хочу сюди!
 

Олександра

34 роки, терези, познайомиться з хлопцем у віці 34-40 років

Замітки з міткою «життя»

Крилаті....Крылатые....

Дивимось в небо і бачимо осінні ключі - відлітаючих птиць і думаємо : от нам би так...здійнятись і полетіти....І думаючи так , навіть не здогадуємось, що вміємо літати. І не потрібні нам Ікарові крила, надпотужні двигуни і тін. Ми літаємо, коли любимо, ми літаємо, коли мріємо, ми літаємо, коли живем ще чиїмось життям, окрім свого...Але пролетівши багато - багато рків, раптом падаємо , не маємо сили піднятись..Я дивлюся на своїх батьків, я заглядаю в їх священні очі і розумію : вони пролетіли багато життєвих негараздів, пережили багато болю і радості, і не згубили свої крила, бо жили не для себе, не тільки для себе, але для нас, двох,  бешкетних, русявок, жили в любові і по совісті. вони - крилаті, мов ті небесні птахи, і світлі, мов янголи. Вони не загубили свої крила в життєвих негодах, вони й досі літають.А ми, ми маємо крила?

Кохання – ти є!!!

Дмитро Лаба /мрії/

/Невдалий переклад частини твору В. Маяковського. Перепрошую за помилки та склероз, відсутність часу та запис українськими літерами.

Любіть – ето значіт в глубінах двара

Блєстя тапаром рубіть драва

Сілай своєй іграючі./

 

Кохати – це дрова рубати!

Кохати – це користь давати

Роду, родині, сімї!

Кохати – це вибачати,

Кохати – це вчасно змовчати,

Кохати – це відкоша дати,

Кохати – це правду казати,

Кохати – своїх захищати,

Кохати –це Рід зберегти!

16/09/2011

 

ДРУГИЙ ШАНС......

ДРУГИЙ ШАНС....
Ми живемо, радієм, кохаємо, думаємо, що так буде завжди ....В один момент все летить у прірву і життя "повисає" на нитці павутини...Безвихідь і відчай, темрява чи мутне світло ламп реанімації, коли серце "заводять" током, а кров перекачують через сотні трубок...коли все, що ти любив стає отрутою для тебе, всі,кого ти любив покидають тебе, бо ти - тягар...Залишається тільки мама і випадкові люди, що стають тобі друзями на все життя ...Таким другом я є для однієї чарівної , красивої дівчини, життя якої залежить від апарату відділення гемодіалізу( там перекачують і очищуть кров до ост.краплі). Я дуже люблю цю дівчину, світлого ангела, а вона зберігає мужність духу і віру в свій порятунок .Щоб урятувати юне(19 річне) життя потрібно 33тис.$ і донорську нирку, але  грошей у дівчини і її мами нема, звідки? якщо позаду 3 міс.лікарень і тисячі мг ліків...Я шукаю небайдужих і тих, хто має змогу допомогти (корисна буде навіть ссилка на якийсь фонд чи благод.орг.).І ще : задумайтесь, що ви зробили, щоб ніколи не опинитись у подібній ситуації, як ви бережете своє життя, як ви цінуєте кожну мить і людей поряд? Якщо ви читаєте зараз ці рядки - посміхніться, радійте тому, що ви живі - здорові і просіть Небеса, щоб так було і надалі з Вами і Вашими рідними , і щоб Вам ніколи не довелось просити за когось, як роблю це зараз я. Будьте здорові і щасливі, цього щиро Вам бажаю, бо хтозна чи в кожного з нас є другий шанс....

А що ж таке зрілість?

А чи задумувалися Ви колись, що таке зрілість і коли вона приходить до кожного з нас?..

"Зрілість - це коли ти починаєш об'єктивно  сприймати те, що відбувається, і нарешті усвідомлюєш, що життя треба проживати щодня, що люди навколо тебе - це просто люди, і не варто перебільшувати значення кожного з них, не варто на них ображатися, треба їх прощати і завжди, кожного разу, коли вони роблять тобі боляче, ти маєш залишитися сам, пережити все та знову йти до людей і бути готовим до нових переживань і стресів. 

Зрілість - це тверезе ставлення до життя й усвідомлення того, що життя, хоча й кінечне, все ж має якийсь сенс, і що ти, отримавши це життя як дар, отримав його недаремно, і тобі варто зрозуміти, навіщо ти живеш, і жити, маючи перед собою мету й розуміння певної місії.
Життя без мети - це не життя, це необхідність постійно пристосовуватися до того, що відбувається, хоча ми народжені, аби творити обставини й діяти, а не реагувати".

На Спаса

Запахло рідним татовим садком
І пиріжками з маминим варенням,
Налиті яблука й грушки тайком,
Вітають із святим Преображенням.

А там, за хатою, бджолиний рій
Солодким медом ранок пригощає
І тепла татова усмішка в цій
Бджолиній хмарці знову оживає.

Квітують чорнобривці й повняки
З матусиного серця взявши цвіту,
А ми малі з батьківської руки
Їмо освячені дарунки літа.

І затишок на серці, і любов
Від спогаду, дитинством обійнятим.
Спішу до церкви з яблуками знов
І молюся за маму і за тата.

Свиня і кохання.

Микола втомився, цілий день працював у сусіда фермера,заробив трохи грошенят і пляшку, а 
надвечір, прийшовши додому, хтів уже й відпочити по людському, але жінка, стерво, не дала. Не 
в тому сенсі, але й в тому також. Клята баба. Погнала Миколу свиню шукати, та була в охоті і, 
виламавши загорожу, втекла десь городами. Прийшлося бігти шукати, бо хтось прикриє, по 
сусідськи, а свинка чималенька таки вже... Набігався Микола, а свинюки не видко і не чуть. 
Додому вертатись не хтілось, бо жінка мозок виїдатиме, ніч спустилася тепла і надумав він в 
стіжку переночувати край городу. Тим більш пляшечка з собою, загризти є чим, помідору тут, на 
грядці рясніють, повний комфорт. Хильнув от душі і подерся на стіжок, де пом*якше, до зірок 
поближче. Заснув.
Вітьок сьогодні був в ударі. Біля верби як завжди зібралася молодь, на вечірні посиденьки. 
Вітя сипав жартами, підморгував дівчатам, поводив плечима, намагався справити враження. В 
нього була ціль, сьогодні вийшла гулять Маруся, соковита красуня, на яку він давно поглядав з 
особливим інтересом. Дуже йому вона до вподоби була, але не випадало ближче підкотити. А тут 
такий шанс. Зірки цього вечора були на його боці і Маруся мило зашарівшись, погодилась 
прогулятися з ним до річки, подивитись на місячну доріжку на воді. Вітьок часу не гаяв, поки 
йшли притискав дівку до себе, шепотів солодке на вушко і розімліла Марійка, розм*якла, 
відповіла на поцілунок і зрозумів Вітьок, зараз або ніколи.А тут і місце підходяще нагодилося, 
стіжок свіжого духм*яного сіна що так і кликав у свій таємничий затишок. Похилилися наші 
голубки, дихаючи важко, гаряче в обійми м*які трави запашної. Вітьок не тямлячі себе розстібав 
неслухняні гудзики, цілував губи, шию, тугі дівочі перса, а Марійка тілько стогнала щасливо та 
віддавала себе парубоцьким пестощам. Таки природа взяла своє, не встояла дівка, пустила нахабу 
у святая святих, тільки зойкнула коротко, коли ввійшов. І побігли зірки по місячній доріжці...
Микола спав міцно, але й про свиню не забував, все одно треба якось вертати додому хвойду. І 
тут почув, що вовтузиться щось у стіжку, повискує і начебто порохкує. Спросоння, не вірячи 
своєму щастю, стрибонув Микола згори на біліючий зад біглянки. Стрибонув, схопив за боки міцно 
і заволав на все село: Є!!! Неси жінко вірьовку! Зловив падлюку!
Занавєс.

Трохи еротики... Або чи цінуєте Ви своє життя?

Ось вам СИСЬГИ!!! Таким буває занедбаний рак молочної залози. Це я по-злому? Я й хрін з ним. На моїх очах достатньо помирає людей, яким ще можна було б допомогти! Дивіться! Чоловіки та жінки! Жінкам порада - намацали ви, або ваша кохана людина у грудях будь яке ущільнення - бігом до лікаря, до онколога! Можливо, це ви виявите в ранній стадії, тоді ваші шанси максимальні! На коментарі,які будуть рекламувати лікування травами, сечею, випорожненнями, заговорами - я не відповідатиму. Не відповідатиму на закиди "прокурорів", які будуть судити та обливати брудом, та чим можуть всіх лікарів та всю медицину. Кожен обирає своє. Але я хочу, щоб жінки й чоловіки бачили та знали, як виглядає занедбаний рак молочної залози. Проінформований, отже озброєний. Якщо Ви, знаючи, обираєте лікування сечею (наприклад, або чимось подібним) - це вже ваше право! Мені просто дуже прикро, якщо Ви не знаєте, якщо ведетеся на дурість. А там - вирішуйте самі.

Дякую пошуку Яндекс у допомозі знайти ілюстративний матеріал.



P.S. Про еротику, це я фігурально, та трохи по-злому... Бо я бачу, що модератори пускають у головну стрічку тільки еротику. Видимо, тільки це цікаво, ось я й відшукав, про що мені важливо й цікаво написати.

P.P.S. Мені дуже шкода, що я не можу додати до замітки аромат раку з розпадом, бо запах це також важлива ілюстрація занедбаного раку молочної залози. І як вона впливає на життя жінок, я Вам описати тут не зумію... На жаль...

Додам голосування. Мені цікаво, чи вважатимуть люди, які прочитають мою замітку її корисною. Чи це важливо, чи ні?

89%, 8 голосів

11%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Заздрість

Ну що ж це за гризоти і за біди –
У того кращий дім, у того сад,
Он хата нижча й менша, ніж в сусіда,
А в тих (подумай!) – мир в сім’ї і лад!

У того – діти гарні та успішні,
А в того не одне авто, а п’ять,
У кума он вода і та чистіша,
А в тих, ну просто жах, – в них кращий зять!

І горло знов стискає заздрість чорна,
І не дають дихнути жаб зо сто.
Язик хоч добрий - меле наче жорна
Усім кістки, бо ж він то без кісток.

Ой, люди, що ж ви злу хороми звели?!
Втамуйте заздрість, бо ж вона як змій
Ще до добра нікого не довела,
А от нещасть і лих немало в ній!

Where do we go from here? - Chris Rea

Where do we go from here?
       Куди ми йдемо?

She's 24, she's 25
       Їй 24, їй - 25.
She doesn't know what's true or lies
       Вона не відрізняє істинне від фальшивого.
Where does she go?
       До чого вона йде?
Where does she go from here?
       До чого вона дійде при цьому?
He's 21, he's 22
       Йому 21, йому - 22.
TV crap is all he knew
       Телевізійне лайно - ось все, що він знає.
Where does he go?
       Що з нього буде?
Where does he go from here?
       Що з нього буде, виходячи з цього?

                * * *
She goes to shool
        Дівчинка йде в школу.
She stays at home
        Або лишається вдома.
Wherever she goes, she feels so alone
        Де б вона не була, вона відчуває себе так самотньо!
Where does she go?
        До чого вона йде?
Where does she go from here?
        До чого вона дійде при цьому?
They're 34, they're 45
        Цим людям 34, цим - 45.
They're so obsessed with the car they drive
        Вони так зациклені на автомобілі, на котрому їдуть.
Where do they go she says
        До чого вони йдуть?  
Where do we go from here?
        Куди вони прийдуть, виходячи з цього?

Love is a stranger, with a silicon smile
        Любов-Незнайомка  всміхається силіконовою посмішкою,
As you choke on your envy, down the magazine mile
        коли ти захлинаєшся від заздрості, ковтаючи кілометри журналів.
You must look, but don't touch
        Змушений дивитися, але не торкайся,
You must put, but don't feel
        змушений припускати, але не відчути.
One day you will find out
        Одного прекрасного дня ти виявиш,
None of it's real
        що все це - омана.
                 * * *
Where do we go, where do we go from here?
        До чого ми йдемо, до чого ми дійдемо, виходячи з цього?

Слухати пісню можна тут

Любов породжує життя

Чи жити бджілоньці без квітки?

Для кого пахнути квіткам?

Як буде лебідь без лебідки

Малим радіти діточкам?

 

Ніч з днем, кохаючись, вальсують;

До суші лащиться прибій.

Сердечко в зернятку пульсує,

І розгортається сувій -

 

Новонароджена рослинка

До світла тягнеться, маля.

До мами горнеться дитинка;

На Сонце дивиться Земля…

 

Не можуть люди поодинці –

Любов породжує життя.

Єднатись з чоловіком жінці

В коханні – це закон буття.

 

14.07.2011

 © Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №11110250042