Вередлива колобчиха. Жарт.

Прочитав у блюзі ГлюкКозочки віршик
http://blog.i.ua/user/890347/192377/?p=0#comments
у якому вона бідкається чи виживе у лісі
дівчина-колобок. Маю свою думку з цього приводу.

Бабця з дідом вікувала
І без діток сумувала
То ж тому собі на втіху
Виліпила колобчиху.

Вийшла колобчиха гожа
Та на бабцю дуже схожа.
Вся рум'яна і сраката
І, як бабця, язиката.

Все кричала, всіх повчала
Ні на мить не замовкала.
В смерть набридла всім. І тОму
Вигнав дід її із дому.

Та вона не зажурилась
Геть піти не забарилась.
Модну сукню одягла
І сміливо в ліс пішла.

Там ведмедика зустріла
З ним кохання закрутила.
То ж не зчувся він як сталось,
З ним швиденько обвінчалась.

Кумом - вовк, кумой - лисиця.
Все зробила як годиться.
То ж тепер вже не сама...
Чоловік є. Кум. Кума.

То ж ви, мабуть, хвилювались,
Що б біди з нею не сталось?
Не хвилюйтеся дарма
Кого схоче з'їсть сама.

11 грудня 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.