Нестерпний біль і радість позахмарна;
А сльози – не в очах – як метастази.
Непереборний Ти… Любов - безкарна…
Геть! Чи ввірвись! І вбий відразу…
28.03.2012
Галасує вороння… В калюжу
Скиба неба, впавши, розляглась.
Лютий-місяць раптом занедужав,
Річка враз сміливо роздяглась -
Шубу знявши з берегів, водою
Голо блиска в дірки крижані.
Йде Весна нестримною ходою.
Зиму й не шукай – на чужині…
В первісній красі, нага й цнотлива,
Ніжиться земля… Передчуття –
Стане породіллям… Ой, вродлива! -
Мати, що несе в собі життя!..
13-14.03.2012
© Copyright: Марина Степанська
Раздел: лирика пейзажная
Свидетельство о публикации № 9749
давня замітка, перероблена
Ти тілу любий, серцю милий,
Я не любить не маю сили.
До тебе - всі думки птахами.
Що відстань їм, яка між нами!
Мед на вустах, крізь мряку промінь,
В мені - бажання, спалах, пломінь!..
Як розлюбити?! О, мій милий!
Лише кохати маю силу.
16.10.2009
© Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №11112040930Мовчки в очі зазирни-но!
Слухай серце… Шал... Долоні…
Посади свою зернину –
Я плекатиму у лоні
Плід кохання, неба квітку,
Духа Божого лелітку –
ЖиттєДиво…
*****
Близькість. Очі.
Пломінь. Двоєдиність. "Хочу…"
29.11.2011
© Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №11112010530
Розведу ніч самотню смаком чорної кави...
Де і з ким ти сьогодні,мені вже не цікаво.
Я боялась самотності,мабуть даремно.
Як і в цій сигареті,у ній є щось приємне.
Почуття не відновлять навіть спогади милі...
Сердце-стерта касета,я сама так схотіла.
Розведу ніч самотню смаком чорної кави...
Де і з ким ти сьогодні,мені вже не цікаво.
