[Приєднана картинка] Шовкових споришів Тендітний дотик. У хатці з комишів Леліє ґнотик – Там сонечко до сну Вмостилось. Тихо… Ліг місяць на сосну, Молочно диха. Хор коників сюрчить - Й руна з твердіні! Замріяно турчить Струмочок. Тіні Вистромлюють носи, Ідуть навшпиньки, І крапельки роси З нічної синьки На шовк із споришів Зсипають рясно… Розкрилення душі - Дитинство...

Читати далі...

З віршованої пєси.Не черствіти!не зачерствіти. Не відгоріти серцемставши бованомна двохколесах... скоро вжеі раноквийти бце на ганок Хех ,Полелі вранішньогосонця обридлий морокпроженуть і душу лиш тоді розкриюаби проснутисяще тут.Ожити і хотіти жити...

запрошую http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=8316

Белькочуть хмари щось – дебелі сірі рибки, Шепоче дощ, спроквола шкрябає у шибку. Під парасолем по калюжах йде неспішно Вагітне чарівливе Літо пишне. 20.08.2012 © Copyright: Марина Степанська Раздел: лирика пейзажная Свидетельство о публикации № 13635

[Приєднана картинка]Пройшла весна й сховалося у серпанку літоІ сніг уже летить на мокрий тротуар.Я Вас все зву - але знову немає привіту -І нестримно проривається поетичний.дар

… Я ж не хочу Тобі зла, … я ж не та, Я в очах Твоїх шукала лиш тепла, А устам Твоїм бажала лиш добра, Ти пробач за все, я не хочу тобі зла. Я не хочу Тобі болю, … - зрозумій, Я не хочу, щоб за мене Ти страждав, В очах моїх погасло стільки мрій, Знаю, Ти б життя за мене віддав. Будь щасливим ! Я ж не хочу тобі зла, Я не гідна навіть краплі твоїх сліз, Я піду від Тебе так, … як і прийшла, Вихром розлечусь, розчинюся скрізь …...

Читати далі...

… Моє серце любові жадає, А свідомість за ним не встига, Як дарунок Тобі, моє кохання, Що у серці моїм розцвіло. Хай воно пломеніє яскраво, Зародилася легкість в душі, Подаруй ж мені щастя, коханий, І з цілунком своїм - надішли. Я від того  дарунку розтану, Тебе буду нестримно любить, Подаруй мені посмішку – гарну, Подаруй свою ніжність, на мить … . (Julia20) [Приєднана картинка]

Неодночасно, в самості безмежній Межу тонку останню перетнувши, Позатілесний вимір-світ бентежний НеВідчуттям неТіла враз відчувши, Ми впізнаватимемо тих, кого любили, Споріднених нам серцем і душею? Чи усвідомлення та пам’ять загубили За життєрозділом – останньою межею?... 17.12.2010 © Stepans’ka Marina (SMG)

Обійми ніжні… Стан гнучкий - Твій нотний стан напружений, бринить… На ньому ноти я виписую ретельно, Акорди, паузи, форшлаги і морденти… Скрипковий ключ – як заголовок; Вигнувся, КЛЮЧ ДО МЕЛОДІЇ, Очікує…Ще мить – звучить! Мій неповторний твір, Мій інструмент тендітний… 17.12.2010 © Stepans’ka Marina (SMG)