Про це теж ніде не хочуть писати.
.
Цар Російської імперії в любу секунду по власному капризу міг казнити любого зі своїх підданних.
.
.
Любого, навіть найбагатшого дворянина.
Ось що таке - монархізм.

це добровільна віддача зарання свого Життя Царю.

Життя тобі дае не Бог, а Цар.

.
і так було до 1917-го року. Цар- володар твого життя по його прихоті.
Монархізм.
.
.
добровільний суїцид до пори до часу...Признання монархії. ось хто такі - монархісти.
люба самодіяльність без дозволу на те Царя - категорично заборонена.
.
В любу секунду тебе, дворянина!, чекае Смерть від царського указу.

Монархізм.

.
а то деякі путають російський монархізм з европейським...конституційним...

В Росії дворянин не мав Права на Власне Життя НІКОЛИ.

Ось що таке - монархізм.

Час якось так проноситься швидко ... Повз і галопом. Уже полуниця відійшла. Раніше я цього не помічав - робота, весь час робота ... А навіщо? Зараз дивлюся на пташок - трудяться постійно ... Аби їжу знайти собі і пташенятам ...  І не потрібно їм ні вищу освіту, ні соціальний статус ... А людям, бачите, ТРЕБА. Хоча ціна всього цього - нуль. Мета життя в тому, щоб продовжити рід. А все супутнє - порох від руху ...

Багато-багато років тому, коли моя донька була ученицею другого класу, їй задали домашнє завдання  скласти невеличку розповідь за картинками. Вона розгорнула  читанку тицьнула пальцем на чотири картинки та з благаючим поглядом попросила допомогти в цій не легкій для неї справі. На картинках було зображено зимовий день  та двох хлопчаків: перший хлопчина тягнув за собою по  дорозі санки, послизнувся тай гепнувся, другий йому не допоміг, а стоячі поряд реготав. Потім ситуація змінилася: перший підвівся та й пішов, а той що сміявся сам добряче гепнувся. Під картинками напис «Хто сміється, тому не минеться.»

Роздивившись картинки,  почухавши потилицю, мої мізки заскрипіли у важкому творчому пошуку…

Для мене це була нова справа, без досвіду… шкільні роки розчинились десь у минулому, та й шкільну літературу я не читав, твори списував-комбінував, щоправда один я все ж таки написав прочитавши книгу «Как закаялась сталь». Ось мої мізки  і «закалілісь»…

Сюжет був простенький, але нудненький, щось не писалось, тоді я почав гратись та замінив героїв хлопчаків на  бабусю та її внучка. Ось що з цього вийшло:

 

 

ХТО СМІЄТЬСЯ, ТОМУ НЕ МИНЕТЬСЯ

 

Любі діточки, я вам розповім повчальну історію про стареньку бабусю Дусю та її невихованого онука Василька. Отже сідайте зручненько і слухайте тихенько.        

Одного зимового дня бабуся Дуся та Василько почовгали по слизькій дорозі. Раптом... бабуся послизнулася, і у вухах Василька просвистів вітер, то бабусині ноги на реактивній швидкості піднялися вище голови, а її дупа глухим ударом притулилася до землі. Від раптового струсу бабусина титанова ще зовсім новесенька вставна щелепа вискочила і… два рази підскочила, та винувато завмерла на мерзлій землі.

Кінський регіт маленького Василька розітнув зимову тишу мов блискавка розітнула небо в "горобину ніч". Його курточка не витримала конвульсій молодого тіла і розійшлася по швах... відразу в трьох місцях. Від сміху маленькі щелепи хлопчика не могли зібратися до купи, а верхня губа тріснула оголив його молочні зуби. Сечовий міхур Василька не витримав  величезного тиску, і-і-і  лопнув. Бризки сечовини заляпали старенькі окуляри бабусі Дусі.

Бабуся на осліп намацавши свою вставну щелепу, спритно "підірвалася" із тротуару. Їй то що, що з нею станеться, вона вже не перший раз в цьому році падала до долу, а тверді мозолі на її дупі завжди пом’якшували удари.

Ось і все мої любі дітки. Я лишень можу додати, як ви вже розумієте, потерпілим залишився в цій історії маленький не вихований Василько. І як говорить народне прислів'я "Хто сміється, тому не минеться."

 

***

Поки я виписував цю розповідь ми з донечкою  від сміху ледь не надірвали животи, домашнє завдання стало гарною розвагою. Звісно після цього творчого розігріву, ми з донею все ж таки написали оповідання в шкільному форматі.  Вчителька отримала  на перевірку домашню роботу в зошиті від своєї учениці і на папірці від її татка. Так я пішов у школу по другому колу і під моєю роботою красувався надпис  «відмінно» з підписом вчительки.

                                                                                 

 

Ася Резницкая
1 год ·
Ааааааааа!!!!

«Навещал ребёнка в лагере, гуляли по территории, нашли телефон. Лежит себе на тропинке, тёплый ещё, наверняка только что выпал из кармана какого нибудь оболтуса. Сперва хотели отнести на охрану, но по дороге решили, что можем и сами позвонить по какому нибудь номеру, выяснить имя владельца, и вернуть ему телефон. Так даже приятнее.

В телефонной книге было только два контакта. "Мама" и "Папа". Секунду помешкав, я нажал "Папу".

- Привет, сынок! - раздался в трубке густой приятный баритон.

- Простите, это не сынок. - сказал я. - Мы нашли телефон, хотим вернуть владельцу. Это телефон вашего сына?

- Да, сына. - немного растерянно ответил собеседник на том конце. - А как он у вас оказался?

- Говорю же - нашли. Гуляли, смотрим телефон лежит. Наверное из кармана выпал. Он у вас в каком отряде?

- Кто?

Баритон откровенно тупил. "Надо было мамаше звонить" - подумал я. С другой стороны, мне легко было понять растерянность отца, когда с номера ребёнка звонит какой-то непонятный мужик. Поэтому я терпеливо повторил.

- Сын ваш. В каком он отряде, вы знаете?

- Он ни в каком не в отряде.

- Он что, вожатый?

- Какой вожатый?! Вы где вообще этот телефон нашли?

- Тут, на территории.

- На какой территории?!

- На территории лагеря.

- Какого лагеря? Это что, розыгрыш?

- Знаете, мне не до розыгрышей. Я приехал в лагерь навестить своего ребёнка, мы нашли телефон. Лагерь "Дружба". Вы что, не знаете, где ваш ребёнок находится?

- Я отлично знаю, где находится мой ребёнок! Ни к какому лагерю это отношения не имеет. Вы или издеваетесь, или тут какая-то ошибка!

- А это мы сейчас легко выясним. - сказал я.

Мы как раз подходили к домику охраны.

- Назовите фамилию ребёнка и возраст. - попросил я баритона.

И пока один из охранников шуршал листами со списками детей, мой собеседник сопел в трубку, переваривая происходящее. Я специально держал телефон поближе к охраннику, что бы баритон мог слышать ответ из первых уст.

- Есть такой! - наконец сказал охранник, повторив фамилию и имя ребёнка. - Шестой отряд. Корпус три.

- Слышали? - спросил я в трубку. - Сейчас мы отнесём ребёнку телефон, и вы уж там дальше сами разбирайтесь, ваш это ребёнок, или не ваш.

- Хорошо. - ответил собеседник изрядно подсевшим голосом. - Спасибо. А где вы говорите этот лагерь находится?

- В Костино. Это по Ярославке.

- Блять! - неожиданно выругался баритон.

- Что? - спросил я. - Что-то не так?

- Да нет, всё так. Извините. - сказал баритон.

И секунду помолчав, вдруг зло процедил сквозь зубы:

- Всё так! Просто интересно, если ребёнок в лагере, то с кем эта сссука в Египет улетела?!»
(с)

5 лютого ·

Юлія Володимирівна Тимошенко (нар. 27 листопада 1960, Дніпропетровськ) — український політик, 10-й та 13-й Прем'єр-міністр України (2005, 2007–2010); Віце-прем'єр-міністр України з питань паливно-енергетичного комплексу (1999–2001); одна з лідерів «Помаранчевої революції» 2004; лідер партії «Всеукраїнське об'єднання „Батьківщина“» та блоку Юлії Тимошенко. Перша жінка -- Прем'єр-міністр в історії незалежної України. Кандидат економічних наук. За версією журналу «Форбс» була визнана третьою за впливовістю жінкою світу у 2005 році. З 5 серпня 2011 до 22 лютого 2014 була політв'язнем режиму Віктора Януковича. Реабілітована Верховним Судом України і Європейським судом з прав людини за відсутністю події злочину.
Факти приведені нижче взяті з відкритих джерел, а саме з української вікіпедії.
Перше прем'єрство Юлії Володимирівни почалося 4 лютого 2005 р. Верховна Рада призначила Ю.Тимошенко на пост прем'єр-міністра України (за -- 373, проти -- 0), а закінчилося 8 вересня того ж 2005 р. -- тобто на посаді була всього 7 місяців.
В Кабміні Тимошенко не було жодного міністра від БЮТ, крім самої Тимошенко; також Ющенко не призначив жодного голову обласної державної адміністрації від БЮТ.
Головне, що зроблено за цей короткий термін:
1. Збільшення доходів бюджету майже на 70% (за підсумками 2005 загальна сума доходів Державного бюджету зросла на 49,6%, а доходи загального фонду Держбюджету — на 62,4%).
2. Підвищення зарплат, пенсій (більш ніж на 73%), стипендій (понад 36%). Збільшення грошового забезпечення низці категорій військовослужбовців на 200%.
3. В 2005 р. уряд в 12 разів підвищив розмір „одноразової допомоги при народженні дитини“: до 1.1.2004 – 320 грн; Після 1.1.2004 -- 684 грн; 1.4.2005 -- 8497, 6 грн ($1635); 1.1.2008 -- 12240 грн ($2424 на першу дитину), 25000 грн ($4950 на другу), 50000 грн ($9900 на третю).
4. Кампанія „Контрабанда -- стоп“, та виведення з тіні „олігархічного бізнесу“. У цей час Громадська рада при Державній митній службi України (згодом переформатована у Громадську колегію) була сформована здебільшого з представників малого та середнього бізнесу. Прибутки митниці збільшилися на 73%,надходження податку на додану вартість зросли удвічі.
5. Заяви про необхідність масової реприватизації підприємств. У результаті вдалося повернути державі контроль лише над найбільшим металургійнім комбінатом „Криворіжсталь“ (який перепродали в жовтні 2005 в шість разів дорожче, тобто дорожче на 4 млрд доларів; а за увесь період приватизації 1991–2004 надходження від приватизації в Україні“ склали 8.5 млрд доларів.
Підсумовуючи результати роботи всього за 7 місяців: Новоспечені матері з військовослужбовцями у захваті, надходження в бюджет колосальні. Боротьба по поверненню і реприватизації держпідприємств, котрі були викуплені за копійки, налякала олігархат, які «ополчилися» на Юлію Тимошенко.
Журнал Forbs називає Тимошенко "третьою за впливовістю жінкою світу", а „Економічний форум у Криниці Гурській“ видає нагороду «Людина року Центрально-Східної Європи».

Другий термін з 18 грудня 2007 р. по 11 березня 2010 року (тобто неповні 3 роки): Друге прем'єрство Юлії Тимошенко припало на період світової фінансово-економічної кризи 2008–2009, що ставило перед урядом численні нестандартні виклики. З іншого боку, ситуацію ускладнювала конфронтація з Президентом Ющенком, який заважав працювати і втручався в роботу Кабміну. Юлія Володимирівна прямо і відкрито звинувачувала Нацбанк у свідомій маніпуляції гривнею, а Президента Ющенка -– у змові з керівництвом НБУ (головою Наглядової ради був Порошенко, кум Ющенка).
За період роботи Юлії Тимошенко головою уряду, Ющенко заблокував три сотні розпоряджень Кабміну.
І все-таки, незважаючи на перешкоди, ця тендітна, але вольова жіночка, витягла Україну із злиднів.
Отож, продовження позитивних змін заради підвищення рівня життя українців:
1. У розпал світової економічної кризи вдалося не допустити дефолту країни, хоча Ющенко з Порошенком та двічі «не судимий» Янукович, старалися заважати змінам та блокували урядові ініціативи.
2. Антикризова підтримка гірничо-металургійного комплексу, аграрного сектора, хімічної промисловості, будівництва, що дало можливість вижити і не впасти.
3. Перехід на прямі торговельні відносини з РФ у газовій сфері. Прибрав з газового ринку посередника РосУкрЕнерго Фірташа, Юлія відірвала великий шматок прибутку у Фірташа і його спільника Ющенка, з грабунку України, за що її не вибачили -- посадили у в'язницю при правлінні донецького клану. До речі, ціна на газ за контрактом Тимошенко, складала би зараз десь 140 доларів, що значно дешевше, ніж зараз купують.
4. Рекордний урожай зернових (53,3 млн тонн у 2008 і 46 млн тонн у 2009) та недопущення спаду виробництва в АПК.
5. Відродження (була загроза банкроцтва) космічного та авіабудування, поновлення серійного виробництва вітчизняних літаків марки АН.
6. Стабільні, дешеві тарифи на природний газ (свого видобутку) та електроенергію для населення.
7. Заснування інституту Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики та ухвалення пакету антикорупційних законів і нормативних актів уряду.
8. Погашення боргів та своєчасна виплата зарплат бюджетникам, пенсій та стипендій.
9. Повернення коштів вкладникам проблемних банків.
10. Додаткові доплати вчителям, медикам бібліотекарям. Проводиться політика стимулювання відродження Україні, її розумового потенціалу.
11. Безкоштовне виділення близько 6 тис. квартир черговикам.
12. Виплата часткових компенсацій вкладів у колишньому Ощадбанку СРСР понад 6 млн громадян.
13. Закриття грального бізнесу.

Підсумовуючи все вищесказане, бачимо політику розвитку виробництва, соціальної сфери, протистояння монополіям та блискуча дія у кризових ситуаціях!
Навіть попри те, що Юлії протистояла ціла корумпована машина, побудована Кучмою і підтримана продажним Ющенком, Юлія Тимошенко змогла значно підняти рівень життя простих українців, приблизно у три рази. Мінімальні зарплати і пенсії виросли десь у чотири рази. Перша жінка три роки прем’єр-міністр – і найвищий рівень життя за 25 років незалежності.
Порошенко теж три роки на вищій посаді, але рівень життя впав у ті ж три рази.
Висновок зовсім простий – Юлія Тимошенко патріот України, яка працює на державу і добробут українців.

Для того, щоби дівчина зрозуміла усю серйозність твоїх намірів - треба сказати - ВІДДАМ ТОБІ УСЕ !