Розповідають улюбленці Galin
Розовая Ксю.
http://photo.i.ua/user/363472/68464/1812339/?p=1#comments

Упіймала мишенятко.
Дуже важко, вам скажу,
Це звірятко відловити...
То ж захекана лежу.

Покажу своїх хазяйці
Цей небачений улов.
Може ще й звання присвоїть.
Скаже:-Кращій мишолов!

Розповідає кіт Борис.
http://photo.i.ua/user/363472/45137/1091940/?p=2#comments

Дуже добре пам'ятаю
Мудрі я слова народні,
Що здоров'я додають нам
Лише процедури водні.

[ Читати далі ]

Перед вами фото кота Хуліганки.
http://photo.i.ua/user/567984/20306/1817705/
А нижче наведено монолог, який цей кіт
виголосив перед своєю хазяйкою.

Прочитав блог Хуліганки
http://blog.i.ua/user/567984/185412/?p=3#comments
і написав такий жартівливий коментар


*
Бог, на початку, створив тільки жінку
Чорняву, руду, та шатенку й блондинку.
Вони, якось, разом до нього прийшли
І там перед ним гармидер підняли.

Кричать, що не будуть щасливі довіку.
Давай ідеального їм чоловіка.
Розсердився бог на жіночі турботи
І, дуже розгніваний, став до роботи.

Спочатку  для проби зробив імпотентів
Багато, чи мало... аж 30 процентів
П'яничок зробив, і зробив імбицилів,
А потім іще там якихось дебілів.

Обличчя сокирною трохи підправив.
Жінкам все віддав, і на землю відправив,
Прогнав обживати незнаного краю
І гримнув за ними воротами раю:

-Щоб ви тут, під вухом, не репетували.
А вдень і вночі добрі клопоти мали.
Тепер вже на це геть не матиме сили.
Отримали повністю, все, що хотіли.-

22 листопада 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

Навіяно
http://blog.i.ua/user/646032/184822/





*
Він:

Чому, в кохання пелені,
Не віддаєшся вся мені?
Від тебе одяг весь вже маю.
І зараз ліфчик геть знімаю...

Розлючена Лизелотта:

В поривах пристрастного бою
Не володію вже собою.
І честь і душу - все продам...
От тільки ліфчик не віддам.

Він:

Той ліфчик ти за цінність маєш?
Чи, може, щось за ним ховаєш?
Доляр? Чи Євро навпаки?
Так часто роблять всі жінки.

Розлючена Лизелотта:

Під ним, насправді я ховаю
Лиш те, чого, як раз, не маю.
Тому, що "бюст" мій ще не виріс,
І ліфчик я ношу "на виріст".

21 листопада 2008 р.
09.35
Михайло ДІД.
Алчевськ.

                                                                                          * * *

*
Знов біда мене спіткала,
Знов кохана десь пропала.
До грудей на мить приникла,
І кудись відразу зникла.

Що ж мені тепер робити,
Як мені без неї жити?
Чи повернешся - не знаю,
Та усе ж надію маю.

Об’явися, моя мила,
Бо чекати вже несила.
Хочеш, дам тобі борщу,
Чи цукеркой пригощу.

Поговорим, про що хочеш,
Про кохання пошепочем.
Завершим розмову лунким,
Ніжним смачним поцілунком.

Про що хочеш поворкуєм,
Усі теми обміркуєм.
Тільки знов не пропадай,
І кохання радість дай.

 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

   Для тих, хто не знає, що таке вугільна шахта. Дуже спрощено.
Це велетенська штучна печера, іноді потягом десятка кілометрів, яку люди виривають
під землею і видобувають там кам’яне вугілля. При видобутку вугілля виділяється
вибухонебезпечний газ - метан. Вибух такого газу забирає життя сотень людей. Про це
ви мали змогу дізнатися із преси та телебачення.

  Тому у віддалених частинах шахти пробивають на поверхню вентиляційні стовбури і
встановлюють там вентилятори. Це, досить таки, величезні споруди, які повинні працювати
цілодобово і забезпечувати приток свіжого повітря у шахту , та видалення метану.
  Зупинка такого вентилятора вважається аварією першою категорії.

  І стоять такі вентилятори серед чистого поля, далеко від людського житла і всіх
зручностей цивілізації. Навіть води набрати ніде.

   Сучасні вентилятори повністю автоматизовані, тому контролюються і керуються диспетчером
з надшахтного комплексу. На старих вентиляторах засобів автоматизації немає, тому там
цілодобово знаходяться чергові - здебільше жінки.

  Перше травня. Святковий, теплий, привітний день. Володимир Сергійович, механік
вентиляторних механізмів, одягнутий у БІЛИЙ святковий костюм, вдома з гостями
смакує охолоджене  "Жигулівське". Порожня тара свідчить про великий прогрес у цій
приємній справі.

 [ Читати далі ]

Довідка: Кучма - дідусь відомого блогера Геварича (тільки нікому не кажіть).

*
Розприндилася дуже Єва
Немов би справжня королева.
Кричить:-Важке в раю життя.
Не відпочинеш допуття.

А благодать - лише омана,
Немає, навіть, ресторана...
Кричить, що дуже хоче їсти
Що, навіть, ніде тут присісти.

Кохана Єва схитрувала
Адама в райський сад послала.
По яблука Адам пішов,
Під деревом їх не знайшов.

Стоїть Адам і хоче їсти,
Та лінь на дерево залізти.
Геть облінився, божий сину!
Тому придумав він драбину.

Він мудре рішення знайшов
І відтоді прогрес пішов...
Про цей прогрес як Бог узнав,
То враз на землю їх прогнав.

А на землі потрібна хата,
То ж довелося будувати.
Що б тепло в ній було всю нічь
Ще й довелось зробити пічь.

Чи не забули ви бува,
Що в піч потрібні ще й дрова.
Так не хотілось працювати,
То ж довелося мудрувати.

Спочатку сам тягав він воза
Придумав, згодом, паровоза.
Що б знов по дрова не ходити
Електропіч він зміг зробити.

Щоб воду з річки не тягати,
То водогона треба мати.
А водогін - це мудра штука
І вже порібна тут наука.

Тому з’вилися навколо
Підручники і вища школа.
Сказав, що сам все буде знати
І діточок своїх навчати.

А згодом так вже облінився,
Як телевізора дивився,
Що не хотілося вставати
Канали що б перемикати.

То ж довелось попрацювати,
Що б з ліжка все перемикати.
Отак з’вилось навіка
Для всіх лінивих ПДК.

Ось так жіноча хитрість мила
На всій землі прогрес зробила.
Адама працювать послала-
І ера техніки настала.

 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

Політична "реклама"...