...

16. Рекомендується виключити ці визначення різних категорій зборів виключити і змінити визначення мирних зібрань так, щоб уточнити, що воно включає всі види зборів, мітингів, вуличних походів, демонстрацій і пікетувань, як і всіх публічних зібрань. У проекті закону має бути конкретно передбачено, що допускаються всі мирні зібрання з урахуванням конкретних законних виключень на основі обмежень, передбачених у статті 11 Європейської конвенції з прав людини та основних свобод.

17. Крім того, як це було рекомендовано Спільним експертним висновком 2009 року, у визначення мирних зібрань мають бути внесені поправки, які уточнюють, що це визначення відноситься тільки до публічних заходів просто неба на території, що належить до громадської власності. Також у статті 2 може бути підкреслено, що зібрання на приватній території виключені зі сфери дії закону.
 
18. Пункт 1 статті 1 визначає "громадян", як громадян України, а також іноземних громадян і осіб без громадянства, які "перебувають в Україні на законних підставах", яке тлумачиться як "законно проживають в Україні". Це визначення має відношення до статей 4 і 5 законопроекту, який вимагає від організаторів зібрань бути громадянами і встановлює їх права і обов'язки. Це також має відношення до статті 6 проекту закону, яка визначає права громадян, котрі є учасниками зібрань. Стаття 1 ЄКПЛ (Європейської конвенції з прав людини) говорить: “Високі договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в Конвенції”. Тому право організовувати мирні зібрання повинні мати усі однаково і це не повинно залежати від легальності перебування на території України. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають під юрисдикцією України мають бути забезпечені правом на мирні зібрання. Як зазначали Венеціанська комісія та БДІПЛ/ОБСЄ щодо Закону про публічні зібрання в окрузі Сараєво (Боснія і Герцеговина): "Хоча стаття 16 ЄКПЛ явно дозволяє «обмеження політичної діяльності іноземців", зміст цього положення є дискусійним, і Парламентська асамблея Ради Європи вже давно пропонуює виключити обмеження відповідно до статей 10 і 11 ЄКПЛ. Відповідно до «Керівних принципів» ОБСЄ/БДІПЛ, застосування статті 16 ЄКПЛ повинно звестися до тих, хто не є громадянами країни і безпосередньо загрожують національній безпеці (пункт 55). Більш ліберальний підхід, без відмінності між громадянами і негромадянами, є загальноприйнятим у сьогоднішній Європі».
 
19. Тому рекомендується переформулювати визначення "громадянин" у світлі цієї позиції.

20. Згідно зі статтею 2 законопроекту, деякі види зібрань виключені зі сфери його застосування. У зв'язку з цим, Венеціанська комісія та БДІПЛ/ОБСЄ відзначають, що виключення "зустрічі виборців з кандидатами" не має бути поширене на "всі пов'язані з виборами зустрічі", як це було рекомендовано Спільним експертним висновком 2009 року. Закон про зібрання повинен охоплювати збори, пов'язані з виборчою кампанією, невід'ємною частиною якого є організація громадських заходів. Таким чином, Венеціанська комісія та БДІПЛ/ОБСЄ знову підтверджують свою рекомендацію змінити це положення, щоб відповідно закону забезпечити захист зборів колективів, засідань статутних органів об'єднань громадян, зустрічей виборців з кандидатами у члени парламенту та обраними депутатами, кандидатами на пост президента України у громадських місцях. Або ж прийняти інший акт, який, можливо, вкаже, що його положення мають переважну силу над будь-якими іншими правилами, що стосуються зібрань, які (положення) можуть бути більш суворими, ніж існуючий проект закону.

 

21. Як зазначалося у Спільному експертному висновку 2009 року, Венеціанська комісія та БДІПЛ/ОБСЄ вітають бажання не регулювати певні види зібрань. Отже, пропонується видалити деякі категорії зібрань зi статті 2, (наприклад, “зібрань, що проводяться з метою відпочинку, а також громадських розважальних заходів”), регулювання яких потенційно підриває передбачуваність закону. Наприклад, організатори зібрання можуть вважати що їхнє зібрання підпадає під категорію відпочинку чи розважальних заходів, а відтак, що повідомлення про це не потрібне. Тоді як органи влади мають інший погляд на певне зібрання, вважаючи що це є ні зібрання з метою відпочинку, ні громадськими розважальними заходами а відтак і є предметом повідомлення відповідно до закону. Рекомендується дати конкретне і чітке визначення цих понять для уникнення конфліктних інтерпритацій.

Стаття 3 - Законодавство України про мирні зібрання

21. Як зазначалося у Спільному експертному висновку 2009 року, термін "інші закони України") (у попередній версії перекладається як "інші акти законодавства"), який використовуються у статті 3 законопроекту, є досить розмитим, а також може включати підзаконні акти. Згідно з ст.92 Конституції України “Виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод та основні обов’язки громадянина”. Тому, рекомендується, щоб проект закону посилався виключно на основний закон.

 

Стаття 4 - Організатори мирних зібрань

 

27. Як вказано в проекті Закону, “Організатором мирного зібрання може бути громадянин та/або об'єднання громадян, заклад, підприємство, установа, організація”. Як було зазначено вище, іноземці та особи без громадянства повинні мати право також брати участь у мирних зібраннях і також бути їх організаторами.

28. У статті 4 законопроекту правильно вказано, що неповнолітня особа може бути організатором мирного зібрання. Тим не менш, там є певні обмеження, які стосуються неповнолітніх осіб: законопроект дозволяє їм бути організаторами лише за наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів) або піклувальників. Венеціанська комісія та БДІПЛ/ОБСЄ нагадують, що діти також мають законні вимоги та інтереси, які іноді відрізняються від вимог та інтересів їх батьків або опікунів. Оскільки діти у віці чотирнадцяти років, швидше за все, вже є якоюсь мірою дієздатності та інтелектуально зрілі, отримання письмової згоди батьків або опікунів не має бути обов'язковим у всіх випадках, коли вони бажають виступити в якості організаторів. У світлі цього, рекомендується виключити фразу, яка вимагає, щоб вони були організаторами зібрань лише «з метою захисту своїх прав». Це потенційно накладає обмеження права на мирні зібрання, а молоді люди повинні мати можливість організувати зібрання у будь-яких законних цілях.

22. Крім того, у проекті закону також зберігається виключення деяких категорій осіб з числа організаторів. Як вказано у Спільному експертному висновку 2009 року: "недієздатні люди ніколи не повинні бути позбавлені цього права в цілому, оскільки в багатьох випадках питання, який вони хотіли б підняти, не можуть бути підняті будь-якою іншою групою". Крім того, хоча засудження людини і може бути поєднане з позбавленням її декількох цивільних прав у деяких правових системах, але позбавлення засудженого цих прав має бути відповідним. І не може розглядатися в якості пропорційного заходу пряме виключення права організації зібрань, як це передбачено у статті 4, для осіб, які перебувають під вартою, або в ув'язненні, в тому числі у попередньому ув'язненні, у будь-якому випадку, незалежно від негативного впливу кримінального злочину. Ці  люди також мають законні вимоги та інтереси, а також повинні мати можливість висловити свою думку. Тому, рекомендується переформулювати це положення, з тим щоб компетентний орган приймав рішення щодо обмеження зібрань для ув'язнених на індивідуальній основі.

 

23. Проект закону має містити презумпції на користь проведення зборів у цих випадках, а також, будь-яка заборона таких зібрань повинна бути можливою лише за обгрунтованих підстав, як це передбачено у статті 11 ЄКПЛ таких, як наприклад, національна безпека чи громадський порядок.

 
Стаття 5 - Права та обов'язки організатора мирних зібрань

 

24. Позитивно, що з цієї статті видалені правоохоронні обов'язки організаторів публічних заходів.

25. В законі міститься фраза що організатор мирного зібрання має право “проводити агітацію на підтримку мети мирного зібрання через засоби масової інформації, а також шляхом розповсюдження листівок, плакатів, транспарантів, гасел та в іншій не забороненій законодавством формі”. Це може призвести до припущення що такі дії є незаконними, якщо вони не проводяться відповідно до цього закону. Рекомендується видалити цю фразу з цього пункту. Також рекомендується видалити такі фрази як :”організовувати збирання добровільних пожертв, підписів під резолюціями, вимогами та іншими зверненнями громадян”, “приймати і направляти в органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування заяви, скарги та інші форми звернення”.

26. Рекомендується також додати слово “диспропорційність” до речення стосовно перешкоджання дорожнього руху та вільного пересування громадян: ”встановлювати в місці проведення мирного зібрання намети, сцени та інші тимчасові споруди, що не перешкоджають дорожньому руху, вільному пересуванню громадян на час його проведення;” мирні зібрання (та тимчасові споруди) можуть деколи перешкоджати руху транспорту, доки вони не будуть диспропорційно торкатись інших  прав.

 
Стаття 6 - Права та обов'язки учасника мирних зібрань

27. Стаття 6 має забезпечити можливість учасникам взяти участь у процесі прийняття рішень зібрання. Але буквальний зміст цієї статті регламентує процес прийняття рішень. Венеціанська комісія та БДІПЛ/ОБСЄ вважають, що уряд не повинен вирішувати (завдяки цій статті) як має відбуватись внутрішній процес прийняття рішень організаторів та учасників. Організатори зібрання мають нести відповідальність за процес прийняття рішень. Рекомендується щоб ця стаття була переглянута.
 
Статті 7 і 8 - повідомлення про проведення мирних зібрань

28. Спільний експертний висновок 2006 року визначає термін повідомлення у п'ять днів до початку заходу, як "незвично довго". У відповідь на цю стурбованість, попередній проект Закону України про порядок організації і проведення мирних зібрань видалив цю вимогу в цілому. У своєму Спільному експертному висновку 2009 року, Венеціанська комісія та БДІПЛ/ОБСЄ рекомендували встановити конкретні терміни повідомлення з метою запобігання прийняттю свавільних рішень влади з посиланням на положення про "розумний строк". Статті 7 проекту закону, що зараз розглядається, визначає, що організатори зобов’язані повідомити компетентний орган в письмовій формі про зібрання не пізніше ніж за чотири робочі дні до його початку. Хоча термін від чотирьох робочих днів довгий в порівнянні із законами деяких інших країн, цей період є прийнятним.

 

29. Повідомлення про проведення мирного зібрання вважається поданим у день його отримання відповідальним органом виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Рекомендується зосередити увагу на дні подачі повідомлення і / або на дні відправлення повідомлення, замість того щоб зосереджуватися на дні надходження повідомлення до відповідного органу, оскільки ненавмисні затримки можуть виникати з вини поштової служби.

 

30. Стаття 8 також вимагає вказувати у повідомленні приблизну кількість учасників зібрання. Іноді це може бути можливо, але число учасників, вказане організатором у повідомленні, може значно відрізнятися від реального числа учасників. Це не повинно привести до будь-яких наслідків для демонстрації, бо ця похибка не пов'язана із законними підставами для обмеження, викладеними в статті 11 ЄКПЛ. Венеціанська комісія та БДІПЛ/ОБСЄ знову підтверджують свою рекомендацію явно записати в законопроекті, що недоліки повідомлення не призводять до автоматичної заборони зборів. Закон повинен передбачити та чітко вказати, яка відповідальність буде передбачена за відхилення від вимог поданого повідомлення. Дійсно, закон повинен ясно вказати, що допускається будь-який відхід або відхилення від визначеної форми повідомлення. Також у законодавстві було б доцільно вказати, що організаторові зібрання буде надана можливість виправити будь-які помилки або упущення у повідомленні. У своєму Спільному висновку 2009 року Венеціанська комісія  рекомендувала в пункті 46, що "в законопроекті має бути прямо передбачено, що організатори мають право виправити недоліки повідомлення у будь-який час до початку зібрання". Таке положення має бути включено в цей проект закону.

Далі див. звершення

Поле заголовку лімітує кількість знаків.

А йдеться тут про результати експертизи Венеціанської комісії направленого до неї скандального законопроекту №2450, котрий має регулювати правила здійснення громадянами свого права на мирні зібрання.

Законопроект було написано так, що народ реально міг би здійснювати це право тільки у разі згоди влади, та у такий спосіб, що владу не дуже зачіпав би.

Далі - копі-паст тексту від Інституту "Республіка"

ВЕНЕЦІАНСЬКА КОМІСІЯ: ЗАКОНОПРОЕКТУ 2450 ПОТРІБЕН ЄВРОРЕМОНТ

 

15 -16 жовтня 2010 року Європейська комісія «До демократії через право» (інакше – Венеціанська комісія) ухвалила спільну думку (joint opinion) щодо українського законопроекту «Про свободу мирних зібрань», більш відомого  як законопроект № 2450.

Цей законопроект був поданий до Верховної Ради урядом Ю. Тимошенко і 03.06.2009 був ухвалений у першому читанні. Проект, який пройшов 1-е читання, одразу ж був розкритикований правозахисниками як такий, що порушує основоположне право громадян на мині зібрання (наприклад, проект передбачав появу в Україні «уповноважених органів місцевої влади», які на власний розсуд, без рішення суду, могли «припинити» мітинг чи демонстрацію, окрім того, проект містив масу інших моментів, неприйнятних з точки зору Європейської конвенції з прав людини та основних свобод). У грудні парламентський комітет з прав людини змінив текст проекту. Проте і варіант, який виник у результаті цієї зміни був ущент розкритикований Венеціанською комісією.

У травні 2010-го року профільний парламентський комітет знову змінив проект 2450, прибравши з нього найбільш одіозні положення. Але зробив це таємно. Українська громадськість дізналася про зміст проекту лише після його опублікування на сайті Верховної Ради 03.06.2010. У той же час парламент збирався остаточно (у 2-му читанні) ухвалити законопроект вже 17-го червня.

Українські громадські організації, відзначивши, що навіть цей, покращений проект, значно погіршує ситуацію із свободою мирних зібрань в Україні порівняно із конституційною нормою щодо свободи зібрань (ст. 39 Конституції), організували низку масових заходів, вимогами яких були:

1. відкласти ухвалення проекту 2450;
2. провести парламентські слухання щодо цього законопроекту, аби врахувати думку громадськості;
3. спрямувати проект 2450 на експертизу Венеціанської комісії.

14 червня 2010 року відбулася всеукраїнська акція протесту проти законопроекту 2450. Кульмінацією цих протестів стала демонстрація в Києві, учасники якої заблокували приміщення комітетів Верховної Ради України.

В результаті:

1. законопроект 2450 було відкладено на невизначений час;
2. 24.06.2010 відбулися слухання у парламентському комітеті з прав людини щодо цього законопроекту за участю громадськості;
3. 14.07.2010 голова Верховної Ради В. Литвин спрямував законопроект 2450 на експертизу Венеціанської комісії.

Близько 30-ти громадських організацій України виступили на слуханнях у профільному комітеті парламенту із спільною позицією, викладеною у резолюції цих слухань.

Ось резулятивна частина цієї резолюції:

«На нашу думку, законодавство про свободу зібрань в Україні повинне ґрунтуватися на таких засадах.

1. Відсутність повідомлення про зібрання не має бути підставою для обмеження права на зібрання і притягнення до відповідальності організаторів і учасників зібрання.

2. Метою надання повідомлення про зібрання має бути виключно надання часу владі для підготовки захисту зібрання. У випадку повідомлення влада несе відповідальність за захист зібрання.

3. Процедура повідомлення не має жодним чином ускладнюватися.

4. Пряма заборона втручання центральних та місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування у реалізацію права громадян на мирні зібрання.

5. Чітке встановлення підстав для судової заборони мирних зібрань.

6. Відсутність обмежень щодо місць проведення зібрань.

7. Встановлення кримінальної відповідальності влади і, зокрема, правоохоронців, за порушення свободи зібрань.

8. Встановлення у Кодексі адміністративного судочинства України (КАСУ) спеціальних термінів для апеляційного оскарження судових рішень про заборону мирних зібрань.

9. Зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), які б унеможливлювали практику затримання і засудження учасників мирних зібрань за свавільним бажанням співробітників міліції.

Проект про свободу зібрань можна підтримати лише тоді, якщо там будуть втілені всі вищезгадані положення, а також розроблені законопроекти про відповідні зміни до КАСУ та КУпАП.

В той же час проект 2450 за своїм духом та буквою суперечить цим засадам, не відповідає принципу верховенства права і містить норми, що насаджують в країні авторитарний режим.

Окрім того, не розроблено проектів необхідних змін до КАСУ та КУпАП.

Таким чином, ЗАКОНОПРОЕКТ № 2450 НЕОБХІДНО ВІДХИЛИТИ, і розробити пакет законопроектів щодо свободи зібрань на основі законопроекту «Про свободу мирних зібрань» (№ 7819), який внесено до Верховної Ради 2005-го року і який отримав позитивну оцінку Венеціанської комісії».

І ось, 19.10.2010, опубліковано висновок Венеціанської комісії щодо скандального законопроекту 2450. Англійською його можна прочитати тут: http://www.venice.coe.int/docs/2010/CDL-AD%282010%29033-e.pdf.

Далі ми подаємо український переклад висновку (спільної думки) Венеціанської комісії та ОБСЄ/БДІПЛ. Переклад наш, тому, природно, може дещо відрізнятися від перекладів, здійснених іншими особами та інституціями, в тому числі й державними. Спеціальним шрифтом ми виділили положення, які здаються нам важливими. Також нижче розміщені наші коментарі щодо висновку Венеціанської комісії.

СПІЛЬНА ДУМКА ВЕНЕЦІАНСЬКОЇ КОМІСІЇ ТА ОБСЄ/БДІПЛ

ЩОДО СВОБОДИ МИРНИХ ЗІБРАНЬ В УКРАЇНІ

ПРИЙНЯТА ВЕНЕЦІАНСЬКОЮ КОМІСІЄЮ НА 84-Й ПЛЕНАРНІЙ СЕСІЇ

15-16 ЖОВТНЯ 2010

1. Своїм листом від 14 липня 2010 року Володимир Литвин, голова Верховної Ради України звернувся з проханням до Венеціанськoi комісіi зробити спільно з ОБСЄ/БДІПЛ експертну оцінку проекту Закону “Про мирні зібрання” (CDL(2010)081).

2. Венеціанська комісія та ОБСЄ/БДІПЛ мали можливість оцінити попередні версії цього законопроекту. У 2006 році вони прийняли спільну думку щодо "Проекту закону про мирні збори в Україні" (CDL-AD (2006) 033), згідно якої закон був занадто детальним і потребував певної кількості поправок задля досягнення повної відповідності з відповідними стандартами. Протягом 2007 і 2008 років українська влада підготувала новий "Проект Закону України про порядок організації і проведення мирних заходів". У травні 2009 року він був представлений до парламенту, який ухвалив його в першому читанні 3 червня 2009 року. Цей варіант закону був знову відправлений до Венеціанської комісії і БДІПЛ/ОБСЄ для правової оцінки.

3. Нова спільна думка щодо цього варіанту закону була прийнята у грудні 2009 року (CDL-AD (2009) 052). На думку Венеціанської комісії та БДІПЛ/ОБСЄ, новий "Проект Закону України про порядок організації і проведення мирних заходів», намагаючись створити правову основу для реалізації права на свободу мирних зібрань, яка б відповідала міжнародним стандартам, все ж не містить чітких стандартів для прийняття офіційних рішень. Ця спільна думка рекомендувала приділити особливу увагу «Керівним принципам щодо свободи зібрань», виробленим ОБСЄ/БДІПЛ та Венеціанською комісією, які («Керівні принципи») всебічно охоплюють законодавство та практики з цього питання.

 

4.Проект Закону України "Про мирні зібрання", який тут розглядається, був підготовлений у відповідь на ці питання. Він буде оцінюватися у світлі європейських та міжнародних стандартів зі свободи мирних зібрань, а також вищезазначеного Спільного експертного висновку щодо проекту закону «Про порядок організації та проведення мирних заходів в Україні» (далі - " Спільний експертний висновок 2009 року").

 

5.Цей висновок був підготовлений на основі коментарів пані Фіноли Фланаган та панів Крістофера Грабенвартер і Юбера Енеля з Венеціанської комісії, і панів Девіда Гольдбергера, Майкла Гамільтона та Ніл Джарман з Консультативної групи з питань свободи зібрань ОБСЄ/БДІПЛ. Він був прийнятий Венеціанською комісією на пленарному засіданні (Венеція, 15-16 жовтня 2010).

 

II. Резюме
 
6. Венеціанська комісія та БДІПЛ/ОБСЄ вітають новий проект Закону України "Про мирні зібрання" (далі "Проект закону") з тієї точки зору, що в ньому враховано більшість пропозицій, висловлених у «Спільному експертному висновку 2009». До них відносяться: зміна назви, в якій згадуються тільки "мирні зібрання", визнання одночасних зібрань, контр-демонстрації і спонтанних зібрань; уточнення і розширення поняття організатора заходу, а також положень, що стосуються можливості отримання правового захисту у випадку обмеження зібрань та інших порушень права на свободу мирних зібрань. Крім того, у процедуру обмеження мирних зібрань були внесені поправки і цю процедуру віддано до відання суду. Проект закону можна розглядати як ще один крок у напрямку забезпечення свободи зібрань на належному рівні в Україні.

 

7. Тим не менше, філософія проекту закону, що розглядається, не відбиває достатньою мірою презумпцію на користь проведення зборів і принцип пропорційності. Він містить певну кількість недоліків, які повинні бути змінені, з тим щоб досягти повної ясності і дотримання відповідних європейських і міжнародних стандартів. У зв'язку з цим, Венеціанська комісія та БДІПЛ/ОБСЄ робить такі основні рекомендації:

 

А. надмірна диференціація типів і категорій зібрань, яка міститься у наведених у законі визначеннях, повинна бути кількісно скорочена і змінена, в той час як запровадження визначень "спонтанної демонстрації" і "контр-демонстрації" вітається;

 

В. право негромадян та осіб без громадянства, а також інших категорій людей, організовувати мирні зібрання повинні бути чітко сформульовані;

 

С. до проекту закону повинні бути включені положення про те, що влада негайно письмово підтверджує отримання повідомлення (про зібрання) у всіх випадках; у законі має бути явно зазначене положення про те, що нездатність влади своєчасно забезпечити підтвердження повідомлення є рівносильним тому, що влада визнає зібрання;

 

D. положення, що стосуються питань фінансування зборів мають бути уточнені, немає ніяких причин забороняти мирні зібрання через суперечливий характер їх фінансування;

 

Е. в принципі кожне громадське місце має бути відкрите для проведення зібрань; заборона зібрань у безпосередній близькості від об'єктів високої небезпеки повинна стосуватися лише негромадських місць (місць, заборонених для громадськості); в ідеалі проект закону повинен оперувати переліком заборонених місць для зібрань, або, як альтернатива, положеннями, які передбачають процедуру зміни переліку місць, призначених для проведення зібрань, у тому числі (зміни) з ініціативи приватних осіб;

 

F. проект закону має чітко визначити і обмежити дії, пов'язані з підтриманням миру і безпеки під час зібрання, до яких можуть вдатися правоохоронні органи; він має також зазначити, що посадові особи можуть застосовувати силу тільки як до останній засіб, пропорційний меті (підтримання громадського спокою) і щоб звести до мінімуму збитки та шкоду;

 

G. проект закону має включати чітку вимогу оперативного (швидкого) прийняття рішень як для адміністративних, так і для судових розглядів;

 

H. у проекті закону слід передбачити, що відсутність повідомлення не призводить до автоматичної заборони зібрань; у законодавстві має бути зазначено, що буде надано можливість  організаторові зборів виправити будь-які помилки або упущення у повідомленні (про мирне зібрання) для влади.

 
Н. проект закону має чітко визначити відповідальність та міри покарання за недотримання закону. (Очевидно, йдеться про відповідальність як організаторів та учасників зібрань, так і представників влади та правоохоронців).

 

8. Важливо також, що поліпшення змісту закону та заходи щодо підвищення обізнаності та належної підготовки компетентних органів, призведуть до прогресу у його застосуванні, та допоможуть уникнути надмірно обмежувального тлумачення закону (тими, хто його застосовуватиме). Дійсно, те, яким чином закон тлумачиться і застосовується, має велике значення з точки зору його відповідності міжнародним стандартам з прав людини.
 
9. Венеціанська комісія та БДІПЛ/ОБСЄ готові продовжувати сприяти владі України в цьому питанні. Ми будемо вітати контакти з представниками Кабінету міністрів, а також ключовими укладачами законопроекту, для того, щоб досягнути повного розуміння того, як адміністративні та інші системи будуть застосовані (для виконання закону).

 

III. Європейські та міжнародні стандарти зі свободи мирних зібрань

 

10. Свобода зібрань є однією з головних підвалин демократичного суспільства й одна з основних умов його прогресу і самореалізації кожної людини.

 

11. Венеціанська комісія та БДІПЛ/ОБСЄ також посилаються на їх спільні "Керівні принципи щодо свободи зібрань", які відображають передову міжнародну практику, а також служать корисним керівництвом для запровадження національного законодавства із свободи мирних зібрань.

12. Цей висновок по суті зосереджений на формулюванні положень законопроекту. Спосіб, в якій проект закону буде здійснюватися на практиці компетентними адміністративними органами, поліцією та судовими органами, не розглянуті. Слід, однак, підкреслити, що яким чином закон тлумачиться і застосовується, має велике значення з точки зору його відповідності міжнародним стандартам з прав людини. У зв'язку з цим Венеціанська комісія та ОБСЄ/БДІПЛ хотіли б підкреслити, що право на мирні зібрання не слід тлумачити обмежувально і будь-які обмеження повинні бути незначними. І загалом, права повинні бути "практичними та ефективними", а не "теоретичними або ілюзорними".

 

IV. Аналіз
 
13. Цей висновок слід розглядати як наступний крок за Спільним експертним висновком 2009 року. Він буде присвячений питанням, щодо якими Комісія висловила критичні зауваження у цьому попередньому висновку.

Статті 1 і 2 - Сфера застосування та визначення

14. Стаття 1 запроваджує визначення дев'яти різних видів зібрань (демонстрації, мітингу, контр-демонстрації, походу, мирних зібрань, одночасного мирного зібрання, пікетування, релігійної ходи і спонтанних мирних зібрань), та терміну "громадянин". Є позитивним моментом, що в проекті закону запроваджено визначення "спонтанних зібрань" і "контр-демонстрації". Крім того, Венеціанська комісія та БДІПЛ/ОБСЄ вітають включення окремої статті, яка підкреслює позитивні зобов'язання державних органів щодо проведення спонтанних зібрань (стаття 13).

 

15. Однак Венеціанська комісія та БДІПЛ/ОБСЄ вкотре заявляють про свою стурбованість у зв'язку з надмірною диференціацією між категоріями зібрань. Цей підхід був підданий критиці тому, що він не зазначає низку загальних характеристик, притаманних всім публічним зборам і тим самим спотворює сутність свободи зібрань як основного елементу функціонування демократії, зводячи її до права організовувати певні вузько визначені типи зборів. Дійсно, деякі з термінів, що визначаються у статті 1, насправді не використовуються в інших місцях проекту закону ("демонстрація", "похід", "пікет", "релігійна хода") і, отже, їх визначення, здається, не служить ніякій конкретній меті в проекті закону. Проект закону не вказує, що всі типи мирних зібрань в принципі допускаються. У той же час стаття 2 передбачає, що проект закону "регулює суспільні відносини", які, у свою чергу, не визначені.

Далі див. продовження. 

Барабанщики, но такие разные  : Текст песни Барабанщик Девочка в платье из ситца, Каждую ночку мне снится Не разрешает мне мама твоя, На тебе жениться. Так что же делать Я не знаю? Ждать иль бегать, Ведь я ж о ней мечтаю. Знаю за что твоя мама, Так меня ненавидит - По телевизору каждый день Она меня в джазе видит. Так что же делать Ты не знаешь? Приходиться бегать, И ты о ней мечтаешь. Мне говорит твоя мама - Почему у Вас там так всё вышло, Весь оркестр твой сидит не шумит, Только тебя лишь слышно. Был бы лучше ты ломщик Ну и что, что обманщик, В крайнем случае, милиционер, Но только не барабанщик. Так что же делать Ты не знаешь? Приходиться бегать, И ты о ней мечтаешь. Ты передай своей маме, Сделаю всё что, хотите, Продам барабаны, куплю контрабас, Только меня любите. Но подошло то время, Поймал я синюю птицу, Стал я богатым мэном И я улетаю в Ниццу. Девочка в платье из ситца Больше мне ночью не снится, Мне разрешила мама твоя, А я расхотел жениться. СЛАВА МЕДЯНИК ---------------------------       Веселый Барабанщик текст песни

Встань пораньше, встань пораньше, встань пораньше. Только утро замаячит у ворот. (*) Ты увидишь, ты увидишь, как веселый барабанщик В руки палочки кленовые берет. Будет полдень, хлопотливый и гремящий, Звон трамваев и людской водоворот, Но прислушайся, услышишь, как веселый барабанщик С барабаном вдоль по улице идет. Будет вечер и кудесник и обмащик. Темнота на мостовые упадет. Но вглядись, и ты увидишь, как веселый барабанщик С барабаном вдоль по улице идет. Грохот палочек - то ближе он, то дальше. Сквозь сумятицу и полночь и туман Неужели ты не видишь, как веселый барабанщик Вдоль по улице проносит барабан. Очень жаль, что ты не видишь, как веселый барабанщик Вдоль по улице проносит барабан. Булат Шалвович

 --------------------------------------------------------------

Am Барабанщик Будит Бога F F# Боем Брассом сильных рук Bm Барабанщик Бреет шею G F# нежной Бритвой Без труда F# Bm выгнула спину весна и сломала хребет Am Броский цвет Больного нёба F F# Барабанщик заболел Bm Барабан грустит Без Боя G пыль ложится на Бока B Барабанщик Бредит небом Em Беспределен для любви F# Bm выгнула спину весна и сломала хребет утром Бабочки Быстрее всех узнают про него и в Большом сачке Без окон Барабанщик Будет жить Барабан забьется в угол захлебнется в немоте выгнула спину весна и сломала Броский цвет Больного нёба Барабанщик заболел Барабан грустит Без Боя пыль ложится на Бока Барабанщик Бредит небом Беспределен для любви выгнула спину весна и сломала Am Барабанщик Будит Бога Am Боем Брассом Барабанщик Am Будит Бога Барабанщик Am Будит Барабанщик Будит Бо Am Бо- Am Га     Ночные Снайперы

______ 

Участники марша за признание воинов УПА, организованного ВО "Свобода", направились по Владимирской улице в направлении Софийской площади. Как сообщают очевидцы, проходя мимо здания СБУ на Владимирской, 33, участники марша скандировали "Зека геть!". Перед этим из их рядов раздавалось "ОУН-УПА - государственное признание", "Слава героям", "Шухевич, Бандера - наши герои" и "Бандера придет, порядок наведет".

Выступая перед собравшимися, лидер ВО "Свобода" Олег Тягныбок заявил, что подобные акции могут стать в столице традицией, если власти не признают воинов УПА наравне с участниками Великой отечественной войны.

Подходы к Майдану Незалежности были перегорожены силовиками, прорываться сквозь них участники марша не стали.

http://www.profinews.com.ua/c2257640005842ab/0/4068D0EBCC1F8237C22577BC0054A738

На жаль, не взяв з собою фотоапарат. Тому маємо те, на що здатна Nokia E51.

 

Gone fishing
    Пішов рибалити.

Автор - Кріс Рі

I'm gone fishing
     Я вирішив зайнятися риболовлею -
I got me a line
     такий мій план.
Nothing I do is gonna make the difference
     Жодна моя справа не робить в світі погоди,
So I'm taking the time
     тому я вбиваю час!
And you ain't never gonna be happy anyhow, anyway
       Як не старайся, що не роби - щасливим не будеш,
So I'm gone fishing
       тому то я і вирішив зайнятися рибальством,
And I'm going today
       і ось йду сьогодні.

I'm gone fishing
     Пішов рибалити -
Sounds crazy I know
     звучить дико, я знаю,
I know nothing about fishing
     я нічого в цій справі не петраю,
But just watch me go
     але дивіться, я йду!
And when the time has come
      Адже коли настане час,
I will look back and see
      я оглянуся і побачу
Peace on the shoreline
      спокійне узбережжя,
That could have been me
      котре могло б, та не стало моїм.

You can waste a whole lifetime
       Можеш витратити все життя,
Trying to be
       намагаючись виконувати,
What you think is expected of you
       що, як тобі здається, від тебе чекають,
But you'll never be free
       але ніколи не будеш вільним.

May as well go fishing
Отже, можеш також йти ловити рибку!

- кое-кому посвящается

Вы когда нибудь видели свою мечту? Нет, не просто образ, который образовался в вашей фантазии, а материальное ее воплошение. Она красива. Иногда она похожа на бутон розы, покрытый утренней еще холодной росой. Иногда – на прекрасную незнакомку, купающуюся в беспрерывном потоке водопада. Иногда на утренний первый ветер, который проносится над головой с первыми илучами солнца. Это Ваша мечта, и каждый рисует себе ее прекрасной, столь великолепной, сколь недостижимой..

Вот и уменя была мечта. Светлая, как глаза младенца, голубая как летнее небо и далекая, как вон та звезда, что мерцает где-то между небом и землей. Джалекая, невинная, но настолько желанная, что я готов был на все ради ее воплощения в жизнь.

Бывало, рано утром я вставая из постели, шел в ванную и думал, представлял себе ее. Как будто вот она рядом, осталось просто протянуть руку и дотронусь.Умываясь холодной водой, я представлял, что уже скоро буду настолько близок к ее воплощению в жизнь, что просто джотянусь рукой, возьму ее и буду вечно держать при себе.. И больше никогда в жизни не расстанусь. Буду кормить ее своими чувствами, буду жить рядом с ней, просыпаясь каждое утро, буду целовать ее губы, буду держать ее за руку отправляясь в путь, обнимать ее в дождь  и ласкать при луне. Вот она моя мечта. Я видел ее то в образе прекрасной незнакомки, то улыбчивой одноклассницы, к которой до конца школы не решился подойти. Видел ее в то виде ушастого щенка, которого так и не подарили родители, то в разноцветной игрушке, принесенной когда-то соседом по парте.

Она питалась моими фантазиями потаенными мыслями. Силилась новыми идеями  и расцветала красотой.

Каждый вечер я, засыпая, питал ее все новой энергией и новыми идеями. Я представлял тот момент, когда встречусь со своей мечтой. Что буду делать, как поступлю. Какие эмоции будут переполнять мое тело и душу в момент этой встречи и как я буду жить дальше, зная, что моя мечта уже со мной…

И тут случилось непоправимое.

Я шел по залитой солнцем и летним днем улице, держа в руке клочек своей мечты. Такая замечательная погода заставляла просо ни о чем не думать и наслаждаться походкой. Вокруг было обычное для такого времени суток движение, город заполнен голосами, гулом машин, извечным движением и характерным запахом. Но, все же, было как-то приятно наслаждаться таким простым и обылденным летним днем. Я знал, что скоро лето закончится, пойдут дожди, а грязь и слякоть сотрет с города эту приятную жаркую истому, поэтому я просто шел вперед и старался насладиться в полной мере этим днем.

По противоположной стороне улицы, залитая светом летнего солнца и, казалось бы, сама излучая свет, летела моя мечта. Легкая, незыблемая, слегка касаясь земли, оставляя за собой тонкий аромат счастья. Заметила меня… Улыбнулась… Повернула ко мне навстречу.

Где-то внутри между митральным клапаном и аортой что-то щелкнуло, и ноги мои остановились, что-то не давало им продолжать движение. Сердце забилось быстрее, во взгляде загорелся огонь…

Она рядом, уже так близко, еще несколько мгновений… Пойти бы ей навстречу, но ноги отказались повиноваться и стояли как вкопанные посреди тротуара. Она машет рукой приветливо и улыбается, еще несколько шагов будет рядом, все чувства приготовились ощущать ее запах, проникаться ее голосом, осязать прикосновения…

Визг тормозов… Глухой удар… Тишина…

Черным пятном что-то промчалось мимо… и мечты не стало. Один шаг разделял ее от края дороги, но она не успела.

---

Только ярко-малиновая сандалия на сером асфальте дороги одиноко указывала место, где только что была моя мечта.

 

(с) ЫЫЧЪ                                                                                                              

Отже, акція відбулася.

Музика, яку я додав до цієї замітки, повинна нагадати те, про що багато хто з нас уже забули, а багато хто й не знав у своєму житті.

Акцію було розпочато 15 вересня близько 13-00 і завершено за пару годин.

Присутніх було, я б сказав, більше 100 точно. Різні ЗМІ називають кількість 100-200 осіб. Деякі учасники акції стверджують, що, рахуючи методом "по головах", визначили, що присутніх було приблизно втроє більш, ніж 100. Тобто, біля 300. 100 нараховано безпосередньо "по головах", потім співставлено розміри порахованої сукупності з розмірами скупчення присутніх загалом. Повідомлення таких джерел, як РІАНОВОСТІ, котрі кажуть про 50 осіб, слід вважати брехливими. Так само, як і неповні й тенденційні переліки організацій-учасниць, де зі зрозумілою метою акцент робиться на "нацыаналистических арганизацыях".

Насправді ж у підготовці та проведенні акції брали участь доволі різноманітні спільноти, від ліберально-демократичного "Нового громадянина" в особі Рибачука до "Свободи" Тягнибока. Сміливими та не без гумору витівками знову відзначилися активісти Громадянського руху "Відсіч", що з весни 2010 року перебуває у процесі самостворення і потроху доводить до свідомості розчарованих та збайдужілих співгромадян гасло: "Час дати відсіч!".

На особливу згадку заслуговують пристарілі люди з Київського товариства політв'язнів та жертв репресій, котрі на собі пізнали, що таке "порядок" по-чекістському та "дружба народів" по-імперському. Це багатолітні політв'язні Левко Лук'яненко, Степан Хмара, Василь Овсієнко, Євген Сверстюк та інші. Антидемократичні зміни в державі та чекістського штибду дії працівників СБУ проти дослідників історії України змусили їх, людей, що пам'ятають жахіття НКВД-КДБ, попри старість і неміч, знову встати і вийти до стін осоружної колись будівлі КДБ УРСР де останні роки містилася ніби СБУ. В останньому тепер важко бути впевненим. Бо слова та вчинки її нового керівника Хорошковського більше схожі на слова та вчинки слухняного підлеглого шефа похмурої та кривавої слави Луб'янки. Присутня демократична молодь тримала в руках  диски з записами розсекреченої "секретної інформації", за яку розпочато тиск на істориків. У той самий час колишні політв'язні говорили, що носіями "державної таємниці" про злочини НКВД-КДБ є вони самі.

Гасла акції прошу дивитися також на фото в моєму альбомі.

http://photo.i.ua/user/1429445/210034/

Загалом, хоч акція і спричинена сумними та зловісними подіями, в процесі її  проведення довелося чути й бачити не тільки знаки обурення громадян, а й чимало гумористичного, сатиричнного. Адже дурість, навіть коли це дурість владноможних і є небезпечною, не може не вилкикати сміху у нормальної людини.

Попри це, хочеться звернутися до тих громадян, що ще не зрозуміли, які часи настали в нашій країні. Це не та влада, яку можна було ігнорувати та спокійно жити, покладаючись на власні сили. Це не та політика, котрою можна не ціаквитися. Ця влада зі своєю політикою, зі своїми вимогами, прийде в кожен дім, до кожного підприємства. Вона претендує і на плоди нашої праці, і на те, щоб визначати, що ми маємо право знати про життя в країні, а що ні. Ця влада дала обіцянки керівництву сусідньої країни, і тепер нас і наших дітей будуть "інформувати" так, щоб ми за правду мали будь-яку брехню, вигідну Кремлю, та за благо вважали будь-яку забаганку Кремля навіть тоді, коли вона небезпечна для України і її громадян. На все, що не вигідно Кремлю, буде накладатися табу. В самій Росії є, як виявляється, чимало людей, не задоволених тим, що керівництво їхньої країни грається за їх рахунок у великодержавну геополітику. Але вони вже нічого не спроможні проти цього вдіяти! Ми ж не все ще втратили.

Хто ще спить, але кого не приваблює животіння бидла та прислуговування беззаконню - готуйтеся до активного громадянського спротиву! Небезпечно чекати, доки в нас буде віднято можливості чинити опір. Про те, як воно колись було, мала нагадати пісня.

Тепер не час на відсторонене споглядання подій. Час на активні дії. Час дати відсіч!

Про події, що спричинили цю акцію, написано тут.

8 вересня в Києві працівники СБУ зняли з поїзда директора національного музею жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонського" при Львівському УСБУ Руслана Забілого. Понад 14 годин його утримували в приміщенні Центрального управління СБУ за "усною вказівкою голови СБУ Хорошковського" (зі слів СБУшників). Розмови стосувалися сфери наукових інтересів Р. Забілого (історія УПА), давалися рекомендації залишити історичні дослідження і працювати вчителем в школі. Було вилучено приватний ноутбук і 2 зовнішні жорсткі диски.

Все це робилося незаконно - без необхідних правових і процесуальних підстав та санкцій, яких офіційно на такі дії ніхто не давав.

9 вересня у Львові було припинено доступ працівників музею до службових приміщень і робочих місць.

Прес-служба СБУ повідомила: "Порушено кримінальну справу за фактом готування до розголошення співробітником СБУ відомостей, що становлять державну таємницю, тобто за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 15, ст. 328 Кримінального кодексу України.
Встановлено, що співробітник СБУ Забілий Р. В. з метою передачі третім особам несанкціоновано зібрав відомості, що становлять державну таємницю. 8 вересня 2010 року після прибуття зі Львова до Києва він був затриманий із цими відомостями.
Наразі встановлюється коло осіб, яким призначалась зазначена інформація".

Історія ОУН-УПА стає державною таємницею режиму Януковича? Бо нічим іншим Руслан не займався і до іншої інформації доступу не мав.

Тепер шукатимуть третіх осіб, яким, власне, і призначалася "таємна інформація". Полегшимо слідчим роботу і відкриємо ще один секрет: ця інформація призначалася історикам, журналістам, студентам, жертвам репресій, їхнім дітям, всім, хто цікавиться українським минулим. Вона, як і попередня, зібрана Р. Забілим інформація з РОЗСЕКРЕЧЕНОГО архіву СБУ, мала бути оприлюднена для широкого кола читачів. Тож коло третіх осіб дуже широке - це всі ми з вами.

Тому приходь і здавайся! Чесно скажи есбеушникам: "Забілий віз інформацію для мене!". Хай вони побачать, що "коло третіх осіб" здатне зупинити каток 37-го у 2010-му.

15 вересня о 13.00 в Києві відбудеться пікетування СБУ. Приходьте і приносьте диски з записаними на них матеріалами про ОУН і УПА, які стали відомі громадськості завдяки зусиллямі Р. Забілого та його колег (скачати їх можна в інтернеті на сайті: http://cdvr.org.ua/archive).

Мы - поколение убийц, воспитанное убийцами.
Убивая надежды, вспарывая животы мечтам, отсекая головы Любви,
мы со спокойной совестью ожидаем следующих приказов. Пугаясь
их, и страшась жизни без них.
Отдавая собственное Счастье и Счастье близких на развлечение Того, кто защёлкнул
ошейник на наших шеях, и выжег клеймо на груди и на лбу.
Мы живём из страха, дышим страхом, стараемся быть как все из страха, боимся любых
изменений, включая смерть... Но убивает нас тоже Он.
Имя Ему - Страх.

Даже сейчас, читая эти буквы, ваши сердца бьются через раз и напрягаются пальцы. Вы
беспокоитесь о том, узнает ли Он то, что вы читали это? Не беспокойтесь.
Он уже знает.
Мы всегда боялись посмотреть в глаза Страху не потому, что Он - силён, а потому что
Он тоже боится этого.
Для убийцы есть только один-единственный способ перестать быть им, и стать
свободным, имея право на собственное Счастье - устранить причину.
Вы понимаете о чём я.

Достаточно убивать слабых и беззащитных. В этих казнях нет ничего нового или
достойного, мы этим подтверждаем лишь собственную слабость.
Выберем единственную Цель, достойную нашего Искусства и оружия.
Мы не сделаем это из мести, страха или ненависти, потому что это лишь продолжит цепь
убийств, создав нового Господина. Ещё более сильного и беспощадного.

У нас есть одна возможность, одна жизнь и одна попытка.
Мы убьём Его из Милосердия, исцеляя всех, кто был причастен и был вовлечён.
Чистое движение, наполненное Любовью, Пониманием и Прощением.
Встретив Страх - убей его, глядя в глаза!
Каждый на своём месте и привычным для него оружием.
Если вы со мною, одевайте что-то чёрное, выходите из домов
и мы узнаем друг друга по глазам.
Мы - поколение убийц, воспитанное убийцами. Но только достойная Цель наполнит наши
жизни Смыслом.
Последнее и завершающее убийство.
И дальше - Свобода и Счастье.