хочу сюди!
 

Таня

44 роки, терези, познайомиться з хлопцем у віці 44-48 років

Замітки з міткою «роздуми»

Казки розповідають нам

Казки розповідають нам про минулі часи. Просто ми багато чого не знаємо. Ось, наприклад, казочка про Машу та ведмедя – хто зараз знає, що існувало плем`я людей, котрі називали себе ведмедями. Це були грамотні люди, відуни, вони багато знали про природу, про сили, що нею керують. З такого погляду – дуже повчальна і пристойна казка. До речі, часто старі люди цього племені жили самі в лісі, були "лєсіми" людьми. Про лєших чули? Так само можна про більшість "нечисті&quot...

Читати далі...

Сни...

[Приєднана картинка]Чотири ночі вже минуло, як закінчились вибори, а мене ніяк не відпускає... Ця тема не йде мені з голови, переслідує мене уві снах.Перший сон був звичайним, я навіть не звернув на нього уваги - ходжу по сусідніх дворах, спілкуюсь з людьми, розповідаю свої думки, плани, всі мені раді, у мене з"являються нові друзі, прихильники, підтримка... А потім пригадую, що вибори вже закінчились, і так дивуюсь, що прокидаюсь...Другий - трішки дивкуватіший... Сон був присвячений...

Читати далі...

Потяг, в якому їдеш

[Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] Сідаєш у потяг… Назва станції відправлення має досить умовне значення. Станція прибуття добре відома, не варто навіть називати. Врешті-решт, всім виходити там. Квиток придбано не тобою – твоїми батьками. Навіть не питали!.. Не бажаєш їхати, то й не поїдеш – хоч як тебе намагаються урочисто всадовити в нього… А ти не бажаєш, і край! Отоді відразу - на кінцеву станцію… Потяг під назвою Життя. Всі в одному...

Читати далі...

Відмінна стратегія!

[Приєднана картинка]Відтепер ніколи не погоджусь з твердженням, що наша влада не вміє керувати країною. Навпаки, це нашім можновладцям вдається дуже й дуже добре. На відміну від інших країн, де народ досі має іллюзію права голоса, демократії, свободи, у нас це вже давно в минулому, ми зробили величезний крок вперед в часті керування народом. З телевізорів, радіо, газет та журналів вже давно нічого не питають, не попереджають і не просять поради, а просто наказують - кому як поводитись, що і...

Читати далі...

Після виборів...

Я ще досі під впливом всього того що відбулось - неприємні відчуття від поразки, від розуміння, що ті хто називався моїми друзями, приятелями та добрими знайомими - мене не підтримали. Досі намагаюсь зрозуміти, як люди можуть бути такими лицемірними (не впевнений, що саме так це слово звучить українською, але доки не пригадав кращого синоніму...), продажними, брехливими, злорадними, песиместичними та байдужими... В моєму світі, який я щодня бачу за рожевими окулярами власного оптимізму, таких...

Читати далі...

Нічні роздуми...

Дожився - балотуюсь в депутати міської ради... а навіщо це все мені взагалі? Що я сам з цього отримаю, що зможу дати людям, як це вплине на моє життя?Зараз відчуваю сум та хвилювання... Хвилююсь, бо не знаю, наскільки добре мені вдастся робити те, заради чого я балотуюсь... і сумно, бо не відчуваю впевненості в тім, що мені взагалі вдастся перемогти на виборах... Точніше, сумно не через те, що я щось втрачу, а через те, що якщо мене не буде, то наврядчи інший кандидат стане робити те, що міг...

Читати далі...

Хіба ж буде чужий Бог оберігати нас?

Якому богу молимося браття За кого, сестро, на устах молитва? Чи не за тих, хто кидав нас за грати, З яким - наша споконвічна битва. [Приєднана картинка] Напевно так розмістилися Небесні Світила на початку 20-го століття, що наша українська нація потрапила під поголовне винищення.Можливо тому, що ми забули і закинули своїх Богів, сповідуючи яким, наші предки жили щиро і правдиво.Не за Авраама, Якова чи Давида треба було просити їхнього Бога, а за...

Читати далі...

...завмер в молитві...

згадка про вересневий вечір на Володимирській гірці Пригадую... Вечірній древній Київ Князь Володимир у задумі споглядав. Зітхав Дніпро... Про що він мріяв? Неголосно що князеві розповідав? ПраЮний, Вічний, Дід Старезний - Час Над містом сиві крила розпростав. Дніпро, і гірку Володимирську, і нас Двох м'яко присмерк вересневий огортав. Незламний, в бронзі князь на постаменті, Як хоронитель Києва, з хрестом стояв. Світ поза часом, простором, в моменті Завмер...

Читати далі...

Мої химери...

По самому краєчку свідомості бродить моя душа. Поривається от-от впасти за межу, злетіти униз, у незнану прірву підсвідомого... Розривається на тисячі шматків, витравлюється зсередини трунком твоїм, тим, який ти влив усередину мене. Хочеться голосно кричати, надірвати зв'язки, волати щосили, звіриним риком розривати нутро, вивертатися назовні, хрипіти у агонії, розчинитися у безкінечності, щезнути... Ось яку отруту ти влив мені у душу. Вона знищує мене зсередини, поступово, але неминуче вірно...

Читати далі...

Мохандас Карамчанд «Махатма» Ганди

Великие изречения«Сначала они тебя не замечают, потом смеются над тобой, затем борются с тобой. А потом ты побеждаешь».«Наша способность достичь единства при существующем разнообразии будет прекрасным испытанием для нашей цивилизации».«Мир достаточно велик, чтобы удовлетворить нужды любого человека, но слишком мал, чтобы удовлетворить людскую жадность».«Если ты хочешь перемену в будущем — стань этой переменой в настоящем».«Ненасилие явилось среди людей, и оно живет. Оно — предвестник...

Читати далі...