хочу сюда!
 

Nata

36 лет, телец, познакомится с парнем в возрасте 40-52 лет

Заметки с меткой «миті життя»

Неподобство....

Врaч заборонив мені пити каву...
А я пила її років сто... Пила розчинну, потім пила з турки, потім знову розчинну; пила з молоком, пила чорну, пила з цукром, пила без цукру; я завжди замовляю каву ... Кава присипляла мене, кава будила мене, кава мені подобалась запахом і смаком ...
Кава обіцяла доросле життя - кава не обдурила ... Кава мабуть єдиний любовний напій ... Як для Трістана та Ізольди. Як для Ромео та Джульєтти ...
«Давай вип'ємо десь кави?» «Тобі каву в ліжко?» дві фрази, а яка любовна безодня між ними ...
Бальзак пив каву ... Вольтер пив каву ... Роксолана ...
Зрештою кава знижує ймовірність розвитку хвороби Паркінсона і недоумства ... то що ж, привіт, Альцгеймер ...
А тепер мені сказали: «пийте цикорій, він корисний» ...
Як це?.. Річка теж море для тих, хто ніколи не бачив справжнього моря ...
Коли господь хоче покарати, він відбирає розум говорять ... Це застаріла інфа!!!.
Коли господь хоче покарати, він відбирає каву ...
Але бог милостивий і всемогутній ...
В раю мені дадуть величезну чашку ароматного моккачіно, і мені за це нічого не буде ....

56%, 19 голосов

44%, 15 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Час спогадів..

Осінь)) час змін у житті: йдемо у школу , вступаємо в університет, одружуємось ідемо на роботу і так далі...і ще час гуляти в осінньому лісі, читати книжки , грітися біля каміна, варити глінтвейн поринаючи у спогади.
Стільки думок витає в голові, зринаєш спогадами в місця ,що віють минулим,батьківський дім, дідусів сад, бабусине село. І повертаєшся час від часу туди , поринаєш в спогади де ти був іншим і все було по іншому. Житя здавалось більш безтурботним, і поруч проходило інше життя дорослих. У цьому житті одна пекла пироги і варила їсти , що мимоволі виникала думка: чого ж вони там такі прожерливі?)) інша постійно питала, а що мама ?,а що тато робить? І так це було фальшиво, шо інтуїтивно вдавала дуже соромливу і йшла геть. Ще інший постійно жартував і розказував кумедні історіі по декілька раз і ти кожен раз сміявся, надриваючи живіт. А ця постійно розносила плітки вносячи у розмірене сільське життя «екшен»
Кожен герой фільму під назвою «Життя» і кожен унікальний по своєму добрий. Ти подумки повертаєшся де запах минулого і там ти був іншим, зараз деяких героїв немає вони ідуть і не повертаються . Але як завжди десь бігають діти ,грають в ігри ...інші ігри ніж грав ти . Та нічого не міняється, бо це місце для них також буде домом спогадів, а ти героєм який пройде миттю для спогаду в їхньому житті.

Філософія життя

Летим з нізвідки у нікУди

В потоці із подій і відчуттів лиця

І бачимо ці всі етюди

За задумом Великого Творця.

 

Щось мимо йде, щось відіб’ється

В картині нашого буття.

У пазл великий все складеться

Колись... А може, вже, бо йде життя…

 

Підказки не приймаються з гальорок,

Тренуючи нейрони, це щоб ми

Не впали у безумства темний морок

І завжди залишалися людьми.

Жуйка

Музика   приємно  огортає  м'якою   ватою   серце , радикально  відволікаючи   біль . Пульсує   під  ритм  Серця ...
Екран   своїм  сяйвом  вабить  Життєвіше   аніж  реальний  світ , даючи  Змогу  Забутися  від Холоду  Самоти.
Удари  крапель  дощу  по  шклу , п'яні  хрюкання  свиней  що  йдуть  із   хліва  (Бару)  , спрацьована  сигналізація   такого ж  самотнього  чийогось    авта , блимання  фар  - Осінній   вечір .


Скоро   інший  біологічний  "віртуал"  - сон   поглине  свідомість ,  Але  Шкода  покидати Цей   Світ   мереж


(далі  буде)

Викладачі теж люди :)

І звістка про те що пари сьогодні відміняються радує їх не менше ніж студентів :)

Дивні люди (2)

В зв"язку зі зміною місця проживання і завершенням ремонтної епопеї я активно розхламляюсь. Щось просто виношу до смітника чи пердаю на благочинність, а те що ще в нормальному стані віддаю переважно через ЖЖ-співтовариство "Віддам даром". І не перестаю дивуватися людям.
Те що на ті речі які я вважаю відвертим непотрібом (на кшталт радянських фарфорових статуеток чи кришталевих салатниць) вишиковується черга ще якось можна пояснити. Але чого при цьому за працюючою! сучасною праскою так ніхто і не доїхав я не можу аж ніяк зрозуміти.
Друга дивина - те що щонайменше половина людей які моніторять це співтовариство ні разу не бідні. І забирати речі неодноразово приїзджали на недешевеньких джипах. Причому в деяких випадках це був ну геть зовсім непотріб - старе кухонне начиння, ремонтні залишки які ні туди ні сюди і їх навіть батьки на дачу не захотіли. Ну і по вартості він мабуть був дешевшим ніж бензин витрачений на поїздку.

Обломчик...

Зайшла я сьогодні по дорозі пошопитись, і зимову куртку треба, і осінню, і пару светриків не завадило б. Ще й акція 3+1 (три береш, четверте дарують). Хлопчик побачив що я багато чого беру, прибіг, помагає, розказує що попадає в акцію, що ні, розміри підбирає.
Вибрала, приходжу на касу, пробивають, я дістаю картку..."Ой у нас термінал не працює. Може ви знімете в банкоматі (ага, щаз, в приватівському з комісією 5%)? Може ми вам лишимо до завтра?" Хлопчик сильно так розстроївся, там сума була пристойна і очевидно йому б якийсь бонус пішов.
Але не поталанило, магазин дальній, я там була у інших справах, вдруге туди їхати не готова. Як і тягати з собою готівку. Саме цікаве що я сама не сильно розстроїлась - основний кайф повибирати-поміряти я зловила, а якщо річ "моя" то я її і десь в іншому місці найду неодмінно.

Сонце під вікном

Я люблю всі пори року, за однієї умови - мені потрібно сонячне світло.
Цьогорічний похмуро-дощовий вересень мене добряче вибив з колії, я аж сама була вражена, зазвичай до такого стану я доходжу лише після переходу на зимовий час.
Але в жовтні я прокинулась. Так само як зазвичай я прокидаюся у грудні, з першим снігом, який "підсвічує" навіть вночі.
В дитинстві мені у вікна заглядав каштан. Ви ще пам"ятаєте, що каштани мають ставати жовтогарячими восени, а не брудно-коричневими? Одного осіннього ранку я прокидалася від того що він прямо світив мені у вікно.
І колір був саме "жовтогарячий", не жовтий, не золотий. Здавалося що він не тільки світив, а й грів, попри хмарне небо і ранкові тумани.
А зараз мені підсвічують у вікна жовтогарячий клен і горіх.
Звісно це протриває недовго, листя опаде і прийде похмурий листопад з переводом годинника. Але цих кількох тижнів теплого світла має вистачити протриматись до першого снігу...

Дощове

Два кілограми польських за годину можуть навіть примирити з дощами :)

Граматичне

Регулярно зриваючи з дверей під"їзду всілякі об"яви звернула увагу на те що за останні кілька тижнів не зустріла жодної об"яви без граматичних помилок. Спочатку посміялась, подумала збіг, потім почала уважніше читати - таки так і є, в кожній об"яві щонайменше одна помилка, а то і більше. То квартири "Снимаю и здаю" то потрібен охоронець в "Харковском раене". 
Якщо вже так всі рвуться писати російською, то хоч би перевірку в ворді включали...
Інше питання чому обов"язково треба клеїти об"яви на під"їзд при наявності в 2 м спеціальної дошки для об"яв?.
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
25
предыдущая
следующая