життям і  смертю.

Крок до падіння в прірву – Вирок Долі.

Змах крил один стрімкий – політ до волі.

 

30.07.2010

 

© Stepans’ka Marina (SMG)

Женщины, они как Чебурашки - мягкие, теплые, любят ушами... и всю жизнь живут с какими-то крокодилами.  

Дві людини дві долі
Два різних шляхи
іноді вони йдуть поряд

а інколи ні

важко того знайти

з ким по дорозі тобі

Ти не моя і я не твій

Різні в нас шляхи

 

 

P.S(як кажуть "якщо воно твоє то твоє" і ні куди не дінеться. Тож не епите себе мосГ товагищичто б у вас все было путем    

Змирився мабуть  із судьбою.

Прокляв, забув, сльозу не ллю.

І розпрощавшися з тобою

Не шепочу вночі - ЛЮБЛЮ!

І не гремить вулканним гулом

Ім`я твое в мени. - Прошло

Усе забулося, заснуло,

Немов нічого й небуло!

Мабуть змирився із судьбою.

Не ремствую, не ллю слозу,

Але кивни лише бровою....

І на колінах приповзу.

І оживу, і знов проснуся

Як грім той ранньої весни.

Й з судьбою знову поборюся!

Лише поклич, лише кивни!

Іван Немирович!

 

 

 

 

Auf immer und ewig
          На віки вічні...

автор Кріс Рі

No sunny day, no sky of blue
          Ані сонячного дня, ані небесної блакиті,
Just a pale moon on the wings of the wind.
         тільки блідий Місяць на крилах вітрів;
No diamond rings, no pretty dreams
         Ані  кілець з діамантами, ані прекрасної мрії -
Two people caught in chains of each other
         двоє людей ланцюгами полонили одне одного...

And there was no other way
         І не було іншого виходу,
This was how it was to be
         сталося те, що мало статися.
The flame will haunt you constantly
         Це полум'я буде пекти постійно,
There'll never be a day
         щасливі дні ніколи не настануть.
Auf immer und ewig?Auf immer und ewig?
         Невже на віки вічні?

С Л У Х А Т И

 

Ты лети с дороги птица Зверь с дороги уходи Видишь,женщина там мчится

Все сметая на пути. Утром дочку надо в ясли

Сына в школу отвести Сесть,запыхавшись,в автобус

Ждет работа впереди Эх,недаром говорится,

Наша женщина-краса На себя она взвалила Все четыре колеса.

День,в поту вся,проработав, Мчится женушка домой. Прет она из магазина

Сумки,полные едой. Дома ужин срочно варит

Шьет,стирает,моет пол В это время,муж усталый

В телевизор зрит футбол Грузим ящики с картошкой

Мы в колхозе иногда От работы кони дохнут,

А вот бабы-никогда! Полюбуйтесь,как красива, Выпирая грудь вперед

Наша женщина с дружиной

Хулиганов бить идет Есть ещё одна забота За собою последить В парикмахерскую сбегать Чтобы космы уложить.

И от этой всей житухи Так бывает иногда То как зверь она завоет,

То заплачет,как дитя.

Эх,ты доля,наша бабья Ни к чему наша краса Пропадай моя телега Все четыре колеса!!!

Є у мене знайомий. Красень, спортсмен, розумник...

Закінчив блискуче універ, захистив кандидатську дисертацію (в галузі хімії). Потрапив на роботу (наукову, прибуткову, за спеціальністю - завидую, хлоп на синхрофазотроні має можливість попрацювати ) в Німеччині. Дівчата на нього заглядаються...

А він, нехай йому грець, зібрався в духовенство піти, так би мовити поставити хрест на своєму світському житті. Скільки інвестицій у свою кар'єру і професію перекреслити.

Я не проти священичого покликання, але раніше треба було думати.

---

Він ще вагається...

Посієш думку - пожнеш вчинок.

Посієш вчинок - пожнеш звичку.

Посієш звичку - пожнеш характер.

Посієш характер - пожнеш долю.