...Сайтів. Скільки коштує твій сайт?

Скільки коштує відкрити фотостудію?
Дуже часто чую розмови фотографів про те, що треба відкрити свою студію. Бажання природне — адже всі хочуть мати щось своє, бути незалежними. Краще десять разів подумати і все зважити перш ніж починати.

         

Вічних речей не існує - все колись руйнується, псується, втрачається. Можна ретельно зберігати ДУЖЕ довго - сотні і тисячі років, але нескінченно - неможливо. То ж, не має значення, чи людина все тримає по своїх поличках, знає де що знаходиться, чи ніколи до кінця не впевнений, чий на тобі одяг, і звідки він взявся. Це стосується кожного.

Звісно, коли втрачаєш навіть щось незначне, типу ручки чи запальнички, пожалієш зовсім трішки і забудеш. Хоча, здається, більшість втрат люди просто не помічають, і можуть не здогадуватись, скільки речей приходить в їх життя і уходить з нього.

   

Але кожна медаль завжди має дві сторони (і це мені дуже подобається). Я для себе пошукав якусь користь від цих втрат, і її виявилось дуже багато.

По-перше, з'являється вільне місце замість того, що раніше було зайняте іншими речами. Це дозволяє нашому життю бути більш цікавим та різноманітним.

По-друге, людина яка дуже переживає втрату, кожного такого разу має чудову нагоду навчитись ставитись до світу та до речей простіше. Це робить життя приємнішим та додає в ньому задоволення.

По-третє, таким чином, через неприємні відчуття, люди пізнають свої слабкі місця - можна точно визначити ступінь власної залежності (а у деяких випадках, особливо, коли питання стосується предметів розкоші, це доходить аж до вигляду хвороби), і вчасно зробити все для того, щоб вони не отруїли життя... Така мудрість дозволяє просто бути щасливішим в цьому житті.

Дожився - балотуюсь в депутати міської ради... а навіщо це все мені взагалі? Що я сам з цього отримаю, що зможу дати людям, як це вплине на моє життя?

Зараз відчуваю сум та хвилювання... Хвилююсь, бо не знаю, наскільки добре мені вдастся робити те, заради чого я балотуюсь... і сумно, бо не відчуваю впевненості в тім, що мені взагалі вдастся перемогти на виборах... Точніше, сумно не через те, що я щось втрачу, а через те, що якщо мене не буде, то наврядчи інший кандидат стане робити те, що міг би зробити я на його місці...

Більш ніж 10 років тому я познайомився з військовою системою, і міг би мати там чудову кар"єру, не дивлячись на те, що навіть коли поступив - не розбирався в званнях і не мав жодного знайомого серед військових. Тоді це мені не завадило організувати КВК, стати сержантом та командиром взводу, отримати повноваження секретчика, налагодити стосунки з курсовими офіцерами та старшокурсниками...

Зараз історія дуже схожа - я іду туди, де мало з чим знайомий. Все що у мене є - сильний намір та чітка мета. З них я отримую впевненість, сили, натхнення... Я здогадуюсь, якою є "офіційна ціна політичної кар"єри". І точно знаю, що не хочу погоджуватись на неї.

Тоді я пішов в конфронтацію з системою та був змушений вийти з неї. Цього разу я, напевно, до останнього шукатиму можливість альтернативних вариантів - буду спробую знайти якнайбільш однодумців, розвиватиму спільні ідеї, постараюсь бути таким зразком для інших, за яким захочуть іти інші... І тоді життя покаже, яка "валюта" краща - гроші та зв"язки, чи наполегливість, вірність своїм принципам, працьовитість та підтримка справжніх друзів.

Що я сам з цього отримаю? Перш за все - надзвичайний життєвий досвід участі в виборах в якості учасника, а не спостерігача. Вже зараз світ починає мінятись перед очима. Що ж далі буде?! А якщо пройду, то ще й досвід керування життям цілого району з позиції влади... В будь-якому разі я отримаю досвід спілкування з людьми різного віку та соціального статусу, з органами влади (ЦВК, ДВК, ТВК, міліцією тощо). Буду більш впевнений в своєму майбутньому, бо якщо зараз я вже роблю такі речі, то далі будь-які інші мені вже точно не здаватимуться неймовірними чи складними. Точно зміниться моє світосприйняття та розуміння сенсу життя (в котрий вже раз...).

Що зможу дати людям? Напевно, кожен з мешканців мого району отримає для себе саме те, на що очикує. Хто вважає депутатів ледачім лайном - так і буде на мене дивитись, що б я не зробив, і скоріш за все навіть не спробує зі мною зустрітись та поспілкуватись. Ті, хто вважатиме мене помічником, прийдуть до мене з проханнями та напевно отримають все, що я зможу надати їм зі своїми можливостями. А також залишуться ті, кому просто буде байдуже, вони навіть про моє існування не знатимуть (-:

В різних регіонах Дніпропетровська балотується ще декілька десятків таких ідейних людей, в яких я впевнений майже як в собі самому... Тому я вже буду не сам, якщо пройду - думаю, це вдастся зробити ще хоча б декільком з нас...Разом ми вже будемо набагато міцнішими до впливу з боку тієї системи у владі, що склалась зараз. Аби тільки в нас дійсно повірили. Ух!

... багато букав знову вийшло... треба вчитись викладати свої думки коротко та зрозуміло (-:

Бажаю всім спокійної ночі та солодких снів. Микола Калакуцький.

Всім відомо: "По одежці зустрічають", так само, всім відомо, але вже набагато менше людей звертає увагу на те, що "Перше враження можна створити лише один-єдиний раз, другого шансу не буде"

Перше враження - це один з найголовніших аргументів в бізнесі. Він впливає практично на весь подальший розвиток взаємин. Що потрібно для того, щоб перше враження було відповідним до вимог бізнесу? Дуже легко, це знов-таки знає кожен... але знов-таки далеко не кожен звертає увагу на ці вимоги, особливо останнім часом серед тих, хто намагається пробитись в бізнес самотужки..

Коротко - костюм, черевики, краватка, наручний годинник, портфель (сучасна заміна дипломату в малому бізнесу або кейсу.. в принципі практично рівноважно із кейсом, але краще мати добрий якісний кейс), дрібні аксесуари - мобільний телефон, запанки, "крокодил" для краватки, тощо... Далі йдуть вже більш вагомі аксесуари для більш грошового бізнесу - авто, офіс (якщо є можливість його презентувати, нерухомість і таке інше). Практично впевнений в тому, що для 99,99% читачів блогів інформація починаючи від "авто" буде не цікавою та не актуальною. Але факт є фактом.

А тепер, годі про загальновідоме. Хочу повідомити свої власні роздуми. Літерально вчора я замислився над тим, а яка ж саме вартість всього цього? Як та що можна оцінити? Що є ознакою чого? Та прийшов до ось яких висновків:

1) Годинник. Це було найпростіше. Годинник, який людина носить на своїй руці точно вказує на вартість однієї години часу цієї людини. Ні, не просто однієї години. Вказує на вартість однієї години ВІЛЬНОГО часу цієї людини. Так як вільний час бізнесмена - це час налаштування контактів, то можна навіть зрозуміти вартість його контактів по часу який він витрачає на них, помноженому на коштовність годинника на руці.

2) Черевики. Це сімвол вартості переміщення людини. Як відомо (сподіваюсь), людина досить суттєву частину свого часу проводить в русі (переміщення між об'єктом А та Б - як з дому до магазину, так і з однієї країни до іншої - будь-яке переміщення в просторі займає певний час, який людина витрачає, за за певних умов, переслідуючі якусь мету. Не суттєво, яку мету переслідує. Вартість черевик - це вартість години часу, яка людина проводить під час руху.

3) Краватка. Це вартість слів людини. Вартість кожної завершеної думки. Людина, що носить краватку не витрачає жодної фрази просто так. Навіть якщо вам це так здається. (Не будемо пригадувати стенд-ап коміків, для яких наявність краватки лише засіб вказівки на те, що його сатира та гостроти спрямовані в адресу інтелегенції. Маю на увазі саме бізнес-спрямованої людини). Балачки людини без краватки переважно можуть бути справедливо розцінені пустими балачками... але коли справа йде про гроші - ніхто з бізнесменів при розумі не забуде про краватку, та обов'язково зробить все, щоб ствердити її вартість словами та дією.

4) Кейс - прямо вказує на ступінь вартості бізнесу, із яким має справу людина що його тримає в руках. Тут вєе й пояснювати нема чого. Такі ознаки мають сприйматись підсвідомо...

5) Зовнішній вигляд - нігті, зачиска, поголеність, зуби, очі, чистота шкіри - все це вказує на охайність людини в будь-якій справі. Бізнес розпочинається із себе. Якщо в тобі самому негаразд - бізнесу не буде спокою та розквіту! На це потрібно звертати увагу.

6) Кольори.. окрема тема. Розповім лише за гроші (-; Це комерційна таємниця 

7) Прикраси. Якщо без перебільшень - то це ознака того, що людина вміє вести бізнес із шиком та задоволенням. Браслети, кільця, ланцюжки, оригінальни прибори... Але тільки якщо без перебільшень. В іншому разі, коли прикраси не когерують із першопереліченими атрибутами - це ознака того, що людина навпаки нічого не тямить в грошах, витрачає їх бездумно.

В принціпі, не поглинаючись в подробиці, якими можна роздути цю тему, на цьому можна і завершити. Приємних вам всіх справ у стосунках із людьми, що позіціонують себе як бізнесмени.

Я не претендую на те, що мої роздуми та міркування на всі 100% вірні, але впевнений, що все є саме так, як я зараз написав, практично без варіацій. Якщо ж хтось знає таємниці глибше - пишіть, обговоремо 

***

Із турботою та любов'ю до вас.

Калакуцький Микола Костянтинович!